Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України

Через повномасштабне вторгнення рф українські підприємці зіштовхнулися з проблемою невиконання договірних зобов’язань. Більшість власників бізнесу посилаються на форс-мажор, але зазначені обставини не завжди підходять під юридичні критерії форс-мажору. Це спричинило те, що підприємці, звертаючись до приватних юристів, змушені платити невиправдано великі суми.

Натомість Торгово-промислова палата України, яка наділена повноваженнями підтверджувати форс-мажорні обставини, просить підприємців звертатися до неї напряму, щоб не гаяти часу та грошей. З початку повномасштабного вторгнення ТПП надала вже понад 5 тисяч консультацій та прийняла близько 2 тисяч заяв на отримання сертифіката про форс-мажорні обставини. І цей вал, за словами першого віце-президента Торгово-промислової палати України Михайла Непрана, лише наростає. Щоправда, не всі розуміють, в яких випадках і навіщо такий сертифікат потрібен. Докладно про це - у  розмові з паном Непраном.

- Війна не просто внесла корективи в підприємницьку діяльність, а для багатьох підприємців стала тим непереборним фактором - форс-мажором, який, по суті, усю цю діяльність перекреслив. Але ж залишаються зобовʼязання, повʼязані з веденням бізнесу. Як бути?

- Певний досвід дій в такій ситуації у нас вже був з 2014 року, коли росія анексувала Крим та запалила сепаратиське вогнище на Донбасі. Але з масштабним вторгненням в лютому цього року нашій державі та бізнесу потрібно було терміново реагувати. Тому за кілька днів після початку війни - 28 лютого - ми, тобто Торгово-промислова палата,  - екстрено підготували на допомогу бізнесу офіційного листа, яким засвідчили, що факт військової агресії російської федерації проти України належить до форс-мажорних обставин (обставин непереборної  сили).  

Особа, яка порушила свої зобов’язання у зв’язку з обставинами, пов’язаними з військовою агресією росії проти України, в період дії воєнного стану має право долучати цей лист до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання нею зобов'язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін. Усе це  - для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов’язань та вирішення спірних питань у позасудовий спосіб. Завдяки цьому тисячі підприємців змогли розв’язати свої проблеми із порушеними договірними зобов'язаннями перед партнерами, контрагентами, банками, регуляторними органами, не доводячи справу до суду, діючи за згодою сторін.

Однак у багатьох випадках посилання на наш лист не є безумовною індульгенцією - доводиться надавати іншій стороні докази, як саме вплинула війна на конкретний бізнес. Чи підприємство зруйновано, а чи залишилось на окупованих територіях, чи розвалилася логістика на лініях розмежування тощо. В такому випадку й працює передбачена законодавством окрема процедура підтвердження та встановлення форс-мажору, яка доводить, чому саме підприємець не може виконати те чи інше зобов’язання. Відповідно до законодавства України, належним оформленим документам є Сертифікат про форс-мажорні обставини обставини (обставини непереборної сили), виданий ТПП України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами,  яким встановлюється причинно-наслідковий зв'язок між обставиною і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов’язань.

 - Що такий сертифікат дає?

- Процедура встановлення форс-мажору, в першу чергу, спрмована на обґрунтування надзвичайної невідворотної обставини, яка заважає вчасно виконати зобов’язання. Наголошую: вчасно. Тобто, зобовʼязання як таке  НЕ скасовується.

У кожного підприємця завжди є купа зобовʼязань - сплатити податки, виплатити зарплату, відсотки за кредитом, повернути валютну виручку, виготовити і поставити певний товар чи надати певну послугу, розрахуватися за товар і таке інше. Уся господарська діяльність повʼязана із тим, що підприємець у певні строки зобовʼязаний здійснити ту чи іншу регламентовану в часі дію.

При цьому кожен підприємець несе відповідальність за несвоєчасність такої дії - перед державою, співробітниками, партнерами, контрагентами, інвесторами, кредиторами тощо. Відповідальність завжди виражена у конкретних штрафних санкціях. Так от при настанні форс-мажору підприємець звільняється саме від цієї відповідальності, тобто, від штрафу за порушення строків.

У підприємницькій діяльності завжди є ризик не виконати зобовʼязання з тих чи інших причин. Якщо це причина не повʼязана з обставинами непереборної сили, то ні зобовʼязання, ні відповідальність за їх невиконання так просто не знімаються. Хіба через суд, якщо не вдається домовитися мирним шляхом, через механізми досудового регулювання.

Сертифікат про форс-мажорні обставини якраз і є одним з інструментів такого досудового врегулювання договірних відносин. Підприємець має обґрунтувати свої проблеми, і поінформувати про них контрагентів чи державні органи, установи.  Пояснити, що якимось чином обставина - або їх може бути декілька – справді стала причиною порушення та унеможливлює виконання належним чином зобов’язань. Основна мета – це перенести строки, обґрунтувати, щоб не нараховували штрафні санкції або пеню.

Але треба завжди пам’ятати, що просто посилатися на форс-мажор та не вказати конкретну обставину, яка до цього призвела, недостатньо ні для контрагента, ні тим більше для суду.

На жаль, багато наших підприємців переконані, що сертифікат про форс-мажор є чарівною паличкою, індульгенцією, яка взагалі звільняє від виконання зобовʼязань. І служить єдиним доказом для суду. Ще раз наголошую: це не так.

Наприклад, якщо ви не можете повернути в країну валютну виручку, отриману від вашого білоруського контрагента, протягом встановленого Нацбанком строку, то при наявності чинного Сертифіката про форс-мажор (а в цьому випадку йдеться про регуляторне обмеження на розрахунки з білоруськими банками), банки та Податкова зможуть обґрунтовано звільнити вас від відповідальності. Але по закінченні дії форс-мажору вони вимагатимуть негайно повернути виручку.

Звісно, бувають і такі ситуації, коли внаслідок форс-мажору зобов’язання вже ніхто і ніколи не зможе виконати. В такому випадку дві сторони мають ухвалювати добровільне рішення про розірвання договору або ж переходити в судову площину для вирішення цього питання.

- Детальніше про ситуації, в яких справді потрібно скористатися механізмом підтвердження форс-мажору.

- ТПП видає підприємцям, як юридичним, так і фізособам, сертифікати за чотирма напрямками: 1) за договірними зобов’язаннями в операційно-господарській діяльності, 2) за податковими зобовʼязаннями, 3) окремо за податковими зобовʼязаннями для списання податкового боргу, 4) за зобовʼязаннями, що повʼязані із законодавчими та іншими нормативними державними актами. Якраз за останнім пунктом зараз найбільше звернень про згадане вже неповернення валютної виручки.

Але бувають цікаві випадки, коли телефонують з проблемою: “я не можу сплатити кредит, дайте мені сертифікат про форс-мажор для банку. Питаю: “Ви займаєтесь підприємницькою діяльністю?” “Ні, я брала кредит на авто, меблі”. Тобто мова про споживчий кредит. Таким людям я кажу: йдіть до банку і домовляйтеся, у вашому договорі має бути передбачена процедура досудового врегулювання і щодо можливості реструктуризації кредиту.

Крім того, коли існує підтримка держави у вигляді прямих звільнень від відповідальності у зв’язку з чинними обставинами/ режимами, додаткового підтвердження у вигляді сертифіката не потребує. Як на прикладі саме зі споживчими кредитами, зокрема у  період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування, у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафів, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором.

Тому, користуючись нагодою, усіх прошу перш ніж телефонувати нам, звертатися безпосередньо до банків, державних установ зі своїми обґрунтуваннями, а тільки потім, після необхідності обов’язкового отримання додаткового підтвердження у вигляді Сертифіката про форс-мажор, звертатись до нас. Також, рекомендую з початку ознайомитися з відповідним розділом на сайті ТПП і вже потім ставити питання. Може, сертифікат про форс-мажор вам і не потрібен, бо ваш конкретний випадок не входить до згаданих категорій, або ж ви цілком можете врегулювати питання з іншою стороною згідно із затвердженими у вашому контракті, договорі, угоді нормами.

- Яка загалом динаміка звернень?

- З початком війни ТПП України отримала більше 5 тис. звернень для консультацій. Зараз наші телефони та поштові скриньки, образно кажучи, “плавляться”. Я особисто щодня отримую 30-50 телефонних дзвінків з одним і тим же запитанням: як можна отримати сертифікат про форс-мажор? За нашою статистикою, з 1 січня 2022 року до системи ТПП України було подано загалом 2 тис. заявок на отримання таких сертифікатів. Проблема в тому, що багато людей, як я вже казав, не розуміють головного - сертифікат не звільняє від зобовʼязань. Не можна прийти в банк і сказати: ось форс-мажорний сертифікат ТПП і я вам, панове банкіри, нічого не винен, до побачення...

- Як часто доводиться відмовляти?

- Авжеж, є процедура  оформлення відмов. При цьому не тільки і не стільки через необізнаність заявників чи невідповідність категорії заявки, як через недостатню аргументацію в конкретних випадках.

Завжди є причинно-наслідковий зв’язок, чому ви не можете виконати те чи інше зобов’язання. Підтвердіть це максимально документально. Якщо у вас мобілізували людей і підприємство через це зупинилося, треба як мінімум надати список ваших працівників та наказ по фірмі, що ви тимчасово звільнили їх від виконання своїх зобов’язань у зв’язку з мобілізацією, що може призвести й до зупинення діяльності. Є ж відповідні кадрові документи. Те, що у вас підприємство чи виробничі потужності зруйновані, ви підтверджуєте витягом з актів ДСНС, органів місцевої виконавчої влади, звернення до правоохоронних органів та копіями кримінальних проваджень. Зараз отримати такі документи не проблема.

Наші уповноважені мають переконатися в тому, що ваша неспроможність виконати зобовʼязання справді викликана обставинами непереборної сили. Якщо такої упевненості немає, у видачі Сертифіката ми відмовимо. З наданням відповідної обгрунтованої відповіді, звісно.

У цій ситуації, до всього, намалювалась одна малоприємна тенденція. Почали зʼявлятися усілякі посередники, які щось там обіцяють людям, мовляв, за $3-5 тис. із ТПП усе “порішаємо”. Мене нещодавно подивували дві заявниці, які під час розмови призналися, що власник компанії готовий був платити юристам сотню тисяч гривень тільки за те, що вони начебто краще знають, як оформити відповідні документи для ТПП на отримання Сертифіката про форс-мажор.

Тому, користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх підприємців. Люди, кому і за що ви платите такі гроші? Приходьте напряму, це як мінімум значно дешевше.

- Яка процедура подачі заявки на отримання сертифіката, скільки часу займає, який пакет документів має зібрати заявник?

- Насправді стандартного пакета документів немає, але для допомоги підприємцям у нас на сайті є форми заявок. Починати потрібно з них та з копії угоди, договору, реєстраційних і установчих документів. Далі з поданням заявки робота йде в тісному контакті з нашим уповноваженим співробітником, який залежно від вашої історії має право вимагати ті чи інші додаткові документи. Це можуть бути різні довідки, акти тощо. Коли наш фахівець вивчає вашу ситуацію, він може ухвалювати самостійне рішення, чи достатньо йому документів чи ні. У разі неналежного оформлення заяв та документів або ненадання документів, які не повністю обґрунтовують неможливість виконання зобов’язань, є підстави для відкладення розгляду заяви для можливості надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо, з повідомленням про це Заявника.

Утім, розуміючи обставини та динаміку подій, ми намагаємося спрощувати процедуру та мінімізувати кількість документів. Працюємо зазвичай з надісланими чи переданими власноруч документами, при цьому перевірку фактів та розслідувань з виїздом на місце, звісно, не проводимо. Це не наша компетенція.

Тому порада: якщо у вашому регіоні є регіональний підрозділ палати, звертайтесь туди. Вони краще знають місцеві обставини. Якщо ви звертаєтесь до ТПП України, ми тут так само працюємо за загальноприйнятим регламентом. Але майте на увазі, вартість послуг у кожній палаті може різнитися через те, що наші підрозділи є відокремленими юридичними особами та мають свої затверджені тарифи. Врахуйте також: термін давності сертифіката складає 4 роки.

- Який досвід перейняли з 2014 року, а який став новим?

- Воєнний характер форс-мажорів дається взнаки саме з 2014 року. До цього ми мали справу лише з непереборними обставинами через погодні умови, техногенні явища, зовнішньо-економічні чинники. Особливості господарювання під час воєнних дій були врегульовані законом №1669 “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”. Норми, які стосувалися форс-мажору, були підготовлені колегами з Луганської торгово-промислової палати. У 2014 році це був певною мірою шок. Ми готували пакет документів практично з нуля. Тоді було багато дискусій. З одного боку, це зараз нам, звісно, допомагає. Але тоді то були проблеми підприємців з обмежених територій, а тепер вже стосується всієї країни. Тут є своя специфіка, оскільки регуляторні рішення, повʼязані з війною, стосуються кожного, і не завжди вчасно переглядаються. Через що багато підприємців мають системні проблеми. Наприклад, санкційні та валютні обмеження.  Допіру ми стикнулися з форс-мажором для енергоринку, коли на 70% впало споживання електроенергії. Умови функціонування ринку змінились з обʼєктивних  обставин, а от держава досі на це ніяк не відреагувала. Як і у випадку з поверненням валютної виручки, з приводу якої зараз до нас надходить найбільше звернень. Отже, ми бачимо, що це системна проблема, яка має вже розв’язуватись регуляторно.

Катерина Єсікова, Оксана Поліщук, Київ

Фото: Руслан Канюка