Формула Бланка. Електронний квиток з ручним управлінням

Щорічно Укрзалізниця отримує від продажу квитків 7-8 мільярдів гривень. Сьогодні ці колосальні грошові потоки можуть бути перенаправлені до приватних компаній. Як це робиться і кому під силу така оборудка - в журналістському розслідуванні Укрінформу.

Передові технології в дії

Розпочнемо з так званих квиткових спекулянтів. Пригадуються давнішні роки, коли біля залізничних кас вишиковувалися великі черги. А неподалік спритні особи із лукавими посмішками пропонували з-під поли заповітний «папірець» на потяг.

З тих пір минуло понад десять років. На Укрзалізницю (УЗ) «прийшли» ІТ-технології. Відтак, вокзальні спекулянти втратили заробітки. Квиток на потяг стало можливим придбати через Інтернет за допомогою комп'ютера, мобільного телефону, платіжного терміналу. І все це завдяки системі «Електронний квиток»,  впровадженій у 2012 році.

Пасажирам, звісно, сервіс подобається: не треба гаяти час на дорогу та черги до каси, можна обрати місце у вагоні, кардинально спрощено процедуру повернення квитків (купив через інтернет - так само й повернув). Тож маємо постійний ріст продажу он-лайн квитків: якщо у 2012 році таким чином було продано 3,4% квитків від загальної кількості, то вже з початку 2015-го - до  25%.

Ще одна перевага системи: фірми та компанії, які бажають продавати електронні квитки, одержали однаковий доступ до цього ресурсу Укрзалізниці. Кошти від агентів з продажу електронних квитків стали надходити безпосередньо на рахунки Державного підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» (ДП ГІОЦ) шляхом передоплати. Тобто, своєрідний депозит напряму надходить на рахунки ДП ГІОЦ без будь-яких компаній-посередників.

Також були мінімізовані затрати ДП ГІОЦ на еквайринг, за рахунок підключення до системи Електронний квиток усіх  провідних банків на основі прямих договорів.

У підсумку система Електронний квиток приносить сьогодні стратегічному для галузі держпідприємству багатомільйонні прибутки. Ці кошти спрямовуються поміж іншого й на підтримку та розвиток всіх електронних систем держпідприємтсва, що, у свою чергу, дає можливість поліпшувати керування всіма автоматизованими процесами пасажирських та вантажних перевезень.

Але й це не межа. Суму прибутків можна збільшити в рази. Для цього треба не так вже й багато: встановити у всіх касах Укрзалізниці робочі місця з продажу електронних квитків, адже наразі так обладнано лише 20% кас. Вже сьогодні економія становить 35 коп. на 1 квитку (оскільки друкується він на звичайному папері, а не на бланку суворої звітності). Обладнавши ж «електронікою» каси,   можна лише підвищити доходи.

Але чомусь не гріють, принаймні, не гріли до останнього часу ці доходи керівництво Укрзалізниці.

Навпаки, здається, політична воля того самого керівництва оформилась в інший вектор.

Підсовують двійника

Торік Укрзалізниця за результатами трирічної успішної експлуатації вирішила ввести систему «Електронний квиток» в промислову експлуатацію. Перший заступник Гендиректора Укрзалізниці Максим Бланк створив для цього приймальну комісію (наказ №449-ЦЗ/Од від 19.08.2014 р.). Усі члени комісії дійшли однозначного висновку, цитуємо: «ПАК ЕПД ПП, ПАК Сервер МТКД, комп'ютерна програма МТКД, сайт booking.uz.gov.ua відповідають вимогам ТЗ і готові до приймання в постійну експлуатацію.

Рішення комісії: ГІОЦ ввести в постійну експлуатацію ПАК ЕПД ПП... ».

Отже, промисловій експлуатації бути!

Зауважимо, що протокол підписали усі без винятку члени комісії, його затвердив директор з організації пасажирських перевезень Є.Г. Дихне.

Крім того, фахівці зазначили, що систему Електронний квиток є куди розвивати: скажімо, за допомогою «розумної електроніки» в он-лайні продавати  квитки з пересадкою, для перевезення організованих груп пасажирів, переоформлювати електронні проїзні документи. А ще, приміром, розробити мобільний додаток для Android та IOS. І таке інше.

Логічно, що всі ці побажання знайшли відображення у Плані заходів щодо напрямків розвитку автоматизованих систем пасажирських перевезень, який було зверстано вже невдовзі, оперативно погоджено  Максимом Бланком та 27 серпня того ж, 2014-го року затверджено Генеральним директором Укрзалізниці.

Але на тому «розвиток» й завершився.

Недовго музика там грала

Бо далі події розвивалися досить несподівано.

4 вересня 2014 року перший заступник директора державного підприємства «Розрахунковий центр», яке входить до Укрзалізниці,  Олександр Кашперський офіційно звертається до керівництва Укрзалізниці (лист №54/177-14 від 04.09.2014 р.) з пропозицією передати функції продажу електронних проїзних документів від одного держпідприємства - вже відомого нам ГІОЦ,  до цього самого ДП РЦ. Технічно це виглядатиме так: організацією продажу електронних квитків через каси та сайт Укрзалізниці, як і раніше, буде займатися ДП ГІОЦ. Тобто у цієї організації залишаються найскладніші завдання. Держпідприємство ж «Розрахунковий центр» «зніматиме вершки» з продажу квитків через агентів.

Але як, під «яким соусом» провернути цю комбінацію? Скажімо, замінити діючу систему новим програмним забезпеченням. А ще щось «автоматизувати», «вдосконалити» («забувши», що усе це вже було розроблено, придбано Укрзалізницею, нею ж оплачено та введено в промислову експлуатацію).

Тож аргументи Кашперського в листі до М.Бланка- необхідне вдосконалення сервісного обслуговування пасажирів, а також усього процесу організації пасажирських перевезень, збільшення обсягів реалізації проїзних документів. Зауважимо, що доля он-лайн продажу квитків ДП РЦ щомісяця складає 0,1% від загальної кількості проданих ЕПД.

Резолюція М. Бланка - «Не погоджуюсь. Завершити роботу щодо конкурсних засад при роботі із агентами».

Здавалося б, на тому все має завершитись. Не завершилось. Тільки почалось.

Завуальована багатоходівка із системою "Електронний квиток"

Ось про що свідчать документи нашого розслідування.

Багатоходівка розпочалася з того, що 23 лютого 2015-го тепер вже не заступник гендиректора, а виконувач обов'язки гендиректора Укрзалізниці Максим Бланк підписує наказ №055-Ц/Од «Про деякі питання організації автоматизованого централізованого продажу проїзних/перевізних документів електронними каналами обслуговування».

На перший погляд, документ присвячено деяким технологічним нюансам, які не є революційними для відомства. Але це тільки на перший погляд. Насправді ж йдеться про, образно кажучи, «переворот» в усьому, що стосується "Електронного квитка".  

Перше: Бланк відміняє наказ від 10 квітня 2012 року стосовно початку впровадження цієї системи, яким ДП ГІОЦ визначено організацією, відповідальною за впровадження "Електронного квитка".

Друге: затверджує Комплексний план заходів з автоматизації технології централізованого продажу проїзних/перевізних документів електронними каналами обслуговування. Цим документом передбачено виділення мільйонів на розробку та впровадження нової системи, що повністю аналогічна до діючої.

Третє: підписує цей Комплексний план. Дарма, що він повністю протилежний до вже згаданого "Плану модернізації програмно-апаратного комплексу пасажирських перевезень", погодженого  ним же самим.

Тобто, «Укрзалізниця» вирішила вдруге заплатити за те, що вже й так успішно працює. Здавалося б, відібрали технології, програмне забезпечення, сервери у одного структурного підрозділу і передали іншому. Які вже тут витрати?! Але з точки зору функціонерів Укрзалізниці, це - аж надто складний процес, який коштує великих грошей.

Як пояснити ці дії М.Бланка? Адже спочатку, як ми бачили, за його наказом  "Електронний квиток" мав бути введений в промислову експлуатацію, ним же було затверджено план розвитку, у вересні 2014 року він відхилив пропозицію О.Кашперського передати функції продажу електронних проїзних документів від ДП ГІОЦ до ДП РЦ. А вже в лютому 2015-го він підписує накази про виділення коштів на розробку повністю аналогічної системи та Наказ №154 Ц/Од про переведення системи "Електронний квиток" до ДП РЦ, оперуючи терміном «централізований продаж».

Що б це означало?

Логіку в цьому важко простежити, оскільки з 2012 року саме ДП ГІОЦ успішно здійснював централізований продаж квитків на підставі відповідного "Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті", затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури, Міністерства доходів і зборів України № 331/137 від 30.05.2013 та погодженого з Національним банком, Міністерством фінансів, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва та Службою безпеки України (зареєстровано в Міністерстві  юстиції України 20 червня 2013 р. за № 1038/23570) .

Логіка, наскільки тут нескладно здогадатись, інша - за нейтральною фразою «централізований продаж квитків» заховані величезні гроші. І це на фоні того, що Укрзалізниця оголосила про технічний дефолт та заявила про масштабну кризу в галузі. Зайве казати, що такий  підхід суперечить концепції акціонування УЗ, оскільки по суті відбувається  невмотивована децентралізація бізнес-процесів та дохідних статей бюджету УЗ.

При цьому, Максим Бланк навмисне змінює терміни, щоб зручніше було позиціонувати «нову» систему «Електронного квитка». Тоді як у  вищезазначеному документі (Наказ № 331/137 від 30.05.2013 Мінінфраструктури України та Міндоходів України) на позначення системи «Електронний квиток» використовувався термін ПАК ЕПД ПП, у новоствореному Наказі Укрзалізниці №154-Ц/Од  від 25.05.2015 р «Про затвердження Порядку організації продажу проїзних/перевізних документів на залізничному транспорті через електронні канали обслуговування», до речі затвердженого лише Укрзалізниці, фігурує вже зовсім інший термін - АС УЗ.

З якою метою було змінено терміни? Схоже, все просто: щоб замінити впроваджену систему Електронного квитка на «нову», в рамках запланованої комбінації.

А в підсумку автори усієї «схеми» отримають те, до чого прагнуть - акумулюють на своїх рахунках кошти від продажу квитків, які потім можна буде «розпилювати» через наближені компанії. Іншими словами, весь фінансовий потік, 60 мільйонів квитків й ті самі 8 мільярдів гривень  - пропустять через цю організацію. А далі, в майбутньому, приміром, хіба можна виключити, що буде порушено питання про приватизацію цієї структури.

А боротьба з корупцією?

Поглянемо ближче на дві структури, задіяні в цій історії, хто з них є хто.

ДП ГІОЦ експлуатує усі автоматизовані системи управління залізницею (вони стосуються вантажних, пасажирських перевезень, фінансової складової, обліку земельних, майнових ресурсів). Має потужні сервери, сучасне обладнання та до 400 фахівців. Підприємство, завдяки сервісу он-лайн резервування й придбання квитків, дає змогу Укрзалізниці одержувати той самий вагомий прибуток.

Що відомо про ДП РЦ? Рік його «народження» - 2008. Згідно з планами тодішнього Міністерства транспорту та зв'язку, це підприємство повинно було виконати головне завдання - створити та впровадити комплексну автоматизовану систему «Єдиний електронний квиток» на усі види транспорту. З тих пір минуло сім років. Результат? До єдиного квитка ой як далеко. Натомість, ДП РЦ вже встигло «засвітитись» в низці корупційних скандалів. Тепер, як бачимо, забажало опікуватися системою Електронний квиток.

Час докладніше зупинитися й на фігурі нинішнього першого заступника директора ДП РЦ Олександра Кашперського. Раніше він очолював це підприємство. І нині систему Електронний квиток  якраз і переводять під його крило.

Добре поінформовані залізничнки стверджують, що Кашперський має не останнє відношення до комерційної структури «Аргест груп». Ця фірма, на підставі угод з Укрзалізницею надавала організаційно-технічне забезпечення доступу до послуги Інтернет-замовлення квитків. Проаналізувавши ці угоди, ревізори УЗ дійшли висновку про неефективність використання коштів, які були виведені на рахунки «Аргест груп» - більше 3,4  мільона гривень.

Ось висновок ревізорів: «Фактично, станом на 30.09.2014 р. в користуванні «Аргест груп» знаходилися кошти ДП РЦ, які були перераховані в 2013 р. для виконання договірних зобов'язань в сумі 3,433 9 тис. грн. Що свідчить про неефективне використання грошових коштів щодо забезпечення виконання договірних зобов'язань... та призвело до вилучення з обігу підприємства грошових коштів в сумі 3,433 9 тис. грн.»

Про фінансові зловживання, виявлені в ході перевірки ревізорів УЗ, було повідомлено Максима Бланка. Результат? Жодної реакції з його боку.

Інші «потрібні» люди 

Серед «потрібних» людей, окрім Олександра Кашперського, варто виділити ще дві фігури - М. Самбожука та А. Лазню. Знаючим людям добре відомо, що раніше саме ці троє певним чином опікувалися сферою продажу залізничних квитків. Точніше - контролювали її. І от чому тепер, під «шум» акціонування, не спробувати повернути втрачені мільярди?

Що відомо про Миколу Самбожука?

На минулих парламентських виборах Самбожук балотувався до Верховної Ради України по 98-му окрузі. Однак, зняв свою кандидатуру. Нині він є помічником нардепа Сергія Мельничука. Самбожука давно знають як лобіста Розрахункового центру. Знайомий іноземний журналіст, дізнавшись про це розслідування, запитав автора: «Часом, не Самбожуку належать компанії «Нупсис» і «Нью перспектив системс», які діють в Москві?».

Не менш відомою персоною серед залізничників є Артем Лазня. Раніше трудився на посаді заступника гендиректора Укрзалізниці з фінансових питань. Ось факт, який говорить багато про що: після того як Артем Лазня одержав цей «портфель», Європейський банк реконструкції та розвитку, а також інші міжнародні фінансові організації деякий час відмовлялися кредитувати Укрзалізницю стосовно придбання нових вагонів.

З чого б така «повага» до пана Лазні? Свого часу, будучи на посаді заступника гендиректора Укрзалізниці, саме він упроваджував в життя систему електронного продажу квитків (система «е-квиток»). В результаті цього «впровадження», єдиним приватним агентом з бронювання проїзних документів  через Інтернет  стало ТОВ «Експрес-2», що його, як стверджувалося багатьма експертами,  контролював сам пан Лазня. А тендер, стосовно цього, взагалі не проводився. Як у монополіста вартість квитків для «Експрес-2» була набагато нижчою, ніж в касах Укразалізниці. Така співпраця була явно невигідною для Укрзалізниці, оскільки вона отримувала від цієї справи копійки, а «Експрес-2» одержував з кожного проданого квитка 17 гривень, накопичував кошти на своїх рахунках і сам визначав строки переказування цих коштів Укрзалізниці.

Доречно згадати і ще про одного учасника та фігуранта запланованої «багатоходівки» з Електронним квитком. Це  Богдан Карбань, який очолив новий Департамент корпоративної інформатизації в Укрзалізниці замість ліквідованого Департаменту інформаційних технологій. Добре проінформоване джерело в Проектно-конструкторському технологічному бюро з автоматизації систем управління на залізничному транспорті України повідомило, що фірма «Елеганс Україна» далеко не чужа пану Карбаню. Остання використовується  у якості підрядника для «виконання робіт», пов'язаних із розробкою та супроводом програмного забезпечення ДП ГІОЦ.

Як повідомило джерело із Проектно-конструкторського технологічного бюро з автоматизації систем управління на залізничному транспорті України, «Елеганс Україна» домовилася із залізничниками, що виконуватиме договірні відносини щодо ряду робіт для ДП ГІОЦ. Нинішньою весною фахівці департаменту інформаційної безпеки Укрзалізниці перевірили, як «Елеганс Україна» виконує ці договірні зобов'язання. І з'ясували, що працівників фірми співробітники ДП ГІОЦ жодного разу не бачили і не спілкувалися з ними. А характер робіт, які мала виконувати компанія, невідомий. Не супровід, а фікція.

Однак, знову ж-таки, жодних рішучих дій щодо такого відверто фіктивного виконання умов договору із супроводу програмного забезпечення ГІОЦ не було та жодні відповідні міри не застосовувались. Чому? Очевидно, тому що М.Бланк прекрасно знав, кому належить  ТОВ «Елеганс Україна». Про що свідчить і його резолюція: «ЦКІ. Карбань. Доповісти особисто». Чи є якась думка з цього приводу у новоствореного Управління профілактики економічним та корупційним правопорушенням корупції на залізничному транспорті? Поки що про неї ніхто не чув.

Подвійні стандарти «відкритого» та публічного керівника.

Тепер про тих, кому це вигідно. Ось хоча б товариство з обмеженою відповідальністю «АСКіО».  Свого часу, «АСКіО» було розробником програмного забезпечення автоматизованих систем пасажирських перевезень ДП ГІОЦ та системи продажу залізничних квитків, яку використовувало вищезгадане ТОВ "Експрес-2". У свою чергу, одним із засновників «АСКіО» є компанія «Е-системи», якій дозволили працювати агентом з продажу електронних квитків ДП ГІОЦ. Між тим, згідно Порядку підключення агентів, компанії-розробники програмного забезпечення АС ГІОЦ не могла стати ще й агентом. Але ж стала. Чи треба зауважувати, що тут в бік  керівництва Укрзалізниці можна зробити неоднозначний натяк на подвійні стандарти?

На журналістський запит  з проханням роз`яснити ситуацію, в Укрзалізниці відповіли - керівництво залізниці заперечує причетність ТОВ «Е-системи» до розробки та супроводу програмного забезпечення для АС ГІОЦ: «Договорів на розробку або супровід програмного забезпечення для АС ГІОЦ з компанією ТОВ «Е-системи» не укладалося. У 2015 році також не укладалося жодного договору з ТОВ «АСКіО».

Звичайно, «не укладалося». Одна маленька хитрість - і ніби й нічого «не укладалось». Дивіться, як це робиться. 12 березня цього року ТОВ «АСКіО» заявила про припинення діяльності у зв'язку з ліквідацією. Однак, того ж (!!!) дня (12.03.2015 р.) фірма повідомляє, що колектив самоорганізувався і створює нове підприємство -  «Віртуальні технології та системи» («ВіТеС»). І, звісно, «новий колектив» тут же пропонує свої послуги з розробки та супроводу програмного забезпечення автоматизованої системи керування.

Як ви гадаєте, чи було прийнято цю пропозицію? Ото ж. Як кажуть в народі, спритність рук, і ніякого шахрайства.

Потрійні стандарти

А ось ще, для прикладу, одна історія, що показує підходи, якими екрувались очільники Укрзалізниці. Вірніше, це дві історії. Дві структури звертаються до Укрзалізниці по суті з одним і тим же проханням.  Прохання то одне, а лишень гляньте, наскільки різний результат.

Одним із ключових агентів з продажу електронних квитків є «Укрпошта» (УП). Її керівництво в серпні 2014 р. звернулось до Максима Бланка з бажанням відмовитись від співробітництва з ДП РЦ та підключитись до першоджерела - ДП ГІОЦ. Для досягнення цієї мети, УП (як "братське"  підприємство, яке також підпорядковується безпосередньо Міністерству інфраструктури), просило трохи змінити умови агентського договору задля  уникнення деяких бюрократичних нюансів. Але Бланк відмовив. Навіть не зважаючи на те, що УП має найбільшу мережу точок продажу товарів та послуг в Україні. І тому, УП досі підключена до системи продажу електронних квитків через посередника - ДП РЦ, втрачаючи клієнтів через завищену ціну на квитки за рахунок комісії, яку стягує ДП РЦ. До речі, УП - це єдиний агент, який залишився підключеним до ДП РЦ!

А от історія іншою фірмою - ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» в сфері продажу квитків через електронні канали обслуговування. З метою розширення агентської мережі між ДП ГІОЦ та авіакомпанією укладено відповідну угоду. У відповідь на наш журналістський запит, чиновники від залізниці переконують, що умови угоди «відповідають типовому агентському договору, не порушують чинного законодавства України, в тому числі не дискримінують інших агентів».

Але нам відомо й інше. Після закінчення переговорів залізничників і представників Міжнародних авіаліній України стосовно майбутнього співробітництва, авіатори запропонували проект агентської угоди, яка суттєво відрізняється від типових документів такого характеру. Зміни умов негативно вплинуть на діяльність державного підприємства, стверджують в ДП ГІОЦ.

Але 28 квітня Максим Бланк написав на доповідній резолюцію: «Погоджую укладання договору в редакції, що додається. Це базовий перевізник».

До чого тут авіаперевізники? Сплутали потяг з літаком? От вам і однакові можливості для всіх!

До слова, торік, в одному із інтерв'ю Максим Бланк говорив: «Питання корупційності чи некорупційності команди - це й моє персональне питання, і питання контролю суспільства наді мною. Якщо я дам слабинку, то дуже важливо, щоб суспільство не давало слабинку. Його контроль має бути постійним».

Як викручувалися чиновники

Представимо точку зору транспортного відомства.

Нещодавно, під час презентації законопроекту «Про залізничний транспорт» автор цих рядків поцікавився у міністра інфраструктури Андрія Пивоварського: чим викликано переведення успішної сиcтеми «Електронний квиток» з ДП ГІОЦ до ДП РЦ? І чи не простежується бажання деяких чиновників вивести десятки мільйонів гривень з бюджету?

Міністр:

- Ці підприємства будуть в одній організаційній структурі.

Очевидно, мається на увазі створення АТ "Українська залізниця". То для чого переводити систему «Електронний квиток» з ДП ГІОЦ до ДП РЦ зараз, якщо в подальшому знову доведеться передавати її до філії "Український пасажирський логістичний центр"? Чи це не децентралізація та саботаж акціонування?

Думку міністра доповнив директор з реформування, корпоративного розвитку та майнової політики Укрзалізниці Євген Кравцов:

- Що стосується названих вами організацій, то вони вже за декілька місяців будуть складовими тих підприємств, на базі яких пропонується утворити акціонерне товариство «Укрзалізниця». А стосовно тих махінацій, які колись були, то один із механізмів наведення ладу - передання активів і функцій, в тому числі і бізнесових, до єдиної компанії, де діятиме прозорий механізм контролю та управління.

Кореспондент:

- Чи будуть виділятися кошти на розробку нового програмного продукту для системи Електронний квиток?

- В подальшому планується створити такий продукт за допомогою наших фахівців в рамках нового акціонерного товариства «УЗ». Це поки що на рівні намірів, - відповів Кравцов.

«На рівні намірів»? За допомогою наших фахівців? Дозвольте не погодитися. Керівництво Укрзалізниці вже увімкнуло зелене світло для розробки «нового» програмного забезпечення, запросивши до роботи ту саму сторонню фірму «АСКіО» (а нині - ТОВ «Віртуальні технології і системи») та фірму «Тіккетс юа».

Зауважимо: розроблять те, що вже діє, придбано залізницею і введено в промислову експлуатацію. Навіть дизайн нового сайту Укрзалізниці роблять однаковим із порталом booking.uz.gov.ua , який належить ДП ГІОЦ. Щоб ніхто не побачив підміни!!!

Вислухаємо аргументи залізничників. Вони стверджують, що не створюють нове програмне забезпечення централізованої технології продажу проїзних (перевізних) документів. А лише працюють задля розвитку та удосконалення діючого програмного забезпечення оформлення електронних квитків. Але документи доводять протилежне!

Порозмірковуємо. Нещодавно в Укрзалізниці за участі представників зацікавлених департаментів вже продемонстрували, як діє «нове» програмне забезпечення. На цьому заході також були присутні співробітники компаній «АСКіО», якій доручено проводити заміну системи Електронний квиток, і «Тіккетс юа», яка готує копію того, що вже існує й належить Укрзалізниці. До речі, про «Тіккетс юа». Фірма одержує від  УЗ «жирне» замовлення» без будь-якого конкурсу, лише за листом з пропозицією.

Схоже на те, що лобіюють цю компанію впливові люди із силових структур, оскільки одного із менеджерів «Тіккетс юа» - Владислава Криклія, з якогось чуда призначено на посаду заступника начальника департамента ДАІ. Виникає питання, на якій підставі сторонні компанії презентували копію "Електронного квитка", який належить Укрзалізниці і введений в промислову експлуатацію? 

Директор департаменту УЗ Кравцов чомусь не став заглиблюватися в питання коштів для «нової» системи Електронного квитка. А шкода.

Напрошується висновок: «На створення «нового» програмного забезпечення спрямовують мільйони гривень, а про витрачання грошей, як це часто буває, справно відзвітують», - висувають вірогідну версію компетентні аналітики, які відслідковують хід реформ в Укрзалізниці.

Треба йти до генпрокурора!

Що очікує відомство після маніпуляцій із системою Електронний квиток?

Чи поліпшиться контроль над продажем квитків та системою пасажирських перевезень? Дуже сумнівно. Вірогідність же втрати такого контролю - цілком реальна. А ще - розірвання усієї системи пасажирських перевезень в Україні на дві частини: одна залишиться в ДП ГІОЦ, іншу передадуть до ДП РЦ. Така собі руйнівна децентралізація.

Чи поліпшиться фінансовий стан стратегічного для залізничної галузі підприємства - ДП ГІОЦ? Теж сумнівно. А ось те, що підприємство може знову стати збитковим і його фінансування ляже на плечі Укрзалізниці - цілком вірогідно.

Нарешті, чи не найгірший ризик - можливе повернення до старої корумпованої системи он-лайн продажу квитків. А це - суттєве погіршення сервісу, якості обслуговування, збої...

А ще ми станемо свідками повної руйнації прозорого і справедливого механізму під'єднання до системи Електронний квиток агентів з продажу он-лайн квитків. В такому разі вільна конкуренція буде замінена на монопольну систему, що діяла колись, на чолі з ДП РЦ.

Наостанок хочеться процитувати міністра Андрія Пивоварського. В одному із інтерв'ю він промовив:

-В чем моя проблема? Ко мне приходят многие и говорят:

 «Андрей, в Министерстве инфраструктуры - коррупция, на предприятиях министерства инфраструктуры - коррупция».

Я отвечаю на это: «Ребята, дайте мне примеры. Я лично пойду к генпрокурору, я лично схожу к Арсену Авакову, сделаем контрольную закупку, арестуем на камеру». Надо показывать примеры...

Ми показали «примеры». Пропонуємо діяти. «На камеру» чи без неї, то вже не так суттєво. Головне - діяти. Якщо ж ми в чомусь помиляємось, покажіть, де саме.

Тарас Канівський.Київ.