Медіаграмотність: Шведський досвід та українські реалії
У 2023 році Україна посіла 30 місце із 41-го за індексом медіаграмотності серед країн Європи. За рік ми опустилися на один пункт. У тому ж таки рейтингу Королівство Швеція навпаки – піднялося на один пункт і посіло п’яте місце. Ця країна роками демонструє високі показники медіаграмотності і не планує зупинятися на досягнутому.
Швецію можна сміливо назвати однієї з наймедіграмотніших країн Європи. До питання інформаційної та медіаграмотності населення шведи підходять стратегічно. Тут роками вибудовують систему навчання та просвітництва своїх громадян. Медіаграмотність у Швеції є частиною демократичної стратегії та стратегії цифрової трансформації країни. Шведи кажуть, що розглядають медіаграмотність, у першу чергу, як ще одну важливу складову розбудови демократичного суспільства.
Укрінформ та команда національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” мали змогу відвідати Швецію та безпосередньо дізнатися, як ця країна досягла такого успіху на своєму шляху до підняття рівня медіаграмотності серед населення, та розібратися в тому, чого наші країни можуть навчитися одна в одної.
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ У ШВЕЦІЇ: РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ІНСТИТУЦІЙ
Одна з перших особливостей шведського підходу до урядування та реалізації програми з підвищення медіаграмотності – це незалежність інституцій та відомств від уряду. Кожен учасник процесу має змогу самостійно обирати шляхи досягнення цілей. Головне, щоб було про що звітувати перед Міністерством культури Швеції, яке реалізує державну політику в цій сфері. Щороку міністерство надає інструкції та завдання для кожного відомства, при цьому не втручаючись у шляхи їх виконання. Наприкінці кожного року відомства мають звітувати про виконання поставлених задач та надавати пропозиції щодо покращення свою діяльність.
У Мінкульті пояснюють, що основним органом, який займається промоцією медіаграмотності в Швеції, є Шведська медіарада (Swedish Media Council). Також в країні існує Swedish press and broadcasting agency – це орган, який регулює медіапростір у країні. З наступного року року ці два відомства будуть об’єднані в одне. Медіаграмотність стане одним із основних завдань нової агенції. Очікується, що об’єднання дозволить зосередити в одному органі регуляторні функції та функції з просування медіаграмотності серед населення, зокрема дітей та підлітків. Також, у Швеції існує Агентство із психологічного захисту, яке координується Міністерством оборони. Медіграмотність теж є одним із напрямків діяльності оборонного відомства.
Діти та підлітки – ось основна цільова аудиторія з якою у Швеції працюють в контексті медіаграмотності. У Мінкульті Швеції пояснюють, що діти та підлітки є однією з найбільш вразливих категорій населення з точки зору інформаційних впливів. З одного боку діти ставляться майже до всього скептично, але з іншого боку можуть з легкістю стати жертвами недобросовісних медіа чи ворожої пропаганди. Завдання навчити дітей та підлітків правильно та з користю для себе споживати інформацію та користуватися медіа якраз і виконує Swedish Media Council.
НАВЧАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ – ЦЕ ПОСТІЙНИЙ ПРОЦЕС, ЯКИЙ СУПРОВОДЖУЄ ЛЮДИНУ ВПРОДОВЖ ВСЬОГО ЖИТТЯ
Основна мета Swedish Media Council – допомогти дітям та підліткам стати свідомими користувачами медіа.
“З 2018 року на нас покладено завдання підвищувати рівень медіаграмотності населення у Швеції. Щороку ми отримуємо різні задачі. Наприклад, спочатку було завдання розробити систему для взаємодії на національному рівні. Після цього потрібно було розробити дорожню карту, створити платформу та організувати мережу стейкхолдерів”, – пояснюють в медіараді.
Також у відомстві працюють над тим, щоб захистити дітей та підлітків від впливу шкідливих медіа, моніторять медіа тренди, а також розробляють інструкції для свідомого споживання медіа.
Swedish Media Council працює в основному з людьми та організаціями, які працюють з дітьми та підлітками: вчителями, освітніми та різними дитячими організаціями. Медіарада надає спеціальні матеріали, гайди та інструкції, щоб співробітники цих організацій вже напряму навчали дітей медіаграмотності.
Шведи наголошують, що медіаграмотність супроводжує людину від народження до смерті. “Медіаграмотність – це те, чому навчаєшься впродовж всього життя. Тому її потрібно вивчати, тренувати та використовувати постійно” – кажуть у Swedish Media Council.
Для того, щоб діяти відповідно до цього принципу, у медіараді створили дорожню карту, яка демонструє різні етапи життєдіяльності людини у контексті медіаграмотності. Зокрема, батьки маленьких дітей отримують рекомендації щодо того, як довго діти можуть користуватися гаджетами або який контент їм краще споживати. Також батькам рекомендують, які навички взаємодії з медіа краще розвивати в дитини. Після того, як діти йдуть до школи, вони починають ще більш активно взаємодіяти з навколишнім світом і медіаграмотність стає великою частиною навчального процесу. Тут вже важливо, щоб школа, гуртки чи інші організації, які працюють з дітьми віднайшли правильні підходи до навчання. Тому Swedish Media Council постійно розробляє нові методичні рекомендації та інструкції для навчання школярів медіаграмотності. Музеї, медіа та бібліотеки супроводжують людину впродовж її життя, і вони також є стейкхолдерами медіаграмотності.
Окремо у медіараді працюють над наповненням так званого банку знань – це онлайн платформа, на якій зібрані різноманітні матеріали про медіаграмотність: від подкастів до статей, які є у відкритому доступі для всіх охочих. Для використання матеріалів не потрібні спеціальні знання чи навички. Вся інформація викладена дуже просто і розрахована на широке поле користувачів.
Swedish Media Council майже не виконує регуляторних функцій (окрім маркування фільмів та різноманітних медіапродуктів відповідно до вікових категорій). Задача цього органу – діяти на упередження та попереджати можливі негативні наслідки від споживання шкідливої інформації.
Частиною цієї роботи стала співпраця зі стейкхолдерами. “Для нас було важливо сформувати єдине завдання, реалізація якого направлена на підвищення рівня медіаграмотності. Зокрема, воно мало б включати себе обмін знаннями, дорожню карту, співпрацю у навчанні та стандарти”, – пояснюють у медіараді.
Там вважають, що дуже важливо оперувати єдиними стандартами та поняттями. Мережа стейкхолдерів, з якими співпрацює Swedish Media Council, налічує 25 різноманітних організацій: від освітніх відомств та бібліотек до компаній та органів державної влади. У медіараді кажуть, що всі вони використовують різні поняття. Хтось працює з цифровими навичками, хтось працює з медіаграмотністю. Але всі мають єдину мету – посилити медіаграмотність шведів.
Головне у співпраці з такою розгалуженою мережею партнерів – це довіра. У своїй співпраці зі стейкхолдерами медіарада підкреслює важливість довіри та спілкування з усіма учасниками. Тут кажуть, важливо, щоб люди відчували що їх чують та розуміють. Набагато легше реалізовувати поставлені задачі, вибудовуючи такі стосунки.
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ В УКРАЇНІ: ШВИДКІ РІШЕННЯ ТУТ І ЗАРАЗ
В Україні після повномасштабного вторгнення медіаграмотність стала важливою складовою безпеки країни та громадян. Ворог постійно атакує український (та міжнародний) інформаційний простір. Тому вчитися споживати інформацію правильно, вміти розрізняти фейки та дезінформацію, перевіряти джерела та достовірність інформації – це те, що має вміти кожен українець незалежно від віку та статусу.
Ще у 2021 році при Міністерстві культури та інформаційної політики України було створено національний проєкт з медіаграмотності “Фільтр”. Основне завдання проєкту – надати українцям можливості з розвитку медіаграмотності. “Ми поєднуємо декілька функцій – координуємо зусилля з медіаграмотності та займаємось просвітництвом. “Фільтр” намагається знайти різні підходи до різних цільових аудиторій”, – розповідає керівниця проєкту національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” Валерія Ковтун.
Ядро цільової аудиторії проєкту – це підлітки та молодь, проте команда працює з різноманітними організаціями для того, щоб залучити якомога ширшу аудиторію. В умовах повномасштабного вторгнення потрібно впроваджувати швидкі рішення для того, щоб допомогти українцям навчитися протистояти російській дезінформації та ІПСО. Тому основним інструментом для просвітництва та навчання українців медіаграмотності стали соцмережі.
Проєкт послідовно взаємодіє з аудиторією у Фейсбуці, Інстаграмі та ТікТоці й використовує різноманітні засоби комунікації: від тексту до відео. Зі своїми підписниками “Фільтр” спілкується на рівних та намагається не повчати, а саме навчати користувачів соцмереж. Відео у ТікТоці та Інстаграмі набирають сотні тисяч переглядів та майже таку ж кількість коментарів. У проєкті кажуть, що розповідають цікаві історії, які відгукуються в серцях українців, які залюбки діляться своїми думками у коментарях та поширюють пости “Фільтру” серед своїх друзів та знайомих.
“Фільтр” має розвинені соцмережі, де говорять про медіаграмотність просто та навіть весело. На нашій сторінці у ТікТок є спеціальна ведуча, яка знімає відео з роз'ясненнями і простою мовою розповідає про те, як працює пропаганда, дезінформація та як інформація впливає на людей”, – каже Валерія Ковтун.
Керівниця проєкту зауважує, що “Фільтр” працює не лише з молоддю, а й залучає більш дорослу аудиторію. Зокрема, проєкт ініціював запуск клубів з медіаграмотності в різних регіонах країни. У межах ініціативи “Фільтр” запрошує українців об’єднуватися у спільноти, щоб разом відстежувати місцеве медіаполе на предмет фейків, дезінформації та маніпуляцій.
Крім цього, проєкт має онлайн-платформу, на якій розміщено багато різноманітних матеріалів для батьків, вчителів, журналістів, студентів та різних верств населення. Тут можна знайти подкасти, онлайн-ігри, корисні поради, відеокурси та багато іншої інформації, яка допоможе стати більш медіаграмотним.
Команда “Фільтру” також проводить заходи на національному рівні. Так у 2023 році проєкт вже вдруге провів спільно з Суспільним мовленням Всеукраїнський урок єдності для школярів 5-11 класів, їхніх батьків та вчителів. Темою уроку стала медіаграмотність. Школярам розповідали про те, як протистояти соціальним стереотипам, хто такі боти та тролі. Також під час уроку дітям розповідали, як розумно споживати інформацію та не стати жертвою маніпуляцій. Крім цього, у 2023 році Фільтр теж вже вдруге провів національний тест з медіаграмотності, який пройшли майже 14 тисяч учасників.
“Фільтр” існує два роки і за цей час його невеликій команді вдалось реалізувати багато різноманітних проєктів, деякі з них вже в умовах повномасштабного вторгнення. Медіаграмотність за цей час перетворилась зі “незрозумілого поняття” на важливу та необхідну навичку, яку потрібно здобувати та покращувати. Саме в цьому і полягає роль “Фільтру” – допомогти українцям стати більш медіаграмотними, а отже більш стійкими у реаліях сучасного життя.
“Медіаграмотність повинна стати наскрізною навичкою для українців”, – наголошує Валерія Ковтун.
Швеція та Україна на своєму шляху до високого рівня медіаграмотності серед населення мають дуже схоже завдання – допомогти своїм громадянам стати більш стійкими до дезінформації, шкідливої інформації, фейків та маніпуляцій. Але проходять вони цей шлях по-різному.
Шведи кажуть, що мають досить довгу історію розбудови демократії, але вони постійно працюють над тим, щоб стати більш демократичним суспільством і тому навчають свої молодші покоління бути стійкими до інформаційних загроз. Українська ж демократія ще досить молода. Молоде покоління є основною рушійною силою всіх змін у країні та суспільстві. Ми виборючи свою свободу на війні, паралельно вчимося захищати свій інформаційний простір та вибудовувати стійкість до маніпуляцій.
Відповідаючи на питання “Чого наші країни можуть навчити одна одну?”, українські експерти насамперед наголошують, що Україна може взяти за приклад шведську системність та структурність і створити власний унікальний підхід до медіграмотності з урахуванням вітчизняних особливостей. Шведські інституції можуть навчитися в українців тому, як швидко та ефективно у надскладних умовах реалізовувати проєкти, впроваджувати ініціативи та налагоджувати тісний зв'язок зі своєю аудиторією. Адже війна Росії прости України стала каталізатором такого комунікаційного прискорення.
Анастасія Кравченко, Стокгольм–Київ
Перше фото: Getty Images
