У Меджлісі знають, навіщо окупанти "шиють" екстремізм
Заборона Меджлісу кримськотатарського народу, як екстремістської організації, дасть змогу окупантам поставити крапку у справі Ахтема Чийгоза. Навіть за російськими законами вона явно сфабрикована - у ній є ряд невідповідностей і грубих порушень.
Про це у коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
"Суд проти Меджлісу - продовження процесу у справі "26 лютого", в якій дуже багато непорозумінь, невідповідностей, у ній не в'яжуться свідчення захисту і свідків. Для того, щоб винести остаточне звинувачення Ахтему Чийгозу й активістам, які брали участь у мітингу 26 лютого, їм необхідно знайти додаткові аргументи звинувачення", - сказав Барієв.
На його думку, заборона Меджлісу й оголошення його екстремістською організацією, як мінімум, додасть основному фігурантові цієї справи, заступникові голови Меджлісу Чийгозу звинувачення в екстремізмі.
Про те, що справу "26 лютого" "шито білими нитками й сфабриковано Москвою", свідчать виявлені адвокатами численні порушення у справі.
Приміром, зазначив Барієв, свідчення свідків і потерпілих не відповідають. Кілька свідчень грубо сфабриковано, адвокати помітили, що вони написані явно за шаблоном, під копірку з тими ж граматичними помилками. Крім того, один зі свідків свідчить, як очевидець подій 26 лютого і оговорюється, що він бачив їх по телевізору.
У справі немає явних доказів, що конкретні дії Чийгоза або інших активістів сприяли смерті потерпілих. За твердженням адвокатів, потерпілі не мають конкретних претензій до підсудних у справі "26 лютого".
Більше того, заявив він, Чийгоз під час мітингу робив все, щоб не допустити кровопролиття, уникнути тиску і дати коридор для проходу медиків.
Як розповів Барієв, він особисто 26 лютого "останнім йшов з площі перед парламентом і не бачив поранених або задавлених людей".
"Звичайно, в ході мітингу були різні ситуації. Я особисто виводив кілька чоловік, яким було погано. Тиск був на усіх, в якийсь момент я сам відчув, що мені важко дихати. Обстановка була дуже небезпечна", - зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, "прокуратура" Криму направила позов до "Верховного суду" Криму про заборону Меджлісу кримськотатарського народу. Перше засідання у справі відбулося 10 березня 2016 року. Воно було перенесене на 17 березня за клопотанням адвоката, у зв'язку з коротким терміном, наданим для знайомства з матеріалами справи.