Чому НАБУ і САП не впораються з корупцією самотужки?
Недавнє рішення Солом’янського районного суду Києва остаточно довело, що найкраща і єдино можлива інституціональна реформа в Україні – це створення нової інституції з новими кадрами і принципами роботи. Без переатестацій, люстрацій, спецперевірок і формального переписування законів. Все інше не працює.
Нагадаю, що 12 січня Солом’янський райсуд зобов’язав НАБУ закрити кримінальне провадження проти Миколи Мартиненка, якого звинувачують у корупції на десятки мільйонів доларів. Проти Мартиненка ведуться кримінальні справи в кількох європейських країнах, слідство зібрало купу доказів, однак найгуманніший у світі український суд, схоже, вирішив не робити з цього трагедію і припинити провадження.
Звісно ж, у контексті практики вітчизняного судочинства нічого незвичайного не сталося, адже всьому світу відомо, що наші суди – найвразливіше місце держави. Проблема в тому, що пороки українського правосуддя швидкими темпами пожирають реформи в інших, насамперед, суміжних сферах. Вже не за горами той час, коли почнеться масштабна дискредитація того ж НАБУ, формально – через відсутність результатів роботи. Але який може бути результат, коли кожен районний суддя в Україні може поставити хрест на будь-якій антикорупційній справі? Це однаковою мірою стосується всіх нових органів – НАБУ, САП чи Державного бюро розслідувань, яке повинно запрацювати вже цього року. Як би якісно і ефективно не працювали нові структури, остаточну крапку все одно має поставити суд, а значить, крапок можна й не дочекатися.
Все це – результат половинчастості реформ, відсутності концептуальної завершеності їх здійснення. Адже який сенс у лоні старої неадекватної правоохоронної системи створити орган з функціями оперативної роботи і досудового розслідування корупційних злочинів, антикорупційну прокуратуру і при цьому не запровадити антикорупційний суд? Це те ж саме, що сконструювати звичайний автомобіль на трьох колесах. Певна річ, далеко на такому авто не заїдеш. Як не заїде і реальна боротьба з корупцією в Україні, якщо нові антикорупційні інституції не стануть єдиною завершеною правоохоронною системою – від слідчого, прокурора і до судді.
Руслан Сольвар
реклама