Пошук миру в Україні. Нотатки із Salzburg Europe Summit
Міжнародна конференція у Зальцбургу щодо миру в Європі залишила двоякі враження
Міжнародна конференція Salzburg Europe Summit проходила 6-8 жовтня в австрійському місті Зальцбург. З одного боку, її організатори з місцевого Інституту регіонів Європи (IRE) заявили важливу тему заходу – "Європа – проект миру", приділивши окрему сесію пошуку миру в Україні – "Україна – шанси на мирне врегулювання".
З іншого боку, на тлі періодичних заяв про необхідність дружби з РФ, ряд учасників форуму намагалися не говорити про витоки конфлікту в Україні – агресію Росії проти суверенної європейської держави та незаконну анексію РФ частини української території.
РОСІЯ ПРОСУВАЛА СКАСУВАННЯ САНКЦІЙ
Одним зі спікерів "української" панелі став російський сенатор Олексій Пушков. Представник країни-агресора почував себе вільно і впевнено, цинічно розповідаючи про те, що Росія така собі "жертва ситуації" й узагалі "голуб миру", хоче припинення кровопролиття в Україні, яке українці самі ж і розпочали.
Він не говорив про врегулювання на Донбасі, радив "забути про Крим", а головним його меседжем було – час закінчувати з антиросійськими санкціями ЄС. Мовляв, у Європі й самі втомилися від цих санкцій, то ж треба "переходити від конфронтаційного циклу в деякий новий цикл відносин з Росією".
НЕМИРЯ ЯК ГОЛОВНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СПІКЕР ТА РЕАКЦІЯ ПОСЛА
Самих українців при обговорені українського кейсу, за власними спостереженнями кореспондента Укрінформу, було небагато, точніше – лише троє: перший заступник голови Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Григорій Немиря – серед спікерів дискусії, посол України в Австрії Олександр Щерба – в залі, і журналіст – автор цих рядків. Організатори заявляли про участь в українській сесії експрезидента, представника України в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми, який, втім, не приїхав.
Саме на плечі Григорія Немирі й лягла основна відповідальність у реагуванні на маніпуляції з боку Пушкова та донесенні української позиції до аудиторії. Він закликав присутніх не забувати, що цілісної та вільної Європи не буде без мирної України, а на саму російську агресію варто дивитися ширше.
"Війна на Донбасі є не лише конфліктом між Україною та Росією, це – більш глобальна проблема, яка зруйнувала існуючий порядок у Європі, встановлений після закінчення "холодної війни". Наше завдання – встановити мир в Україні, встановити мир в Європі, повернути анексований Крим Україні, а також відновити той порядок, що включає відновлення територіальної цілісності нашої держави та її суверенітету. Не може бути цілісної й вільної Європи без цілісної, вільної та мирної України", – заявив він.
Щодо мирного врегулювання, то політик, уродженець Донецька, вказав на те, що Мінські домовленості, які хоча й зіграли свою роль у деескалації конфлікту, не були і не є достатніми для встановлення миру на території України: "У Мінських домовленостях поєднані два погляди на суверенітет, які є несумісними. Нове видання доктрини Брежнєва, доктрини "обмеженого суверенітету", є неприйнятним для України".
Говорячи про розвиток ситуації навколо так званої "формули Штайнмаєра", Немиря наголосив на важливості "бачити за деревами ліс": пріоритет має надаватися безпековому компоненту. За його словами, проведення виборів на тимчасово окупованій частині території Донецької та Луганської областей – це лише один з елементів врегулювання конфлікту. Але ключовим тут є безпекова складова, яка має включати розведення військ, демілітаризацію регіону, відновлення контролю України над українсько-російським кордоном, переконаний політик.
"Тільки після виконання безпекового пакета та відновлення контролю української влади над регіоном може йти мова про вибори на Донбасі", – наголосив він.
Не втримався щодо чергової маніпуляції Пушкова про "безкровне повернення" Криму та про "це Україна розпочала війну на Донбасі" і посол Щерба. Дипломат вирішив нагадати прямо із залу про те, "хто перший пролив кров" та назвав перших жертв російської агресії, як у Криму, так і на Донбасі – вбивства кримського татарина Решата Аметова 3 березня 2014 року та українського капітана СБУ Геннадія Біліченка 13 квітня 2014 року.
"Важливо, щоб на таких дискусіях не розчинялися і не забувалися факти – хто і як розпочав війну, хто прагне миру в Україні, а хто прагне контролю над Україною. Це має звучати", – зазначив посол пізніше в коментарі кореспонденту агентства.
"НЕУПЕРЕДЖЕНИЙ" МОДЕРАТОР
Щоправда, голос українського дипломата все ж прозвучав не зовсім голосно і повністю. Причина – модератор сесії, журналіст із Німеччини Райнгард Лаутербах недипломатично перебивав посла, не даючи йому завершити свій коментар та сформувати питання до російського сенатора.
Хоча упередженість модератора чітко простежувалася під час дискусії, передусім, і тоді, коли він став поширювати кремлівську тезу про нібито засилля націоналістів в Україні. Цей випад, втім, вдало парирував Немиря, розповівши присутнім, що на нещодавніх виборах в Україні націоналісти набрали не більше 1,5%. Власне, якщо поглянути на особу Лаутербаха, автора книги "Громадянська війна в Україні" та відомого "експерта по Україні" в кремлівських ЗМІ, то обрання організаторами саме його модератором сесії щодо конфлікту в Україні виглядає досить дивним…
САЙДІК ОСОБЛИВО НЕ ЗДИВУВАВ…
Особливо не здивував Мартін Сайдік, колись посол Австрії в Росії та в ООН, який і раніше сторонився прямих висловлювань щодо російської агресії проти України. Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі й цього разу не зміг із себе вичавити просту заяву про те, що український Крим був незаконно анексований Росією. На прохання прокоментувати "референдум" у Криму 2014 року Сайдік сказав, що він не висловлює зараз свою позицію щодо питання Криму (мовляв, буде вже потім, на пенсії). Але при цьому, згодом у ході дискусії він вирішив нагадати присутнім ("заради об’єктивності") про перебування Криму в минулому в складі РФСР та Російської імперії.
Стосовно ж Донбасу, то спецпредставник Діючого голови ОБСЄ в Україні розказав присутнім про свою власну соціологію, згідно з якою люди в регіоні хочуть головне миру, а на яких умовах – то вже інше. Це стосується як підконтрольних уряду України територій Донбасу, так і "сепаратистських районів". І жодного натяку на російську агресію.
ЯКЩО ЧИНИТИ ЯК РОСІЯ, ТО У ЄВРОПІ БУДУТЬ СОТНІ ВІЙН
На цьому тлі спеціальний радник президента Єврокомісії з питань України Ельмар Брок, який і відкривав "українську" сесію з окремою промовою, виглядав радше ще одним, неофіційним, представником від України, аніж від європейського істеблішменту. Відомий німецький політик, колишній євродепутат представив реалістичний європейський погляд на війну в Україні та не соромився називати речі своїми іменами, а Росію – агресором.
"З часу Гельсінського заключного акту ми хочемо мати Європу, побудовану на основі міжнародного права, і щоб на основі нього базувалися відносини між народами. А міжнародне право передбачає суверенітет народу, тобто, можливість самостійно вирішувати – яким чином і в якому напрямі рухатися. Як і непорушність кордонів кожної суверенної держави", – наголосив Ельмар Брок.
І підкреслив – жодних причин для силової зміни кордонів у сучасному світі не може бути.
"Не може бути історичних причин: "Це колись належало мені". Не може бути причин, пов’язаних із ймовірною загрозою меншинам. Як не може бути і причини, пов’язаної з відчуттям безпеки: "Я повинен здійснити інтервенцію, бо не відчуваю себе у безпеці". Якщо взяти один із цих аргументів, або всі три, а вони використовувалися Росією у зв’язку з конфліктом в Україні, то я назвав би вам сотні місць в Європі, де сьогодні також могла б розпочатися війна, – зазначив Брок. – Таких аргументів не повинно бути. Суверенітет країни та непорушність кордонів цієї країни є основою співпраці в Європі!".
Ексголова комітету Європарламенту із закордонних справ нагадав, що незалежність та єдність України була підтримана у 1991 році абсолютною більшістю жителів країни, включаючи Крим та Донбас, і це рішення "підтверджувалося політично у подальшому під час кожних виборів, у тому числі в Криму, допоки там могли бути вільні вибори, чого після 2014 року вже немає".
Дехто стверджує, що російська агресія проти України була пов’язана з "натовською історією". Однак, лідери Німеччини та Франції заблокували перспективу членства України в НАТО ще у 2008 році, й у 2014 році нічого нового із цього приводу не було, "тим більше, щоб застосувати військові заходи", нагадав Брок.
За словами спецрадника, чому тема, яка у 2008 році була відкладена у "довгий ящик", знову почала відігравати роль у 2014 році – йому не зрозуміло. Адже все, що Україна зробила із Заходом – так це підписала торговельну угоду. “Але це суверенне право держав – підписувати торговельні угоди", – підкреслив він.
"Що ми зараз хочемо, так це, точно, – жодної війни з Росією. Санкції є мирною відповіддю на військову інтервенцію. Європа чітко відмовилися від війни в якості відповіді. Але має бути чітко зрозуміло, що порушник міжнародного права буде покараний, – підсумував Брок. – Як ЄС ми й надалі хочемо підтримувати Україну з тим, щоб повага до міжнародного права була відновлена, щоб, передусім, на Донбасі було припинено війну та були виконані Мінські домовленості".
Спецрадник зауважив, що Євросоюз продовжить надавати підтримку Україні на шляху реформ у різних сферах. Всього ж з 2014 року Євросоюз та країни-члени вже надали Україні близько 18 млрд євро. “Вільна, демократична та економічно успішна Україна – це те, що хочуть українці, й чого бояться в "деяких сусідніх країнах", – відверто заявив Ельмар Брок.
Василь Короткий, Зальцбург–Відень
Фото автора