Лише зараз ринок праці в Україні став збалансованим - експерт

Дисбаланс ринку праці в Україні від початку повномасштабного вторгнення був пов’язаний із негативною демографічною ситуацією: Україна втратила 30% працездатного населення. Однак водночас зникло і 30% робочих місць, тож наразі система більш-менш збалансована.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив Владислав Грезєв, керівник і засновник рекрутингової агенції Lobby X.

Він навів дані, що станом на січень 2024 року за кордоном перебуває близько 6,3 млн осіб, більшість – люди працездатного віку.

«Ми бачимо, що на сьогодні відгуків на вакансію не так багато, як до вторгнення... У цивільному нашому вимірі зараз також відчутне збільшення міжнародних організацій, які нарощують свою присутність в Україні, багато зайшло організацій і додаткових коштів. Вони потребують адміністрування. По цілому ряду вакансій ці організації «пилососили» сектор і мали перевагу: вищі зарплати, кращі ресурси. Тут, власне, українські організації не можуть витримати конкуренцію з міжнародними, і утворився ряд дефіцитних позицій», – зазначив Грезєв.

За оцінкою рекрутингової агенції, середній вік тих, хто відгукується на посаду, – 28 років. Але кардинально змінилася роль гравців на ринку праці – зараз більше дискредитовані працедавці. Нині ринок став ринком кандидата, а не працедавця.

За даними експерта, якщо в 2021 році було зростання вакансій в ІТ та «полювання» за програмістами, то зараз правлять ринком комунікаційники. Будь-який публічний проєкт потребує представництва менеджерів соціальних мереж, піарників, кожна організація тепер має повинна комунікаційника.

Грезєв також переконаний, що під час війни можна і треба займатися модернізацією і підвищенням ефективності роботи державного сектора, зважаючи на те, що державний сектор є важливим у виживанні країни, бо правильні представники на правильних посадах – це реформи та модернізація. «На жаль, є низка факторів, які шкодять бренду працедавця держави», – зазначив Грезєв. Він підкреслив, що у спроможності перемогти держава – не менш важливий працедавець, аніж армія, але при цьому держслужбі не приділяють належної уваги.

Недокомплект у державному секторі зараз високий, повідомив Грезєв. На початку повномасштабного вторгнення були ухвалені рішення щодо оптимізації, скорочення багатьох органів виконавчої влади, «тож тепер люди не встигають виконати поточну кількість роботи. Як наслідок – на продукування чогось нового, якихось нестандартних підходів та речей залишається десь 10% робочого часу, і це не про системні реформи». Експерт зауважив, що ситуація по державному сектору важливих сфер критична – люди радше звільняються, аніж ідуть на посади.

Раніше Укрінформ з посиланням на дані Національного банку повідомляв, що відновлення економіки підтримує зростання зайнятості, але стан ринку праці ще довго залишатиметься складним через наслідки війни.

Міністерство економіки підготувало прогноз потреби у фахівцях та кадрах на ринку праці у середньостроковій перспективі. Акцент – на робітничих спеціальностях у промисловості та будівництві. Згідно із прогнозом, у 2024 році вітчизняний ринок праці потребуватиме 481,57 тис. працівників, серед яких найбільш затребуваними будуть фахівці у сфері промисловості (120,93 тис.) та будівництва (111,73 тис.).