Бюджетний рік починаємо вдало: у держскарбниці майже 10 млрд. грн.
Суттєві “перехідні” запаси, з-поміж іншого, дозволять уникнути затримок із січневими виплатами бюджетникам. Хоча Мінфіну і доведеться продавати валюту для розрахунків за ОВДП
Залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку України на початок січня становили 9,861 мільярда гривень. Це удвічі більше, ніж рік тому, – інформує Державна казначейська служба. Окрім того, за даними Мінфіну, на валютних рахунках в НБУ та установах державних банків накопичено понад 47 мільярдів у гривневому еквіваленті.
Таким чином, вдалося подолати негативні наслідки ситуації, пов’язаної із касовим розривом надходжень до бюджету від сплати ЄСВ, через що в липні затримували виплату пенсій частині українців. Аби розв’язати проблему, Пенсійному фонду тоді надали півтора-мільярдну позичку. Як наслідок – у серпні залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку зменшилися до рекордно низьких 1,99 мільярда гривень (уп’ятеро менше, ніж зараз). За оцінками аналітиків, урядові вдалося доволі оперативно відреагувати на ситуацію і запобігти ускладненням. Хоча, певно, треба було активніше діяти на упередження – при плануванні надходжень.
Одним із кроків, який сприяв виправленню ситуації, стала відмова від традиційної для минулих років практики нарахування частині пенсіонерів січневих виплат у грудні. Завдяки цьому уряд, зазвичай, штучно зменшував видатки наступного року. Водночас таке збільшення грудневих виплат з року в рік ставало однією з причин прискорення інфляції. Також це додатково “тиснуло” на гривню, унаслідок чого національна валюта знецінювалася. Тепер же таких негативних тенденцій вдалося уникнути. При цьому в уряді запевняють: січневі пенсії в Україні виплатять вчасно.
“Те, що на початок року на рахунках Мінфіну накопичено суттєвий (хоча й “не ідеальний”) ресурс, додає оптимізму, – наголошує в коментарі Укрінформу голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. – Це означає, що фінансове відомство зможе вчасно реагувати на можливі касові розриви, зокрема, вдаючись до продажу частини своїх валютних накопичень. Приміром, доволі суттєві виплати за облігаціями внутрішньої державної позики припадають уже на січень. Тож Мінфін, судячи з усього, змушений буде продавати частину своїх валютних ресурсів”. При цьому йдеться про використання власних коштів і грошей, які Україні вдалося запозичити на міжнародних фінансових ринках – зокрема, під гарантію Світового банку, рішення про надання якої міжнародна фінустанова ухвалила кілька тижнів тому. Тобто, мова про ресурс, яким безпосередньо розпоряджається Міністерство фінансів, – про жодне “розбазарювання” золотовалютних резервів Нацбанку не йдеться. Принагідно нагадаємо, що наприкінці грудня в НБУ відзвітували, що обсяги золотовалютних резервів країни фактично досягнути докризових показників, збільшившись до майже $20 мільярдів.
Фінансові втрати-2018: недонадходження від митниці і приватизації
Аналізуючи ситуацію з державними фінансами, Борис Кушнірук нагадав про бюджетні втрати, пов’язані із недонадходженням коштів від роботи митниці. Зокрема, через неправильні розрахунки прогнозного курсу національної валюти. Адже в бюджеті-2018 передбачалося, що на кінець року американський “зелений” мав коштувати 30,1 гривні. Реальний же курс не перевищував 28 гривень за долар. Відповідно, не справдилися й очікування щодо митних надходжень.
“Натомість державі вдалося виграти на курсі при розрахунках за зовнішніми запозиченнями, – каже Кушнірук, – заощаджено приблизно 10 мільярдів гривень. Тож недовиконання бюджету-2018 некритичне. Щодо видатків, то владі вдалося профінансувати усі захищені статті. Але деякі капіталовкладення, вочевидь, довелося скоротити. Остаточно з’ясувати, які саме, зможемо орієнтовно у березні, коли Мінфін прозвітує про виконання минулорічного бюджету”.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський звертає увагу на те, що Україна уже котрий рік поспіль недорахувалася грошей від приватизації. Відповідну програму знову “провалили”, що призвело до необхідності залучення додаткових коштів на міжнародних фінансових ринках. Також Мінфін був змушений у грудні позичати на внутрішньому ринку країни.
Виклики для державних фінансів-2019: популізм і глобальна криза
Основні виклики для державних фінансів України у 2019-ому році, за словами експертів, пов’язані зі значними виплатами за борговими зобов’язаннями та обслуговуванням держборгу. Нагадаємо, у бюджеті-2019 на це передбачено понад 400 мільярдів гривень.
“Для унеможливлення ризиків Україна повинна обов’язково продовжувати співпрацю з МВФ та іншими міжнародними фінансовими інституціями, – наголошує економіcт Борис Кушнірук. – Тому важливо виконувати домовленості, передбачені новою програмою співробітництва із Фондом. Також важливо “не вдаритись у популізм”. А такі ризики у виборчий рік справді існують. Якщо ж цього вдасться уникнути, шанси на успішне завершення поточного фінансового року доволі високі”.
Ілля Несходовський також вважає, що особливих підстав хвилюватися за стан державних фінансів у нинішньому році немає. Адже країна має достатні ресурси для виконання своїх зобов’язань як за бюджетними розрахунками, так і перед кредиторами. Головне при цьому уникнути дисбалансів у так звані “пікові періоди”. Зокрема, перший у 2019-му році пік розрахунків за зовнішніми запозиченнями припадає на лютий. У березні-квітні Мінфіну знадобляться додаткові кошти для погашення уже згаданих короткострокових позичок на внутрішньому ринку, до яких відомство вдалося всередині і наприкінці грудня. Такі розрахунки – певні ризики для стабільності національної валюти. “Що ж до виконання бюджету, то знову даватимуться взнаки дисбаланси, пов’язані із наповненням Пенсійного фонду, – прогнозує Несходовський, – це викликано, зокрема, набранням чинності законодавчою нормою щодо індексації пенсій. Рішення про компенсацію пенсіонерам так званого “інфляційного податку” дуже важливе. Але його виконання потребуватиме додаткових ресурсів. І оскільки законодавчі ініціативи щодо збільшення надходжень від ЄСВ свого часу “не пройшли”, доведеться знову погашати дефіцит ПФ за рахунок коштів Державного бюджету. Це, певно, один із основних “внутрішніх” ризиків для системи державних фінансів”.
Борис Кушнірук, тим часом, звертає увагу на “зовнішні” виклики, з якими Україна, як і інші держави, може зіткнутися вже найближчим часом. Мова про нову хвилю глобальної кризи.
“Я прогнозую її початок на 2020 рік, хтось із колег каже про 2021-й. Але є й прогнози, що перші удари кризи відчуємо вже у 2019-му. Якщо це станеться, суттєвих проблем нам не уникнути. Адже, з-поміж іншого, криза викличе обвал ринків, що негативно позначиться на роботі наших експортерів. Насамперед. можливе падіння цін на аграрну і металургійну продукцію, що призведе до скорочення валютної виручки, а отже – надходжень до бюджету. При цьому український уряд мало що може зробити для мінімізації цих негативних наслідків. Окрім одного – незважаючи на “спокуси виборчого року”, значно консервативніше ставитися до політики видатків і вже зараз дбати про накопичення резервів, які можна буде використати для пом’якшення найболючіших ударів”.
За висновками експертів, накопичений державою фінансовий ресурс, про який відзвітували в Мінфіні, може стати непоганою “відправною точкою” для формування такого резерву.
Владислав Обух, Київ