«Злам телемарафону», якого не було

Увечері 30 грудня в інформаційному просторі України з’явилося повідомлення про те, що ефір Національного телемарафону нібито зазнав хакерської атаки

Глядачам продемонстрували попередження наступного змісту: «Протягом кількох годин ворог збирається завдати удару балістичними ракетами середньої дальності «Орєшнік» по містах України. У разі оголошення тривоги, будь ласка, негайно прослідкуйте в укриття! Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги! Чекайте подальшої інформації». Як  доказ різні джерела поширювали декілька фотографій телеекранів відповідного змісту. Попри те, що телеканал «1+1 media» оперативно спростував інформацію про злам ефірного мовлення, фейк про хакерську атаку опублікувало чимало українських джерел.

Технологія брехні

Даний інцидент є прикладом інформаційних операцій, що здійснюються російськими спецслужбами для нагнітання паніки в українському суспільстві. Першоджерелом фейку є англомовний вебсайт news-pravda.com, на якому відповідне повідомлення з’явилося 30 грудня о 19:00. Вказаний сайт, що мімікрує під новинне видання, належить до мережі вебсайтів ZOV/Pravda, створених для поширення російської пропаганди та дезінформації серед української та іноземних аудиторій. Ця мережа була виявлена Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у грудні 2023 року.

За даними моніторингу, у російськомовному сегменті інтернету фейк був розтиражований щонайменше 173 джерелами, переважно на платформі Telegram. Це типовий прийом роботи спецслужб РФ, описаний у дослідженнях ЦСКІБ. «Іноземне» першоджерело покликане приховати російське походження фейку, після чого він поширюється мережею пропагандистських Telegram-каналів, яка була створена ще до повномасштабного вторгнення. Частина цих каналів мімікрують під українські, що полегшує проникнення фейків у інформаційний простір України.

Використання фейкових фотографій або сфальшованих записів телеефіру також є давнім прийомом російських спецслужб. Наприклад, у квітні 2024 року російська пропаганда поширила фейкове відео під брендингом телеканалу «1+1 Україна», в якому нібито повідомлялося про запуск спецпроєкту «Сполучені Штати зради». Відповідна технологія, включно зі створенням фейкових сайтів-двійників відомих медіа, широко використовувалася Росією в рамках дезінформаційної кампанії Doppelganger.

Цілком типовим методом ворога є й комбінування інформаційних та кінетичних засобів. Поширюючи 30 грудня фейк про удар «Орєшніком», ворог намагався поширити паніку серед українців. Операція залякування відбулася за декілька годин перед черговим обстрілом України, для якого Росія застосувала 21 ракету різних типів і 40 безпілотників. Паралельно ворог намагався досягти деморалізуючого ефекту через поширення брехні про вразливість Національного телемарафону перед хакерськими атаками. Нагадаємо, цьому передувала масштабна кібератака на державні реєстри України, що сталася 19 грудня.

За всіма ознаками, ворожа інформаційна операція 30 грудня є складником ширшої кампанії з реклами путінської «диво-зброї», яка розпочалась після удару міжконтинентальною балістичною ракетою по Дніпру 21 листопада. Для досягнення максимального політичного ефекту Москва використовує всі засоби для нагнітання страхів перед «Орєшніком». Російські пропагандистські джерела регулярно публікують вкиди на кшталт «В очікуванні удару люті: Київ рахує години», які фіксує моніторинг ЦСКіБ. Учасником пропагандистської кампанії є і сам Путін. Нагадаємо, 19 грудня під час «Прямої лінії» він запропонував державам Заходу влаштувати «дуель»: Росія завдасть удару «Орєшніком» по Києву, а західні системи ППО спробують відбити атаку.

Точки вразливості

Отож, російська інформаційна атака 30 грудня не містила нічого нового ані в технологічному, ані в змістовному плані. На жаль, фейк активно розтиражували й дієвці українського інформаційного простору. За даними моніторингу, йдеться про щонайменше 135 джерел, насамперед - Telegram-каналів. Певна частина з них також належить до закамуфльованих пропагандистських ресурсів ворога, але пояснити цю активність винятково діяльністю спецслужб РФ неможливо. На руку ворогу зіграв непрофесіоналізм адміністраторів так званих «нових медіа». Нехтуючи елементарними правилами фактчекінгу, вони поширили російський фейк, посприявши його проникненню в інформаційний простір України.

Таким чином, платформа Telegram являє собою потрійну загрозу. 

По-перше, є переконливі аргументи на користь того, що ця платформа пов’язана із Кремлем, на чому неодноразово наголошували аналітики ЦСКІБ. 

По-друге, на цій платформі діє розгалужена екосистема російських дезінформаційних джерел – як відкритих, так і прихованих. Завдяки надзвичайній популярності Telegram серед українських користувачів, він фактично є головною точкою входу російської пропаганди в інформаційне поле України. 

І по-третє, навіть робота новинних Telegram-каналів, не пов’язаних з ворогом, не регламентується правилами журналістики. Це сприяє не лише спотворенню інформаційної картини, але й робить аудиторію вразливою до інформаційних атак ворога, як це сталося 30 грудня. Значна частина Telegram-каналів, які розмістили фейкове повідомлення, пізніше не опублікували спростування і не видалили неправдиві публікації.

В підсумку, згаданий інцидент вкотре нагадав про важливість дотримання правил інформаційної гігієни. Також він підкреслив значення розбудови стратегічних комунікацій, які забезпечують не лише ефективний зв’язок між державою і суспільством, але й захищають громадян від ворожих інформаційних впливів.