Обмеження експорту української агропродукції протирічить Угоді про асоціацію - німецькі експерти
Протекціоністські заходи низьки європейських країн щодо транспортування української агропродукції вдарили як по Україні, так і по міжнародній продовольчій безпеці.
Такого висновку дійшли експерти Німецької економічної групи, яка консультує український уряд, передає Укрінформ.
«Надійний сухопутний транзитний коридор без перешкод є вирішальним не тільки для України, але й для міжнародної продовольчої безпеки. Нарешті, це політичне питання продовжуватиме відігравати важливу роль у процесі вступу України в ЄС», - зазначається в аналітичній записці.
Експерти нагадують, що у квітні цього року український агропродовольчий експорт отримав серйозний удар: Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія заборонили ввезення з України зернових, олійних культур та багатьох інших продуктів харчування до кінця червня. Крім того, Польща заборонила транзит.
«Односторонні та раптові рішення щодо заборони імпорту та транзиту не узгоджуються з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та нормами спільного ринку ЄС і СОТ», - підкреслюють експерти.
Важливо, що ЄС ввів заборони не лише на пшеницю та кукурудзу, на які діють тарифні квоти (TRQ) згідно з Угодою про асоціацію. Але цей захід також стосується насіння ріпаку та соняшнику, які вже багато років користуються безмитними режимами з ЄС.
Після двох тижнів консультацій Європейська комісія оголосила про заміну цих односторонніх заборон винятковими тимчасовими (до 5 червня) превентивними заходами ЄС, які забороняють імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до п’яти держав-членів ЄС, включаючи Румунію, але не транзит.
Заборона ЄС охоплює 0,4 млрд доларів місячного експорту України (близько третини загального експорту цієї продукції Україною), у квітні український агропродовольчий експорт до чотирьох країн, які ввели заборони, впав на 68% - до 0,1 млрд доларів.
Переорієнтація України на інші країни призвела до нових затримок і додаткових витрат, йдеться у висновках, зауважують експерти.
Втім, рішення ЄС не вирішило торговельної невизначеності. Країни вже закликали розширити обсяг і тривалість обмежень, тоді як інші країни-члени ЄС висловлюють стурбованість щодо наслідків для вільної торгівлі товарами на внутрішньому ринку ЄС.
21 квітня транзит через Польщу був відновлений. Однак були висунуті додаткові вимоги, зокрема конвої та GPS-трекери. Українські експортери повідомили про триваючі затримки транзиту та великі черги на кордоні. Крім того, експорт, який потребував перевантаження або очікування в портах, залишався складним.
Нагадаємо, приводом для заборони стали протести фермерів і необхідність запобігти збоям на ринку та збитку виробникам, які страждають від низьких цін на тлі активізації експорту зерна з України в рамках Ініціативи ЄС щодо автономних торговельних заходів та «шляхів солідарності».
Дійсно, фізичні обсяги українського імпорту в ЄС подвоїлися з 7,9 млн тонн у 2021 році до 16,0 млн тонн у 2022 році. Одна третина додаткового імпорту припадає на п’ять сусідніх країн, при цьому Польща імпортувала додатково 2,4 млн тонн у 2022 році порівняно з 2021 роком, за нею йде Румунія та Угорщина (по +1,3 млн т).
«Однак вплив цього припливу зерна на ринки сусідніх країн неочевидний», - стверджують економісти. Ринкові ціни на зерно впали у перші місяці 2023 року порівняно з піком навесні 2022 року, але так і залишилися значно вищими за довоєнний рівень.
Для України рішення ЄС, мабуть, «найкраще з гірших», - зауважують експерти. Найкраще було б не мати заборони, але поточна угода зберігає доступ до більшості ринків ЄС та інших країн через транзит. І, формально, рішення тимчасове. З іншого боку, це рішення потребує суттєвої короткострокової переорієнтації, що означає додаткові втрати на додаток до тих, які понесли експортери через заборони, зазначається у висновках.
Німецька економічна група фінансується Федеральним міністерством економіки та боротьби з кліматом.
Фото: Мінагро