Суперзакритість антикорупційної й судової систем: Є вихід

Який вихід із цієї ситуації?

Вся оця маячня, яка відбувається з антикорупційними органами – наслідок політизації, а також крайньої закритості системи, яку абсолютно абсурдно, всупереч елементарному здоровому глузду, було обрано при формуванні як НАБУ, так і всіх інших антикорупійних і судових органів. 

Вдумайтеся, директором НАБУ може бути лише людина, "яка має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше ДЕСЯТИ років, досвід роботи НА КЕРІВНИХ ПОСАДАХ в органах влади, установах, організаціях, у тому числі за кордоном, або міжнародних організаціях не менше ніж П'ЯТЬ років".

Тобто, це буде людина апріорі з системи, з відповідною професійною етикою, звичками, зв'язками тощо. 

Аналогічну маячню вставили і в судову реформу – що найцікавіше, на вимогу так званих "антикорупціонерів". 

Між тим, така суперзакритість – це цілковита, клінічна маячня, якщо метою було справді оновити систему. 

Я спитав у Мустафи Найєма, якщо він та інші "антикорупціонери" підтримали такі норми Конституції про стаж суддів, то чи він не проти, щоб у поліцію можна було йти лише після 10 років служби в міліції?

Єдиним притомним виходом з цієї ситуації я бачу визнання спеціальним законом, що навчання на юридичних факультетах визнаєтсья в якості "стажу в галузі права". 

В такому разі ми розширимо кількість претедентів на суддівські посади з кількох тисяч до кількох сотень тисяч. 

А то нині в директори НАБУ країна обирає з пари десятків людей, а в судді – з кількох тисяч колишніх, і майже без конкурсу.

Олександр Палій
FB