Венедіктова обговорила з Нацрадою реформ шляхи зменшення тиску на бізнес

Генпрокурор Ірина Венедіктова зустрілася із представниками Національної ради реформ та бізнес-асоціацій і обговорила з ними шляхи зменшення тиску на бізнес і підвищення його довіри до правоохоронних органів.

Про це інформує пресслужба Офісу генпрокурора.

«У четвер, 21 травня 2020 року, в Офісі генерального прокурора відбулася зустріч з представниками бізнесу та його об’єднаннями за участю народних депутатів України та представників Національної ради реформ. У заході взяли участь голова Виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеіл Саакашвілі, представники Європейської бізнес асоціації, Спілки українських підприємців, Американської торговельної палати в Україні, CEO Club Ukraine, БІЗНЕС 100, а також Української вітроенергетичної асоціації», - йдеться у повідомленні.

Учасники зустрічі обговорили шляхи зменшення тиску на бізнес, підвищення його довіри до правоохоронних органів та зниження рівня корупції для покращення інвестиційного клімату в державі. «У нашому функціоналі охорона інтересів і прав громадянина, охорона інтересів держави... Інтереси громадянина і держави – це економічна безпека, це економічна база, це можливість нормального розвитку. Без інвестиційного клімату держава розвиватися не може. Прокуратура буде координувати правоохоронні органи, щоб їхні дії були виключно у законній площині і не підривали довіри інвесторів до нашої країни», - зазначила генпрокурор.

Венедіктова поінформувала про заплановані реформи і зміни в Офісі генпрокурора і поділилась баченням захисту бізнесу від тиску правоохоронних органів.

Вона наголосила на важливості налагодження ефективної комунікації між бізнесом та Офісом генпрокурора. «Для реальних змін на цьому напрямі потрібна щоденна робота. Тому ми зараз розглянемо можливість створення в Офісі генпрокурора управління із захисту інвестицій», - додала Венедіктова.

Також генпрокурор ініціювала додаткову зустріч із представниками Нацради реформ, урядовцями та законодавцями щодо створення «дорожньої карти» із повернення активів у державу, зокрема, для розробки чіткого і швидкого правового механізму цього процесу.