Бізнес готується до дешевих кредитів. Що для цього потрібно
Якщо виконанню підписаного напередодні Закону ніщо не завадить, Фонд розвитку підприємництва в Україні повноцінно запрацює вже навесні
22 січня в офіційній пресі оприлюднено зміни до цьогорічного Держбюджету, внесені відповідно до Закону № 436-ІХ. Напередодні документ, який визначає джерела та обсяги фінансування Фонду розвитку підприємництва, підписав президент. Упродовж місяця уряд має затвердити порядок використання передбачених на відповідні цілі 2 мільярдів гривень – з урахуванням вимог Закону “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”. Йдеться не про прямі дотації чи гранти для бізнесу, а про здешевлення для них банківських позик – за рахунок держави, яка компенсуватиме частину кредитних ставок. Хто з українців і на який допоміжний фінансовий ресурс може розраховувати? І що потрібно, аби стати учасником нової державної програми?
Програма ще не працює. А надійшло вже понад 12 тисяч заявок!
Завдяки допомозі з Державного бюджету реальні ставки банківських кредитів для підтримки мікро- і малого бізнесу вдасться знизити із нинішніх понад 20-ти до 9-ти, 7-ми і навіть – 5-ти відсотків. Це, як розраховує влада, дозволить дрібним підприємцям не лише на вигідних умовах отримати стартовий капітал, а й створити до кінця року десятки тисяч нових робочих місць. Порівняйте. Зараз середня ефективна ставка за цим видом кредитів становить майже 23%. Загалом же, залежно від банків, їхніх умов, наявності чи відсутності у позичальника майна для застави, ставки коливаються від 18 до 30 та більше відсотків річних. До того ж, фінустанови позичають підприємцям-початківцям не вельми охоче, віддаючи перевагу короткостроковому споживчому кредитуванню чи корпоративним – здебільшого, заставним – позикам для великого (часто наближеного до фінустанов) бізнесу. Участь же малих підприємців у новій державній програмі, безумовно, підвищить рівень довіри банківських структур і до “беззаставних” клієнтів. До того ж, одним із напрямків діяльності нового Фонду розвитку підприємництва, за словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, буде “надання часткових гарантій за кредитами, наданими мікро- і малому бізнесу, якщо у нього не вистачає застави”...
Що ж відомо про параметри майбутніх позик і для кого вони будуть доступними? Як повідомив Олексій Гончарук, у рамках програми підприємці зможуть отримати до 1,5 мільйона гривень кредиту на розвиток бізнесу (першочергово – на придбання нових чи модернізацію наявних основних засобів). Максимальний термін погашення – 5 років. Кредитна ставка – від 5 до 9% річних. При цьому:
- позику під 5% можна отримати, якщо при відкритті чи реорганізації бізнесу було створено щонайменше два нові робочі місця. А очікувана виручка не перевищуватиме 25 мільйонів гривень;
- кредити під 7% надаватимуть бізнесу з виручкою до 25 мільйонів гривень, який не створює нових робочих місць. Водночас, якщо наймані працівники з’являтимуться вже після отримання позики, за кожного нового працівника кредитну ставку знижуватимуть на 0,5% (але не нижче ніж до 5% річних);
- під 9% кредит нададуть бізнесу з виручкою до 50 мільйонів гривень. При цьому учасник програми має інвестувати у розвиток справи 20% власних коштів (тобто, якщо витрати складуть 1 мільйон гривень, то 200 тисяч повинен вкласти у справу підприємець, решту ж 800 тисяч він зможе позичити на пільгових умовах).
Участь у програмі державної підтримки можуть брати стартапи (з нуля), інший новий бізнес, або діючі юридичні особи чи ФОПи, які працюють щонайменше рік. Сфери діяльності – необмежені.
Умови для участі у програмі:
- підготовлений бізнес-план;
- позитивна фінансово-кредитна репутація і платіжна дисципліна;
- відсутність негативного досвіду для діючого бізнесу (прибуткова діяльність за останній звітний рік).
Незважаючи на те, що закон відводить місяць на підготовчий період до початку діяльності Фонду, в уряді запевняють: програма почне діяти за тиждень – з 1 лютого. Більше того, уже кілька днів на спеціальному сайті потенційні учасники програми залишають заявки на отримання пільгових кредитів. І, до речі, станом на вечір середи на сайті було зареєстровано понад 6,5 тисяч заявок від діючих підприємців і майже 5,5 тисяч від тих, хто лише збирається започаткувати власну справу.
Найближчим часом урядовці обіцяють деталізувати інформацію про майбутню діяльність Фонду розвитку підприємництва. Потенційних реципієнтів, зокрема, цікавить, хто і як оцінюватиме бізнес-плани, як визначатимуть максимальну суму кредиту, що надаватиметься під той чи інший проєкт (1,5 мільйона отримають не всі), які банки братимуть участь в реалізації державної програми і так далі. Щойно подробиці з’являться, Укрінформ їх оприлюднить і при потребі опублікує роз’яснення фахівців.
Далі – очікуване здешевлення “непільгових” позик для бізнесу
Влада та підприємці також розраховують, що дедалі доступнішими в Україні ставатимуть і “звичайні” банківські кредити для реального сектору економіки. Утому числі, для малого й середнього бізнесу. З-поміж іншого, цьому має сприяти і послідовне зниження облікової ставки НБУ (упродовж минулого року цей показник змінився із 18 до 13,5%), від чого залежить вартість грошей, які Нацбанк позичає як рефінансування комерційним банкам. Спочатку регулятор розраховував до кінця 2022 року знизити ставку до 8%, що разом із впливом інших чинників зробить можливими кредити під 11-13% річних.
Але останніми тижнями в НБУ кажуть про ймовірність пришвидшення процесу перегляду цього важливого показника. Тож, за прогнозами, до 8% ставку рефінансування можуть знизити вже до кінця нинішнього року. А за висновками аналітиків найбільшого американського банківського холдингу JP Morgan, наприкінці 2020-го облікова ставка в Україні взагалі може опуститися до 7,5%... Звісно, це не означає, що такими ж темпами знижуватимуться і кредитні ставки комерційних банків – зазвичай, це відбувається із “люфтом” у півроку чи рік (залежно від інтенсивності перегляду ставки НБУ). До речі, найближчий перегляд запланований на наступний тиждень – за прогнозами, Комітет із монетарної політики Нацбанку (внутрішній дорадчий орган, за висновками якого й ухвалює рішення правління регулятора), може рекомендувати знизити ставку рефінансування іще на 2% – до 11,5% річних.
Нагадаємо також, що наприкінці минулого року Національний банк спростив умови кредитування банківськими установами фізичних осіб–підприємців. Йдеться про запровадження так званого “портфельного підходу” до оцінювання надійності і платоспроможності підприємців-позичальників. Стосується це усіх кредитів для ФОПів обсягом до 5 мільйонів гривень.
На практиці це означає, що визначальним фактором при оцінюванні ризиків позичальників буде своєчасність погашення ними боргу. А не задекларовані прибутки, наявність застави, ліквідного майна тощо. Допоки позичальники не допускатимуть прострочок за своїми зобов’язаннями, інші “нюанси” банкірів цікавити не повинні: надані таким клієнтам кредити вважатимуться високоякісними. Відповідно, за цими позичками банки визначатимуть мінімальний кредитний ризик. А отже – пропонуватимуть позичальникам більш вигідні умови і спрощення процедур кредитного адміністрування. "Відновлення кредитування залежить, у тому числі, від простоти отримання позики. Ми хочемо забезпечити такі умови, коли і малий бізнес матиме доступ до фінансування, і водночас ризики для банків та системи у цілому залишатимуться низькими і контрольованими, збережеться цінова та фінансова стабільність. Це – логічне продовження роботи з активізації кредитування, яке забезпечить стійке економічне зростання", – наголосила у цьому зв’язку перший заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова.
Головне при цьому, аби влада, декларуючи полегшення та преференції для бізнесу за одними напрямками не ускладнювала йому життя за іншими, зводячи нанівець усі добрі плани і наміри. Навіть, закріплені законодавчо.
Владислав Обух, Київ