Андрій Дещиця, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі
Об'єднує спільне розуміння: Україна і Польща - стратегічні партнери
- Дуже важливо те, що в нас зберігається висока динаміка двосторонніх контактів, і Польща продовжує лобіювати інтереси України на міжнародній арені. Нинішній уряд, як власне і попередній, дуже чітко ставить питання про підтримку України в боротьбі з російською агресією, продовження санкцій, про запровадження безвізового режиму і розвиток двосторонньої співпраці.
- Цей рік є непростим для двосторонніх відносин. У липні польський парламент прийняв резолюцію по Волинській трагедії, а незабаром на широкі екрани вийде фільм «Волинь» з досить відвертими сценами насильства, що може внести додаткову напругу між нашими суспільствами. Як можна вирішити проблему, аби вона не впливала на майбутнє?
- Маю запитання у відповідь: а що погіршується в українсько-польських відносинах? Відбувається достатньо інтенсивний діалог на рівні президентів, урядів, парламентів. Це правда, що деколи парламенти не мають єдиної точки зору на історичні питання. У цей же час мають однакову позицію, однаковий підхід як будувати відносини в майбутньому. Зараз відбуваються контакти на рівні МЗС, на рівні інших міністерств і відомств. Ми підписали і реалізовуємо угоду про обмін молоддю. Вже в цьому році розпочнеться реалізація 55-ти проектів, завдяки яким кілька тисяч українських та польських дітей і молоді розпочнуть між собою спільно реалізовувати проекти й обмінюватися досвідом. Польща продовжує передавати Україні досвід у реформі самоврядування, польські експерти й радники працюють в українському уряді.
Міцне українсько-польське партнерство є гарантією безпеки і стабільності в регіоні та в Європі загалом
Тобто, розвиваються нормальні відносини, які мають характер стратегічного партнерства. Звичайно, є питання щодо розбіжностей в оцінці історичного минулого, і це показали різні заяви, які були зроблені, відповідно польським й українським парламентом. Звичайно, прикро, що ці заяви мали односторонній характер, бо українська сторона неодноразово виступала за те, щоб вийти зі спільною заявою. І я вважаю, що правильно було б зробити таку заяву і сподіваюся, що все ж таки наші політики, наші парламентарі підійдуть до того, аби така заява з приводу нашого історичного минулого була прийнята. Але для цього потрібен час, і потрібна робота істориків, щоб вони працювали над тим, що насправді відбулося на Волині, і кого історики, експерти і юристи вважають відповідальними за цю трагедію. Але головне, я вважаю, що діалог і співпраця тривають, і в наших відносинах є значно більше того, що об'єднує, а не вносить розбіжності. А об'єднує, насамперед, спільне розуміння, що Україна і Польща - стратегічні партнери, а міцне українсько-польське партнерство є в інтересах не лише наших країн і народів, але й гарантією безпеки і стабільності в регіоні та в Європі загалом.
- Міністр Павло Клімкін під час візиту свого польського колеги Вітольда Ващиковського до Києва сказав, що буде активізовано роботу істориків. Це відбуватиметься у рамках вже якоїсь діючої групи, чи буде створено якийсь новий механізм співпраці?
- Ми розраховуємо, що крім тієї роботи істориків, яка ведеться в рамках співпраці Інститутів національної пам'яті, буде відновлено роботу Українсько-польського форуму партнерства, який також буде займатися питаннями історичного минулого. Форум існував кілька років тому, а потім в останні роки він не збирався, оскільки й без цього достатньо інтенсивною була співпраця на рівні громадянського суспільства. Утім, зараз знову виникає така потреба, і думаю, що форум відновить свою роботу.
Найголовніший висновок - це спільне усвідомлення, що нам потрібно поглиблювати взаєморозуміння, взаємоповагу і партнерство між нашими народами
Повертаючись до питання щодо фільму «Волинь», який має незабаром з'явитися на екранах у Польщі, я хочу ще раз підкреслити, що це все ж таки є артистичний художній твір талановитого режисера Войцєха Смажовського, його мистецьке бачення того, що відбувалося на Волині. Це не є документальна стрічка і, як підкреслив сам режисер, не є «підручником історії». І слід усвідомлювати, шо Смажовський має особливий підхід до представлення історичного минулого, історичних сцен - дуже брутальний. І це видно не лише з фільму “Волинь”, але і з інших фільмів, які він знімав. Друге, насправді фільм «Волинь» не відображає всю картину процесів, які відбувалися на Волині, в українсько-польських відносинах і взагалі на міжнародній арені. Тому, це свого роду один з епізодів, представлених польським кінорежисером. Більше того, сценарій польського режисера базується виключно на польських джерелах без врахування українських. Тому вважати цей фільм джерелом правди і говорити, що все відбувалося саме так, як представлено у фільмі, є неправильно. Я вважаю, що потрібно попрацювати над створенням спільного фільму, або показати українське бачення - як українці оцінюють події, і чому українці і поляки почали братовбивчу війну одне проти другого. І ще одне, на чому хотів би наголосити: якими б не були оцінки фільму «Волинь», я вважаю, що українці і поляки, які пройшли через горнило страшної і трагічної спільної історії, насправді уже зробили для себе правильні висновки. А найголовніший висновок - це спільне усвідомлення, що нам потрібно поглиблювати взаєморозуміння, взаємоповагу і партнерство між нашими народами, щоб минуле зло більше ніколи і ніде не повторилося.
- В Україні можуть ініціювати створення такого фільму?
- Думаю, що було б варто це обговорити і на рівні форуму партнерства, і на рівні міністерств культури. Принаймні, ми заохочуватимемо, аби такі розмови відбувалися на урядовому рівні, чи також на рівні парламентів.
При перегляді цього фільму зрозуміло, що насправді причиною братовбивчого конфлікту між українцями і поляками став початок Другої світової війни, радянська і нацистська окупація. До початку війни, знову таки, як показує цей фільм, відбувалися спільні весілля, спільні святкування, і було бачення спільного майбутнього. На жаль, війна це перекреслила і більше того - внесла велику дозу ненависті. Тому, нам треба виходити з того, що слід вшанувати пам'ять людей, які загинули - і українців і поляків, поставити по християнському хрести на їхніх могилах. І важливо, щоб цей фільм не був використаний політиками чи різними середовищами для розпалювання ненависті, для задоволення чиїхось вузькополітичних партійних інтересів чи особистих амбіцій, а залишався лише твором кіномистецтва - кінопродукцією, а не аргументом і документом, який політики використовуватимуть у той чи інших спосіб.
- Потрібно ще не забувати і про фактор зовнішніх сил, зокрема Росії...
- Так, це може бути використано не тільки політиками, але й третіми силами, які використовуватимуть цей фільм для розпалювання ворожнечі між українцями і поляками.
КОРДОН: СИТУАЦІЮ ТРЕБА ВИПРАВЛЯТИ
- Не можу не зачепити ще одне болюче питання, яке фактично теж часто піднімається в розмовах. Це - величезні черги на кордоні. Про це говорили у польській Криниці український та польський прем'єри, які розпорядилися покращити ситуацію з перетином кордону. Однак, поки що вона не сильно змінюється. Що потрібно зробити, аби це питання нарешті зрушилося з місця?
- Це правда, що прем'єр-міністр України Володимир Гройсман порушував це питання в розмові з прем'єр-міністром Польщі Беатою Шидло, словацьким й угорським колегами, адже черги на кордонах є із іншими країнами. Хоча на кордоні з Україною вони є найдовшими. В цьому напрямі потрібно здійснити кілька заходів. Поки що ті заходи, про які говорили прем'єри, і які ми вважаємо за доцільне здійснити, лише обговорюються і ще не були впроваджені. По-перше, треба покращити інфраструктуру на кордоні. Для цього є кошти з польського кредиту, які потрібно ефективно використати.
- Йдеться про 100 млн євро? Останнім часом про їх використання чомусь перестали говорити...
- Так, це пов'язаний кредит у розмірі 100 млн євро. Прем'єр Гройсман повідомив польській колезі Шидло: для того щоб використати ці кошти, треба внести зміни до бюджету. Такі пропозиції вже внесені до парламенту і невдовзі будуть затверджені. Після цього ми зможемо використовувати ці кошти. Це, на жаль, така трохи забюрократизована процедура. Люди стоять у чергах на кордоні, але ми мусимо виконати усі процедури, тому що не можна порушувати законодавство. Тобто, як мінімум, потрібно покращити інфраструктуру, повинен бути спільний контроль на кордоні. Але це вже буде залежати від домовленостей між польськими й українськими фіскальними службами. І нарешті, потрібно збільшувати кількість пунктів пропуску на кордоні. І на це також потрібні кошти. І ще один момент, про який потрібно пам'ятати: нам потрібно впорядкувати малий прикордонний рух, аби він змінив свою сутність, перейшовши з малого “бізнес” прикордонного руху у насправді рух туристів. Тому що, величезні черги, напевно на 50% є через те, що їх займають люди, які користуються документами, що видаються для перетинання кордону в рамках угоди про МПР. Тому ми також ставимо питання, щоб були окремі смуги руху на пунктах пропуску чи визначені окремі пункти пропуску для тих, хто користується привілеями малого прикордонного руху.
- В Україні і Польщі є значні перспективи економічної співпраці. Що спостерігається за останній рік у цій сфері, чи є тенденції до зростання польських інвестицій в українську економіку?
- Якщо говорити про нові тенденції, то це вихід українських фірм на польський ринок і збільшення частки українських інвестицій у польській економіці. Прикладом цього є фірма TB Friut, яка вже має два заводи по переробці фруктів у Польщі й виробництва фруктового концентрату, але працює над модернізацією ще одного заводу. Товарообмін між Україною і Польщею не змінився, але він принаймні не зменшився у порівнянні з попередніми роками. Щоправда, не збільшується кількість польських іноземних інвестицій в Україну. Поки що польські інвестори мають певні застереження, у першу чергу, що стосується безпекових ризиків. Натомість, не менш важливо те, що збільшується кількість українських громадян, які працюють у Польщі. Вони поки що працюють на польських підприємствах, але будемо сподіватися, що вони також відкриватимуть і свої підприємства, що зрештою вже відбувається.
- Я знаю, що під час переговорів прем'єрів Гройсмана і Шидло у Криниці активно обговорювалося питання енергетичної співпраці, зокрема можливості будівництва газового сполучення між нашими країнами. Наскільки цей проект є реальним для реалізації у найближчій перспективі?
Перспективний напрямок співпраці - енергетичний міст Україна-ЄС
- Дійсно, є зацікавлення в реалізації такого проекту, триває відповідна робота. Зараз створюються нові можливості, наприклад, впровадження в дію терміналу скрапленого газу в місті Свіноуйсцє (північний захід Польщі) і використання цього терміналу для транспортування цього газу в Україну. Це вимагає певного часу й інвестицій. Враховуючи інтерес до цього як з боку держави, так і з боку приватного сектора, цей проект можна реалізувати. Наступний напрямок співпраці - це енергетичний міст Україна-ЄС. У нас є величезні можливості й потужності, а Польща може або користуватися з нашої енергетики, якщо цей енергетичний міст буде запроваджено, або ж бути транзитною країною, якщо ми будемо продавати електроенергію далі на Захід. Така технічна можливість є, але вона також потребує інвестицій по модернізації високовольтної лінії від Хмельницької АЕС до польського Жешува. І це можна зробити, адже є інтерес до цього проекту на рівні бізнесу, і є реальні можливості це здійснити.
ПОЛЬЩА - АДВОКАТ «БЕЗВІЗУ» І САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ
- Наскільки Україна може розраховувати на адвокатську роль Польщі в українських питаннях, таких наприклад як надання Україні «безвізу» у найближчій перспективі.
- Всі наші партнери, з ким в останні місяці відбулися зустрічі й переговори, а упродовж останнього року відбулися візити президента Польщі в Україну на святкування 25-річчя Незалежності України, був візит голови Верховної Ради до Польщі, візит прем'єр-міністра України до Польщі на Економічний форум до Криниці, і візит глави МЗС Польщі в Україну, на усіх рівнях звучали заяви, що Польща й надалі готова бути адвокатом України в ЄС і лобіювати щонайменше дві важливі на сьогодні речі: підтримувати продовження санкцій проти Росії й запроваджувати безвізовий режим ЄС з Україною. Я впевнений, що ці слова підкріплені конкретними діями, і Польща є однією з тих країн, яка буде в цьому надалі сприяти, аби такі рішення на рівні ЄС були прийняті. Треба також брати до уваги і той факт, що Польща зараз має певні суперечки з європейськими інституціями. Однак, що стосується питань безпеки, візового режиму та санкцій, то тут Польща знаходить спільну мову з іншими партнерами і Брюсселем.
- Останнім часом польський уряд важливу увагу приділяє регіональній співпраці, тобто співробітництву в рамках «Вишеградської групи», плюс розвитку «Карпатської стратегії», формату ABC (трикутник Балтика-Адріатика-Чорне море). Якою може бути роль України у розвитку цих проектів?
- Думаю, що нам потрібно до них долучатися, тому що Україні вигідно брати участь у такого роду регіональній співпраці, враховуючи хоча б той фактор, що до неї залучені країни ЄС. Якщо йдеться про економічну співпрацю, то нам вигідно співпрацювати і розвивати свій економічний потенціал, нам вигідно також бути присутніми в різних спільних проектах - інфраструктурних, транспортних, енергетичних, освітніх тощо, адже завдяки цьому ми потрохи інтегруємося з ЄС. Реалізація цих проектів посилює позиції регіону і водночас зміцнює Євросоюз. Нам вигідно брати участь у регіональних проектах також і в питаннях безпеки. Добрим прикладом цього є Литовсько-польсько-українська бригада, штаб якої знаходиться в Любліні. До речі, вона нещодавно відсвяткувала першу річницю свого повноцінного існування. Це - хороший приклад того, як Україна, не будучи членом НАТО, може поетапно, крок за кроком запроваджувати стандарти Альянсу в своїй армії і досягати належного рівня взаємосумісності із збройними силами країн НАТО.
- У військовому плані ЛИТПОЛУКРБРИГ є позитивним прикладом співпраці, а на що ми ще можемо розраховувати у співпраці з польськими партнерами в оборонній сфері?
- Ми можемо розраховувати на досить інтенсивну співпрацю у військово-технічному комплексі. Треба дати шанс експертам і фірмам, які представляють сферу ОПК, співпрацювати між собою. Така співпраця зараз розвивається дуже добре. Крім цього, Польща надає експертну допомогу - надсилає своїх експертів в Україну для навчання українських військових. Варто зазначити, що Польща запросила Україну на саміт НАТО до Варшави навіть ще до формального рішення усіх держав Альянсу, а українське питання досить активно стояло на порядку денному саміту саме завдяки політичному лобіюванню Польщі.
Польща для нас є і залишатиметься надзвичайно важливим партнером, стратегічним партнером, і я переконаний, що наші відносини розвиватимуться виключно в позитивному руслі.
Юрій Банахевич, Варшава