Чому нервує «денацифікатор України»: дайджест пропаганди за 15-16 листопада 2023 року
«Зірки» московських політичних ток-шоу потроху готуються за ґрати
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 15-16 листопада 2023 року.
- Гаспарян «донацифікувався» на 10 років в’язниці
- США допомагають ICPA не тільки словом, а й ділом
- Як ШІ-фейки забруднюють інформаційну екосистему
- Чому німецькі ЗМІ «почуваються обдуреними»
Гаспарян «донацифікувався» на 10 років в’язниці
15 листопада стало відомо, що російського пропагандиста Армена Гаспаряна засудили в Україні до 10 років. Ще у 2018-му той видав книгу, в якій просуває наративи про «неспроможність української держави» та закликає керівництво РФ напасти на Україну.
НАСПРАВДІ, саме Гаспарян першим у Росії вжив термін «денацифікація» стосовно України. Його книга так і називалася «Денацифікація України. Країна невивчених уроків». У ній стверджується, що Україна нездатна до подальшого існування, а українська нація є «неповноцінною» та «другосортною». Тому, писав Гаспарян, Росія має провести «денацифікацію», зокрема, розпочавши воєнні дії на українській території. У підсумку, на думку пропагандиста, РФ мала встановити «повний зовнішній контроль» над Україною.
«Денацифікацію» він пропонував розпочати з повної окупації Донецької та Луганської областей, а далі – просуватися і до західних кордонів. При цьому Гаспарян виступав за створення фільтраційних і концентраційних таборів для українців і навіть за повне їх винищення. Ідеї Гаспаряна знайшли жвавий відгук у Кремлі. Управління справами президента РФ навіть закупило твір пропагандиста «для вивчення та використання посадовими особами».
Електронна версія україноненависницької книги була розміщена для публічного доступу в інтернеті. Вона також виходила друком, а Гаспарян неодноразово в багатьох інтерв’ю повторював свої заклики до геноциду, викладені у книзі.
Ще у липні минулого року з ініціативи СБУ Гаспаряна разом із російським політтехнологом Тимофієм Сергейцевим оголосили у міжнародний розшук. «Термін відбування покарання Гаспаряну обчислюватиметься з моменту його фактичного затримання», – попередила СБУ.
До речі, Гаспарян вдається до геноцидної риторики вже не тільки щодо України та українців, а й стосовно ізраїльтян. В етері програми «Соловйов Live» він запропонував постпреду Ізраїлю при ООН «скребти підлогу зубною щіткою, поки б’ють з ноги по нирках», натякаючи на умови утримання євреїв у нацистських концтаборах.
Гаспарян потрапив до четвертого пакета обмежувальних заходів «за поширення наративів кремлівської пропаганди». Він перебуває під усіма можливими світовими санкціями. Нещодавно Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підготував велике дослідження «Геноцидна риторика російського режиму», яке, сподіваємось, допоможе притягнути таких як він злочинців до відповідальності.
США допомагають ICPA не тільки словом, а й ділом
У відповідь на вирок українського суду Гаспарян написав, що йому «на це абсолютно начхати». Але чомусь він так нервово «чхав», що присвятив своєму вироку понад п’ять постів за кілька годин. Правильно робить, що нервує. Є підстави.
США 15 листопада виділили $1 млн Міжнародному центру з розслідування агресії РФ проти України (ICPA). «У той час, як Росія продовжує грубо порушувати міжнародне право, а розв’язана Путіним війна породжує невимовні страждання, США, як і раніше, співпрацюють з Україною та міжнародною спільнотою, прагнучи притягнути до відповідальності винних у злочинах, скоєних в ній», – йдеться в заяві Держдепартаменту.
«Прокурори з низки країн, у тому числі зі США, вже співпрацюють у рамках ICPA, забезпечуючи формування доказової бази та проведення надійних і незалежних розслідувань», – відзначив офіційний представник Держдепу Метью Міллер.
Нагадаємо, ще у липні стало відомо про створення ICPA. «Це – перша міжнародна інституція з часів завершення Другої світової війни, яка займатиметься розслідуванням вчинення злочину агресії представниками політичного та військового керівництва держави, тож це НАСПРАВДІ, історичний момент», – заявив тоді заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов і зазначив, що результати розслідування Центру мають стати підставою для майбутніх судових процесів щодо злочину агресії.
Він також зазначив, що «наші американські колеги перебувають у центрі процесу забезпечення відповідальності за злочин агресії проти України. Переконані, разом ми знайдемо відповіді на всі питання і створимо Спецтрибунал». Тож, як бачимо, справа йде. І США в ній допомагають не тільки словом чи грошима, а й ділом.
Як ШІ-фейки забруднюють інформаційну екосистему
А з приводу Ізраїлю та України в контексті інформаційної війни, то нагадаємо, що нещодавно росіяни запустили у мережу згенеровані відео з Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, який нібито закликав до держперевороту. Те ж саме генерується й на Близькому Сході. Пропагандисти знайшли улюблене застосування штучному інтелекту (ШІ).
НАСПРАВДІ, жорстоке протистояння на Близькому Сході – ідеальне живильне середовище для виробництва та поширення фальшивого контенту відповідними засобами. Томмазо Канетта із Європейської обсерваторії цифрових медіа виділяє дві основні категорії таких фейків. По-перше, це зображення, що наголошують на стражданнях мирного населення. По-друге – фейки, що перебільшують підтримку або Ізраїлю, або ХАМАС, або палестинців і апелюють до патріотичних почуттів.
До першої категорії належать, наприклад, зображення батька з п’ятьма дітьми на фоні купи уламків після ізраїльських бомбардувань Сектору Гази, яке було неодноразово ретвітнуте та мало сотні тисяч переглядів. Потім цю фотографію було визнано фальшивкою, про що свідчать помилки та невідповідності, типові для згенерованих ШІ зображень. Наприклад, праве плече чоловіка розташоване непропорційно високо, а на кількох руках і ногах на фото занадто багато або навпаки мало пальців.
До другої категорії належить, серед інших, картинка із солдатами, які розмахують ізраїльськими прапорами, проходячи через населений пункт із розбомбленими будинками. Однак прапори майорять тут ненатурально, вулиця в центрі виглядає надто чистою, а уламки будівель з боків від неї – однорідними та однотипними. Одним словом, «фото» виглядає намальованим, що також видає у ньому твір ШІ.
«Якщо порівнювати з іншими формами дезінформації, наприклад, старими зображеннями та відеозаписами, які зараз поширюються з недостовірною атрибуцією, то обсяг таких підробок досить малий», – уточнює Канетта. Але Хані Фарід з Університету Берклі пояснює, що не вважає кількість підробок, створених за допомогою ШІ, незначним чинником. «Всього лише два фото, що стали вірусними і побачені сотнями мільйонів людей, можуть мати величезний вплив», – застерігає він. Потужність впливу ШІ-фейків та інших форм дезінформації полягає в тому, що вони забруднюють інформаційну екосистему. І забруднення це може мати катастрофічні наслідки.
Чому німецькі ЗМІ «почуваються обдуреними»
І наостанок – нове свідчення того, як російська пропаганда не тільки в Котре, а й вкотре викликала огиду у німців. Видавництво Hoffmann und Campe припинило продаж книг відомого журналіста Хуберта Зайпеля про Путіна.
НАСПРАВДІ, як повідомляє Der Spiegel, на відмову від продажу книг Зайпеля видавництво пішло після того, як виявилося, що автор багато років отримував фінансування від структур російського мільярдера Мордашова, який з 2022 року перебуває під санкціями ЄС як особа, близька до Путіна.
Розслідування у справі Зайпеля провели спільно Paper Trail Media, Der Spiegel, ZDF та «Важливі історії». Журналісти з’ясували, що з 2013 року Зайпель – визнаний експерт з питань російської політики, – отримував сотні тисяч євро як «спонсорську допомогу» від РФ. Спонсором обох книг була компанія-пустушка De Vere Worldwide Corporation із Британських Віргінських островів, записана на Ігоря Воскресенського (один із директорів компанії «Силові машини», власником якої був Мордашов). Гроші в De Vere Worldwide надходили від офшорів, бенефіціаром яких був сам мільярдер. У 2018-2019 роках вони переказали компанії-пустушці загалом 610 тисяч євро. Після кожного такого переказу De Vere Worldwide надсилала гроші Зайпелю.
У документах йдеться, що його гонорар загалом становив 600 тисяч євро. Такі суми за написання книг вважаються у ФРН абсолютною рідкістю. Сам він стверджує, що лише отримував фінансування, але Москва ніяк не втручалася у зміст його книг і не намагалася впливати на його думку. Але при цьому про конфлікт інтересів не повідомляв.
Після публікації розслідування німецькі ЗМІ, на які працював Хуберт Зайпель, заявили, що «почуваються обдуреними». А він став першим із широко відомих німецьких авторів, чия співпраця з Кремлем була документально доведена. Вона ще нікого до добра не доводила.