Річниця «Рамштайну»: як Україну робили сильнішою
Формат «Рамштайн» за рік змінився і якісно, і кількісно: від артснарядів – до сучасних танків і систем ППО. Озброєння НАТО прибуває в Україну
27 квітня Контактній групі з питань оборони України, яку в народі звикли називати форматом «Рамштайн», антипутінською коаліцією або Атлантичною хартією 2.0, виповнюється рік. А за шість днів до цього – завтра, 21 квітня – партнери зберуться на чергову зустріч. Укрінформ вирішив нагадати з чого все починалося й до чого, врешті, на сьогодні прийшли. А також поцікавився в експертів очікуваннями від 11-го «Рамштайну».
Перша та подальші зустрічі: результати, кількість учасників
Зустрічі у форматі «Рамштайн» – це серія дипломатичних зустрічей міністрів оборони кількох десятків країн світу. Основна мета – обговорення, синхронізація та прискорення надання військової допомоги, зброї та спорядження Україні для перемоги у війні з російським агресором. Також там розглядають питання післявоєнної підтримки нашої держави.
«Рамштайном» – ви про це чули – формат назвали за місцем проведення першого засідання на базі Повітряних сил США у Німеччині. Надалі зустрічі проходили у різних місцях, очно та онлайн, але неофіційна назва «Рамштайн» за ними закріпилася.
Список учасників є досить широким. Окрім партнерів з НАТО, на зустрічі приїжджали представники Австралії, Південної Кореї, Нової Зеландії, Японії, Ізраїлю, Йорданії, Катару, Кенії, Ліберії, Марокко, Австрії та інших країн. Спершу формат налічував 30 учасників, а зараз 54 – міжнародна антипутінська коаліція росте. І символічно, що вона зрівнялася за чисельністю з антигітлерівською коаліцією часів Другої світової війни.
З 27 квітня 2022 року у цьому форматі пройшло 11 зустрічей (з урахуванням запланованих на 21 квітня переговорів). Далі – основні результати кожного з засідань Консультативної групи.
«Рамштайн-1». Союзники з'ясовували можливості промислового потенціалу, щоб визначити, як виробники зброї можуть допомагати Україні. Ухвалено рішення про надання необхідних озброєнь у стислий термін, понад 30 країн зобов'язалися виділити понад $5 млрд військової допомоги.
«Рамштайн-2». Союзники зобов'язалися наростити поставки артилерії 155-мм калібру та посилити берегову оборону України. Зокрема, Італія, Греція, Норвегія та Польща оголосили про передачу критично необхідних артсистем та боєприпасів. А Чехія анонсувала передачу гелікоптерів вогневої підтримки, танків та ракетних систем.
«Рамштайн-3». США оголосили поставки 18 гаубиць М777, десятків тисяч боєприпасів і ракет для систем HIMARS. Партнери за підсумками зустрічі заявили, що посилять українське узбережжя ракетами Harpoon, Brimstone, а Німеччина пообіцяла постачати системи MARS II. Словаччина зобов'язалася передати гелікоптери Мі-17 та ракетні боєприпаси. Канада, Польща та Нідерланди – ствольну артилерію.
«Рамштайн-4». США оголосили про постачання 1000 високоточних боєприпасів для 155-мм артилерії та додаткових систем HIMARS. Інші країни зобов'язалися забезпечити навчання українських військових на натовських озброєннях, а також відновлювати українську техніку, постачати запчастини та інші бойові засоби.
«Рамштайн-5». Американська сторона заявила про передачу додаткових гаубиць, протирадіолокаційних ракет HARM, сотні броньовиків Humvee, мільйонів набоїв, понад 5 000 протитанкових систем та тисячі протитанкових мін. Норвегія анонсувала поставки 160 ракет Hellfire, Німеччина – зенітних самохідних установок Gepard та броньованих танків-мостоукладачів Biber.
«Рамштайн-6». На ньому вперше офіційно було оголошено про постачання систем протиповітряної оборони. Надалі українські сили отримали NASAMS, IRIS-T, Hawk та інші кошти. Німеччина зобов'язалася поставити додаткові системи MARS II та самохідні артилерійські установки PzH 2000. Канада та Нідерланди також оголосили про постачання зброї та іншої допомоги на кілька десятків мільйонів доларів.
«Рамштайн-7». Греція оголосила про готовність поставити 155-мм боєприпаси, Польща – додаткову артилерію та боєприпаси, а також засоби ППО ближньої дії. Іспанія підтвердила постачання систем ППО Hawk, Німеччина – додаткові РСЗВ, Канада та Швеція зобов'язалися передати озброєння та зимове спорядження на сотні мільйонів доларів.
«Рамштайн-8». США оголосили про передачу 8 ЗРК Avenger, 59 БМП Bradley, 90 БТР Stryker, 53 машини із захистом від мін і засідок (MRAP), 350 високомобільних багатоцільових колісних машин (HMMWV), тисячі артснарядів, додаткових боєприпасів для HIMARS, ракет HARM тощо. Велика Британія – 14 танків Challenger 2, близько 30 САУ AS90, 100 одиниць бронетехніки, включно з БТР FV430 Mk3 Bulldog, десятки безпілотників, тисячі артснарядів, 600 ракет Brimstone. Франція – основних бойових танків AMX-56 Leclerc. Нідерланди – двох пускових установок ЗРК Patriot. Італія – батарею ЗРК SAMP-T. Данія – 19 французьких 155-мм САУ CAESAR.
«Рамштайн-9». Данія заявила про передачу всіх своїх САУ Caesar. Греція – 20 БМП-1. Італія та Франція – батарею ЗРК SAMP-T, а також інших систем ППО та великої кількісті боєприпасів до них. Норвегія – $7 млрд доларів США на різні форми підтримки України. Німеччина, Польща, Канада, Португалія, Іспанія, Норвегія, Данія, Нідерланди і Швеція – 150 танків Leopard 1 та Leopard 2 різних модифікацій. США – танки M1 Abrams, а також певної кількості модернізованих Т-72 від Польщі та Чехії.
«Рамштайн-10». Було анонсовано посилення ППО, постачання боєприпасів, навчання та формування “броньованого кулака”. Зокрема, Канада оголосила про передачу 8 000 снарядів калібру 155 мм і початок постачання танків Leopard. Німеччина – 5 000 артснарядів калібру 155 мм і 155-міліметрових високоточних боєприпасів, а також боєприпасів для РСЗВ MARS II, двох автонавантажувачів, чотирьох мобільних антенно-щоглових системс і 500 пістолетів SFP9. Словаччина та Польща – винищувачів МіГ-29. Норвегія у співпраці зі США – двох додаткових систем NASAMS.
Цей формат за рік серйозно еволюціонував
Керівник безпекових програм Центру "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук каже, що до «Рамштайну» не доводилося говорити про якусь системність західної військово-технічної допомоги Україні.
«Я не кажу, що нам узагалі не допомагали. Британці, наприклад, розуміючи неминучість російського вторгнення, в січні-лютому 2022 передали Україні понад 2 тисячі ПТРК NLAW і тисячу ракет до "Джавелінів". Інші партнери передавали нам ручні протитанкові і зенітні комплекси, стрілецьку зброю і боєприпаси до неї, спорядження і засоби захисту. Але десь з початку квітня номенклатура поставок почала змінюватися у бік серйознішої й конче потрібної нам техніки», – розповідає військовий експерт.
Чехи розпочали передачу танків Т-72, естонці – "радянських" гаубиць Д-30, австралійці, британці, канадійці, інші партнери терміново розпочали постачання бронетранспортерів і бойових броньованих машин. Згодом американці погодились на передачу артилерійських систем – прийшли перші гаубиці М-777. Виникла потреба в координації поставок озброєння: хто постачатиме техніку, хто боєприпаси до неї, а хто – здійснюватиме технічне обслуговування і ремонт.
«Саме ці завдання покладались на "Рамштайн". По ходу Білий дім вирішив підняти задачі "Рамштайну" на новий, політичний рівень: крім утилітарних завдань з координації військово-технічної допомоги, на нього покладалася функція формування прототипу "Антипутінської коаліції".
За рік роботи формату партнери передають нові й нові пакети допомоги, артилерійське озброєння, танки та іншу бронетехніку, здійснюють навчання і підготовку українських військових, ремонт і модернізацію техніки та озброєння. Йдеться, зокрема, про постачання сучасних систем натівського зразка, як то ЗРК "Петріот", основних бойових танків "Леопард-2", "Челенждер" та "Абрамс". Обговорюються питання можливості поставок сучасних винищувачів 4+ покоління типу F-16 та їх аналогів», – перелічує пан Лакійчук.
Зрозуміло, що військово-технічне співробітництво – сфера делікатна і що багато чого в роботі "Рамштайну" залишається "за лаштунками". Втім, очевидно, що систематична робота "групи друзів України" призвела не тільки до лавиноподібного зростання підтримки нашої держави, а й до перегляду воєнних доктрин і військово-технічних концепцій її учасників.
«Захід тепер більш реалістично дивиться на світ і на роль росії та інших авторитарних режимів у ньому, готується захищати демократичні цінності зі зброєю в руках. Цей шлях тільки почався, але його вже не зупинити», – підкреслив Павло Лакійчук.
Військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що за рік свого існування формат «Рамштайн» пережив певну еволюцію: «Антиросійська коаліція сформувалася наприкінці квітня минулого року фактично одразу, але з кожною новою зустріччю поступово збільшувалася кількість учасників, країн-донорів, які допомагали нашій державі. А отже покращувалася і номенклатура зброї, яку нам передавали».
Після того, як наші західні партнери побачили як ми можемо не тільки обороняться, а й контрнаступати – на «Рамштайні» почали одразу ж порушуватися питання, які до того, вважає експерт, ніколи б раніше не були поставлені: «Спершу Україні передавали ще радянські танки Т-72М1 зі східної Європи, зокрема із Польщі. Зараз ми вже бачимо, як ЗСУ передають сучасні західні зразки важкої бронетехніки. Крім того, наша держава поступово, але починає просуватися в питанні отримання авіації».
Натомість плани щодо передачі, наприклад, радянських винищувачів МіГ-29, які перебували на озброєнні польської, словацької та болгарської армій, не були реалізовані.
«Принаймні, так було у перший рік Великої війни. Нині ж Україна і ці двері змогла відчинити. Літаки прибувають. Активна дискусія щодо передачі «пташок» західного зразка триває. Те саме стосується й рішення про передачу Україні комплексів ППО», – розповідає оглядач групи «Інформаційний спротив».
Спершу партнери передавали нам виключно ЗРК малого радіусу дії, а також деякі радянські зразки, як от комплекс ППО С-300 від Словаччини. Але коли українська сторона робила запит на Patriot, NASAMS, IRIS-T, то щоразу чула у відповідь: «Цього ви точно не отримаєте, навіть не мрійте». У Вашингтоні вважали, що передача згаданих систем може призвести до ескалації конфлікту і збільшить ризик прямого втягування США та НАТО у війну з росією: «Але наші партнери все ж порушили «табу», яке самі на себе наклали. Врешті-решт Україна почала отримувати сучасні західні ЗРК».
Олександр Коваленко каже, що рівень зустрічей у форматі «Рамштайн» підвищується паралельно з якістю техніки, яку нам передають: «Зараз ми вийшли на зовсім інші показники. Нам допомагають озброювати повноцінні батальйоно-тактичні групи, у той час, як на самому початку постачання були обмежені. Гадаю, саме кількісний та якісний показники є основною ознакою зміни цих зустрічей».
Дипломат Вадим Трюхан згадує: «У квітні минулого року у Вільному світі чітко зрозуміли, що плани рф захопити Київ за три дні провалилися з тріском. ЗСУ виявилися серйозно недооцінені як росіянами, так і, будьмо відверті, всіма нашими західними партнерами. Водночас дуже швидко стало очевидним, що витримати перший натиск легше, ніж виграти повномасштабну війну».
Резерви України, зокрема у зброї та боєкомплекті, серйозно програвали тому, що мала нацистська росія. У цій ситуації США фактично проявили політичну відповідальність найвищого рівня. За рік «Рамштайн» пройшов дуже серйозний шлях.
«Все починалося з радянської техніки і б/к. Нині ми отримуємо практично всю номенклатуру конвенційних видів зброї, окрім літаків і балістичних ракет. Втім, є обґрунтовані підстави розраховувати, що й ці питання вже у стадії погодження», – вважає дипломат.
Безперечним досягненням України і США, представники яких координують діяльність робочої групи, – є регулярність таких зустрічей: «11 зустрічей за рік (з урахуванням запланованих на 21 квітня переговорів) – це показник. Плюс чітка координація. Незважаючи на те, що в учасників групи є свої національні інтереси, жодного разу у публічній площині не було суперечок чи невдоволення якимось рішеннями».
З практичного погляду пан Трюхан виокремив три напрямки: по-перше, забезпечення України боєприпасами натівських стандартів; по-друге, надання Україні адекватної кількості артсистем та РСЗВ; по-третє, створення танкової коаліції і надання систем ППО/ПРО.
Ще одна надзвичайно важлива тема – підготовка в державах НАТО українських військових: «Завдяки цьому, рівень підготовки резервів ЗСУ незрівнянно вищий за підрозділи рашистів, які складаються з так званих чмобіків».
Політичний експерт Євген Савісько: «Зустрічі у форматі "Рамштайн" вже стали одним з символів нашої війни за незалежність. Вони не є статичними. Кожна зустріч особлива як за характером, так і за нагальними питаннями котрі вирішуються, за видами озброєння та боєприпасів, які планують постачати Україні наші союзники. Якщо на першій такій зустрічі йшлося переважно про передачу ЗСУ артилерії, кількість якої вимірювалася поштучно, то вже на восьмій – йшлося і про БТРи, БМП, танки і кількість вже була на десятки одиниць».
За словами експерта, те, що ми встояли в перший рік тотальної війни, є велика заслуга саме «Рамштайну».
«Фактично саме "Рамштайн" став початком регулярного, систематичного оновлення військово-технічного оснащення нашої армії, остаточного переходу від застарілого радянського озброєння до сучасного натівського», – переконує пан Савісько.
«Рамштайн-11»: які очікування?
Ще раз: наступне засідання Контактної групи з оборони України відбудеться на військово-повітряній базі "Рамштайн" 21 квітня. Чого чекати?
Павло Лакійчук каже, що головне: не чекати сенсацій.
«Наші партнери, які діють у тісній координації з нашими військовими, зосередяться, очевидно, на реальних потребах ЗСУ – боєприпасах і озброєнні, системах РЕБ, зв'язку і управління військами, інженерній техніці, системах розвідки і висвітлення поля бою. Зрозуміло, ми наполягатимемо на поставках важкої техніки і ракетного озброєння, зенітно-ракетних комплексів, літаків, зрештою. Чи будуть прийняті якісь "проривні" рішення?.. Можливо. Але перерізання чергових "червоних стрічок" – прерогатива політичного керівництва держав. Зустрічі воєнних міністрів – шлях підштовхнути політиків до дій, які давно назріли», – наголошує військовий експерт.
Схожі прогнози дає Олександр Коваленко: «Гадаю, що чергова зустріч у форматі «Рамштайн» буде досить стандартна. Особисто я не чекаю якихось сюрпризів, але результативність точно буде не гіршою, ніж у минулі рази. Упевнений, що вестимуться дискусії щодо авіації, але й це не є чимось неочікуваним, це – щоденна рутина, минулий «Рамштайн» також був авіаційним».
А позаминулий – танковим. Втім, якщо обговорюватиметься питання розширення танкової коаліції, то це також будуть цілком логічні моменти.
«Загалом же під час зустрічі говоритимуть про постачання артилерії, боєприпасів, БК, середньо- та легкоброньованої техніки й інших елементів озброєння. Тобто йтиметься про стандартну номенклатуру, яка необхідна ЗСУ для контрнаступу. Крім того, порушуватиметься питання логістики та ремонту. Ну і, звісно, йтиметься про позиції з непублічної, таємної складової. Не виключаю, що Україні передадуть той чи інший тип дальнобійного озброєння. АТАСАМS навряд чи, а от збільшення, приміром, поставок ракет GLSDB або якихось аналогів – цілком».
Тим часом Вадим Трюхан вважає, що у «Рамштайна-11» є всі шанси стати історичним.
«Останні табу, зокрема щодо літаків і балістичних ракет можуть впасти. Під час цієї зустрічі відбудеться остання звірка годинників перед початком широкомасштабного контрнаступу ЗСУ. Про всі результати, які будуть досягнуті, ми, скоріш за все, не дізнаємось. Проте з настрою ключових учасників все буде зрозуміло», – резюмував дипломат.
Мирослав Ліскович. Київ