«Сміттєва» доля «патріотичного» кіно Росії: дайджест пропаганди за 6 березня 2024 року
У двох сценаріїв чергового нового фільму про «СВО» кінець буде один
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 6 березня 2024 року.
- Росія схиблена на темі «20 травня»
- Українцям вже пропонують обирати державу для життя
- «Соціальні ліфти» для нової путінської «еліти»
- «Мосфільм» анонсував новий «шедевр про СВО»
Росія схиблена на темі «20 травня»
Москва (не без помочі деяких українських експарламентарів і так званих лідерів суспільної думки) продовжує активно «розкручувати» тему нібито нелегітимності президента Зеленського після 20 травня. Для цього стають у пригоді будь-які інформаційні приводи. В тому числі й соціологічні опитування, які регулярно проводяться в Україні.
Так, зараз жваво обговорюється, що за результатами одного з останніх – ексголовком ЗСУ Залужний та його «блок» нібито набирають у другому турі голосування президентських виборів більше ніж Зеленський та його «блок».
6 березня пропаганда, навіть, зробила «парадоксальний висновок із популярності Залужного – українці легко приймуть російську владу… Населення України цілком політично інфантильне і легко може бути переформатоване у проросійському дусі. З ними як із дітьми треба».
НАСПРАВДІ, актуальність подібних соціологічних опитувань в Україні під час повномасштабної російської агресії, насамперед, викликає великі сумніви. Адже вони, м’яко кажучи, не сприяють консолідації суспільства навколо навіть не окремо взятих людей, а насамперед Верховного головнокомандувача. По-друге, ексголовком ЗСУ Залужний жодного разу не анонсував про своє політичне майбутнє. І по-третє, найголовніше – ЦВК України вважає, що жодних проблем із легітимністю Зеленського після 20 травня не існує. І він має виконувати свої повноваження до вступу на посаду наступника. А вибори президента повинні відбутися після війни. Центрвиборчком також підкреслює, що президент не може передавати свої повноваження іншим особам, зокрема, тому ж голові Верховної Ради.
Провідні юристи України також наголошують на важливості забезпечення безперервності влади, щоб «країна не опинилася в ситуації владного вакууму». І ЦВК, і експерти сходяться на думці, що тему «20 травня» просто розробляє пропаганда, «схиблена на наративах «хунти» і «нелегітимності влади в Україні», навіть не після 20 травня 2024 року, а взагалі з 2014-го.
Хоча, після фрази «українці політично інфантильні та легко можуть бути переформатовані у проросійському дусі», коментувати інфантильність «Z-політологів» – зайве. В самій Росії останні більш-менш справжні вибори були в 1990-х. Тому вони просто заздрять. Інфантильно. Як діти.
Українцям вже пропонують обирати державу для життя
Голова Служби зовнішньої розвідки РФ Наришкін (або як його ще називають після відомої путінської омерти, – «тремтячий Штірліц») заявив: «Народ в Україні сам повинен визначити, в якій країні йому жити… Вони господарі, і вони визначають, де їм жити, в якій країні… Оце буде демократично – вибір народу».
НАСПРАВДІ, жодних ілюзій щодо «демократичних» намірів Наришкіна стосовно українців, звісно, немає. Особливо, з огляду на бажання Москви роздати частину території України її західним сусідам.
Наришкін наприкінці січня погрожував, що «доля України у тому вигляді, в якому зараз вона існує… дуже сумна».
Подібні настрої знаходять підтримку у 77% мешканців РФ, які відповідно до опитування, проведеного наприкінці минулого року російським аналітичним центром «Левада-центр», підтримують вторгнення в Україну. І саме тому, за результатами дослідження Центру Разумкова, проведеного на початку цього року, 95% українців негативно ставляться до Росії. Ще більші цифри (97%) показало лютневе опитування соціологічної групи «Рейтинг». Відповідно до нього, 85% українців впевнені, що держава здатна відбити напад Росії.
Саме ці цифри, а не марення «тремтячого Штірліца» або «Сталіна з AliExpress» (з його стратегічними кордонами Росії) й визначають в якій державі хочуть жити, і яку готові боронити українці.
«Соціальні ліфти» для нової путінської «еліти»
А Путін в цей час продовжує будувати СВОю державу (як він нещодавно заявив) «з новою елітою, яка має прийти з війни на зміну еліті 90-х». Держдума ще влітку ухвалила підставу звільнення від кримінальної відповідальності для цієї майбутньої «еліти»: у разі укладання контракту із ЗС РФ справи підозрюваних призупинять, вид покарання замінять на умовний термін.
А 6 березня до Держдуми внесли вже законопроєкт, який закріпить механізм звільнення від кримінальної відповідальності військових, які беруть участь у війні. Обставинами для умовного звільнення чи погашення судимості учасників війни перераховані наступні: отримання державної нагороди, звільнення зі служби за станом здоров’я або через вік, звільнення у зв’язку із закінченням періоду мобілізації чи воєнного стану.
НАСПРАВДІ, те, що законопроєкт запропонували головні путінські «юристи» Павло Крашенінніков і сенатор Андрій Клішас (а також голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов) свідчить про те, що це рішення вже прийнято.
Представники «нової еліти»: ґвалтівники, педофіли, вбивці, повертаючись в Росію, регулярно доводять свою «елітність». Пара останніх випадків: вбивство одним «героєм СВО» своєї дружини на очах свого ж 3-річного сина та зґвалтування та вбивство іншим дівчини в чужій машині, яку потім «елітарій» і спалив.
Але участь у загарбницькій війні стала соціальним ліфтом і для представників ще однієї «елітної» категорії: чиновників. Воювати йдуть мери російських міст з поганим рейтингом, глави департаментів та місцеві депутати із загрозою порушення кримінальних справ. Або вже зі справами, порушеними за корупцію, зловживання владою чи іншими кримінальними провадженнями. Таких випадків багато. І з них потім також ліплять «героїв, яких перевиховала СВО». І в тому числі саме для таких і готують подібний закон.
А самі російські чиновники вже приречено кажуть, що готові до тривалої війни. За словами одного відомого сенатора, які наводить видання «Верстка», війна триватиме до 2030 року: «До того моменту Путін не піде. А він і є обличчям СВО. Поки Путін при владі — ані війна не скінчиться, ані представники Заходу не відступлять. Тож ми тут надовго».
Тож ухвалення цього закону вже давно було на порядку денному. Нічого іншого державно-кримінальна структура під назвою «путінська Росія» запропонувати не може. Питання лише в одному: чому вони впевнені, що українці також мріють жити в такій структурі?
«Мосфільм» анонсував новий «шедевр про СВО»
І наостанок про кінематографічно-пропагандистське забезпечення агресії. Очільник «Мосфільму», довірена особа Путіна на «виборах-2024», завсідник різноманітних соловйовсько-скабєєвських ток-шоу Карен Шахназаров оголосив, що очолюваний ним кіноконцерн «почав зйомки нового фільму про спецоперацію і до осені він буде готовий».
НАСПРАВДІ, кіно вийде, звісно, пропагандистським (іншим воно й бути не може). Хоч з одним сценарієм, хоч з двома.
Зазначимо, після початку повномасштабного вторгнення росіяни зняли вже кілька фільмів на відповідну тематику. Останній з них презентували минулого місяця. Він має назву «20/22», і (як зазначається в анотації) «став першою мистецькою кінороботою, присвяченою подіям російської військової операції в Україні. Картину знімали у зоні проведення СВО». В основі сюжету історія пари, погляди якої не збіглися на події 24 лютого 2022 року. Студент московського журфаку Данило їде воювати на Донбас. Його дівчина Аліса вагітна, тому хоче вберегти коханого від фронту. Але чомусь не знаходить нічого кращого ніж їхати за ним, аби повернути назад. «За короткий час, проведений у «ДНР», погляди молодих людей зміняться», – йдеться у синопсисі.
«У створенні сценарію брав участь реальний боєць окремого гвардійського штурмового батальйону «Сомалі» з 2014 року – Рінат Єсеналієв. Він же зіграв одну з головних ролей у фільмі, бо правдиво виконати те, що він написав практично неможливо», — розповів режисер на прізвище Сімонов. У зйомках також взяли участь «воєнкори» Чупрін та Пегов, які зіграли самих себе (марнославства цим персонажам не позичати).
А перший фільм про повномасштабну війну з Україною зняв тоді ще живий Пригожин. У жовтні 2022 року відбулася прем’єра його (та Олексія Нагіна) фільму «Кращі у пеклі» з Олексієм Кравченком у головній ролі (відомий тим, що юнаком знявся в одній з найбільш пронизливих радянських кінокартин про Другу світову «Іди і дивись» режисера Елема Клімова). Сюжет картини не розкриває, де та коли відбуваються дії стрічки. Але передбачається, що у ній показаний штурм Попасної бойовиками ПВК «Вагнер».
У квітні 2023 року у так званій «ДНР» відбулася прем’єра навіть серіалу під назвою «Мобілізація», який розповідає про перші тижні після оголошення війни для мимовільних заручників цієї «республіки».
І нарешті легендарний «Свідок», який вийшов у прокат у серпні 2023 року і з тріском провалився, не зумівши відбити навіть вкладені у нього гроші. Рейтинг «Свідка» на російському «Кинопоиске» – 3.0 – «сміттєвий». До речі, ще менший (2,9) у ще одного відомого «патріотичного» виробу – «Кримський міст. Зроблено з любов’ю» сімейки Симоньян-Кеосаян.
Враховуючи долю попередників, така ж «сміттєва» доля чекає і на новий «твір» від пропагандистського «Мосфільму». Але «на патріотизмі», звісно, зароблять всі. Зараз це «золота жила» в Росії.
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу