Державні закупівлі стають прозорими. Кроки реформи

21.07.2015 10:44

Укрінформ

У минулі роки (а багато в чому і зараз) закритість системи державних закупівель створювала живильне середовище для реалізації всіляких корупційних схем, а отже призводила до значних збитків для держави. Тому повна реорганізація системи з ії переходом на «електронні рейки», а, найголовніше, забезпечення публічного доступу до всієї інформації, що міститься в ній, заощадить державі так необхідні їй сьогодні кошти. Та через перипетії в парламенті, виникає питання: а чи готова Україна до прозорості в держзакупівлях? Для відповіді потрібен час.

Разом з тим, треба розуміти, які приховані резерви має країна в цьому питанні. Наразі в Україні існує близько 2500 тендерних комітетів та комісій. Обсяг держзакупівель за 2014 р. сягнув 250 млрд грн. Без реформування тендерної системи держава втрачає щоденно 135 млн грн. Як показує досвід інших країн, введення електронної системи держзакупівель у перший же рік дає 10-20% економії за рахунок поліпшених процедур, а у нас є резерви для ще більшого зростання , якщо викорінити системну корупцію.

Тому серед головних цілей реформи - саме викорінення і системне запобігання корупції, прозорість держзакупівель, неприпустимість дискримінації та об'єктивна оцінка тендерних заявок, простота і легкість застосування процедур, перехід на електронний документообіг, повна звітність і аналіз всіх держзакупівель.

Один з найбільш значних прикладів успішного проведення реформ - введення в експлуатацію у лютому 2015 р. системи ProZorro, створеної за ініціативою громадських організацій, держорганів, комерційних майданчиків та підприємців.

У проекті задіяні і представники влади: АП, Департамент регулювання держзакупівель МЕРТ, АМКУ, і експертні та громадські організації: «Транспаренсі Інтернешнл Україна», «Прозорі закупівлі», Торгово-промислова Палата України та ін., а також кілька електронних торговельних майданчиків.

Історія створення ProZorro від народження ідеї до першої презентації і запуску в експлуатацію вкладається у зовсім невеликий часовий проміжок - з вересня 2014 до лютого 2015 р. Ідею, подану заступником голови АП Дмитром Шимківим підхопила команда, що за його підтримки розробила принципи та дорожню карту проекту. Впродовж двох місяців торговельні майданчики та великі IT-компанії створили технічне завдання, а початок роботи над програмним кодом датується другою половиною жовтня.

Станом на кінець травня 2015 р. сума тендерів (завершені закупівлі), проведених через систему ProZorro, склала 3,14 млн грн, при цьому середня економія на завершених торгах виявилась на рівні приблизно 15%.

За словами проектного менеджера ЦКР держзакупівель при Нацраді реформ і координатора ProZorro Кристини Гуцалової «кожні два тижні додається 40 організаторів, 200 нових постачальників, а за останні два тижні в системі оголошувалось близько 80 нових закупівель кожного дня», тобто проект активно набирає оберти. А загалом станом на 8 липня в системі працюють 236 організаторів торгів, серед яких найбільш активними є Міністерство інфраструктури, Міністерство палива та енергетики, Міносвіти, Міноборони та КМДА. Кількість постачальників, що брали участь в торгах, сягнула 971. Економія у завершених контрактом закупівлях склала 9 млн грн.

Як сказано вище, одним з найбільш активних відомств у використанні системи ProZorro є Міністерство оборони. В рамках нещодавно проведеного круглого столу про досягнення і перспективи реформи держзакупівель, заступник директора Департаменту держзакупівель МО Неллі Стельмах відзначила, що завдяки використанню системи ProZorro вдалося зекономити на закупівлях близько 20% коштів».

Зараз пілотний проект реформування системи держзакупівель, яким власне є ProZorro, працює з допороговими торгами, тому що це не потребувало змін у законодавстві,але у перспективі очікується, що і надпорогові торги будуть провадитися шляхом електронних закупівель.

Серед завдань на сьогодні - масштабування електронної системи на всі торги з подальшим обов'язковим переходом на електронну систему по всіх держзакупівлях (за планом - з 1 січня 2016 р.). Ці кроки будуть неможливими без внесення змін до чинного законодавства, а також підготовки відповідної державної інфраструктури, а це в великий мірі залежить від політичної волі народних депутатів та представників виконавчої влади.

На цьому наголосив на вже згаданому круглому столі заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Макс Нефьодов. А конкретно мова йшла про готовий до розгляду Верховною Радою у другому читанні законопроект 2087а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державних закупівель». Головні новації законопроекту стосуються зниження корупційних ризиків, дерегуляції участі бізнесу, приведення законодавства до міжнародних стандартів та підвищення порогів закупівель.

Заступник міністра заявив, що прийняття законопроекту підвищує шанси України приєднатися до «Угоди про державні закупівлі» у рамках Світової організації торгівлі, що відкриє нашим експортерам доступ до іноземних ринків обсягом $1700 млрд без втрат для нас, оскільки доступ до наших ринків вже 10 років відкритий. При цьому доля іноземців в наших держзакупівлях усього 0,15% у 2014 р. Це буде реальною підтримкою українського експорту.

На жаль, на засіданні Верховної Ради 17 липня не знайшлося достатньої кількості голосів, щоб підтримати проект. Остаточного голосування навіть не відбулося, тому що кілька сигнальних провалилися.

До речі, в рамках круглого столу було презентовано низку проектів та заходів, які вже реалізовані зараз або перебувають у стані активної розробки і впровадження.

Так, управляючий партнер компанії RBC Group Антон Порєцков представив модуль бізнес-аналітики ProZorro, потужний, інтуїтивно зрозумілий і простий в користуванні інструмент моніторингу держзакупівель у реальному часі. В основі бізнес-аналітичного модуля лежить програмне рішення QlikView від всесвітньо відомої корпорації Qlik Tech, офіційним представником якої в Україні є RBC Group. Тестову версію продукту вже запущено і всі бажаючі можуть спробувати «поспілкуватись» з нею вже зараз за адресою bi.prozorro.org.

Ще один напрямок - розробка нової концепції процедури оскарження тендерів. Нею займаються департамент регулювання держзакупівель МЕРТ у партнерстві з Антимонопольним комітетом України. Нагадаємо, що запланований термін переходу на електронні закупівлі - це початок 2016 р. , а це значить, що до цієї дати вже має запрацювати і система електронного оскарження, яка дасть можливість перевести всі етапи процедури оскарження в електронну форму. Серед інших важливих новацій - скорочення періоду розгляду скарги з 30 до 10 днів, можливість розгляду скарг в онлайн-режимі з метою скорочення витрат і підвищення оперативності.

Окрема тема - реформа ДП «Зовнішторгвидав України», підприємства, що адмініструє державний веб-портал tender.me.gov.ua. Місяць тому Олександр Наход був призначений в.о. директора цієї структури. Раніше всі дані по держзакупівлям заносилися у базу «Вісник державних закупівель», але як відзначив Макс Нефьодов, прозорості тій системі бракувало, отримання даних з неї викликало труднощі, і, крім того, її програмне забезпечення вже не відповідає сьогоднішнім стандартам. Тому Олександр Наход і його команда поставили собі за мету за найближчі місяці підготувати відповідну електронну систему, а також забезпечити готовність замовників та учасників ринку до її ефективного використання вже з самого початку 2016 року. Серед пріоритетних напрямків роботи - інтеграція з базами ProZorro, а також зв'язок з відкритими держреєстрами.

Олександр Птиця. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Актуально