Артем Некрасов, в.о. директора ДП “Гарантований покупець”

“Гарантований покупець” є підприємством, яке рідко потрапляє під прискіпливий погляд громадськості. Однак воно виконує дві дуже важливі функції: виплачує кошти за “зеленим” тарифом виробникам енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) та кошти так званим постачальникам універсальних послуг (ПУП), складаючи одну з ланок у ланцюжку забезпечення доступної електроенергії для населення. І в обох напрямках діяльності “Гарантованого покупця” склалася типова для українського ринку електроенергії ситуація: борги. Заборгованість за розрахунками у держпідприємства накопичилась як перед “зеленою” генерацією, так і перед постачальниками універсальних послуг. Через це виникає дефіцит коштів у виробників енергії з ВДЕ та у ПУПів, який у перспективі може призвести до перебоїв з енергопостачанням навіть за відсутності російських атак на інфраструктуру. Про врегулювання заборгованості, а також про майбутню корпоратизацію Укрінформ поговорив із в.о. директора ДП “Гарантований покупець” Артемом Некрасовим.

ПРО ЗАБОРГОВАНІСТЬ ПЕРЕД “ЗЕЛЕНОЮ” ГЕНЕРАЦІЄЮ

- Наскільки критичною є ситуація із накопиченням заборгованості за “зеленим тарифом” перед виробниками енергії з відновлюваних джерел? Які причини цього?

- На сьогодні сума боргу перед виробниками енергії з ВДЕ перевищує 32,2 млрд грн. Вона складається із заборгованості за 2021 рік – 0,6 млрд грн, за 2022 рік – близько 17,1 млрд грн, за 2023 рік – близько 14,5 млрд грн.

Ми намагаємося забезпечити розрахунки із виробниками на рівні 50% шляхом торгівлі електроенергією на біржі та спотовому ринку. Цьогоріч ми торгуємо, напевно, найуспішніше за всю історію своєї діяльності. Причини дві. По-перше, на жаль, окуповано, знищено чи в ремонті велика частина теплоелектростанцій, гідроелектростанцій та атомних блоків, що створило для електроенергії з ВДЕ певну сприятливу ринкову кон'юнктуру. По-друге, Гарантований покупець змінив стратегію на літо та перейшов на більш короткі ринкові продукти. В усі роки в цей період, починаючи з другої половини травня до перших декад вересня, у нас понад 50% електроенергії завжди потрапляло в небаланс (різницю між прогнозним виробництвом та реальним - ред.). Для порівняння, у червні-липні 2022 року це було близько 47%.

Зараз у нас рівень небалансів 16-18%, і здебільшого причиною є обмеження виробництва за командами НЕК “Укренерго”. А на даний час, у серпні рівень небалансів – узагалі 9%. Такого не було ніколи. Наприклад, сьогодні (23 серпня – ред.) у нас на ринку “на добу наперед” продано 100% виставленої енергії – теж зазвичай рідке явище в попередні роки.

Але друга половина розрахунків за “зеленим” тарифом забезпечується коштом “Укренерго”. На жаль, на сьогодні оператор системи передачі не має змоги забезпечити ці розрахунки через потребу в коштах на ремонти. НЕК “Укренерго” не розраховується з нами за послуги, починаючи з січня 2022 року.

- Чи обговорювали ви з “Укренерго” ситуацію із заборгованістю?

- Переговори йдуть постійно. Заборгованість “Укренерго” розкладається на два періоди. Із січня по серпень 2022 року – це період, за який у нас підписані акти з “Укренерго” й Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила розмір послуги, який має компенсувати оператор системи передачі. Починаючи з вересня 2022 року, в зв’язку з судовими спорами суб’єктів ВДЕ з регулятором, була скасована формула розрахунків небалансів, і відтоді немає можливості провести розрахунок частки небалансу (що є невіддільною частиною послуги зі збільшення виробництва енергії з ВДЕ). За цей період не підписані акти з “Укренерго” і не затверджений розмір послуги.

- Що необхідно зробити для врегулювання заборгованості?

- Для розблокування потрібно було змінити нормативну базу, в першу чергу – на рівні закону. Зараз набрав силу Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та “зеленої” трансформації енергетичної системи України”. У ньому передбачений механізм розрахунку формули та норма про те, що після затвердження НКРЕКП ця формула пошириться й на попередні періоди – з вересня 2022 року. Зараз ми разом із регулятором, “Укренерго” й асоціаціями відновлюваної енергетики опрацьовуємо зміни до постанови НКРЕКП, яка регулює діяльність “Гарантованого покупця” та купівлю електроенергії за “зеленим тарифом”. Це дозволить розв'язувати питання заборгованості з точки зору регуляції.

Є питання фінансове. Всі попередні роки “Укренерго” забезпечувало оплату заборгованості перед нами за допомогою тарифу на передачу та залучення коштів – від кредитів та від розміщення цінних паперів. За останній рік, враховуючи пріоритет у витратах “Укренерго” на проведення ремонтів та відновлення після ракетних атак, зрозуміло, що до виплат “Гарантованому покупцю” дійде черга колись, але коли саме – питання.

Кілька тижнів тому в НКРЕКП проводилася нарада за участю “Гарантованого покупця”, “Укренерго”, асоціацій відновлюваної енергетики. Обговорювалось питання, як підвищити рівень розрахунків та як “Укренерго” може залучити додаткові кошти для цього.

- Коли можна очікувати нормативного врегулювання погашення заборгованості?

- Наше підприємство почало розробляти нормативну базу зі спеціалістами НКРЕКП ще до підписання закону. Але, на жаль, законодавчі норми, що регулюють розрахунок формули, питання експорту тощо, вступають у дію лише через пів року після підписання закону. Президент підписав закон наприкінці червня – відповідно, ми можемо орієнтуватися на кінець січня 2024 року. До цього часу ми точно приймемо нормативну базу.

- Як запобігати накопиченню таких великих боргів перед ВДЕ у майбутньому?

- У законі запропоновано декілька механізмів з кращих європейських практик. Одним із таких є механізм Feed-in-Premium, який дозволяє частині компаній вийти на вільний ринок, продавати й отримувати “живі” гроші. Різниця між середніми цінами та ціною “зеленого” тарифа буде компенсуватись “Гарантованим покупцем” за кошти “Укренерго”.

Інший механізм – розроблений на основі рекомендацій Енергетичного співтовариства, яке пропонує цільову надбавку на підтримку виробників “зеленої” електроенергії. Надбавка діятиме окремо від тарифу на передачу електроенергії та покриватиме взяті зобов’язання перед виробниками відновлюваної енергії. Така вимога є й в умовах сертифікації “Укренерго”.

Зараз частки виплат для розрахунків перед “зеленою” генерацією та постачальниками універсальних послуг (ПУП) складають у тарифі на передачу майже 53%. “Укренерго” збирає ці кошти, але вони можуть розподілятися на різні цілі, наприклад, на ремонти. Енергетичне співтовариство пропонує відокремити конкретне цільове призначення коштів від тарифу на передачу, щоб вони одразу направлялися на підтримку ВДЕ.

ПРО ЗАКУПІВЛЮ “ЗЕЛЕНОЇ” ЕНЕРГІЇ ТА ЇЇ ЕКСПОРТ

- З “Гарантованого покупця” зняли обмеження щодо експорту електроенергії. Наскільки українська “зелена” електроенергія буде конкурентною на європейському ринку? Сонячні електростанції, наприклад, найбільше генерують у денні години, коли європейські країни мають і свою генерацію із СЕС.

- Так, закон зняв обмеження, але Кабінет Міністрів та НКРЕКП ще повинні прийняти низку рішень, які дозволять безпосередньо проводити експорт. У будь-якому випадку це станеться не раніше початку наступного року, хоча ми були готові спробувати вийти на європейський ринок ще у липні цього року.

Ми робили розрахунки середньозважених цін по годинах у сусідніх країнах: Румунії, Польщі, Словаччині, Угорщині. Порівнювали їх із середньозваженими цінами на українському ринку. Розраховували також імпортні витрати (викуп перетину, брокерська діяльність тощо). Тож бачимо для нас великі можливості на європейському ринку.

Також треба розуміти, що у нас із Європою різні часові пояси. Тому є зсув по часу, який дозволяє виходити на експорт тоді, коли європейські станції уже не генерують електроенергію. До того ж у нас є допоміжний фактор, що дає нам можливість успішно вийти на європейський ринок, – це запровадження механізму гарантій походження. Маркування «зеленої» енергії, помножене на механізми стимулювання, які запроваджує Європейський союз на своїх ринках, сприяє виходу туди із нашою «зеленою» електроенергією.

Зараз ми працюємо з НКРЕКП та “Оператором ринку” над запуском механізму гарантій походження в Україні. Це дасть можливість експортувати “зелену” електроенергію і збільшить попит на неї всередині країни. В Україні багато підприємств, орієнтованих на ринки країн Європейського Союзу. Перш за все, гарантії походження використаної електроенергії знадобляться підприємствам металургії та хімії, які перші потрапляють під механізм CBAM – податок на викиди вуглецю при експорті продукції. Крім того, в Україні працюють підприємства, що входять до міжнародних холдингів. У виробничих стратегіях цих підприємств включена можливість або ж зобов’язання придбання певної частки «зеленої» енергії.

- Минулого року «Гарантований покупець» повідомляв, що обсяги його закупівлі «зеленої» енергії зменшились. Яка ситуація із придбанням електроенергії цього року?

- Якщо взяти зимові місяці, початок весни, то обсяг виробництва «зеленої» генерації зменшився у порівнянні з минулим роком. Відповідно, і закупівлі такої енергії. В окремі місяці зниження становило навіть понад 50%. Причинами є втрата генеруючих потужностей, а також значні обмеження, які застосовувались до виробників «Укренерго».

Зараз, у літні місяці, ми бачимо зростання на 10-30% у порівнянні з минулим роком. Звісно, це менше за показники 2021 року, але тенденція позитивна.

- Яка ситуація з виходом виробників енергії з ВДЕ з балансуючої групи «Гарантованого покупця»?

- Починаючи з 30 червня з групи вийшли 4 виробники, зайшли – 9. Але цей процес прив’язаний до галузей «зеленої» енергетики. Так, для виробників енергії з вітру середньозважена ціна купівлі по “зеленому тарифу” за сім місяців склала близько 3,7 грн/кВт-год. А, наприклад, на 22 серпня ціна базового навантаження на ринку “на добу вперед” (РДН) становить 4,37 грн/кВт-год. Виробникам енергії з вітру зараз простіше вийти на ринок.

Для енергії з сонця та станцій на біомасі середньозважена ціна купівлі по “зеленому тарифу” більша – 5,17 та 5,3 грн/кВт-год. Але крім цих значень тарифів є додаткове фінансове навантаження, про яке не всі компанії знають. Вони виходять на ринок і бачать, що мають понести додаткові витрати: сплату фінансових гарантій, витрати на комісію трейдеру 10-20% від обороту. Тому частина виробників електроенергії з сонця, що вийшли з балансуючої групи, зараз намагаються повернутися назад.

- Чи вплинула зміна цінових обмежень на спотовому ринку електроенергії на фінансовий стан «Гарантованого покупця»?

- Наші основні продажі відбуваються вдень, а в цей період доби обмеження цін суттєво не змінилися. Ситуація могла змінитися для тих підприємств, які продають базове чи пікове навантаження. А для нас зміни – незначні.

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ

- Чи можна вже говорити про певний ефект від підняття цін на електроенергію для населення на розрахунки перед постачальниками універсальних послуг?

- Помітних змін ми поки що не бачимо. Але після підвищення тарифів споживач отримує платіжку через місяць. ПУП отримує оплату за спожиту електрику ще через якийсь час. До того ж влітку завжди проводиться ремонтна кампанія. В тому числі ремонти проводить і НАЕК «Енергоатом». Якщо вийшло 2-3 блоки в ремонт, компанія не може продавати з них електроенергію і не може розраховуватись за покладену на неї послугу із забезпечення доступності електрики для населення (так зване покладання спеціальних обовʼязків (ПСО), іншими словами, фіксовані ціни - ред.).

Однак минулого тижня на засіданні комітету Верховної Ради з питань енергетики керівник «Енергоатому» Петро Котін повідомив, що вони у вересні планують вийти на повні розрахунки з «Гарантованим покупцем» за послугу із забезпечення доступності електрики для населення. «Гарантований покупець» після цього зможе повністю розраховуватися з ПУПами. Крім того, «Енергоатом» планує до кінця місяця надати графік погашення своєї заборгованості за попередні періоди. Тому очікуємо позитивну динаміку.

- Як, на вашу думку, можна знайти баланс між інтересами населення та фінансовою стабільністю ринку в питанні ПСО на електроенергію?

- Якщо взяти ланцюг «генерація – Укренерго – обленерго – ПУП – споживач», то при такій ціновій політиці хтось має стати донором, який буде компенсувати різницю в ціні на електрику для населення. Таких донорів традиційно два: або бюджет, або промисловість. В Україні завжди головним донором була промисловість.

За наявною моделлю фінансового ПСО визначено, що населення споживає електроенергію за певною встановленою ціною, яка нижче ринкової. Різницю компенсують «Енергоатом» та «Укргідроенерго», які спочатку мають десь взяти на це кошти. Джерелом таких коштів є промисловість, яка купує електроенергію за високими цінами. Підвищуються цінові обмеження на ринку, тариф для бізнесу зростає, «Енергоатом» й «Укргідроенерго» заробляють більше й таким чином компенсують вартість електрики для населення. Але з початку війни споживання промисловості знизилося.

Щоб компанії, на які покладені фінансові обов’язки по ПСО, могли отримувати достатній грошовий потік, є два підходи. Перший – підіймаємо ціни для промисловості до нескінченності, і бізнес при цьому або закривається, або їде в іншу країну.

Другий підхід – стимулюємо розширення обсягу ринку для всієї генерації, в тому числі «Енергоатома» та «Укргідроенерго», тобто збільшуємо в країні обсяг промислового споживання електроенергії. Наприклад, стимулюємо розвиток енергомісткої металургії. Або переводимо місцевий муніципальний транспорт країни на електротягу, як це зробила Харківська міськрада. Одним з найбільших споживачів дизельного пального (що у нас імпортується) є «Укрзалізниця». Перевід додаткових дільниць «Укрзалізниці» на електротягу дасть ще один ринок збуту та надходження. По всій країні це дасть додаткові гігавати споживання, відповідно, й підвищить обсяг грошових коштів для компаній донорів ПСО. Крім того, це дозволить зменшити залежність країни від постачання нафти й нафтопродуктів.

Є ще один аспект. Цієї зими ми побачили, що частина населення купувала генератори, забезпечуючи себе електроенергією під час відключень. Така електроенергія значно дорожча за електрику по ПСО. Тобто, частина населення все-таки може платити більшу ціну. А для підтримки малозахищених верств населення є напрацьований механізм адресної підтримки та монетизації субсидій.

ПРО КОРПОРАТИЗАЦІЮ

- Чи планує «Гарантований покупець» провести корпоратизацію?

- Так. Ми зверталися до Кабінету Міністрів, надавали свої пропозиції й обґрунтовували ті переваги, які нам надає корпоратизація. Зокрема, в питаннях виходу на зовнішні ринки. На сьогодні проєкт розпорядження Кабміну про корпоратизацію «Гарантованого покупця» підготовлений, і на початку тижня його направили на погодження до інших міністерств та відомств (Мінфін, Мінцифри, Міненерго, Фонд держмайна). Сподіваємося, що у вересні процес корпоратизації запустимо.

- Для цього не потрібні зміни до законів?

- Ми не є підприємством з ядерним паливом, для якого потрібне рішення на рівні закону. У нас немає великої кредитної заборгованості перед міжнародними фінансовими організаціями, де потрібне узгодження із зовнішніми кредиторами. Тому ми взяли за модель процес, який пройшов «Оператор ринку», оскільки схожі з ним по активах і структурі.

- Скільки може тривати корпоратизація?

- За нашою оцінкою, 6-12 місяців.

- На які переваги від корпоратизації розраховує «Гарантований покупець»?

- Це інструмент розвитку. Компанія не може продати частину свого товару на внутрішньому ринку і випадає на небаланси. Тому треба або шукати нові ніші для продажу, або виходити на зовнішні ринки, де й ціни продажу по конкретних годинах вищі. При виході на експорт хотілося б отримати експертизу від авторитетних представників цієї галузі, які працюють на європейському ринку. Корпоратизація передбачає створення наглядової ради, куди можна залучити незалежних експертів, що знаються на торгівлі електроенергією на європейських ринках.

Хотілося б відповідати нормам і правилам, за якими працює більшість компаній Європи. Ми остання з великих державних енергетичних компаній, яка поки що залишається у формі державного підприємства.

Корпоратизація також сприятиме прозорості нашої роботи. Ми збираємося вийти на зовнішні ринки, тому наша компанія має бути прозорою та зрозумілою для партнерів.

Вікторія Наконечна, Київ
Фото – Руслана Канюки