Олексій Кучер, Голова Державної регуляторної служби України

Безсумнівно, рік, що закінчився, став поворотним в українській історії – як для суспільства, так і для бізнесу. Війна триває, але вже очевидно, що зменшення адміністративного тиску – це не тільки підтримка бізнесу у період воєнного стану, але й стратегічний підхід до створення умов для повоєнної відбудови України. Які регуляторні виклики наразі стоять перед українськими підприємцями, які влада планує знижувати адміністративне навантаження на бізнес та яка участь у цьому міжнародних партнерів – про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер.

- Які зміни сьогодні відбуваються у вітчизняному регуляторному середовищі? Як це виглядає в цифрах та відображається на макроекономічних параметрах?

- Незважаючи на повномасштабне російське вторгнення, держава продовжує дотримуватися принципів регуляторної політики. Це важлива складова ефективного функціонування бізнесу, а отже й утримання економічного потенціалу країни на плаву. Ми і надалі допомагаємо місцевим радам ефективніше впоратися з дерегуляцією на регіональному рівні, захищаючи українських підприємців від надмірного адміністративного тиску. Лише протягом 2021 року та 10 місяців минулого року регуляторна служба переглянула 9835 регуляторних актів, з них 3898 – скасовані або втратили чинність. 1246 – приведено у відповідність до вимог українського законодавства, 367 – потребують перегляду, ще 4384 відповідних документів – залишаються діючими. За час російської агресії ДРС зекономила 18,1 млрд грн для бізнесу та 284,3 млн грн для держави, відмовивши у погодженні проєктів не відповідних законодавству регуляторних актів.

Це ті кошти, які можна спрямувати на розвиток вітчизняної економіки або на допомогу ЗСУ, що протистоять ворогу.

- Конкретніше, яким чином служба сприяє дерегуляції бізнесу в умовах війни?

- З березня в нас введено мораторій на проведення більшості перевірок, звісно, крім позапланових, які відбуваються в окремих випадках. Це важливий крок до масштабної дерегуляції, який також підсилюється переходом бізнесу на декларативний принцип роботи. Тепер українці, які хочуть займатися діяльністю, що потребує ліцензування, можуть за допомогою застосунку Дія в декілька кліків направити відповідне повідомлення держорганам і, власне, починати працювати. Просто та зручно. Також ми завершили роботу по формуванню проєкту великого дерегуляційного плану, зібравши понад 200 ініціатив від центральних та місцевих органів влади, громадських організації та представників різних компаній. Документ передбачає конкретні заходи, які повинні виконувати міністерства, аби максимально спростити умови ведення бізнесу. Зараз цей проєкт плану знаходиться на розгляді уряду. Думаю, що найближчим часом він буде погоджений та прийнятий.

- Як виконується мораторій на проведення перевірок? Чи є порушення з боку перевіряльників?

- Станом на 1 грудня 2022 року контрольні органи здійснили майже 10,5 тис. перевірок. Серед лідерів Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – 5371, Пенсійний фонд – 4083 та Державна служба з надзвичайних ситуацій –  560. У порівнянні з 2021 роком, кількість перевірок зменшилась у 20 разів – тоді було здійснено більше 200 тисяч заходів державного нагляду й контролю.

Найчастіше скарги надходять на дії Державної служби з безпеки на транспорті, більшість з них стають підставою для проведення ДРС позапланових перевірок. Найбільш резонансним випадком порушення норм законодавства стала перевірка представників бізнесу з боку Держпродспоживслужби у Києві. Вона тривала 253 дні: понад 8 місяців перевірки на підприємстві, коли законом передбачено 5 днів, а у разі проведення експертизи – 35 днів. Зараз працюємо над притягненням посадових осіб до відповідальності. Також у нас склалась цікава ситуація з Державною службою з питань праці. Коли ми запитували у бізнесу, хто обтяжує їх своїми перевірками, то частина з них називала Службу праці, хоча вона, за нашими даними, наразі дотримується заборони. Тут або причина в тому, що служба здійснила багато перевірок минулого року і залишився певний «слід», або це пов’язано з видачами дозволів, якими займається відомство.

- Яка відповідальність загрожує контрольним органами за порушення законодавства, зокрема, затягування термінів перевірки? 

- У нас є дисбаланс між відповідальністю за порушення у взаємовідношеннях держава-бізнес. Якщо підприємець нехтує законом, він може отримати штраф у сотні тисяч гривень. Якщо ж чиновник – то  штраф у 170–340 грн. І це за умови, що суд притягне цього чиновника до відповідальності. Ми вирішили змінити цю несправедливість та  підготували проєкт закону, який передбачає зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Плануємо у цьому році винести його на розгляд Кабміну. Пропонуємо збільшити штрафи для чиновників, винних у надмірному адміністративному тиску на бізнес, щонайменше у 100 разів – з 170-340 до 17-34 тисяч гривень.

Над остаточною сумою ще розмірковуємо. До того ж у нас відносно державного службовця діє презумпція невинуватості, а до бізнесмена – навпаки, винуватості. Тобто чиновник виписує штраф бізнесмену, який повинен його заплатити. Якщо той не погоджується, то зобов’язаний відстоювати свою позицію в суді. Ми ж пропонуємо надати право Державній регуляторній службі без участі суду накладати штраф на чиновника, і, якщо той не згодний, то дати можливість на оскарження. Щоб був паритет відповідальності.

- З вашого останнього дослідження про стан та потреби вітчизняного бізнесу з’ясувалось, що 75% бізнесу не відчувають дерегуляційних зусиль держави. Поясніть, чому так відбувається?

- З одного боку здається, що цифри невтішні. Але з іншого – кожен четвертий представник бізнесу вважає, що держава рухається у правильному напрямку. Це вже вагомий показник, бо сьогодні, на жаль, не всі залучаються до процесу обговорення регуляторних актів. Ми намагаємося якомога більше та голосніше говорити про те, що бізнес повинен брати безпосередню участь у формуванні регуляторної політики. Це дуже важливо.

Є майданчик – Державна регуляторна служба, де можуть зібратись разом підприємці та чиновники. Наш орган виступає як посередник – рефері, який в результаті дискусій приймає зважене рішення. Але статистика подання зауважень чи пропозицій до регуляторних актів свідчить про те, що бізнес не дуже залучений до процесу обговорення. Нам потрібно змінювати цю тенденцію. Ніхто краще не знає, що необхідно зробити, аби полегшити життя бізнесу, аніж сам підприємець.

- Які регуляторні проблеми найбільше дошкуляють сьогодні підприємцям, зокрема, у сфері ліцензування та дозвільної системи у період воєнного стану?

- Перша й основна проблема стосується затягування строків розгляду документів дозвільними та ліцензійними органами. Із опитаних 40% респондентів стверджують, що потрібно зменшити чиновнику час на прийняття відповідних рішень. Друга проблема – високий рівень вимог до матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення (35%). І третя – отримання ліцензії через посередників за додаткову плату (32%).

- Які шляхи їх розв’язання Ви бачите, як вони «перегукуються» з регуляторною стратегією, закладеною e повоєнний План відновлення?

- Ще у липні було представлено візію відновлення України, в підготовці якої Регуляторна служба теж брала безпосередню участь. Ми розробили понад 20 ініціатив для спрощення умов ведення підприємницької діяльності. Усі вони зводяться фактично до чотирьох ключових пунктів. Перший: оптимізація завдань та функцій регуляторних, дозвільних, ліцензійних та контрольних органів. Необхідно скоротити дублювання та невластиві функції цих структур. Зробити це можна за допомогою цифровізації та прийняття низки законодавчих актів. Другий: дерадянізація законодавства, що передбачає нові сучасні підходи у регулюванні правовідносин. Мова йде про скасування усіх актів, правил та інших невідповідностей в законах, які пов’язані з Радянським Союзом та досі діють в нашій державі. Третій: єдині правила гри в регуляторному полі для органів влади всіх рівнів. В тому числі запуск нових алгоритмів ефективної оцінки регуляторного впливу. Наприклад, є документ в якому враховуються всі показники, коли приймається регуляторний акт. На сьогодні ми констатуємо, що він недосконалий. Його необхідно покращувати. І четвертий: цифрова трансформація. Зараз ми тісно співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації, плануємо створити та запустити регуляторний портал, єдину державну електронну систему дозвільних документів (ліцензійний портал) та здійснити рестарт Інспекційного порталу (перевірки онлайн).

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про регуляторний портал –  коли він з’явиться, повноцінно запрацює та що це дасть?

- Простіше кажучи, це сайт, де буде розміщено все, що пов’язане з регуляторною політикою. Він виступатиме для бізнес-середовища платформою, яка допоможе орієнтуватись в поточній регуляторній ситуації та планувати свою подальшу роботу. Адже кожний орган публікуватиме плани по регуляторній політиці на рік вперед. При цьому кожен зможе взяти активну участь в обговоренні того чи іншого нового регуляторного акту. Зараз в Україні налічується близько 90 регуляторів на центральному рівні – органів влади, які встановлюють «правила гри» для бізнесу: закони, порядки, інструкції, ліцензійні умови та інші нормативні акти. Більше 1,5 тис. регуляторів на місцевому рівні (ОМС, ОВА). Кожен з них так чи інакше регулює відносини між бізнесом та державою. І прослідкувати, наприклад, за регіональною політикою десь у Тернополі та спробувати до неї долучитись – справжнє випробуванням. Необхідно знайти відповідний сайт, документи, які часто «висять» в незрозумілій формі, вичитати купу інформації. Тепер все буде на єдиному регуляторному порталі: реєстр надходжень регуляторних актів (РА); онлайн-відстеження результативності РА; сервіс розміщення розроблених проєктів РА; навчальні матеріали та статистика для підготовки аналізу регулятивного впливу (АРВ) з можливістю його проведення. І це лише найменша частина доступних інструментів.

Ми вже опрацювали технічні сторону запуску цього проєкту. Безумовно, що на створення сайту необхідні кошти, які держава в умовах війни спрямовує на нашу перемогу. Тому ми ведемо перемовини з донорами та міжнародними партнерами, які можуть допомогти з цим. Приблизна сума впровадження – 7 млн грн. Від створення цього порталу виграють усі – і держава, і бізнес. Це пришвидшить процес дерегуляції, покращить якість регуляторних актів і, що важливо, залучить громадськість та підприємців до процесів формування регуляторних правил.

- А щодо ліцензійного порталу…

- Це лише умовна назва. Мова йде про Єдину державну електронну систему дозвільних документів, створення якої передбачено законопроєктом №8058 ( йдеться про скасування всіх зайвих та надмірних регулювань бізнесу). Зараз в нас існує 80 різних реєстрів, на ведення яких держава витрачає 111 млн грн щороку. А ми хочемо створити лише один, де буде акумульована вся необхідна інформація та інструменти для бізнесу.

Його утримання коштуватиме лише 7 млн грн – економія в десятки разів. За допомогою онлайн-реєстру бізнес зможе подавати заяви на отримання дозвільних документів, вносити плату за отримання послуг, генерувати та вести ліцензійні справи, а також мати доступу до електронних документів та в разі чого – онлайн оскаржувати дії дозвільних органів та ліцензування. Як тільки ми зможемо знайти донорів, які профінансують розробку, то запровадимо його дуже швидко. Такий  інструмент – це повна цифровізація дозвільних та ліцензійних процедур, а також публічність та  відкритість інформації про бізнес.

- У чому полягає оновлення Інспекційного ресурсу?

- До початку повномасштабного вторгнення представники бізнесу могли зайти на ресурс та отримати інформацію, коли відбуватимуться перевірки, яким чином та де. Зараз наша ціль – перевести максимальну кількість перевірок в онлайн-режим, обмеживши спілкування чиновника з підприємцем.

Таке рішення дозволить зменшити корупційну складову в цьому процесі. Бо ні перевіряльник, ні представник бізнесу не зможуть «вирішувати питання» на місцях або десь в кулуарах. Це також  оптимізує кількість працівників державного апарату, на утримання яких витрачаються значні кошти. Як і в попередніх випадках, ми розраховуємо виключно на донорські кошти. Нам потрібно орієнтовно 5 млн грн на оновлення функціоналу сайту.

- На Ваше переконання, наскільки ефективними будуть онлайн-перевірки?

- Фактично з березня перевірки з особистою участю зупинені. За цей час їх кількість зменшилась у 20 разів. І тут виникає логічне запитання: «Чи сталось за цей період щось критичне?». Це певною мірою експеримент, який продемонстрував, що бізнес може функціонувати без додаткового навантаження. Звісно, від усіх контрольних заходів не можна відмовлятись. Тому наше бачення полягає в тому, щоб максимально мінімізувати їх кількість. В нас вже є досвід в умовах російської агресії, і ми спробуємо його перекласти на мирний час. Адже спрощення ведення бізнесу сприятиме економічній розбудові нашої країни.

- Як, на Вашу думку, має змінитися кількість регуляторів в Україні – на місцевому та центральному рівні?

- Нагадаю, в Україні сьогодні функціонує більш як півтори тисячі регуляторних органів, до яких, зокрема, відносяться обласні та міські ради.

Вони також є регуляторами і змінити їх кількість ми не можемо, хіба що з новою адміністративною реформою. Але є центральні органи виконавчої влади, за рахунок яких якраз і можна скоротити чисельність перевіряльників. Поки не можна сказати, наскільки їх стане менше, але зараз відбувається оптимізація державного апарату, тому є надія, що процес зрушить з місця.

- Ви згадували законопроєкт №8058, який в народі охрестили «регуляторною гільйотиною». Що викликає таке занепокоєння в документі з боку бізнесу, місцевих органів влади та служби?

- Швидкість економічного відновлення України напряму залежатиме від роботи бізнесу, а тому дерегуляція господарської діяльності – це запорука економічної стабільності держави. Тому, окрім розробки реєстру, ми пропонуємо удвічі скоротити кількість дозволів, зокрема ліцензій, погоджень, висновків, свідоцтв та декларацій, без яких бізнес не може вести свою діяльність (із понад 1200 до 500-600).

Це робитиме спеціальна Комісія з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання. В нас були обговорення з представниками бізнесу – вони підтримують цей документ. Він вже пройшов економічний комітет ВР. Очікуємо прийняття у першому кварталі 2023 року.

ДРС зараз спільно з експертами Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» працює над удосконаленням цього законопроєкту. В межах нашої співпраці ми аналізуємо наявні інструменти державного регулювання у найважливіших напрямках та сферах для визначення тих, які потребують оптимізації. Це, зокрема, надрокористування, лікарські засоби, вплив на довкілля, медична практика, містобудівна та архітектурно-будівельна діяльність .На сьогодні маємо вже перші результати у сфері довкілля. Аналіз продемонстрував, що 38 інструментів з 127 нині наявних є неефективними та потребують скасування. Ще 37 – дублюють інші інструменти державного регулювання. Тому ми розглядаємо варіант скасувати 38 з них, у тому числі 15, які дублюються з висновком оцінки впливу на довкілля. Інші 89 – залишити з подальшою оптимізацією, заміною та приведенням у відповідність до закону «Про адміністративні послуги». Також пропонуємо 76 інструментів оцифрувати з високою пріоритетністю. Тобто, зробити публічний/відкритий їх перелік та передбачити подання документів для його отримання і видачі в електронному вигляді. Йдеться про інструменти, які використовують: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів (46), Держлісагентство (25), Державне агентство з управління зоною відчуження (11), Держводагентство (9), Держгеонадра (6), Держекоінспекція (2).

-У чому Ви бачите проблему законопроєкту №8056, який пропонує тимчасово дозволити місцевим органам влади та адміністраціям приймати регуляторні рішення без погодження з ДРС?

- Документ є корисним, але відповідь криється у запитанні. Насамперед, ДРС є уповноваженим державою органом, який захищає права та законні інтереси бізнесу, шляхом запобігання прийняття як незаконних регуляторних актів, так і тих, які обмежують наявні права. А проєкт закону хоче дозволити для ОМС та військових адміністрацій приймати регуляторні рішення без обговорення з підприємцями та нами. Зараз схема така: якщо певне рішення держоргану стосується регуляторної політики, воно обов’язково направляється нам на експертизу, паралельно  документ оприлюднюється для обговорення з громадськістю та бізнес-спільнотою. Після цього надаються рекомендації, зауваження, які або підтримуються, або ні. Так діє принцип прозорості та передбачуваності. Зараз пропонується скасувати усю цю процедуру в угоду оперативності. Але тут основна проблема навіть не в тому, що ми не будемо брати участь, а в тому, що бізнес не знатиме, що відбувається. Не можна позбавляти його можливості впливати на рішення, прийняті, наприклад, на регіональному рівні.

Незрозумілим також залишається і те, як ми потім будемо переглядати ухвалені таким «воєнним» чином акти та як вони функціонуватимуть після війни. Ініціатор законодавчої ініціативи не відповідає на ці питання. Для розуміння проблеми кілька цифр. За 9 місяців 2022 року ДРС розглянула 462 проєкти регуляторних актів, розробниками яких є місцева влада. 65 з цих актів (тобто 14%) виявилися поза повноваженнями органів, що їх розробляли. Ще 240 проєктів потребували нормотворчого вдосконалення. Тобто 66% проєктів регуляторних актів від місцевого самоврядування не відповідали вимогам закону. Тому ми вбачаємо в цьому певну небезпеку для бізнесу і суспільства.

- Раніше говорилось, що Україна прагне посилити співробітництво з Організацією економічного співробітництва та розвитку. Чому це важливо?

- ОЕСР – це одна з найпрестижніших міжнародних економічних організацій, до якої входять 38 провідних світових держав. Вступ України до неї є не менш важливим, ніж до Європейського Союзу. Досвід та підтримка цієї організації будуть надзвичайно цінними для України сьогодні та в процесі повоєнної відбудови зокрема. На початку грудня делегація ДРС взяла участь у засіданні Комітету регуляторної політики ОЕСР у Парижі. Ми зустрілись з керівництвом, запропонували власне бачення того, як організація може допомогти нашій державі. Зараз важко сказати, коли наша держава приєднається до ОЕСР, але інтеграція йде широкими кроками. Зі свого боку ми зробимо все можливе, аби вже цього року Україна стала асоційованим членом. Наша бачення дерегуляційної політики цілком співпадає з ключовими напрямками регуляторного Комітету ОЕСР. 

-  Розвиток державної регуляторної політики, яке у Вас бачення на майбутнє?

- Держава повинна довіряти громадянам і бізнесу, адже ми не маємо знаходитися в різних таборах. Війна показала, що українці самоорганізовані та відповідальні. І ризикують життям, щоб врятувати нашу країну. Такі відносини необхідно зберегти, аби формувався новий рівень довіри. Тому держава має допомагати суспільству, а не заважати йому. Найбільший запит сьогодні – це справедливість. І моя особиста мета – забезпечувати її для бізнесу. У нещодавньому зверненні до Верховної Ради Президент Володимир Зеленський наголосив, що всі політики повинні нарешті усвідомити, що після 24 лютого життя повністю змінилося і старі правила гри більше не мають права на існування. Підтримую цю позицію. Держслужбовці усіх рівнів повинні пристосуватися до нових реалій. Сьогодення вимагає швидких та ефективних рішень. Зайва бюрократія має  цілком і повністю відійти у минуле. Саме на таких засадах нам потрібно розбудовувати ефективну та економічно доцільну систему регуляторних правил, яка сприятиме веденню господарської діяльності в Україні.

Валентин Марчук, Київ

Фото: Руслан Канюка