Допомога Україні з 2025 року може скоротитися

Аналіз

Експерти Кільського інституту світової економіки не виключають, що допомога Україні від основних партнерів з 2025 року може суттєво скоротитися.

Такий прогноз вони дають у черговому дослідженні Ukraine Support Tracker, оприлюдненому 10 жовтня, передає Укрінформ.

«Україна переживає невизначені часи щодо подальшої підтримки західних союзників. Другий термін Дональда Трампа на посаді президента США або використання нових схем кредитування, таких як запропоновані заморожені російські активи або внески НАТО в якості заміни європейської допомоги, можуть серйозно підірвати Україну», - йдеться в аналізі.

Водночас, констатують автори, у літні місяці цього року допомога зросла порівняно з весною, головним чином завдяки коштам, спрямованим на стабілізацію економіки України.

Загалом Україна отримала близько 14,6 мільярда євро допомоги від західних країн-донорів упродовж липня та серпня.

У липні більшість допомоги на загальну суму 5,5 мільярда євро мала військовий характер. У серпні навпаки було виділено 7,9 млрд євро на фінансову допомогу для економічної стабілізації та реконструкції. Значний внесок надійшов від Механізму ЄС для України, який надав 2,8 мільярда євро позик і 1,5 мільярда євро грантів. США надали 3,5 мільярда євро фінансової допомоги, головним чином через Світовий банк. Для порівняння, гуманітарна допомога залишалася скромною: 0,2 мільярда євро в липні та менш як 0,1 мільярда євро в серпні.

«Допомога на реконструкцію та гуманітарна допомога мають вирішальне значення, але ці напрямки залишаються напрочуд малими. З наближенням зими західні країни мають почати збільшувати свою допомогу у відбудові, особливо критичної інфраструктури та енергетичних систем, зруйнованих Росією», — зазначив керівник проєкту Ukraine Support Tracker П’єтро Бомпрецці.

Говорячи про основні ризики можливого скорочення допомоги наступного року, кільські експерти називають можливе обрання Дональда Трамп, який може заблокувати подальші пакети допомоги в Конгресі, а також той факт, що Німеччина оголосила про скорочення своїх бюджетних асигнувань на військову допомогу Києву вдвічі, а інші європейські донори можуть піти таким же шляхом.

Якщо західні партнери збережуть поточний рівень зусиль, загальна допомога наступного року становитиме трохи понад 100 мільярдів євро, з яких майже 59 мільярдів євро буде військовою допомогою та 54 мільярди євро фінансовою підтримкою. Без нових пакетів допомоги США військова допомога може знизитися приблизно до 34 мільярдів євро, тоді як фінансова допомога впаде приблизно до 46 мільярдів євро. Якщо європейські донори також скоротять свої зусилля, військова допомога скоротиться до 29 мільярдів євро, а фінансова допомога впаде приблизно до 27 мільярдів євро, порахували економісти. Тож, відповідно до цього сценарію загальна допомога Україні може скоротитися вдвічі до приблизно 55 мільярдів євро.

При цьому додаткові механізми фінансування, такі як нещодавно обговорені нові скоординовані НАТО внески, можуть забезпечити 40 мільярдів євро військової допомоги. На даний момент також обговорюється сума кредитів, отриманих від заморожених російських активів, до 45 мільярдів євро, більшість з яких буде спрямована на пряму фінансову допомогу.

«Нещодавно обговорювані нові механізми фінансування не є особливо великими. Якщо вони будуть схвалені, то забезпечать цінну допомогу, але можуть виявитися лише тимчасовими заходами. На даний момент ці кошти не можуть повністю замінити постійну двосторонню допомогу, яка потрібна Україні», — зауважив Бомпрецці.

Читайте також: «Рамштайн» на рівні лідерів, скоріш за все, відбудеться вже після виборів у США - експерт

Як повідомлялося, Ukraine Support Tracker оцінює обсяги військової, фінансової та гуманітарної допомоги, обіцяної Україні з 24 січня 2022 року (нова публікація охоплює період до серпня 2024 року). Аналізуються внески 40 країн, зокрема членів ЄС, G7, а також Австралії, Південної Кореї, Туреччини, Норвегії, Нової Зеландії, Швейцарії, Китаю, Тайваню та Індії. Інституції ЄС вважаються окремим донором. База даних поєднує офіційні державні джерела з інформацією з міжнародних ЗМІ.