Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України

Попри повномасштабні воєнні дії, Національна служба здоров’я зберегла фінансування пріоритетних напрямків Програми медгарантій, а за окремими – навіть збільшила їх, враховуючи зростання попиту на певні медичні послуги. Хоча в самій НСЗУ слово “попит” у медичній сфері воліють трактувати дещо по-іншому від звичного значення. Головне, як наголошують в Нацслужбі здоров’я, – медична допомога має бути доступною для українців. І не просто доступною, а й якісною та безоплатною для пацієнта. На забезпеченні чого власне в цьому році й планує зосередитися НСЗУ.

Про це, а також про роботу та фінансування лікарень у 2023 році в умовах війни, Укрінформ поговорив з головою Національної служби здоров’я України Наталією Гусак.

ЯКЩО ЗНОВ ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ БУДЕ ПЕРЕМІЩАТИСЯ І ПОТРЕБУВАТИМЕ МЕДДОПОМОГИ, НСЗУ БУДЕ ОПЛАЧУВАТИ ЦЮ МЕДДОПОМОГУ

- В 2023 році бюджет Програми медгарантій зменшено порівняно з минулим роком. Які напрямки будуть менше фінансуватися і як це вплинуло на тарифи по пріоритетним медичним послугам?

- Дійсно, в Програмі медгарантій на 2023 рік обсяг фінансування зменшився з 157 млрд грн до 142 млрд грн. Але маю зазначити, що це не вплине на обсяг меддопомоги і гарантії держави щодо її безоплатності та доступності. В минулому році ми були на піку пандемії COVID-19, і фактично біля 18 млрд грн закладалося в Програму медгарантій на лікування коронавірусної хвороби. І за підсумками реалізації Програми медгарантій на 2022 рік ми побачили по кількості пролікованих випадків і по тій економії, яка утворилася в ПМГ, що насправді економіка охорони здоров’я спрацювала. Коли держава вкладає стільки зусиль у вакцинацію, і відповідно у профілактику, то є можливість економити і відкладати фінансовий ресурс на лікування. В тому числі й за рахунок зменшення кількості пролікованих випадків на COVID-19.

Ми бачимо по Електронній системі охорони здоров’я (далі – ЕСОЗ), що в межах Програми медгарантій на 2023 рік можемо зберегти, а по окремим напрямкам – і збільшити обсяг надання медичної допомоги. Наприклад, це стосується хірургії, тому що вона у 2022 році мала значно більший попит, ніж у 2021 році. Тому в ПМГ на 2023 рік зберігаються всі пріоритетні напрямки. Є навіть деякі нові напрямки, наприклад, неонатальний скринінг, який ми розпочали в останньому кварталі 2022 року. Сподіваємося, що в цьому році буде вже законтрактовано три регіональних центри, які надають послуги з неонатального скринінгу. Також ми дещо розширюємо поняття реабілітації і переводимо її в пріоритетні послуги на 2023 рік, тому що Програма медгарантій завжди реагує на виклики в сфері охорони здоров’я.

- Скільки договорів вже укладено з медзакладами?

- НСЗУ вже уклала 24 договори на надання медичних послуг з центрами екстреної медичної допомоги на 2023 рік. І за січень їм було виплачено 914 722 088 грн. На первинній ланці укладено з 2723 надавачами, з них 743 ФОП та 324 приватних медзакладів. І за січень заклади “первинки” вже отримали 1 967 220 891 грн.

На рівні спеціалізованої меддопомоги підписано договори з 1458 закладами. Загалом спеціалізовані медзаклади подали понад 16 тис пропозицій, з них 8869 договорів підписані, 4201 – підтверджені та очікують проєкт договору. За січень спеціалізованим медзакладам виплачено 49 974 264 грн.

- Ви сказали, що по пакету хірургічної допомоги збільшиться обсяг послуг. Як буде фінансуватися хірургічна допомога?

- Пакет щодо надання хірургічної допомоги формується як за глобальним бюджетом, так і за фактично наданою частиною послуг. Глобальні бюджети ми завжди розраховуємо, враховуючи той період, який показує найбільший попит на таку послугу за 2022 рік. Тому в Постанові уряду щодо порядку реалізації ПМГ на 2023 рік визначено, що для цього пакету буде взято в розрахунок період з липня до вересня 2022 року, тому що за даними ЕСОЗ, саме в цей період було надано найбільше послуг з хірургічних втручань. Також ми бачимо, що змінюється структура і складність випадків, які будуть враховані в глобальному бюджеті. За цей період операції були вже зроблені людям, які травмувалися внаслідок війни. Це й опіки, і травми, і тому, безумовно, вартість такої меддопомоги значно вища, ніж звичайний тариф по хірургічній допомозі. Ми це врахували за допомогою застосування коефіцієнтів складності.

- Операція чи послуга оплачується, якщо в ЕСОЗ внесені дані про її надання. Зараз, коли відключення електроенергії стали частиною нашого життя, умови збору такої інформації змінилися?

- Враховуючи, що блекаут все-таки ймовірний в країні, ми фактично змінили пропорцію стосовно оплати по глобальному бюджету і по фактичній частині. Фактична частина дуже залежить від того, наскільки оперативно і вчасно медичні заклади внесуть дані в ЕСОЗ. Однак, ми розуміємо, що в окремих медичних закладах може не бути доступу до інтернету, або може не працювати їхня інформаційна система через пошкодження внаслідок блекауту. Тому цю частину глобального бюджету ми зберігаємо і зменшуємо її пропорції в межах кожного кварталу у 2023 році.

Також на цей рік збільшено тариф як по стаціонарній меддопомозі, так і по хірургічній. Цей тариф збільшено на ці види чи не найбільше в Програмі медгарантій 2023 року – майже на 1,5 тис. грн. І ми віримо, що це дасть можливість врахувати ті реалії, складність тих випадків, які несе з собою війна.

Але фактична частина теж враховується. Заклади, які будуть надавати більший обсяг медичної допомоги, аніж у 2022 році, обов’язково отримають оплату за фактичну частину по цих напрямках. І якщо у нас знов складеться ситуація, коли знову велика кількість населення буде переміщатися у більш безпечні місця і потребуватиме меддопомоги, то НСЗУ буде оплачувати цю меддопомогу.

ВАЖЛИВО ВИБУДУВАТИ ТАКУ МОДЕЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКА ЗАЛИШИТЬСЯ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ НА БАГАТО РОКІВ УПЕРЕД

- Серед нових пакетів – реабілітація та психологічна допомога. Оскільки це нові виклики і нові напрямки для нас в настільки глобальному вимірі, які вимоги ви висували до лікарень, котрі контрактувалися на ці пакети, як пацієнту отримати таку реабілітацію?

- Програма медичних гарантій зобов’язана реагувати на ту потребу в меддопомозі, яка виникає у населення в той чи інший період. Минулого року в нас була реабілітація, яка включала реабілітацію немовлят, ортореабілітація дітей та дорослих, нейрореабілітація дітей та дорослих. Ця меддопомога надавалася як на амбулаторному рівні, так і в стаціонарі, й тариф також відповідав як амбулаторному, так і стаціонарному.

Однак ми розуміємо, що реабілітація у 2023 році –  це зовсім інша потреба. Щоб зберегти доступність до цієї послуги у цьому році, ми залишаємо можливість надання реабілітації в амбулаторних умовах, і тариф залишається незмінним –  10 800 грн. Але одночасно з цим ми вводимо пакет по реабілітації дорослих та дітей в стаціонарних умовах, який буде складатися з двох частин. Якщо заклад надає один вид реабілітації в стаціонарі, то тариф буде становити 19 769 грн. Але, як показує практика, військові після травм потребують більше, ніж одного виду реабілітації. Для такої меддопомоги, де необхідно два і більше видів реабілітації, тариф буде складати 33 607 грн.

Минулого року ми за реабілітацію сплачували по глобальному бюджету, тобто це означало, що ми фактично сплачували за історичними даними, які були сформовані за підсумками 2021 року. І відповідно у 2023 році ми переходимо на оплату за реабілітацію як стаціонарної, так і амбулаторної, за фактично надані послуги. І це дасть можливість задовольнити попит населення на цей вид меддопомоги, а медзакладам – отримати повноту фінансування в межах наданих послуг.

З ЕСОЗ ми бачимо, що у 2022 році, коли у нас діяли три інших пакети реабілітації, що більша частина реабілітаційних послуг надавалася амбулаторно. І ми зберегли її доступність у межах амбулаторної меддопомоги.

Щодо стаціонарної реабілітації. Ще з 2021 року у медзакладів до неї були такі підходи – якщо закладу не вистачає фінансування, завжди є можливість знайти додаткове фінансування через надання реабілітаційних чи паліативних послуг. З точки зору НСЗУ реабілітація не повинна бути можливістю для закладу отримувати додаткове фінансування. Насамперед це має бути можливість для людей отримувати якісну меддопомогу, можливість зберегти якість свого життя після отриманої травми чи перенесеної хвороби. Безумовно, в такому випадку, тариф у 10 800 грн для стаціонарної реабілітації – це недостатнє фінансування. Тому ми й вивели цю медичну послугу в окремий пакет з окремим тарифом.

Також ми говоримо, що стаціонарну реабілітацію не можуть надавати ті заклади, які хочуть просто закрити свої фінансові проблеми. Реабілітація – це насамперед послуга, яка має формуватися за відповідними стандартами. І в Україні за останні роки було зроблено дуже багато змін в нормативно-правовому полі, щоб дивитися на реабілітацію під іншим кутом. Це і мультидисциплінарні команди, й обладнання, і фахівці. Тому вимоги до стаціонарної реабілітації складніші. І ми бачимо, що ці вимоги формують якісну і доступну мережу таких послуг. Це безумовно не кожен заклад, але вони через виконання вимог можуть надавати пацієнту якісну послугу.

- Скільки таких закладів мають контракт з НСЗУ по пакету реабілітації?

- На пакет реабілітації в стаціонарних умовах пропозиції подали 266 медзакладів. Із них 124 вже отримали договір. 89 – підтверджені та очікують на проєкт договору.

На реабілітацію в амбулаторних умовах пропозиції подали 406 закладів. Договір отримали 187 із них. Та 158 підтверджені й очікують на проєкт договору.

- Стосовно психологічної допомоги, що змінилося у 2023 році?

- Зараз країна тільки вибудовує свою систему надання психологічної допомоги. Такий звичайний економічний термін як “попит” у медичній галузі звучить трохи по іншому. Ми розуміємо, що велика кількість населення потребуватиме такої медичної допомоги, і не тільки в 2023 році. Попереду нас чекають довгі роки роботи з населенням. Тому для розбудови системи, в тому числі на основі стратегії з підтримки психологічного здоров’я, яка була ініційована Першою леді, було зроблено певну дорожню карту. В цій дорожній карті велика роль покладена і на відповідну медичну галузь. Якщо говорити про НСЗУ, то ми завжди системно підходимо до відповідних послуг. В 15 пакетах медичної допомоги є вимога, що в закладі має працювати психолог або психотерапевт. Психолог чи психотерапевт потрібен і в пакеті онкології, й у пакеті паліативної допомоги, й у пакеті неонаталогічної допомоги. Але разом із тим у нас є спеціалізовані напрямки. Це і стаціонарне лікування, і мобільні бригади, які надають психіатричну допомогу населенню.

У більшості країн, де ми вивчали досвід, лідируючу роль має первинна ланка. Лікар первинної ланки має зобов’язання згідно з договором з НСЗУ турбуватися про здоров’я пацієнта. Ментальне здоров'я не є винятком. Для цього лікарі, медсестри та медбрати повинні мати певні навички роботи з пацієнтами, яких турбують саме психічні розлади.

У 2021 році ми додали пакет, і він відкритий до контрактування впродовж всього 2023 року, який називається “Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні”. Основні вимоги цього пакету – відповідний відсоток навчених лікарів і медсестер, медбратів стосовно проходження відповідного курсу mhGap. Це сертифікований міжнародний курс ВООЗ , який зараз в Україні проводять багато національних та міжнародних партнерів. Якщо лікар, медсестра медзакладу пройшли таке навчання, то такий заклад може укласти контракт з НСЗУ на цей пакет. Курс mhGap доступний в Україні впродовж останніх двох років і за цей час навчання пройшли біля 500 сімейних лікарів. Зараз повний курс доступний на платформі Академії НСЗУ і на нього вже зареєструвалося понад 14 000 медпрацівників.

Якщо говорити більш практично, то безумовно, наразі є велика кількість різних громадських організацій, ФОПів, які на хвилі попиту пропонують психологічну допомогу. Однак нам важливо, щоб психологічна допомога була інституційно стабільною, тобто, щоб ми вибудували таку модель, можливо і не так швидко, в якій фахівці повинні пройти відповідне навчання, тестування, отримати сертифікат, навчитися проходити супервізії, навчитися спілкуватися з людьми і надавати їм допомогу та правильно направляти цих людей по маршруту на отримання вже іншого виду меддопомоги –  спеціалізованої, в рамках цього пакету. Це системна робота, яка залишиться для українців на багато років уперед.

МЕДЗАКЛАДИ В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ ТА НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ОТРИМАЮТЬ ФІНАНСУВАННЯ

- У минулорічній Програмі медичних гарантій був пакет підтримки медзакладів, які опинилися на тимчасово окупованій території, в зоні бойових дій. Як будуть фінансуватися такі медзаклади в 2023 році?

- Український досвід, мабуть, єдиний у світі, коли закупівельник медичних послуг, а у нас це НСЗУ, використовує такий інструмент як Програма медгарантій для певних територій країни з певними особливостями.

Зараз ми маємо два різних підходи для двох груп територій. Перше – це тимчасово окуповані території, і другий –  це території активних бойових дій. Що стосується тимчасово окупованих територій, то ми контрактуємо на 2023 рік окремий пакет, який називається ”Забезпечення кадрового потенціалу для надання меддопомоги населенню, яке знаходиться на території, що перебуває в тимчасовій окупації”. На сьогодні пропозиції підтверджені для 63 медзакладів в окупації та очікують проєкт договору.

Цей пакет реалізуватиметься таким чином. Ми маємо подану кількість працівників, які надають медичну допомогу, і відповідно маємо стандарти медичної допомоги, стандарти в оплаті для таких працівників. Для цих медпрацівників буде сформований фонд оплати праці, з якого медзакладу буде оплачуватися цей пакет. Ми розуміємо, що цим медзакладам важко забезпечувати закупівлю лікарських засобів, є певна кількість працівників, які виїхали в більш безпечні місця. Тобто, вони не можуть виконати всі вимоги, які НСЗУ висуває до контрактів. Тому, відповідно, цей пакет буде для тимчасово окупованих територій і на той час, поки вони перебувають в тимчасовій окупації. Але після виходу з окупації й проведення підготовки до контрактування, вони зможуть укладати договори за загальними пакетами, які є в Програмі медгарантій на 2023 рік.

Стосовно медзакладів у зоні бойових дій. Якщо ми будемо формувати їхні глобальні бюджети за статистикою, за введеними медичними записами за 2022 рік, вони просто не зможуть існувати, тому що велика кількість населення виїхала з цих територій. Ці медзаклади продовжують надавати медичну допомогу, в тому числі ургентну, і цивільним, і військовим, які зазнають травми внаслідок війни. Тому ми формуватимемо їм глобальний бюджет по окремим пакетам, як наприклад, амбулаторний, стаціонарна хірургія, лікування туберкульозу, психіатрична допомога, від грудня 2021 року. В такому випадку вони продовжать надавати медичну допомогу й отримуватимуть фінансування.

На сьогодні 62 медзаклади в зоні бойових дій отримали підтвердження пропозиції та очікують на проєкт договору.

- За даними МОЗ, більше 1000 медзакладів пошкоджено чи зруйновано, також ми знаємо, що окупанти грабують їх. Стан медзакладів, їх спроможність надавати меддопомогу, все це напряму пов’язано з контрактуванням і фінансуванням. Наскільки швидко такі медзаклади можуть відновитися після деокупації, щоб працювати повноцінно?

- Завдяки ЗСУ, в 2022 році ми маємо декілька успішних деокупацій –  Харківщина, Херсонщина, і заклади, які перебували в Донецькій, Луганській областях. Ми на постійному зв’язку з медзакладами і після деокупації. Якщо у них було призупинено фінансування, ми одразу його відновлюємо, відновлюємо всі їхні права. Також, якщо з тих чи інших причин не виплачувалася зарплата, тому що, наприклад, керівник втратив можливість це робити, одразу відновлюються права всіх працівників. Але зазначу, що таких випадків не так багато. Це одиниці по тих територіях деокупації, де керівники були відсторонені взагалі, або такі випадки, вони теж поодинокі, коли керівників медзакладів не могли знайти.

Але наголошу, що всі ці кроки робляться одночасно в перші дні після деокупації. МОЗ зі свого боку одразу відновлює постачання ліків і відновлює медичне обладнання. Одночасно для деокупованих територій готується план стосовно відновлення медзакладів там, де це потрібно зробити оперативно. Наприклад, Балаклійська лікарня на Харківщині абсолютно готова до надання меддопомоги як у довоєнний час.

Також медзаклади можуть мати на рахунках залишки коштів, отримані від НСЗУ в рамках Програми медгарантій, які не використовувалися з об'єктивних причин. Вони можуть їх направити на відновлення своєї роботи. Окрім цього, багато донорської, волонтерської допомоги.

ЛІКАРНІ МАЮТЬ БУТИ ГОТОВІ РЕАГУВАТИ НЕ ТІЛЬКИ НА ІНФЕКЦІЙНІ ЗАГРОЗИ, А Й НА ІНШІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

- На початку розмови ви сказали, що ситуація з COVID-19 стабілізувалася і, відповідно, немає потреби у фінансуванні цього напрямку в таких обсягах, який був у минулі роки. Водночас, як відомо, під час бойових дій збільшується загроза інфекційних захворювань, в ПМГ 2022 року був пакет для інфекційних лікарень готовності до реагування. В Програмі медгарантій цього року щось змінилося?

- Дійсно, війна – це завжди ризики поширення інфекційних захворювань, в тому числі й таких як туберкульоз, дифтерія і ряд інших. Ми залишили в Програмі медгарантій пакет готовності до реагування. Але не тільки до інфекційних захворювань, а й до різних надзвичайних ситуацій, тому що війна може принести й інші надзвичайні ситуації, на які медична галузь має реагувати.

Ми зберегли тариф для цього пакету, він і надалі становить більше 1 млн грн в місяць для таких закладів. З нового –  в кожній області має бути як мінімум один медзаклад, який має дитячі ліжка і готовий реагувати на такі виклики. І також ми вперше визначили так званий “медичний кошик” у такому пакеті. Це вимога сформувати згідно з  переліком лікарських засобів запас ліків мінімум на три місяці. За нашими розрахунками такий “медичний кошик” коштуватиме медзакладам біля 500 тис. грн. Ми маємо бути точно впевнені, що ці заклади готові до реагування, у них є необхідний запас ліків.

Що стосується лікування туберкульозу, то для медичних закладів, які надають стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз, фінансування зберігається. І ми у 2023 році дещо підвищили тариф саме за цим напрямком. Також зберігається відповідно і пакет по веденню таких пацієнтів на первинному рівні.

Наприкінці минулого року ми проводили спільно з Центром громадського здоров’я зустрічі з керівниками центрів протитуберкульозної служби і говорили про те, що будемо посилювати спільну роботу з закладами первинної ланки, будемо донавчати сімейних лікарів тримати у фокусі уваги діагностику туберкульозу. Тому що люди з цієї групи ризику –  це сфера відповідальності первинної ланки, так само, як і вакцинація дітей відповідно до графіку щеплень.

- Раніше говорилося про те, що лікарі первинної ланки будуть мотивуватися виплатами за відсоток вакцинованих дітей. Це актуально?

- Цей якісний показник залишається. Але у 2023 році ми працюємо над рядом інших якісних показників щодо первинної ланки, з тим, щоб у 2024-му запропонувати первинній ланці доплати за їх дотримання. Це дасть можливість тримати у більшому фокусі здоров’я населення.

- А що це за якісні показники?

- Спільно з колегами з ВООЗ ми опрацьовуємо кілька таких показників, до прикладу, стосовно онкозастереженості, відсоток людей з груп ризику, відправлених на безкоштовну своєчасну онкодіагностику, або відсоток людей, яким виміряно артеріальний тиск. Це робиться для того, щоб сфокусувати повноцінну системну увагу на людях с серцево-судинними захворюваннями і не допускати втрати здоров'я у майбутньому.

- В пакеті первинної допомоги є такі дослідження...

- Так, це було в пакеті “первинки” з самого початку, з моменту укладення першого договору з первинною ланкою, і це не змінювалося. Однак, нам важливо мотивувати і більш прискіпливо дивитися на те, як проводиться робота з групами ризику. Через ЕСОЗ ми з закладами первинки у цьому році це пропрацюємо і у 2024 році окремо можемо вже мотивувати додатковими коефіцієнтами ті з них, які досягнуть певного рівня роботи з людьми групи ризику.

Загалом, що стосується пакету первинної меддопомоги, – зберігається все, що було в Програмі медгарантій 2022 року, і додається пакет надання психологічної допомоги на первинному рівні.

- У цьому році в Програму медичних гарантій увійшов Національний інститут раку. У нас є ще низка медзакладів з системи Національної академії меднаук, вони долучатимуться до Програми медгарантій?

- Мета змін у системі охорони здоров’я – створення єдиного медичного простору для пацієнта. Це означає, що медичні заклади доступні для українців, кожен може обрати будь-яку лікарню країни для свого лікування й отримати меддопомогу в будь якому медзакладі, який має договір з НСЗУ, за однаковими правилами, незалежно від місця реєстрації.

Національний інститут раку – це фактично перший медзаклад системи управління МОЗ, який у цьому році увійде в ПМГ, і ми матимемо єдиний медичний простір для пацієнтів з онкозахворюваннями. Заклад уклав договір на суму в майже 441 млн грн із НСЗУ на 16 пакетів послуг. В Національному інституті раку українці зможуть отримувати високоспеціалізовану медичну допомогу. Зокрема, якщо у пацієнта вже встановлений діагноз в іншому медзакладі, але він хоче другу думку лікаря-спеціаліста, то може отримати направлення у лікуючого лікаря та пройти діагностику в Національному інституті раку.

Також наприкінці минулого року установи НАМН висловили зацікавленість стосовно того, щоб увійти до Програми медгарантій. Зараз в МОЗ створена робоча група і ми з ними працюємо. Але варто зауважити, що, наприклад, для того, щоб Інститут раку увійшов до Програми медгарантій, була проведена піврічна робота стосовно введення даних в ЕСОЗ, юридичних перетворень, виконання вимог, обрахунок бюджетів, щоб установа могла повноцінно працювати. Зараз триває така ж робота з установами НАМН.

Скажу більше –  у 2023 році ми плануємо увійти в єдиний медичний простір по реабілітації. Є закон про реабілітацію в сфері охорони здоров’я. Є державні реабілітаційні центри, реабілітаційні центри Мінсоцполітики, які зараз перебувають на стадії перетворення в комунальні неприбуткові підприємства і також створюють мультидисциплінарні бригади, з тим, щоб увійти в Програму медгарантій і в єдиному медичному просторі надавати послуги з реабілітації. І це тішить, тому що єдиний медичний простір – це не тільки про інформацію про пацієнта, яку має НСЗУ. Насамперед, це єдині вимоги до надання медичної допомоги за єдиними стандартами, за однаковими тарифами. І це саме те, що є метою і було в планах трансформації системи охорони здоров'я.

- Зараз у Програмі медгарантій одним із найбільш вартісних є пакет по неонатальній допомозі. Як у цьому році буде реалізовуватися ця допомога з тим, щоб вона охопила всю країну?

- Неонатальна допомога залишається одним із пріоритетів Програми медгарантій, ми й далі виставляємо вимоги стосовно відсотку переведених дітей, 30%, як і минулого року, зберігається. Також на рівні 2022 року зберігається й тариф. Зауважу, що його достатньо, щоб надати абсолютно безкоштовну повну якісну медичну допомогу в рамках специфікацій маленьким пацієнтам. У нас є мережа перинатальних центрів, на створення якої держава витратила багато коштів. Фактично перинатальні центри до прийняття закону вважалися медзакладами третього рівня. Також ми розуміємо з даних ЕСОЗ, що в минулому році економія по напрямку пологів склала біля 400 млн грн. Це значить, що кількість новонароджених дітей є значно меншою, ніж ми планували. Негативну динаміку ми прогнозуємо і в 2023-му році. Тому для того, щоб зберегти потенціал закладів, ми в 2023 році на період воєнного стану будемо застосувати до перинатальних центрів підвищувальний коефіцієнт для того, щоб відшкодовувати частину втрат, яка йде в кількості наданих послуг. Сподіваємося, що це тимчасова ситуація, на період активних бойових дій на території країни.

- Які очікування на 2023 рік?

- З очікувань – що Програма медгарантій як основний інструмент НСЗУ буде реагувати на всі виклики 2023 року гнучко, як і в минулому році. Тоді нам було достатньо декількох днів, щоб переформатувати ПМГ на початку повномасштабного вторгнення. Тому ми і надалі готові реагувати на будь-які виклики.

Особисто мої очікування – що у нас, як ніколи раніше, буде надзвичайно висока спільна відповідальність стосовно ефективності використання коштів Програми медгарантій.

Перш за все, це безоплатність меддопомоги для населення. І ми у 2023 році впроваджуємо нову систему моніторингу виконання умов договору медзакладу з НСЗУ. Це безперервне відстеження відхилень у діяльності закладів від умов договору. А також – вжиття заходів для усунення відхилень. До цього будуть залучені міжрегіональні департаменти НСЗУ. Сам моніторинг поділятиметься на автоматичний та фактичний. Автоматичний моніторинг – це аналіз даних в ЕСОЗ для виявлення помилок та шахрайства. Такий моніторинг відбувається постійно на основі затверджених алгоритмів.

Фактичний моніторинг буде плановим і позаплановим, це може бути як перевірка інформації та документів, так і моніторингові візити. Предметом позапланового моніторингу може бути конкретна проблематика за певним напрямом медичної допомоги. Наприклад, забезпеченість персоналом, обладнанням, невідповідність показникам доступності чи якості.

Плановий моніторинг проводитиметься кожні 6 місяців. Це комплексний моніторинг за певними індикаторами. Результати моніторингу впливають на щомісячну оплату лікарні за договором. Якщо бачимо, що дані недостовірні, перераховуємо суму коштів. Зараз опрацьовується відповідна постанова уряду стосовно цього.

Друге, ми маємо спільну відповідальність стосовно доступності меддопомоги. Навіть у період воєнного часу, в 2022 році, ми доконтрактовували медзаклади, якщо бачили, що на певній території не вистачає послуг по лікуванню, наприклад, інфарктів, або доконтрактовували аптечні заклади.

В цьому році ми також будемо розвивати напрямок стратегічних закупівель медичних послуг. Існують ситуації, коли медзаклади закуповують собі якесь обладнання, і таким чином виконують якісь вимоги НСЗУ, контрактуються на певний пакет, але водночас «розмазують» фінансовий ресурс. Нам важливо, щоб фінансовий ресурс використовувався ефективно.

І безумовно, 2023 рік – це також рік якості медичної допомоги. Це завдання нам поставило Міністерство охорони здоров’я. І в 2023 році українці побачать оцінку якісних показників і по первинній меддопомозі, і по лікуванню інфарктів, інсультів, онкозахворювань та ряду інших пріоритетних послуг. Це буде офіційна інформація, на основі якої будуть ухвалюватися певні управлінські рішення.

Вперше медзаклади побачать графік проведення планового моніторингу на основі оцінки ризикоорієнтованих показників. Ми оприлюднимо цей план у лютому. Також до кінця лютого ми матимемо перші оприлюднені якісні показники на дашбордах, які будуть публічними і за якими можна буде оцінювати медзаклад, а не тільки по відгукам пацієнтів, і перейдемо до прозорого публікування якісних показників у розрізі закладів по окремих напрямках.

І головне, ми очікуємо, що вперше за п’ять років з моменту створення служби ми у 2023 році будемо мати перші підписані договори з медзакладами в Автономній республіці Крим. Ми дуже цього чекаємо. Коли формувалися бюджети, то проговорювалося, що кошти на ці заклади знайдуть у рамках додаткового фінансування Програми медгарантій. Попереду багато роботи з цими закладами. Але наш південний регіональний департамент готовий до цього і є досвід з медзакладами Херсонщини після деокупації.

Велика кількість керівників медзакладів, які працюють з НСЗУ, готові ділитися досвідом, ми також готові швидко навчити кримські лікарні як виконати домашнє завдання для того, щоб мати змогу контрактуватися з НСЗУ. Думаю, це буде в робочому порядку. Організаційно, технічно це буде проходити в рамках того часу, щоб ми могли повноцінно законтрактувати медзаклади Криму. Тому що це не просто про контракти, а насамперед про доступ до медичної допомоги за єдиними стандартами, підходами, які існують на території України.

Тому наразі ми готуємося і віримо в ЗСУ.

Наталія Молчанова