Навіщо облгази Фірташа ігнорують уряд? Щоб позлити людей «під вибори»

Відучити їх від подібних «штучок» може лише жорстка відповідь. В тому числі, на законодавчому рівні

Всупереч рішенню Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), оператори газорозподільчих мереж продовжують нараховувати людям плату за додаткові обсяги нібито спожитого палива – “у зв’язку із приведенням газу до стандартних умов”, – підтвердили в компанії “Нафтогаз України”. При цьому монополісти проігнорували й вимогу НКРЕКП щодо обов’язкового перерахунку платежів у зв’язку зі зменшенням із минулорічного жовтня розрахункових норм споживання “блакитного палива”. “Вінницька, Волинська, Закарпатська, Запорізька, Чернігівська – неповний перелік областей, звідки надходить безліч скарг від споживачів", – написав у Фейсбук заступник голови департаменту з енергоефективності НАК "Нафтогаз" Олексій Хабатюк. Користувачі соцмереж додають до переліку ще й Київщину, Дніпропетровщину, Харківщину, Сумщину... Облгази, які управляють розподільчими мережами в цих регіонах, входять до групи РГК (“Регіональна газова компанія”) олігарха Дмитра Фірташа. А для нього, вочевидь, жодні закони “не писані”, постанови – “фільчині грамоти”, судові рішення – необов’язкові, штрафи – “комарині укуси”, люди – об’єкт наживи й маріонетки в економічній і політичній боротьбі...

Регулятор – штрафує, монополіст – лютує...

Масштабний скандал, пов’язаний із надмірними вимогами з боку газівників, розгорівся у листопаді минулого року. Тоді багато українців отримали квитанції з додатковими сумами платежів за жовтень та попередженнями про суттєві донарахування аж за три попередні роки (!). Причиною таких дій, що викликали неабияке збурення у суспільстві, назвали "приведення обсягу палива до еталонних умов вимірювання". Як стверджують представники газопостачальних організацій, вони нібито зазнають значних збитків через те, що у період пікових температур показники лічильників не відповідають фактичним обсягам спожитого палива. І пояснюють, що “ідеальні” для обліку умови – постачання палива за температури повітря +20 і атмосферного тиску у 760 мм рт. ст. В зимовий період газ стискається, а в літній – розширюється. Тож, аби привести об’єм палива до стандартних умов, газовики й вирішили застосовувати щомісячні коефіцієнти коригування показань побутових лічильників, які залежать від регіону, місяця постачання та місця встановлення приладу обліку.

В НАК “Нафтогаз України” назвали ці донарахування незаконними, наголосивши: "Відповідні витрати вже компенсуються спорідненим структурам газзбутів – облгазам – через механізм виробничо-технологічних втрат". І пояснили, що донарахування призводять до подвійної оплати за одні й ті ж обсяги палива і створюють “віртуальні” борги, які не лише псують нерви споживачам, а й перешкоджатимуть у майбутньому їх переходу до інших постачальників газу.

Зрештою, 23 листопада НКРЕКП заборонила газівникам проводити донарахування додаткових обсягів палива. Але більшість облгазів і газзбутів відповідної ухвали так і не виконали, продовжуючи тероризувати споживачів “дутими” цифрами у квитанціях на оплату. Тому у грудні прем’єр Володимир Гройсман анонсував масштабні перевірки підприємств галузі, пообіцявши з парламентської трибуни “вжарити” керівництву облгазів по перше число”. А у січні НКРЕКП звернулася до Державної регуляторної служби з проханням провести позапланові перевірки 20 облгазів. За їх наслідками на шістнадцять облгазів Фірташа накладено штрафи. Серед покараних – ПАТ “Житомиргаз”, "Запоріжгаз", “Чернівцігаз", "Львівгаз", "Вінницягаз", "Волиньгаз", "Київоблгаз", "Хмельницькгаз", "Закарпатгаз", "Івано-Франківськгаз", "Харківгаз", “Рівнегаз” “Миколаївгаз”, “Чернігівгаз”, “Сумигаз” та “Дніпрогаз”. Щоправда, розмір штрафів як для таких компаній, доволі поміркований – 850 тисяч гривень (себто, 12-13 мільйонів на всіх). При тому, що щороку облгази Фірташа, за найскромнішими підрахунками, кладуть до кишені до 9 мільярдів гривень.

І лише керівництво “Харківміськгазу” спромоглося самостійно усунути порушення та зробити перерахунок споживачам перед призначеним на 5 квітня засіданням НКРЕКП, на якому планували розглянути питання щодо порушення цим підприємством ліцензійних умов провадження господарської діяльності. Решта ж структур РГК, замість того, щоб сплатити “копійчані” (для Фірташа) штрафи, виправити помилки і вибачитися за багаторічне тероризування людей, почали звинувачувати НКРЕКП і НАК “Нафтогаз” у тиску і спробах дискредитації облгазів. Також у Регіональній газовій компанії заявили, що газорозподільні компанії не згодні не лише зі штрафними санкціями, а й загалом із висновками проведених фахівцями перевірок. Тож усі облгази оскаржили рішення НКРЕКП у судах. І вже є перші рішення судових інстанцій: у задоволенні позовів ПАТ "Волиньгаз" і "Вінницягаз" відмовлено.

Небагато шансів, на думку експертів, і у інших підрозділів РГК, адже позови – однотипні. Утім, структури Фірташа, певно, навмисне втягують державу у судове протистояння, аби якомога довше “ловити рибку у каламутній воді” і отримувати надприбутки за рахунок насправді не проданого й не транспортованого регіональними магістралями і газорозподільчими мережами палива.

Та окрім грошей, йдеться ще і про розрахунок на певні політичні дивіденди. Адже це – чергова можливість налаштувати людей проти чинної влади. Бо багатьох наших співвітчизників, вочевидь, “не переймають” такі питання, як розподіл повноважень (між різними інституціями – виконавчими, представницькими чи судовими, загальнодержавними, регіональними або місцевими), структура власності (державна, комунальна, приватна) та інші подібні “заморочки”. У нас звикли в усьому, що відбувається в країні, звинувачувати Президента. Ну, хіба іноді ще “дістається” Верховній Раді й Кабміну.

 “Свіжий” приклад: у четвер кореспондент Укрінформу сорок хвилин чекав на кінцевій зупинці тролейбуса. Звісно ж, зібралося чимало людей – усі нервують... молодші – запізнюються на роботу, пенсіонери – на прийом до лікаря чи у якихось інших справах. Аж раптом одна з представниць старшого покоління “заводить традиційну пісню”: “Ось бачте, який Президент – такий і транспорт...”. І одразу ж у натовпі знаходиться кілька її однодумців, котрі починають “розвивати тему”... Аж тут – о, диво! – тролейбус. Одразу два. А щойно від’їхали від зупинки – іще один назустріч... При цьому особливих заторів на вулицях у цей час не було, тож об’єктивно затримуватися громадському транспорту начебто ніде. Невже це капосний президент так довго тримав їх на якомусь відтинку маршруту? Невже телефонував кожному водієві і наспівував пісеньку: “Траллєйбус, пастой, нє стучітє, калєса...”?.. За таких обставин цілком логічним є зауваження користувачки Світлани Любарець, зроблене у коментарі під згаданим повідомленням у Фейсбук:

“Вибори закінчаться, і тоді вони перестануть це робити, а поки що – їм треба народу доводити, що влада знущається із людей!”...

Як покарати порушників і захистити людей від “намальованих” боргів?

Можливо, після завершення виборів “політичний підтекст” дій монополістів на газовому ринку відійде на другий план. На перший же знову вийде економічний розрахунок – “настригти” якомога більше “купонів” до створення в Україні повноцінного газового ринку (процес формування якого, попри ухвалені законодавчі рішення, вочевидь, затягується). Мізерні штрафи Фірташа і Ко, як ми вже переконалися, не лякають. Чи ж є можливість реально вплинути на порушників?

У користувачів соцмереж – свої рецепти:

“А ніхто не думав у рамках сесій міських і обласних рад ухвалити звернення із цього приводу до парламенту?”

“Чому Кабмін не ухвалює рішення? Чому ВР залишається осторонь? Людей грабують, а вони “рішають” більш важливі питання?”

“Необхідна демонополізація. У рамках впровадження Третього енергопакета ЄС потрібно розділити компанію Фірташа і продати іншим власникам. Потрібно задіяти ринкові механізми. Інакше монополіст постійно під різним приводами лізтиме до нас у кишеню”.

“Так може дію ліцензії зупинити чи порушити питання про націоналізацію? Ні?”

Як пояснює заступник голови департаменту з енергоефективності НАК "Нафтогаз" Олексій Хабатюк, “першим кроком НКРЕКП має стати проведення чергових перевірок, аби підтвердити факт ігнорування облгазами попередніх рішень регулятора”. Далі, за словами фахівця, – м’яч на полі Верховної Ради. Адже, відповідно до Закону про ринок газу, НКРЕКП не має достатніх повноважень у цій царині. Також перед можливим ініціюванням припинення дії ліцензій суб’єктів господарювання потрібно розробити механізм збереження діяльності підприємств критичної інфраструктури на період, доки не буде усунуто порушення і видано нові ліцензії. За словами Олексія Хабатюка, має йтися про роботу на таких підприємствах тимчасових адміністрацій – на кшталт тих, що працюють у “проблемних” банках.

Утім, практична реалізація цих заходів (зважаючи, з-поміж іншого, і на постійну зайнятість наших парламентаріїв “більш важливими питаннями”) потребує багато часу. А як же бути споживачам, котрі продовжують отримувати платіжки із донарахуваннями “за стандартизацію “нестандартного” газу”?

“Не платити. Бо ці нарахування незаконні”, – наголошується в експертних висновках консультаційного центру “ГазПравда”. Аналітики пояснюють, що це випливає із тексту постанови НКРЕКП від 23 листопада 2018 року. При цьому посилання керівництва облгазів на наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості №116 від 26.02.2004 року некоректні. Адже наказ щодо впровадження коефіцієнтів приведення палива до стандартних умов діє тільки для промислових споживачів!

“Тому побутовому споживачеві потрібно:

По-перше, платити тільки за фактично спожитий обсяг палива.

По-друге, варто негайно звернутися з претензіями до облгазу і облгаззбуту. Важливо скерувати претензії в обидві компанії, оскільки обсяг спожитого палива для платіжок розраховують в облгазі, а рахунок виставляє газзбут.

По-третє, паралельно потрібно подати скаргу до НКРЕКП. В заяві треба обов’язково зазначити, що газівники не дотримуються ліцензійних умов і надають споживачеві неякісні послуги (відповідно до статті 21 Закону України «Про НКРЕКП»).

По-четверте, якщо газові компанії відмовлять у задоволенні претензії, не проведуть перерахунку і продовжать приписувати так звані “коригуючі коефіцієнти”, споживач може подати позов до суду”, – пояснюють експерти. На жаль, це – доволі складний і затратний шлях. Тож, може, відповідну ініціативу візьме на себе парламент, ухваливши рішення, які, нарешті, дозволять “прищемити хвоста” газовим монополістам?

Владислав Обух, Київ