Путін став головним лузером 2024 року: дайджест пропаганди за 30-31 грудня
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 30-31 грудня 2024 року
- Чергове свідчення злочину росіян в Бучі
- Пропаганда РФ щодо України діє за сирійськими лекалами
- Як РФ влаштувала «інформаційні пральні»
- Про кого і про що фейкували у Москві 2024 року
Чергове свідчення злочину росіян в Бучі
30 грудня названо прізвище російського військового, причетного до вбивства мешканки Бучі Ірини Фількіної. Фото її тіла з яскравим червоним манікюром стало одним із символів російських звірств під час окупації Київщини та облетіло світові медіа.
Підозрюваним є Артьом Тарєєв (родом із хутора Груцинов Каменського району Ростовської області), військовослужбовець 234-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії ПДВ РФ. 5 березня 2022 року він віддав наказ стріляти по всіх цивільних особах, які з’являться у районі перехрестя вулиць Яблунської та Водопровідної, що у Бучі.
В Ірину, яка їхала на велосипеді, було випущено щонайменше 15 куль з автоматичної зброї та БМД-2. Загалом, за даними слідства, внаслідок наказу Тарєєва на вулиці Яблунській було вбито 13 мирних жителів.
Пропаганда й досі наполягає на тому, що бучанська трагедія була інсценуванням та всіляко прагне уникнути відповідальності. Проте НАСПРАВДІ доведено, що протягом березня 2022 року росіяни вбили лише на одній Яблонській вулиці понад 60 цивільних. А загалом під час окупації російська армія скоїла в Бучанському районі понад 9000 воєнних злочинів, більше ніж 1700 цивільних осіб загинуло, із них близько 700 у самій Бучі.
Російська армія не лише розстрілювала чоловіків без зброї, а й ґвалтувала жінок, дітей. Різні розслідування як українських, так і світових ЗМІ, а також міжнародних організацій (насамперед, Міжнародного кримінального суду) дійшли висновку, що це були воєнні злочини з елементами геноциду.
Пропаганда РФ щодо України діє за сирійськими лекалами
Видання Politico назвало Путіна «лузером 2024 року». Рік для нього завершився грандіозним міжнародним скандалом через авіакатастрофу азербайджанського Embraer, внаслідок якої загинули десятки осіб. Економіка РФ потерпає від інфляції та браку робочої сили, а з падінням режиму Асада Москва втратила вплив у Сирії та загалом на Близькому Сході.
НАСПРАВДІ, дамаський провал Путіна, окрім всього іншого, цікавий й тим, що саме на Сирії Москва відпрацювала інформаційні прийоми, які надалі використовувала, щоб виправдати повномасштабне вторгнення в Україну.
Росія вже тоді оголошувала «фейками» і «провокаціями» будь-які факти, що не узгоджувалися із позицією Кремля, таврувала західні держави й організації «поплічниками терористів», брехала про «вимушені дії на випередження». І звісно ж, вже тоді Москва постійно апелювала до того, що російські військові допомагали виключно мирним сирійським жителям.
Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) та ООН дійшли висновку, що режим Асада регулярно застосовував хімічну зброю проти власного народу. Держдеп США повідомляв, що він це робив щонайменше 50 разів. Але Росія стверджувала, що хімзброю в Сирії застосовує виключно повстанська опозиція, і переконувала, що повідомлення про використання такої зброї Асадом – це «провокація» і «фейки недобитих терористів».
Так само, як потім в Україні, Путін, обґрунтовуючи введення військ в Сирію, казав, що «єдиний вірний шлях боротьби з міжнародним тероризмом – діяти на випередження, боротися і знищувати бойовиків і терористів, не чекати, коли вони прийдуть у наш дім».
Як у випадку України, Путін і його пропаганда запевняли, що Росія «почала операцію в Сирії, не порушивши жодного пункту міжнародного права і навіть попросивши дозволу у Ради Федерації на використання військового контингенту за кордоном».
Вже тоді пропаганда РФ посилалася й на думку західних «експертів» і блогерів. Найвідоміший приклад – робота «журналіста-розслідувача» Ванесси Білі, яку RT тоді часто запрошував в етер і посилався на неї у своїх матеріалах про Сирію. А у 2022-му році Білі вже була «спостерігачем» на псевдореферендумах в Україні.
Росія влаштовувала в Сирії й пропагандистські концерти. Найвідомішим з них став виступ 5 травня 2026 року в Пальмірі. Згодом подібні заходи влаштовувались і на ТОТ Україні різними «кубанськими казачими хорами».
У грудні 2017-го Путін, перебуваючи в Сирії, заявив: «Тут створено і на постійній основі діятимуть два наші пункти базування: у Тартусі та Хмеймімі. І якщо терористи знову піднімуть голову, то ми завдамо їм таких ударів, яких вони поки що й не бачили». Також Путін переконував, що «головна мета Росії –звільнити території Сирії та Іраку від терористів і не дати їм перемістити свою активність в інші регіони».
Отже, за великим рахунком, нічого нового російська пропаганда з часів «ми в Сирії назавжди» не вигадала. Але що з цього зрештою вийшло – відомо.
Як РФ влаштувала «інформаційні пральні»
Російська пропаганда відпрацьовувала на Сирії і методи зовнішнього інформаційного впливу. В тому числі й через створення чи підтримку вже існуючих ресурсів. Один з таких докладно описали фахівці відділу Бі-Бі-Сі з боротьби з дезінформацією. Йдеться про ресурс Yala News, який транслює російську пропаганду на арабський світ.
Наприклад, 10 березня 2022 року на телебаченні РФ з’явився сюжет про «птахів, яких США начебто мали намір використовувати як біологічну зброю і поширювати за їхньою допомогою хвороби в Росії». Того ж дня цей сюжет переклали й опублікували арабські служби Sputnik і RT. Через дві години він з’явився у формі відео на сторінці Yala News.
НАСПРАВДІ, дослідження, яке відстежувало найпопулярніші відео Yala News, встановило, що майже всі вони походять із контрольованих Москвою або відверто прокремлівських сайтів. Серед них були, наприклад: і про вже згадане «інсценування» масового вбивства мешканців Бучі, і про те, що президент України Володимир Зеленський нібито був п’яний під час відеозвернення до народу, і що українські солдати тікають із фронту тощо. Усі вони відтворювалися на сторінці Yala News одразу після того, як з’являлися в російських державних виданнях.
Зміст дописів і хронологія публікацій дають підстави припустити, що Yala News – це одна з «інформаційних пралень» Кремля: публікація пропаганди через другі або треті руки дає змогу створити ілюзію, ніби вона походить не з Москви.
Рюрі Торнтон із організації Protection Group International, що займається кібербезпекою, каже: «Задум у тому, щоб «відмити» наративи, злегка їх змінивши, і включити в такий спосіб у мейнстрим. Найнявши, наприклад, фірму цифрового маркетингу, щоб вона виробляла для їхнього сайту контент, вони домагаються того, що інформація має вигляд абсолютно не пов’язаної з Росією, і її можна легко запустити в реальний світ».
Yala Group зареєстрована в центрі Лондона, за адресою, яку ділять з нею ще сотні фірм. Але реального офісу Yala Group там немає: геолокація дозволила визначити, що опубліковані у Facebook фото співробітників і офісу зроблені в одному з передмість Дамаска. У профілях більшості співробітників також сказано, що вони базуються саме там. А директором Yala є сирійський бізнесмен, який живе в Дубаї.
Про кого і що фейкували у Москві 2024 року
Подібні та інші методи розповсюдження фейків широко використовувались російською пропагандою протягом 2024 року. Серед важливих напрямів інформаційних атак можна виділити наступні:
– Дискредитація Першої леді України Олени Зеленської;
– брехня про Президента України, починаючи з наративу про його «нелегітимність» і закінчуючи нібито придбаними «автомобілями Гітлера» та віллами Геббельса;
– брехня про те, що очільник ОПУ Андрій Єрмак нібито заплатив $27 млн, щоб потрапити до топ-100 найвпливовіших людей світу за версією журналу Time;
– брехня про те, що син ексголови МЗС України Дмитро Кулеби нібито витратив $1,5 млн на купівлю Залізного трону із серіалу «Гра престолів»;
– під час передвиборчої боротьби у США російська пропаганда створювала або запозичувала фейки про кандидатку від демократів Камалу Гарріс, а також намагалася посіяти хаос у країні.
– також Москва активно розігрувала карту обраного президента США Дональда Трампа у контексті України на кшталт «нападник на Трампа підтримував Київ» й т.п.
– як виявилось, російські чиновники та пропагандисти вже не можуть жити без «українських слідів і куратора СБУ», і продовжують звинувачувати Київ в причетності мало не до всіх злочинів. Тепер не тільки на території РФ;
– українців намагалися звинуватити в уявному замаху на спадкового принца Саудівської Аравії бен Салмана. Потім – у реальному замаху на словацького прем’єр-міністра Фіцо, а також у загибелі президента Ірану Раїсі;
– після того, як 6 серпня українські військові увійшли на територію Курської області, пропагандисти почали активно поширювати фейки про нібито злочини і факти мародерства ЗСУ в російському регіоні;
– наратив «режим Зеленського законодавчо заборонив православ’я» оздоюблювали фейки на кшталт «нічного клубу у вінницькому храмі».
– також росіяни генерували нові фейки для просування старих наративів про «тотальну корупцію», «розкрадання допомоги», тощо.
НАСПРАВДІ, як бачимо, російська пропаганда насамперед прагне заплутати, залякати, посіяти паніку та недовіру, змусити повірити в теорії змови, посилювати розколи в західних та українському суспільствах.
Але пропагандистську машину Кремля можливо і треба зупинити, що довели масові блокування його інформаційних ресурсів у багатьох країнах світу. Що ж стосується російської воєнної машини, найбільш промовисто про реальний стан «другої армії світу» свідчить те, що Москва вже змушена імпортувати гарматне м’ясо аж із Пхеньяна. Путін розпочав війну, яку не здатний виграти. І чим більш очевидним стає цей факт, тим більше роботи у штатних і позаштатних брехунів Кремля.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу