Ціни на харчі в Україні: зростання уповільниться, але навряд чи зупиниться

Аналізуємо, як змінилася вартість продуктів з початку війни, та на які ціни чекати найближчим часом  

За даними Держстату, продукти в Україні за останній рік подорожчали на понад 34%. Вкотре ціновими “рекордсменами” були яйця - +76,6%. Майже на стільки ж - на 73,8% - зросли в ціні фрукти, приблизно на половину - овочі, риба та рибопродукти. Не так стрімко, але також доволі болісно для наших гаманців, дорожчали й інші продукти.  За прогнозами експертів, цьогоріч — зокрема через невисоку купівельну спроможність людей — цінове зростання у продуктовому сегменті, за винятком окремих позицій, на які потужно тиснутиме дефіцит, вже не буде таким значним, але повністю не зупиниться. Проаналізуймо тенденції. 

М’яcо зі сметаною та морква з цибулею “псують” вартість борщу

Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO підрахували, що за 11 місяців війни вартість борщу в Україні зросла на 21,22%. Щоб купити інгредієнти для приготування страви для чотирьох осіб, господині знадобиться майже 100 гривень проти 82 гривень у лютому минулого року.  Найбільше, приблизно на 64%, подорожчало м’ясо.

“Значне подорожчання м’ясних продуктів обумовлене вартістю кормів, скороченням поголів’я, а також проблемами в енергетичному секторі. Це зокрема впливає на здатність виробників зберігати як сировину, так і готову продукцію”, - пояснюють аналітики.

Далі за темпами подорожчання - сметана та морква. Дорожчає й цибуля, якої, однак, для приготування борщу потрібно небагато (а хтось її і взагалі до цієї страви не кладе). А ось ціна інших “борщових” овочів — картоплі, капусти та буряка — навпаки зменшилася. Інакше каструля борщу обходилася б українцям ще дорожче.

На жаль, це може статися вже найближчим часом. Більшість експертів кажуть, що через очікуваний дефіцит овочів з борщового набору, деякі з них можуть подорожчати на 50-60%. Приміром, в Україні вже не вистачає якісних моркви й цибулі. Ці овочі нині  коштують у 2-2,5 рази більше, ніж наприкінці січня торік. 

Поміж причин зокрема й те, що у багатьох виробників закінчуються запаси якісної моркви, яка торік не вродила. Тож зараз коренеплоди пропонують до продажу по 20-25 грн/кг. Лише за тиждень їх вартість зросла на 17%. Частина фермерів розпродала уже всю закладену на зиму продукцію, більшість же великих господарств ведуть відвантаження лише за укладеними раніше договорами, притримуючи решту товару до весни. Але української моркви однозначно не вистачить до кінця сезону, вважають аналітики ринку. Розраховуємо на імпорт.

Як і для подолання ймовірного дефіциту цибулі. Про можливі проблеми із цим вибагливим до погодних умов овочем говорили ще наприкінці літа - на початку осені. Дощі неабияк вплинули на якість вирощеного та на можливості його зберігання. До того ж, значну частину врожаю втрачено у Херсонській області, на яку припадає до третини обсягів вирощеної в країні цибулі. Як наслідок — її вартість нині у 2-2,5 рази вища, ніж торік. За даними видання EastFruit , за останній тиждень фермери підняли відпускні ціни в середньому на 16%  - із 23-26 до 27-32 грн/кг.

На ситуацію впливає і зменшення імпорту цибулі з країн Центральної Азії. Казахстан, Таджикистан та Узбекистан тимчасово заборонили експорт цієї продукції. Її вартість на внутрішніх ринках також стрімко росте, подекуди виникає дефіцит. В Узбекистані, приміром, внутрішні ціни вже вчетверо перевищують попередні рекордні показники і сягнули 8 тисяч сум (26,4 гривні) за кілограм. Дійшло навіть до того, що експерти говорять: “безліч природних катаклізмів та російська агресія проти України призвели до зростання глобальних цін на цибулю”. 

Потихеньку починає дорожчати в Україні й буряк, який так позитивно вплинув на цінову статистику-2022. Щоправда, про брак цих овочів, на відміну від моркви й цибулі, наразі не йдеться. Проблеми зі зберіганням у виробників можуть виникнути вже навесні.

Поки що відносно стабільною залишається вартість нашого “другого хліба”, картоплі. Коли ж говорити про перспективу, то для українців, котрі не мають дачних чи присадибних ділянок або ж родичів у селі, вона не дуже приємна. Навіть якщо  площі під цією культурою навесні суттєво не скоротяться, а 2023 рік буде врожайним, ціни на бульбу однак можуть зрости. Адже постійно збільшується собівартість її вирощування та зберігання. А головне, що через зростання виробничих затрат на вирощування картоплі в Європі контрактні ціни на наступний сезон, 2023/24 маркетинговий рік, вже зараз зросли на 20-30% (то ж іще, як- то кажуть, “не вечір”). Багато європейських фермерів планують відмовитися від вирощування бульб, що лише поглибить проблему.

Поміж тих, чия продукція може заповнити відповідну нішу при виникненні дефіциту, бачать себе й українські картоплярі. Нині вони починають активно  презентувати свою продукцію в ЄС, де вона ще не користується великим попитом. Влада ж продовжує докладати зусиль для збереження та розширення преференцій на європейському ринку для українських аграріїв. І хоча місцеві виробники, як відомо, активно протистоять цьому, у Європі, схоже, налаштовані зберегти пільги для нашої агропродукції щонайменше до закінчення війни. Якщо окрім зернових, олії, масла, курятини, яєць, до ЄС почнуть масово постачати й українську картоплю, внутрішні ціни на неї, безумовно, зростуть. Щоправда, повністю без цього продукту ми не залишимося: конкурувати на європейському ринку зможе лише найякісніша українська картопля, яку, до того ж, постачатимуть не розсипом, а помитою й розфасованою, що можуть забезпечити лише окремі вітчизняні виробники. 

Овочево-фруктовий імпорт: почім “екзотика”?

За прогнозами аналітиків, овочі найближчими місяцями лідируватимуть за темпами зростання цін, потіснивши яйця. Причини — і згаданий  недобір минулорічного врожаю, і нові “енергетичні” проблеми тепличних господарств, і, звісно ж, доволі скромні врожайні очікування 2023 року.

Пропозиція тепличних овочів найближчим часом хоча й зросте (зазвичай, це відбувається в лютому - на початку березня), але все ще залишатиметься недостатньою. Навіть з урахуванням традиційно невисокого попиту на “пластмасові” та “нітратні”, як дехто вважає, томати і огірки. Адже до всіх проблем додалися ще й перебої з електрикою та її подорожчання для непобутових споживачів і висока вартість альтернативного енергоживлення.                 

Не все добре й у іноземних виробників. Через перебої із постачаннями з-закордону у нашій країні дорожчають солодкий перець та імпортні (передовсім, турецькі) томати. За тиждень вартість постачання останніх через погодні катаклізми зросла на 10%, до 65-73 грн/кг. За таких умов знайти помідори у роздрібній мережі дешевше 90 гривень за кіло буде проблематично. Хоча зараз в супермаркетах ще є цінники з цифрами до 80 гривень.

Певно, всі звернули увагу, що після нового року в Україні неабияк подорожчали імпортні фрукти. Якщо, приміром, ще в грудні на базарах та в супермаркетах можна було побачити сезонну хурму і по 45-50 гривень за кілограм, а елітний “Шарон” - у межах 80-90 гривень, то зараз дешевше сотні за кіло її, певно, й не знайдеш. “Шарон” же обійдеться у 130-150 гривень.

Схожа картина і з мандаринами. Місяць-півтора тому в магазинах траплялися акційні пропозиції за ціною нижче 40 гривень, зараз “акція”  - це мандарини по 59,99 і клементини про 69,99 за кіло. Хоча якість товарних партій (принаймні, на вигляд) покращилася.

По кілька десятків гривень додали в ціні й апельсини та ківі (середня ціна приблизно однакова, 69 гривень за кілограм). Але є й приємна новина: вартість великих гуртових партій апельсинів на міжнародних торговельних майданчиках почала знижуватися. Чекатимемо і на подешевшання цитрусових у роздріб.

Яблука — як імпортні, так і вітчизняні — також подорожчали. Проте лише не кілька гривень. Тож цей фрукт продовжує залишатися головним для більшості українців джерелом вітамінів. У торговельній мережі чимало пропозицій якісних яблук за ціною 13-17 гривень за кілограм.    

Яйця продаватимуть по-новому, але не в кілограмах, як хтось подумав

Далі — про минулорічних цінових рекордсменів. Зараз десяток розфасованих яєць від відомих виробників коштує 70-75 гривень, не розфасовану продукцію можна купити і за 50-60 гривень. Хоча йдеться про товар невисокого ґатунку. Експерти ж вважають, що ціни на цей продукт вже досягли межі купівельної спроможності масового споживача. Десяток яєць дорожче 80 гривень середньостатистичний українець не купуватиме. Хоча й невеликі партії елітної продукції, що вже зараз коштує більше 100 гривень, звісно ж, знаходитимуть свого споживача. Подекуди можна зустріти навіть яйця за ціною у понад 200 гривень за десяток чи дюжину, якщо їх знесли кури, яких утримують на вільному випасі, і яким щодня роблять спа-процедури та педикюр (жарт).

Загалом же за кілька тижнів можемо розраховувати на здешевлення цієї продукції, - радують аналітики. Галузь потихеньку оговтується від воєнних катаклізмів (до прикладу, лише на Чорнобаївській птахофабриці, яка була тимчасово захоплена ворогом, загинули понад 4,5 мільйони курей). Наприкінці літа і восени птахівники почали активно відновлювати поголів’я несучок, які ось-ось досягнуть продуктивного віку (молоді кури починають нестися у віці 20-22 тижнів).

В Українському клубі аграрного бізнесу вважають, що протягом найближчих двох місяців вартість яєць зменшиться на 10-15%. Поміж іншого, на ціну вплине весняне потепління та сезонне зростання продуктивності курей у приватному секторі. Після Великодня ж, коли традиційний для цього періоду підвищений попит спаде, вартість яєць узагалі може максимально наблизитися до довоєнних показників, знизившись на 30-35%.

Тим часом Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило проєкт наказу “Про затвердження Вимог до курячих яєць”. Як зазначається, документ розробили, щоб привести цю сферу у відповідність до норм законодавства ЄС. Для цього пропонують затвердити низку вимог до курячих яєць в частині їх сортування за якістю та вагою, штампування, маркування упаковок і транспортної тари для яєць, контейнерів для промислових яєць та надання інформації споживачеві у разі їх поштучного продажу.

Мета нововведень  - забезпечити: 

- обіг на території України стандартизованих за якістю продуктів, що відповідають потребам та очікуванням споживачів;

- рівні умови торгівлі продуктами для усіх операторів ринку;

- виконання Україною зобов’язань щодо наближення законодавства України до вимог законодавства ЄС;

- вихід продукції національного виробництва на ринок ЄС.

На практиці курячі яйця для продажу пропонують ділити на два класи: А та В (англійські літери). Яйця, які потраплять до класу А, мають бути чистими, з неушкодженою шкаралупою, з малорухливим жовтком без чітких контурів. Крім того, такі яйця не повинні мати сторонніх запахів.

Також продукт розділять за вагою:

- XL (дуже великі): яйця, що важать 73 г та більше;

- L (великі): яйця, вага яких  - 63 г та більше, проте менше 73 г;

- М (середні): яйця вагою 53 г табільше, проте менше 63 г;

- S (малі): яйця, вага яких становить менше 53 г.

Яйця класу В — ті, що не відповідають таким параметрам.

Щоправда, очікується, що наказ набере чинності ще нескоро — з 1 січня 2028 року. Виробники матимуть вдосталь часу для підготовки.

Сало, м’ясо, молоко: закупівельні ціни майже незмінні, роздрібні - ростуть

Після нетривалого цінового падіння в Україні знову почала зростати вартість “головного національного продукту” -  свинячого сала. Щоправда, порівняно з груднем подорожчання незначне, в межах 1-2%. За даними порталу “Мінфін”, кілограм  солоного сала у торговельній мережі в середньому коштує 271 гривню. Причому, у різних супермаркетах ціна неабияк відрізняється: від 255 гривень за кілограм в “Ашані” до  289 гривень у “Новусі”.

Домашнє сало коштує у середньому 189 гривень за кілограм. Експерти нагадали, що порівняно із січнем минулого року домашнє сало подорожчало на 20 гривень, а солоне -  майже на 75.

Перманентно дорожчає в Україні й інша продукція тваринництва. І хоча одномоментних стрибків, одразу на 15-20%, як подекуди в овочевому сегменті, тут і немає, однак щомісяця м’ясо та молоко на кілька гривень дорожчають.    Приміром, якщо у грудні кілограм свинячої грудинки в середньому коштував 169 гривень, то зараз уже 177. Лопатка та ребра подорожчали до 165-167 гривень, а вартість ошийка наближається до психологічної позначки у 200 гривень за кіло. І така тенденція, за висновками галузевих експертів, найближчим часом збережеться. Дехто навіть робить невтішні прогнози про можливе подорожчання м’яса загалом на 30% упродовж кількох місяців.

При цьому закупівельні ціни на свиней забійних кондицій після зимових свят традиційно знизилися. Тобто, на подорожчанні кінцевої продукції для споживача, вочевидь, заробляють постачальники, переробники та продавці, Хоча, заради справедливості, маємо враховувати і зростання їхніх логістичних витрат та вартості зберігання продукції.

Загалом же ситуація в галузі дуже складна. Вона — поміж тих, що зазнали найбільше збитків від війни. Ось дані та висновки аналітичного відділу Асоціації “Свинарі України”:

1. Приблизно на 400 господарств з вирощування свиней в 10 областях безпосередньо вплинули бойові дії. Деякі підприємства зруйновано, подекуди втрачено поголів’я — як унаслідок обстрілів, так і через розрив ланцюжків постачань критичних виробничих ресурсів (кормів, ветпрепаратів тощо), проблеми з переміщенням тварин між комплексами чи на забій, брак персоналу через евакуацію.

2. За попередніми оцінками, торік втрати промислового маточного поголів’я сягнули 22 тисяч свиноматок. А це — десята частина їх загальної довоєнної кількості.

3. Середня ціна закупівлі свиней забійних кондицій у 2022 році була на 26% (на 10 гривень за кілограм живої ваги) вищою, ніж у 2021-ому.

4. Торік на внутрішній ринок надійшло 47 тисяч тонн імпортної свинини. “Податкові преференції для імпортерів-спрощенців, нестача внутрішньої пропозиції свинини та, як наслідок, підвищені ціни закупівлі періодами підживлювали інтерес вітчизняної м’ясопереробки до дешевшої імпортної сировини. Однак в останні два місяці року активність імпортерів помітно знизилася, як порівняно із жовтнем, так і з листопадом-груднем 2021-го: 1,8 тисяч тонн в листопаді”, - наголошують в галузевій Асоціації.

5. В умовах війни абсолютна більшість операторів ринку перейшли “в режим очікування” та не готові будувати далекоглядні плани розвитку. Опитування 115 ключових гравців (сукупне поголів’я близько 2,5 млн свиней) свідчить, що 80% респондентів наразі обирають роботу в штатному режимі. Водночас кожне п’яте підприємство або не оприлюднює планів розвитку, або ж уже втілює проєкти, спрямовані на нарощування виробничого потенціалу за рахунок розбудови, реновації чи оновлення поголів’я. “Утім, поки що зарано казати про повну компенсацію втрат, яких вітчизняне свинарство зазнало через війну”, - роблять висновок аналітики Асоціації “Свинарі України”.

Порівняно невисокими залишаються й закупівельні ціни на молоко. За даними Асоціації виробників молока, закупівельна ціна сировини екстра ґатунку до кінця січня піднялася лише на дві копійки — до 12,20 грн/кг без урахування ПДВ. Сировина вищого ґатунку подорожчала на 5 копійок — до 12,05 грн/кг. Найбільше зросла ціна на молоко першого ґатунку — відразу на 7 копійок — до 11,67 грн /кг. 

Загалом в Асоціації підрахували, що за підсумками 2022 року Україна недоотримала понад 1 мільйон тонн молока. Зокрема значно, на 13,5%, зменшилося виробництво цього продукту в господарствах населення.

Надалі виробники молочних продуктів, за прогнозами, змушені будуть підвищувати ціни на сировину куди суттєвіше. Адже сировини, власне, на всіх не вистачатиме. Тож за неї доведеться поборотися.

“У розрізі року ріст цін складе 20-25%. Основними факторами будуть зростання вартості сировини та енергоносіїв. Зниження ставки ПДВ на сире молоко та молочні продукти могло б підтримати купівельну спроможність українців і тим самим підтримати галузь загалом”, — сказала в інтерв’ю виданню Delo.ua  керівник проєкту Асоціації виробників молока Олена Жупінас. 

Натомість вартість готових молочних продуктів зростатиме куди повільніше. Причина — та ж сама: низька купівельна спроможність населення. 

А підвищення цін на курятину уповільнюється тим, що деякі великі господарства, котрі раніше забезпечували переважно зарубіжних споживачів, через логістичні проблеми нині частково переорієнтувалися на внутрішній  ринок. А тут за ціною надто не поженешся: якщо хочеш щоб люди, як і раніше віддавалт перевагу курятині, вона має бути бодай на 30-40% дешевшою, ніж свинина.

Приміром, в МХП відзвітували, що в листопаді продажі продукції холдингу на внутрішньому ринку зросли на 38%, а в грудні — ще на 11%. Дедалі активніше працюють на вітчизняному ринку й інші виробники, про що опосередковано може свідчити і збільшення частоти рекламування їхньої продукції у ЗМІ та в Інтернеті.

Якщо така тенденція збережеться, то ні дефіциту, ні значного підвищення цін на цьому сегменті продовольчого ринку найближчим часом, за висновками  експертів, не буде.

Владислав Обух, Київ