«Перезавантаження» бійця за 7-10 днів – це реально

У Харкові нейрохірург Олександр Марков за допомогою ветеранського фонду відкрив реабілітаційний центр

Харків’янин Олександр Марков понад 20 років працював у лікарні невідкладної допомоги, згодом розбудовував реабілітаційне відділення у приватній клініці. Про відкриття власної справи замислювався давно, та реалізувати задум зміг лише завдяки грантові Українського ветеранського фонду. Навесні 2023 року нейрохірург орендував приміщення, закупив обладнання та відкрив у середмісті Харкова «Markov RehabCenter».

Клієнти центру реабілітації та відновлення – і військові, і цивільні. Своїм завданням Марков вважає фізичне та психологічне «перезавантаження» людини за короткий термін.

Про власний досвід, реабілітологію та підприємництво у місті, що постійно зазнає російських ударів, фахівець розповів кореспондентам Укрінформу.

МЕДИК ДЛЯ ЦИВІЛЬНИХ НА ВІЙНІ

Грант від Українського ветеранського фонду Олександр Марков отримав як учасник АТО. У 2015 році нейрохірург приєднався до першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. Оперував на Донеччині та Луганщині: в районі Бахмута, який тоді ще звався Артемівськ, у Попасній.

- Військовими займалися військові лікарі. Я допомагав цивільним. Бо медичної допомоги не вистачало, прифронтова зона ж залишилася фактично без медиків, – зазначає Марков.

У 2022-му він удруге приєднався до добровольчого шпиталю. З Харкова вивіз родину 1 березня – після ударів по будівлі обласної адміністрації у центрі міста.

- Довіз сім’ю до кордону, а далі разом із друзями організувалися та поїхали до Києва. Я займав посаду головного лікаря на певній локації у Вишгороді. Лікували військових. Потім, у квітні, поїхали на схід. Бахмут, Лисичанськ, Слов’янськ, Сєвєродонецьк. Я взагалі десь із 2019 року не практикую як нейрохірург, а тільки консультую. Бо дотримуюся думки, що хірургія – то справа молодих. Хоч є досвід, та потрібні й сили. Але в Бахмуті все ж оперував цивільних, постраждалих під час обстрілів, – згадує Марков.

Розпочавши власну справу, фахівець ще більше зосередився на реабілітології.

- По суті, це вже третій реабілітаційний центр, який я розбудовую, але перший – власний. І хочеться робити цю справу якісно. Якомога більше закладів для відновлення потрібно нашій країні, – говорить лікар.

МІШКИ З ПІСКОМ НА ВІКНАХ, ВОГНЕТРИВКІ ЧОХЛИ НА ОБЛАДНАННІ

Клініка розташована неподалік центру міста, від площі Свободи – кілька хвилин машиною. На підвіконнях – мішки з піском, вікна закладені наполовину. На тапчанах і спеціальному обладнанні, що не використовується прямо зараз, чохли – цупкі та важкі.

- Вогнетривкі, – пояснює лікар. – Для захисту, якщо раптом приліт і пожежа. Та від уламків скла.

Після ударів наприкінці року та на початку січня по житлових кварталах Шевченківського району пацієнти одне за одним відміняли запис на приймання, констатує Марков. Хтось вирішив виїхати, хтось старався менше виходити з дому. Та змінювати місце не планує.

- А де в Харкові безпечний район? Немає такого. Треба працювати, – говорить він.

І це справді так.

Ветеран Володимир Самойленко, який вперше прийшов на консультацію, має задавнені проблеми зі спиною. Чергове загострення – нахилитися вдається лише з болем. У 2014–2018 рр. чоловік служив за контрактом у 25-й повітряно-десантній бригаді. Брав участь у звільненні Слов’янська та Краматорська, був у Дебальцевому та Шахтарську, де отримав поранення. Згодом боронив Авдіївку, Зайцеве, Ясинувату. Після повномасштабного вторгнення приєднався до тероборони, брав участь у тяжких боях за Питомник, Руську Лозову, Великі та Малі Проходи на Харківщині, Бахмут на Донеччині, пізніше служив на прикордонні Сумщини.

- Спина «зірвана» – це ще з АТО. Через навантаження. Багато де лікувався, та мало що допомагало. Дізнався, що тут є процедура витягування хребта, тому прийшов проконсультуватися, – розповідає Володимир.

Після роботи з пацієнтом Марков показує тракційний стіл – для згаданого витягування хребта.

- Це пристрій американського виробництва. У лінійці таких – мабуть, найліпший. Отримав його наприкінці грудня. Людина лягає, фіксується верхня частина тіла, нижня. Вмикається. Витягування – давній лікувальний метод і за грамотного застосування дає дуже добрий ефект. Розслаблює та розтягує м'язи, робить помпаж міжхребтового диска, тобто впливає позитивно на хрящі. Витягування в різних формах є у багатьох оздоровчих практиках, наприклад, у йозі. Але осьове витягування можна зробити лише за допомогою апарата, – розповідає Марков.

На запитання, скільки коштує такий стіл, хитає головою:

- Ні-ні, навіть уголос не хочу цю суму називати. Сам би я і за рік не заробив таких грошей, навіть близько.

Зауважує, що скептично ставився до будь-яких конкурсів, тож коли його проєкт став одним із переможців, справді був здивований.

- Три рази подавався на грант у «Дії», мені відмовляли з незрозумілих причин. А потім у Харкові через Асоціацію приватних роботодавців дізнався про Український ветеранський фонд, – згадує лікар.

100 ВІДСОТКІВ ВІЙСЬКОВИХ ПОТРЕБУЮТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ДОПОМОГИ

До реабілітолога, крім військових – чинних і ветеранів, по допомогу звертаються правоохоронці.

- Приходять поліціянти, дівчата-поліцейські. На початку вторгнення багатьом видавали бронежилети, які важили 13 кілограмів! Звісно, таке навантаження буде на спині відбиватися. Згодом закупили бронежилети з керамічними плитами, які важать 3–4 кг. А військові зі зони безпосередньо бойових дій усі мають проблеми зі спиною, 100%. Бо це – переохолодження і фізичне навантаження. Зазначу, що панацеї немає. Будь-який позитивний результат ми отримуємо, коли використовуємо комплекс рішень, – зауважує Марков.

У клініці є апарат для ударно-хвильової терапії. Процедура стимулює м’язи і сухожилки.

В іншому кабінеті – система для реабілітації «RedCord». Та й це сучасне обладнання Марков називає лише компонентом терапії.

- Є спеціальний стіл, який рухається вгору та вниз, і система підвісів, у якій людина робить різноманітні вправи. У цій системі можна і продіагностувати пацієнта, і пролікувати, відновити певні функції. Бо для того ж болю в спині – купа можливих причин. Чи це суто структурний біль у разі м’язового дисбалансу, який виникає під час руху, чи постійний, монотонний (я його називаю «болем виснаження»), чи це одночасно різні види. Бо будь-яке ресурсне виснаження організму може супроводжуватися болем у попереку. Можна робити що завгодно, але поки в людини не поновиться ресурс, біль не піде, – вважає лікар.

Пояснює: з яким би розладом не звернувся пацієнт, завжди є структурний, регуляторний, емоційний і вісцеральний (пов’язаний із внутрішніми органами) компоненти. Тож треба діагностувати, «розкласти» проблему і підібрати інструмент для кожної частини.

У клініці, крім засновника, працюють психолог, реабілітолог, масажист.

- У нас є вже успішний досвід, коли військові після фронту «перезавантажувалися» повністю за короткий строк. Коли ми мали час відпустки, 7–10 днів. Це психологічна підтримка, діагностика старих хронічних захворювань, загострень цих захворювань, діагностика структурних розладів – болів у суглобах та спині, розбір регуляторних проблем: порушень сну, розладів нервової системи, часто пов’язаних з постконтузійним станом, панічних атак, синдрому подразненого кишківника, кардіоневрозу та ще багато чого. Як тільки військовий отримує кваліфіковану турботу, повірте, він «розквітає». За тиждень це вже інша людина, – говорить лікар.

На його думку, саме на таку комплексну допомогу, яку можна отримати в одному місці, має орієнтуватися українська реабілітологія.

- У військових просто немає часу бігати по різних лікарях, чекати в чергах, – наголошує Марков. – Але, на жаль, украй мало реабілітологів узагалі в нас є в Харкові.

Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського