Софія Андрухович представить у Франкфурті третю частину своєї трилогії

Ексклюзив

Українська письменниця Софія Андрухович на Франкфуртському книжковому ярмарку презентує третю частину своєї трилогії «Амадока» німецькою.

Про плани авторка розповіла кореспонденту Укрінформу.

«Їду презентувати третю частину «Амадоки», яка якраз, у жовтні, має вийти друком німецькою. Тобто це буде повна трилогія німецькою мовою», - сказала Андрухович.

Вона висловила сподівання, що тепер німецькомовний читач зможе ближче познайомитися з тим, що його цікавить про Україну, про її історію, відкрити для себе нові імена тощо.

На полях ярмарку плануються розмова з авторкою і читання третьої частини (вона називається Die Geschichte von Sofia - «Історія Софії»), які організує видавництво Residence Verlag.

За перші дві частини трилогії - Die Geschichte von Romana («Історія Романи») та Die Geschichte von Uljana («Історія Уляни») - Андрухович була нагороджена в травні Міжнародною премією Германа Гессе. Окрім критиків, за словами письменниці, книгу добре сприйняли читачі, вона добре продається, є багато відгуків. Інформацію про присудження їй престижної премії Андрухович ледве не пропустила: лист про це потрапив у її електронній пошті в спам.

«Для мене це була велика несподіванка. Але звісно це дуже приємно і важливо, тому що це ще одне підтвердження, що моя робота помічена, що це не даремно. Що про Україну пам’ятають, що звертають увагу і хочуть читати, думати. Нам цього замало, нам треба, щоби цієї уваги було набагато більше. Тож намагаємося продовжувати привертати її культурою», - сказала письменниця.

Відповідаючи на запитання, чи не була вона розчарована тим, що перекладачі та видавництво не використали оригінальну назву «Амадока», Андрухович сказала, що це її трохи засмутило. Втім, авторка довіряє видавництву. Так було й з попередньою книжкою, «Фелікс Австрія», яка німецькою також має іншу назву («Der Papierjunge» («Паперовий хлопчик»).

Андрухович також зауважила, що не відчуває потреби писати на історичні теми найближчим часом. Вона думає над тим, щоби видати збірку «мікроісторій» про людей у війні. Письменниця розказала, що писала такі есе від третього місяця війни протягом року та додала, що героїв вона спеціально не шукає, а «спостерігає за ситуаціями, за переживаннями».

«Йдеться про випадковість. Коли живеш в Україні, тобі не потрібно нічого та нікого шукати: це всюди, навколо, на відстані простягнутої руки. Люди, з якими ти бачишся на вулиці, кожен має свою історію, вони звідкись приїхали чи щось пережили. У твій будинок щодня може влучити ракета…», - пояснила авторка.

Вона також розповіла, що їздила з Пен-клубом у Чернігівську область, в деокуповані села, там було дуже багато історій про нестерпний досвід, який складно переживати.

«З одного боку, це був жахливий досвід, згусток якогось жаху. Але з іншого боку, ці люди проявляли таку єдність між собою. Їх історії про окупацію були позначені тим, як вони виживали завдяки вмінню бути разом», - поділилась Андрухович.

Говорячи про те, чи потрібні читачеві за кордоном подібні гіркі історії, вона зазначила, що є насправді дуже багато людей, яким це набридло, є дуже багато українців, які хотіли б сховатися від цієї теми. Але водночас є люди, які просто не можуть відвернути очі, які знову й знову повертаються до цих тем, читають про війни, про геноциди, намагаються довідатися, як це було, тому що вірять, що це може комусь допомогти та запобігти наступним трагедіям.

Цього тижня Андрухович зустрілась з читачами. Захід був організований агентством Kul`tura e.V. і Посольством України в ФРН.

Читайте також: Українсько-єврейська літературна премія «Зустріч» 2024 року оголосила переможця

Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок відбудеться 16-20 жовтня. Україну на ньому представлятимуть кілька авторів.