Конституційний суд у вівторок візьметься за мовний закон
Конституційний суд 7 липня розпочне розгляд закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Про це інформує пресслужба суду.
"Велика палата Конституційного суду України на пленарному засіданні у формі усного провадження розгляне справу за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року № 2704–VIII", - йдеться у повідомленні.
Суддею-доповідачем у справі виступає Сергій Головатий.
Як повідомляв Укрінформ, КСУ 28 лютого 2018 року визнав неконституційним так званий мовний закон "Ківалова-Колесніченка", який передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.
Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила новий закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Закон набув чинності 16 липня.
Документ, серед іншого, передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.
Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова ВР та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.
Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.
Разом із тим іноземні військовослужбовці, які служать у ЗСУ та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони мають опанувати мову впродовж року з дня набуття громадянства.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Передбачається, що за п'ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.
Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинні мати українську версію.
Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.
21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Депутати просять визнати закон "таким, що не відповідає Конституції України".
Так, автори заявили, що законом "російська мова на законодавчому рівні повністю виключається із трудових відносин, із сфери освіти, сфери науки, сфери культури, сфери телебачення і радіомовлення, сфери друкованих засобів масової інформації, сфери книговидання та книгорозповсюдження, сфери користувацьких інтерфейсів комп'ютерних програм та веб-сайтів, сфери публічних заходів, сфери обслуговування споживачів, сфери спорту, сфери телекомунікацій та поштового зв'язку, сфери діловодства, документообігу, листування та інших сфер життя громадян".
Згідно з документом, уповноваженими авторів подання були депутати від "Опозиційного блоку" Олександр Долженков і співголова фракції "Опозиційний блок" у парламенті Вадим Новинський.
6 грудня 2019 року було ухвалено доповідь Європейської комісії за демократію через право (Венеційської комісії) щодо мовного закону. Там йдеться про те, що закон "Про забезпечення функціонування української мови" не забезпечує балансу щодо збереження мовних прав національних меншин.