Зміни в мобілізаційних процесах: бізнес, люди, центри комплектування
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про мобілізацію, після чого останній був опублікований і вже в середині травня він набирає чинності, окрім окремих норм, які запрацюють у кінці року. Які потенційні зміни приховує в собі нормативно-правовий акт для вітчизняного бізнесу та громадян призовного віку – давайте розбиратися.
ВПЛИВ МОБІЛІЗАЦІЙНОГО ЗАКОНУ НА БІЗНЕС
Законодавчі зміни не минули увагою бізнес, оскільки вони прямо вплинуть на управління людськими ресурсами. Нові умови можуть вплинути на як місцеві, так і зарубіжні компанії з постійним представництвом в Україні. Зміни стосуються навіть присвоєння статусу критично важливого підприємства. Процедура присвоєння цього статусу може зазнати змін, оскільки Кабінет Міністрів України (Кабмін, КМУ) має переглянути критерії, спираючись на новий закон та, ймовірно, на річну практику присвоєння таких статусів з минулого року – року запуску процедури.
Для підприємств зі статусом критичності нові правила передбачають бронювання від мобілізації не лише для співробітників, а й для їхніх власників. Проте відстрочка буде надаватися тільки тим, хто перебуває на спеціальному військовому обліку.
Крім того, компанії тепер повинні будуть оформляти відстрочки працівникам в ТЦК та СП (центр, ТЦК), на території відповідальності якого вони розміщуються, що може допомогти уникнути зайвої роботи по письмовій комунікації з центром, коли він регулярно направляє на компанію вимоги про надання відомостей про працівників. Так, розуміючи, що працівники заброньовані та мають відстрочку, не буде сенсу направляти запит, оскільки мобілізувати такого працівника центр не зможе. Звісно, це за умови, що компанія належно веде облік та проводить звіряння з центром.
РОБОТОДАВЕЦЬ – МІСТОК МІЖ ПРАЦІВНИКОМ І ЦЕНТРОМ
Основним документом для бізнесу досі лишається Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487. Є шанс, що певні зміни матимуть місце згодом, проте наразі актуальною лишається випрацювана процедура.
Що стосується оповіщення працівників про виклик до ТЦК на їх вимогу в Законі зазначена оновлена редакція частини 1 статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». Проте дана норма не була критично змінена, тому, як і раніше, на вимогу ТЦК роботодавець зобов’язаний сповістити працівника про його виклик центром. Для цього керівнику достатньо видати відповідне розпорядження про ознайомлення працівника з розпорядженням центру, вручити повістку (якщо вона долучається) та увільнити працівника від роботи на період, необхідний йому, щоб добратись, пройти ВЛК (за необхідності) та оновити свої дані в ТЦК.
При цьому, тепер передбачається, що роботодавець буде зобов’язаний здійснити «інформаційні та організаційно-технічні заходи» для забезпечення прибуття працівника до ТЦК у визначені розпорядженням дату, місце та час. Але поки що невідомо, що розуміється під «інформаційними та організаційно-технічними заходами». Закон таких роз’яснень не містить.
Для надання ТЦК звіту про виконання зазначених вище дій достатньо, як і раніше, відправити копію наказу/розпорядження про оповіщення працівника Укрпоштою на адресу центру. У випадку відрядження, відпустки чи тимчасової непрацездатності працівника, про це також слід повідомити центр. Після повернення працівника з відрядження, відпустки чи відновлення працездатності підприємство повинне ознайомити його з розпорядженням ТЦК, після чого відзвітувати про свої дії до центру.
Очікується, що до 17 травня 2024 року включно КМУ повинен буде розробити та затвердити порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. У документі має бути описаний порядок оповіщення та прибуття громадян до ТЦК.
ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ПОСТІЙНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ
Також на початку статті згадано про можливий вплив прийнятого закону на постійні представництва. Так-от, на практиці вже відомо про випадок, коли постійне представництво іноземної юридичної особи отримало від ТЦК вимогу надати певні відомості в частині військового обліку, хоча затверджений порядок військового обліку не передбачає обов’язку таких представництв здійснювати персональний військовий облік.
ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ОБЛІКУ В ТЦК
Закон передбачає, що транспортні засоби, які перебувають на обліку в ТЦК та призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період*, не можуть виїжджати в інші області та за межі країни, їх не можна продавати, здавати в оренду чи передавати третім особам в якості предмета застави чи під гарантії банківським установам. Щодо оренди (лізингу) або надання як предмету застави чи гарантії діє виняток, якщо це було зроблено до 17 травня 2024 року.
Примітка:
* Під «особливим періодом» розуміється період, починаючи з 17.03.2014, після набрання чинності Указом Президента України «Про часткову мобілізації» № 303/2014 від 17 березня 2014 року, підписаний Виконуючим обов’язки Президента України, Головою Верховної Ради України, та допоки Президент України не прийме відповідне рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу.
Починаючи з 18 грудня 2024 року, МВС буде звітувати перед центрами про транспортні засоби, які можуть бути вилучені для потреб ЗСУ. Проте, транспортні засоби можуть вилучатись і до цієї дати. Вилучення як і раніше обов’язково має супроводжуватись коректно складеним актом приймання-передачі за підписом трьох сторін.
ОБОВ’ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ
Прийняття на роботу нового співробітника без постановки на персональний військовий облік, включаючи випадки без наявності у нього військово-облікового документу, можуть призводити до прямого ризику адміністративної відповідальності для керівника підприємства або особи, відповідальної за військовий облік. Зміни до частини 1 статті 42 вносяться через введення словосполучення «взяття на військовий облік», що підкреслює відповідальність керівників підприємств за правильну постановку на облік. Ця вимога існувала раніше, однак зараз вона ще чіткіше закріплена через призму відповідальності, надаючи більш чіткий правовий механізм для законного впливу керівників або відповідальної осіб до відповідальності.
Слід озвучити, що ця норма може служити основою для правоохоронних органів у разі спроби притягнення керівництва підприємства до кримінальної відповідальності за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України згідно зі статтею 114-1 Кримінального кодексу України. Це обумовлено тим, що згідно з Положенням про центри, керівник центру виступає в інтересах Збройних Сил України перед компаніями та громадянами, тому відсутність військового обліку на підприємстві може розглядатися як перешкоджання законній діяльності ЗСУ.
В рамках прийнятого у першому читанні законопроєкту 10379 на початку квітня передбачається збільшення адміністративного штрафу під час дії особливого періоду: в 20 разів для громадян, які ухиляються від військового облік, та в 24 рази, для компаній, які неналежно здійснюють військовий облік своїх працівників.
ОБМЕЖЕННЯ У ВИКОРИСТАННІ АВТОТРАНСПОРТУ
Ці обмеження діятимуть лише для фізичних осіб. На компанії це вплине лише у випадку, якщо вони мають власний автопарк, і навіть у цьому випадку це буде індиректно. Якщо центри не матимуть змоги викликати фізичних осіб для оновлення даних, проходження ВЛК, вони можуть через суд домогтися обмеження таких осіб у керуванні транспортним засобом. Як би там не було, на компанії, у яких від логістики залежить бізнес, вплив може бути суттєвим.
ГРОМАДЯНИ – КАТАЛІЗАТОР ЗМІН
В тексті Закону закладений ефективніший порядок проведення мобілізаційних заходів та механізм законного впливу за ухиляння від виконання вимог центру.
УТОЧНЕННЯ ДАНИХ ТА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК
Всі військовозобов’язані особи, резервісти та призовники матимуть сім днів для того, щоб повідомляти центр, також і про зміну свого номеру телефону та адреси електронної пошти.
Для всіх відповідних громадян надається 60-денний строк для уточнення своїх облікових даних в ТЦК. Мається на увазі та ж електронна пошта, номери телефонів тощо. Початком 60-денного відліку буде 18 травня 2024 року. А у майбутньому це потрібно буде робити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України.
Внести свої актуальні дані можна буде в кабінеті призовника, резервіста чи військовозобов’язаного, який має бути створений Кабміном до 17 червня 2024 року. Наразі мова йде про добровільну реєстрацію громадян.
Натомість, основним містком між громадянином і ТЦК тут зможуть виступати центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Однак, станом на 23 квітня 2024 року, ЦНАП повідомляють про відсутність у їхньому розпорядженні інформаційних карток адміністративної послуги, а відтак вони поки що самі не розуміють як працюватиме оновлення даних. Зокрема, досі залишається незрозумілим: потрібно буде йти в ЦНАП по місцю реєстрації чи в будь-який; які документи потрібно буде надати: усі, які підтверджують відомості, визначені в статті 7 Закону про електронний реєстр (від 16 березня 2017 року № 1951-VIII? Їх там чимало, а якщо оновлення напряму через ТЦК, то чи можна оновити дані через представника? Поки що ці питання залишаються без відповідей.
ПОВІСТКИ
Очікується, що форма повістки буде відкоригована. Мається на увазі зміна форми, що потенційно дасть змогу центрам видавати повістки без посилання на розпорядження керівника ТЦК. Тобто, ймовірно, тепер у представників центрів буде змога вручати повістки, виписані на місці. Більше того, відмова прийняти повістку громадянином стане порушенням закону. Направлення повісток електронним шляхом поки не передбачено як офіційний спосіб, проте дана норма ще може бути допрацьована. Тоді як підписувати повістки електронним цифровим підписом Закон передбачає. Громадяни, які зареєструють електронний кабінет, зможуть їх отримувати в ньому.
ЗУСТРІЧІ З ЛЮДЬМИ ВІД ЦЕНТРУ ПОЛІЦІЇ ТА ПРИКОРДОННИКАМИ
Тепер громадяни будуть зобов’язані пред’являти документ, що засвідчує особу, не лише представникам поліції, а й центрів. До того ж, тепер кожен громадянин зобов’язаний буде носити з собою військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу вищезгаданих осіб. Навіть особи, виключені з військового обліку, матимуть такий обов’язок.
Для працівників Державної прикордонної служби України (ДПСУ) будуть надані аналогічні права. Якщо громадянин має відстрочку від мобілізації, за виключенням визначених КМУ випадків, але не має військово-облікового документу при собі, йому можуть відмовити у перетині державного кордону на виїзд.
Починаючи з 17 липня 2024 року працівники ТЦК й поліції матимуть право проводити перевірку з можливістю фото- та відео-фіксації процесу. Разом з тим, тепер і представники центрів повинні будуть пред’являти свої документи на вимогу громадян. Відмова робити це буде надавати людям право відмовитись від отримання повістки.
В Законі офіційно затверджений список причин, за якими громадянин може не з’явитися за повісткою. Не робити цього можна у випадку хвороби, перешкод стихійного характеру, воєнних дій на території проживання громадянина, смерть близького родича чи інших обставин, що перешкоджають отриманню повістки. Тобто, у громадян буде можливість довести форс-мажорні обставини, що перешкодили їм в отриманні повістки.
У разі наявності однієї з наведених вище причин неявки до центру, громадянин буде зобов’язаний повідомити останнього про причину неявки та в подальшому самостійно прибути до центру.
МЕДКОМІСІЯ
До 17 липня 2024 року (включно) КМУ спільно з правоохоронними органами зобов’язаний буде провести заходи з перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, які стосуються надання інвалідності чоловікам віком від 25 до 50 років. Це стосується громадян, яким була (або буде) вперше встановлена інвалідність ІІ та ІІІ груп (за певними винятками) у період після 24 лютого 2022 року і до 18 травня 2024 року.
ПРИЗОВНІ ЗАХОДИ
Що стосується безпосередньо призову, КМУ зобов’язаний розробити порядок проведення призовних дій під час мобілізації. Як зазначається, це може додати громадянам певних обов’язків.
Зокрема, КМУ повинен буде розробити порядок, що передбачає взаємодію ТЦК й поліції у процесі затримання осіб, що не прибувають за повісткою. Крім того, в порядку також має бути прописаний алгоритм надання відстрочок від призову на військову службу, організація медичного огляду та процедура оформлення на військову службу на час дії мобілізації.
ПРИЗОВ ЖІНОК
Фактично в новому мобілізаційному Законі не міститься змін, які стосуються призову жінок на військову службу. Всі жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу добровільно. Є певні питання до юридичної техніки в частині змін до частин 11 і 12 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», однак це тема окремого коментаря.
ВІДСТРОЧКА ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ
Кабмін зобов’язаний розробити порядок надання відстрочок громадянам. Порядок може закріплювати перелік документів, які треба подавати громадянам, в т.ч. шляхом її оформлення через електронний реєстр.
Новий Закон передбачає втрату права відстрочки для деяких груп населення. Тепер уникнути мобілізації не зможуть багатодітні чоловіки, що мають заборгованість за сплатою аліментів у розмірі більшому за тримісячний платіж. Крім того, право відстрочки буде втрачено громадянами, у яких дружина чи чоловік мають ІІІ групу інвалідності, а також у кого батьки чоловіка чи дружини І чи ІІ групи інвалідності, мають доньку чи сина, які не є військовозобов'язаними. Це ж стосується і студентів, які повторно навчаються на бакалавра чи магістра, або ж магістри, що повторно навчаються на бакалавраті за іншою спеціальністю. Такі студенти мають право довчитися навчальний рік, після чого можуть бути мобілізовані, за умови придатності до військової служби, та відсутності інших підстав для відстрочки.
Не до кінця вирішеним залишається питання права на відстрочку осіб, які вивчились в аспірантурі, однак зрештою не захистили дисертаційні роботи, і тепер виявили бажання поновитися в аспірантурі для захисту свого дослідження. Проте, це теж тема для окремої публікації.
ЯКЩО ГРОМАДЯНИН ПЕРЕБУВАЄ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
Громадяни, що пройшли спеціальну процедуру виїзду закордон на строк від трьох місяців, повинні будуть стати на військовий облік. Зробити це вони повинні будуть протягом наступних 30 днів з дня набрання чинності постанови КМУ, яка визначатиме порядок військового обліку для таких громадян. КМУ матиме час до 17 травня 2024 року для розроблення та затвердження такого порядку.
Що стосується громадян України, які постійно проживають за кордоном, вони також мають стати на облік. Проте, КМУ досі не розробив алгоритм реалізації даного зобов’язання.
Передбачено, що вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України здійснюватиметься лише за умови наявності дійсних військово-облікових документів. У випадку, якщо такі документи відсутні – консульські дії вчинятимуться за умови їх одночасного оновлення. Підготовка до таких дій вже ведеться, зокрема, чоловікам призовного віку за кордоном призупинили надання окремих консульських послуг. Однак, такі обмеження не будуть стосуватись окремих випадків, зокрема, оформлення документу на повернення в Україну, вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства.
Для того, щоб оформити внутрішній та закордонний паспорт за кордоном, особі чоловічої статті віком від 18 до 60 років потрібно буде надати військово-обліковий документ (посвідчення про приписки, тимчасове посвідчення або військовий квиток), дійсність якого буде перевірятись на місці.
В Законі зазначається, що оновити дані громадяни можуть через офіційну електронну адресу або по офіційному номеру телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК. Проте на сьогоднішній день не до кінця зрозуміло, які саме сайти є офіційними. Така сконсолідована інформація наразі відсутня.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ МОБІЛІЗАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
В Законі закріплено механізм законного впливу на громадян, які неправомірно ігнорують виконання своїх обов’язків під час мобілізаційних заходів. Так, у випадку порушення громадянином зобов’язань щодо мобілізації, керівник центру може звернутися до національної поліції з проханням про затримання порушника та його доставлення до центру.
Якщо громадянина неможливо затримати та доставити до ТЦК, керівник центру протягом 5 днів може надіслати порушнику письмову вимогу про виконання зобов’язань. В Законі йдеться про направлення такої вимоги через пошту, проте не зазначено, чи будуть надсилатися такі повідомлення в електронному кабінеті.
Якщо після надсилання громадянину такого повідомлення він не виконує добровільно обов’язку протягом 10 днів, керівник центру може звернутися до суду з проханням обмежити такого громадянина у керуванні транспортними засобами. Проте слід зазначити, що обмежити громадянина у керування авто можна лише у випадку неможливості адміністративного затримання та доставлення особи поліцією до центру.
Також Закон передбачає неможливість застосування обмежувальних дій, якщо транспортний засіб є основним джерелом засобів людини до існування. Проте досі не зрозуміло, що вважати таким основним джерелом. До прикладу, на практиці це обмеження може застосовуватися до працівників підприємств, які користуються транспортним засобом, але це не є критично необхідним для надання ними послуг чи здійснення робіт.
Не мають права конфіскувати і тоді, коли людина використовує транспорт у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I-II групи або дитини з інвалідністю.
КОЛИ ЗАПРАЦЮЮТЬ ЗМІНИ?
Закон прийнято і набере чинності 18 травня 2024 року, окрім певних положень про військово-транспортний обов’язок, в частині яких чинності набере лише 18 грудня 2024 року.
Важливо зазначити, що закон це майже завжди рамковий документ, який визначає загальні правила, їх деталізація лежить на плечах виконавчої гілки влади, які в цьому випадку повинні до 17 липня 2024 року пропрацювати зміни на практиці та запустити процеси на місцях.
Влад Кепко, керівник практики працевлаштування та військової справи
реклама