Владислав Каськів: Історія однієї зради
«Укрінформ» зацікавився не стільки цифрою вкрадених коштів, скільки історією морального падіння одного з лідерів Помаранчової революції
Свіженьке про Каськіва. Його затримано при спробі перелетіти з Панами – до Коста-Ріки. Про це вчора заявив заступник Генпрокурора Євген Єнін. У Панамі Каськіву не сидиться із зрозумілих причин – Україна вимагає його екстрадиції для проведення слідства і суду.
Тим часом у соцмережах не вщухає буря гніву щодо чергової зради, цього разу – без лапок: пройдисвіт, негідник, злодій, зрадник… Пафос зрозумілий, але він не дає відповіді на одне доречне запитання: звідки беруться такі символічно яскраві зрадники, як от - Владислав Каськів? Він настільки промовистий у своїх вчинках, що вже не хочеться говорити про цифри вкраденого та інші фрагменти карної справи, власне, за які і переслідують Каськіва. З усіх зрад, лише зрада присязі і Батьківщині переслідується за законом. А зраду довірі, ідеалам, друзям-соратникам, чоловічому слову – то Кримінальний кодекс обходить. Але ж є ще й моральне «відомство», як з ним?
Взагалі, як це? Людина, що була серед лідерів Помаранчевої революції, приймає «хлібну» посаду від Януковича, який унаслідок карколомного віражу української історії таки став президентом України. Зрадництво Каськіва боляче зачепило багатьох людей, тих, для кого два холодних осіннє-зимових місяці наприкінці 2004 року, безкровна і натхненна Помаранчева революція залишається чи не найяскравішим, найсвітлішим періодом у житті. Не варто суму, друзі, чесно. Без свого іуди нічого не минає, навіть Таємна вечеря. Завжди і всюди знаходяться «наші люди», які, насправді «не наші», які можуть говорити найправильніші слова, але нічого не зроблять, не подумавши про власну вигоду. Тож, не варто дивуватися, коли тяга до «грошового корита» робить з учорашнього патріота ненажерливу свиню. Але, знову таки, що це змінює? Зрештою, учнів у Христа було 12 і лише один серед них зрадив.
Є революція на граніті і є революціонер на гранті
А чи можна було по тому, як тримався Каськів серед друзів, що він говорив раніше і як діяв, відчути, передбачити, що він зрадить? «Укрінформ» поговорив про це з людиною, яка добре знала Владислава Каськіва, - з Сергієм Пантюком, письменником, активним учасником ледве не усіх ключових подій української новітньої історії: студентського протесту «Революція на граніті», обох Майданів, рухів «Україна без Кучми» та «За правду», активістом Громадянської кампанії «ПОРА».
«Я знаю Каськіва давно. – каже пан Сергій. - Ще з 1992 року, коли ми з ним вдвох їздили Буковиною – підтримували програму з демонтажу пам'ятників теоретикам і практикам більшовизму. Нечасто випадав день без масових заходів – пікетів, демонстрацій, наметових містечок. Ми не шукали вигоди, і Влад тоді нічим не відрізнявся від інших, окрім максималізму й певної пасіонарності. Ну, і не тільки…»
Показова історія з його відрахуванням з Чернівецького університету. Каськів стверджував, що в такий спосіб влада і керівництво ЧНУ помстилися йому за громадянську активність, організацію студентських страйків. Натомість в університеті це заперечують і наполягають на тому, що студента Каськіва було відраховано за регулярні прогули. Про себе зауважимо: йдеться про 90-ті роки, Україна була вже незалежною, і щось не пригадується, щоби тоді студентів переслідували за громадянську активність.
Сергій Пантюк розповідає, що після інциденту з відрахуванням, вони з Каськівим бачились нечасто. За його словами, Каськів занурився у різноманітну «близькополітичну» діяльність, створюючи громадські організації за гроші грантодавців. Саме так і написано у біографії Каськіва (politrada.com): Протягом 1993-2004 рр. Владислав працював на посаді заступника директора Центрального союзу українського студентства і глави фонду розвитку союзу, був членом Національного комітету молодіжних організацій, очолював організаційний комітет Конгресу молодих реформаторів Центральної та Східної Європи, координував програми Міжнародного Фонду "Відродження", організував Школу молодих політиків тощо. Одним словом, активіст, яких мало. Саме тоді він і увійшов в «обойму».
Сергій Пантюк: «Я запитав у нього, нащо ти взяв гроші у цих уродів?»
У 2004 році Сергій Пантюк приєднався до «Пори» і знову зустрівся з Каськівим. Проте, за словами Пантюка, перед ним стояв уже не молодіжний активіст Влад, а такий собі молодий політик-бізнесмен, готовий продати будь-що, навіть, ідеали, якщо за це дадуть прийнятну ціну.
Сергій Пантюк: «З Владом ми знову зустрілися у 2004 році під час Помаранчевої революції. Тоді і проявився рівень політичних амбіцій Каськіва, який хотів очолити «Пору». Проте, не всі хотіли бачити його керівником. Так і відбувся розкол на «чорну» і «жовту» «Пору». «Чорна» - продовжила займатися громадською діяльністю, утворивши згодом «Опору», а «жовта», на чолі з Каськівим, – вирішила податися у політику, одначе до Верховної Ради не пройшла».
Політика – це наркотик, рідко кому з тих, хто її спробував вдається позбутися залежності. Каськів не виняток.
Сергій Пантюк: «Безперечно, він міг розвинутись як особистість і громадський діяч (здібності в нього до цього були), але він прийняв правила гри негідників-політиків. Відбулося це тоді, коли президент Ющенко заговорив про прем’єрство Януковича. Тоді «Пора» першою розбила наметове містечко на Майдані і в Маріїнському парку. Там було два табори, які протестували проти Януковича. В результаті все закінчилося гіпер-негідним вчинком Каськіва: «регіонали» запропонували Владиславу 2 млн доларів. Ця сума «переконала» Каськіва. Відтак, під надуманим приводом «Згортаємо Майдан. Ми нічого не зробимо - Ющенко все одно призначить Януковича» протест пішов нанівець. Після цього у нас відбулася з Каськівим розмова. Я запитав у нього: нащо ти взяв гроші у цих уродів? А він відповів: «Не лізь. Це мій бізнес».
Після цих слів я різко пішов в опозицію до нього. Згодом я публічно заявив, що Каськів співпрацює з «регіоналами», він - шахрай. Тоді побратими на мене зашикали, мовляв, ну це ти вже загнув! А я просто побачив, що переді мною – зовсім інший Влад Каськів – цинічний, прагматичний, готовий іти, хоч по трупах, до мети. Лише та мета – вже не Велика Україна, а великий гаманець»...
А тепер – про гроші: чим вище сів – тим дорожче зрада
У серпні 2010-го, через півроку після лютневого «виборчого» зґвалтування України, Владислава Каськіва було призначено керівником робочої групи з національних проектів Комітету з економічних реформ при Президентові України Вікторі Януковичі.
У грудні того ж року він очолив Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України.
У березні 2011-го Владислав Каськів увійшов до складу міжфракційного депутатського об'єднання "Молодіжний вибір". Слід відзначити, що до цього об'єднання увійшли всі "молоді регіонали": Віктор Янукович-молодший, Юлія Льовочкіна (сестра Сергія Льовочкіна), Віталій Хомутиннік, Ельбрус Тедеєв тощо.
…Ще в березні 2014-го Каськіва оголосили в розшук за підозрою у розкраданні державних коштів в 2012-2013 роках. «Укрінформ» пропонує своїм читачам згадати, чим «прославився» екс-голова Держнацпроекту.
Ось лише деякі з них:
1. «Олімпійська надія - 2022».
Для проведення Зимової олімпіади 2022 року Держагентство з інвестицій у 2012 році планувало створити гірськолижний курорт на Боржавському хребті. Держава повинна була побудувати інфраструктуру, а приватний інвестор – спортивно-туристичні об’єкти. Журналісти з’ясували, що землі, на яких планувалося створити курорт, належали двоюрідному брату Владислава Каськіва – Олександру Матківському. До того ж виявилося, що рідний брат глави Держагенства Олександр Каськів – засновник компанії ТОВ “БоржаваСкі”, яка володіє турбазою в с. Пилипець.
Дані: glavcom.ua
2. Повітряний експрес
Ще один проект Держінвестпроекту вартістю 372 млн грн – Повітряний експрес - електропоїзд, який мав зв’язати аеропорт Бориспіль з Києвом. У 2013 році Експортно-імпортний банк Китаю відкрив кредитну лінію для будівництва, але воно так і не почалося. Правоохоронці з’ясували, що в рамках цього проекту земля купувалася за завищеною вартістю, а також розміщувалися кошти на рахунках підприємства, яке має ознаки фіктивності, та… збанкрутілого банку.
Дані: nikorupciji.org
3. LNG-термінал
Ще один скандал, пов’язаний з ім’ям Каськіва, – будівництво LNG-терміналу (транспортування зрідженого газу) з іспанською компанією Gas Natural Fenosa. У листопаді 2012 року Україна в особі Каськіва нібито підписала з іспанською компанією Gas Natural SDG, SA угоду про співпрацю з будівництва LNG-терміналу. Документ підписав Джорді Сарда Бонвеі, який, за даними ЗМІ, не працював у Gas Natural, а був комерційним представником і лижним інструктором.
Дані: nikorupciji.org
Такі от етапи «великого шляху». З таким підсумком: За даними МВС, службові особи Держінвестпроекту в 2012-2013 роках заволоділи грошовими коштами в сумі близько 2 млрд гривень (ДВОХ МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ), виділених з державного бюджету України, а так само інвестованих КНР для реалізації національних проектів в Україні.
За тогочасним курсом – це близько 250 млн доларів. А арифметика така: чим вище сидиш, тим дорожче зрада.
Мирослав Ліскович, Київ