Петро Тима, голова Об'єднання українців у Польщі

Реваншистські сили хочуть виправдати операцію “Вісла”

- Абсолютний регрес у всіх можливих параметрах, а гроші тут є тільки одним із показників цього. Відразу можна було б сказати, що це питання негативної риторики польської влади стосовно УПА. Але це не так, оскільки коштів на відзначення не отримали також товариство лемків, тобто русинська організація з міста Лігниця, не отримав також музей у селі Зиндранова, який хотів зробити фотовиставку по операції “Вісла”. Це по-перше. А по-друге, немає жодних пояснень, це рішення не було якимось чином обгрунтовано. Часом у грантовій системі є різні зауваження від грантодавців: кошторис не такий, програма не доопрацьована, чи навіть пріоритети міністерства на рік можуть іншими. Але ж ні - не відбулося жодної дискусії на рівні комісій, яка оцінює проекти. Незалежні експерти запитували МВС Польщі (МВС опікується нацменшинами і розподіляє для них кошти - ред.), чому так сталося, але не отримали відповіді. У свою чергу, ми також запитували на спільній комісії уряду і нацменшин – чому так, але заступник глави МВС порадив подавати апеляцію. Усі зацікавлені організації подали апеляцію, але це також не дало жодного результату. Держава відмовилася інформувати про причини такого рішення.

- Так. З іншого боку, спостерігається активність радикальних сил, які на різних рівнях намагаються  здійснити реванш у цьому питанні. Наприклад, лідер Національного руху Польщі Роберт Вінніцький (позафракційний депутат Сейму - ред.) каже, що треба відмінити резолюцію Сенату 1990 року і взагалі переглянути ставлення польської держави до операції “Вісла”. Є також звернення польських істориків, експертів й інших осіб до маршалків Сейму і Сенату з визначеннями, що операція “Вісла” була слушною, і під ці тези проводять конференції, публікують дослідження.

Тобто регрес спостерігається на кількох рівнях, попри те, що до річниці ще понад місяць. Про справжнє ставлення польської влади до операції “Вісла” буде відомо 28 квітня - у річницю цієї події, і як на неї відреагують прем'єр-міністр, маршалки обох палат парламенту. 

З іншого боку, спостерігається дуже активна політика польської держави в інших історичних питаннях.

- Власне, це досить цікаво. Досить нелогічним виглядало б замовчування з боку держави операції “Вісла”, на фоні дуже активної історичної політики чинного польського уряду?

Є питання - настільки далеко зайде цей реваншизм

- Так. Але ще більший парадокс полягає в тому, що, з одного боку, чинна влада сильно й досить однозначно засуджує нелегітимність післявоєнної Польщі, злочини комуністів, навіть вживається поняття окупаційного режиму. Наприклад, в дискусії щодо концентраційних таборів у Польщі вони кажуть, що це були не польські, а комуністичні табори. У той же час, є представники партії влади, які кажуть: комуністична Польща була нелегітимною, але операція “Вісла” була проведена у відповідності до національних інтересів Польщі. І на цьому грають радикальні організації, які в Перемишлі та інших містах країни кажуть, що не можна повністю засуджувати комунізм.

Ще в 90-х роках минулого століття був опір проти резолюції Сенату щодо операції “Вісла”, але тоді це були маргінальні організації чи політичні сили на кшталт Союзу лівих демократів чи Польської селянської партії. Натомість зараз ми маємо реванш цих сил у майже усіх політичних партіях, можливо крім ліберальної партії “Сучасна” (.N). Зараз у публічному просторі повертається комуністична риторика - “банди УПА” замість УПА, а пам'ятники вояків УПА знову стають елементом побудови історичного минулого. Тобто ситуація є неоднозначною. 

- Передовсім, це не була наша ідея, адже ми сподівалися, що правила є нормальними. Але частина наших друзів сказала “досить”, треба мати альтернативний план. І так з'явилася ідея почесного комітету, громадянська позиція членів якого є давно відомою. До нього увійшли Кристина Захватович-Вайда (дружина режисера Анджея Вайди - ред.), письменник Анджей Стасюк, який у своїй творчості часто звертається до питання Бескидів, виселення лемків. Серед них є також Данута Куронь (дружина відомого політика і громадського діяча Яцека Куроня - ред.), Адам Боднар (речник громадянських прав у Польщі - ред.), батько якого був  виселений в рамках операції “Вісла” та багато інших. Ці люди дали згоду на підтримку акції збору коштів і упродовж короткого часу нам вдалося вже зібрати 22 тисячі злотих (5,5 тис. дол.), і цей процес триває й надалі.

Дуже добре ситуацію, що склалася довкола операції “Вісла”, сприйняли польські ЗМІ. Про це написала Gazeta Wyborcza, потім до неї підключилися інтернет-портали, журнал Polityka, видання Rzeczpospolita, тощо. Тобто є громадські організації, журналісти й науковці, які не залишають цю тему. Також Інститут політичних досліджень Польської академії наук проводитиме конференцію на тему операції “Вісла”. Це прояв того, що тема серйозна, і не лише українці хочуть про це говорити.

ВІДЗНАЧЕННЯ “ВІСЛИ” МАТИМЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ХАРАКТЕР

- Іншими словами, замовчати цю тему не буде змоги...

- Ні. Й навпаки, всупереч очікуванням ініціаторів цього реваншу, відзначення матимуть українсько-польський характер. Я розумію, що вони переслідували ідею, аби ми були неспроможними відзначити цю річницю, зробили її у мінімальних масштабах, лише у своєму вузькому колі. Умовно кажучи, вони хотіли нас загнати у своє національне гетто, щоб ми побідкалися, провели панахиду і розійшлися по домівках. Натомість, зараз ми маємо підтвердження від колишніх депутатів, дисидентів, що вони приїдуть на відзначення річниці до Перемишля. Музей в місті Елк ініціював проведення науково-популярної конференцію на тему “Вісли”. І представники музею не відмовилися від своєї пропозиції, попри те, що попереджали їх про відсутність у нас коштів. Так само в Явожно будуть заходи біля пам'ятника жертвам концтабору, який відкрили президенти Кучма і Кваснєвський. Там ми хочемо також провести заходи культурно-освітнього характеру. Відповідні заходи також відбудуться у місті Хшанув, де з'явилася перша після примусового виселення українців греко-католицька церква. Цю тему також візьмуть на озброєння польські організації, яким це не байдуже. Це буде прояв активності громадянського суспільства.

- Центральним пунктом буде проведення третього Конгресу українців Польщі у Перемишлі. Як організатори ми хочемо запросити на нього усі українські організації, у тому числі й емігрантські. Свою участь вже підтвердив президент СКУ Євген Чолій, запросимо також міністра культури України Євгена Нищука, щоб обговорити ідею створення на базі Народного дому в Перемишлі Центру української культури прикордонних земель.

По-друге, це буде нагода поговорити на науковому рівні про різні аспекти сучасного існування української громади в Польщі. Адже спостерігається зростання кількості українських мігрантів у Польщі, маємо проблеми мовної асиміляції, зростає тут кількість українських організацій. Зараз у Польщі не менше 10-ти українських організацій, які упродовж року ведуть реальну роботу. Отже, це не є чимось новим. Крім того, мігранти з України є в різних кутках Польщі,  а тому постає питання співпраці, взаємопізнання. Крім того, підніматимемо питання антиукраїнських настроїв, оскільки вони є, і ми не можемо вдавати, що вони відсутні.

- Чи ви не побоюєтесь провокацій з боку радикалів на кшталт тих, які сталися торік улітку, коли на українську процесію в Перемишлі напали декілька груп молодиків?

- Це питання до польської держави. Ми звернулися до Агенції внутрішньої безпеки і канцелярії президента Польщі і нагадали про негативний досвід 26 червня у Перемишлі, коли поліція не справилася зі своїми обов'язками, і це призвело до агресії. Зрештою, міністр уряду в справах рівних прав Адам Ліпінський сам запропонував взяти на себе роль особи, які контролюватиме цю ситуацію. Отже, польська влада про це знає, а як  відреагує - складно сказати. З нашого боку ми намагаємося зробити так, щоб про подію знали всі владні органи. Наприкінці березня у Перемишлі відбудеться виїзне засідання комісії Сейму у справах національних та етнічних меншин, тобто за місяць до заходів будемо про це говорити. На цю зустріч будуть запрошені представники місцевої влади, поліції.

- Чи ви очікуєте на якусь участь Української держави у відзначенні 70-річчя операції “Вісла”?

- МЗС України виділило нам кошти на наукову конференцію у Перемишлі. Як я вже сказав, ми запрошуватимемо міністра культури Нищука, депутатів Верховної Ради з українсько-польської міжпарламентської групи. Зараз ми перебуваємо на етапі формування програми.

Але загальна ідея є такою: операція “Вісла” торкнулася громадян Польщі українського походження, оскільки найбільш хибним є порівнювання якимось чином “Вісли” до Волинської трагедії - це дві різні події. Ми повинні говорити з польською державою про операцію “Вісла” як громадяни цієї країни, а не зводити це питання до українсько-польських відносин, якихось “футбольних” змагань: ми вам про кривди “Волині”, а ви нам про “Віслу”.  

Юрій Банахевич, Варшава