Нова концепція судової реформи: правильне і шкідливе. А головне – де взяти чесного суддю…
Ліквідація КСУ, перегляд статусу ВСУ, зменшення кількості судів тощо. Юристи проаналізували раціональність і реалістичність подібних планів
Глава виконавчого комітету Національної ради реформ при президенті України Міхеіл Саакашвілі запропонував повністю змінити українську систему судів та в рази зменшити їх кількість.
За словами екс-президента Грузії, судова реформа в будь-якому разі не буде проведена, якщо не буде створена широка громадська коаліція навколо президента і Верховної Ради з конкретною метою – повністю поміняти судову систему і дати справедливість українському народу.
Саакашвілі каже, що сама система зсередини себе не поміняє, адже на всіх щаблях влади має своїх людей. Водночас він пропонує спертися на людей, які «реально хочуть змін». «Тому ми обов'язково прорвемо цю прірву, і в Україні обов'язково відбудеться вичерпна судова реформа, навіть якщо для цього потрібно буде використовувати інструменти прямої демократії», – наголосив Саакашвілі.
Що ж, до різноманітних судових реформ у тих чи інших варіантах в Україні вже давно всі звикли – і судді, і громадяни, і влада. Чи є у нових планах раціональне зерно, зрештою, наскільки вони реалістичні?
Серед запланованих Саакашвілі змін нової концепції судової реформи – наступні.
1. Зміна системи контролю судів
Пропонується ліквідувати Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів.
Натомість планують створити єдиний орган судового контролю з функціями:
- добір і переатестація суддів;
- розгляд дисциплінарних справ за скаргами на суддів;
- моніторинг суддівської доброчесності;
- матеріально-технічне забезпечення судової системи.
2. Зменшення кількості судів
Планується зменшити кількість судів з 764 до 200: ліквідувати адміністративні та господарські суди і створити Окружні центри правосуддя.
3. Перегляд статусу Верховного Суду
Експерти ОПРР вказали, що завданням Верховного Суду має бути формування судової практики.
«Це має бути маленький суперсуд, імена і прізвища суддів буде знати вся країна, вони будуть ретельно відбиратись, контролюватись і формуватимуть судову практику», – пояснив Саакашвілі.
Для побудови виграшної стратегії захисту клієнта в суді існують сучасні діджитал-сервіси, які допомагають полегшити роботу адвоката. Аналітична система аналізу судових рішень Verdictum надає доступ до 85 млн судових рішень та допомагає оперативно вивчити позицію конкретного судді та колег у схожих справах. Окрім цього система надає доступ до розкладу судових засідань і завантаженості суддів. Отримайте доступ до Verdictum.
4. КСУ
Щодо Конституційного Суду, в ОПРР вважають, що його долю мають вирішити громадяни через референдум.
Пропонується створення Конституційної палати у Верховному Суді.
5. «Суд у смартфоні»
В ОПРР пропонують розвинути ініціативу «держава в смартфоні» та створити «суд в смартфоні». Зазначається, що це дасть можливість онлайн подавати позови, оплачувати судові збори, передавати судові докази, відстежувати стан розгляду справи, отримувати копії рішень.
6. Система альтернативного правосуддя
«Розширення застосування медіації, особливо, для сімейних спорів; відродження третейських судів, залучення іноземних суддів і використання іноземного права в інвестиційних спорах – створити платформу для пілотного проєкту з використання англійського права», – зазначають в ОПРР.
Також, пропонують ліквідувати монополії проведення судових експертиз виключно державними експертними установами в кримінальних провадженнях.
Крім того, планується впровадження практики суду присяжних в категоріях з особливо важливих і соціально небезпечних злочинів.
«А також, створити Вищий адміністративний суд, куди громадяни звертатимуться щодо рішень державних органів. Доступ до таких судів буде полегшений, процедура буде більш швидкою і прозорою», – пропонують в ОПРР.
Отже, без жодних оцінок з нашого боку – слово надається: адвокату, керуючому партнеру адвокатського об’єднання «Клочков та партнери» Володимиру Клочкову та голові правління Фундації DEJURE Михайлу Жернакову.
Система контролю та зменшення кількості судів: пропозиції правильні, але треба міняти не лише назви, а й людей і принципи роботи
Ідея хороша, ВККС, ВРП і ДСА цілком можна об'єднати в один орган, але… «Важливо, щоб така реформа не стала черговою реформою по зміні назви, без зміни принципів роботи, як це часто буває. Важливо не те, як буде називатися структура або чи буде вона одна або три (як зараз), а важлива ефективність її роботи», – каже Володимир Клочков.
Відносно повної зміни судів, то, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Клочков та партнери» поки не розуміє, як це буде в дії. У будь-якому випадку він бачить такі проблемні питання: перезапуск судів (знову набір суддів і т.д.); велика кількість судових справ, які в зв'язку з зміною судів будуть розглядатися заново; видатки Державного бюджету на організацію цього всього.
Пропозиція створити один новий орган суддівського врядування замість кількох, а також відносно нових адмінсудів замість «легендарного» Окружного суду міста Києва – це добре, але, знову ж таки, є одне «але». «Інша справа, що принципово немає різниці яким чином організаційно це виглядатиме, бо головне – хто буде всередині усіх цих органів. Але про це – ні слова», – наголошує Жернаков.
Крім того, голова правління Фундації DEJURE каже, що немає жодного значення скільки буде судів. «Бо питання не в кількості, а в їх якості. Натомість, маємо говорити про те, що робити із 76% громадян, які не довіряють суддям. Що робити з тим, що 112 із 113 суддів Київського апеляційного суду беруть хабарі? Що робити з Київським Окружним судом? Що робити з недоброчесними членами Вищої ради правосуддя? І так далі, і так далі», – зауважив Жернаков. Тобто, скільки би цих судів не було – 1000, 600 чи 200 – це нічого не змінить, якщо ті самі люди залишаться на посадах.
Статус Верховного Суду: треба спочатку з апеляційними судами розібратися
На думку Михайла Жернакова, Саакашвілі ніякого перегляду статусу ВСУ не пропонує, а просто каже, що ВСУ має стати судом прецеденту. Але ж цей суд таким уже є. «Він ухвалює обов’язкові для нижчестоящих судів рішення. Не знаю, яким чином можна сказати, що це спочатку буде маленький суд (…) Як не зрозуміло й те, куди дівати величезну кількість касаційних скарг в такому випадку. Очевидно, якщо робити маленьким Верховний суд, то потрібно сильно обмежити доступ до касації. І щоби переважна більшість справ залишалася на рівні апеляції. А апеляційні суди… Вони на сьогодні є найменш реформованими з усіх судів в Україні, стверджує експерт. Тому це просто з розряду фантастики. «Звісно, непогано було би колись це зробити, але точно не зараз», – додав він.
«Суд у смартфоні»: ідея теж правильна, але треба зауважити – це вже вводилося і вже… провалено
Все це і зараз використовується, але потребує доопрацювання, кажуть експерти.
«Подача позовів за місцем проживання, правосуддя на місцях, виїзні засідання – це все звучить чудово, але правосуддя на місцях і виїзні засідання – вимагають гарної технічно-організаційної підтримки, подача позовів за місцем проживання позивачів питання позитивний для захисту прав. Усі ці моменти дуже позитивні і вимагають однозначно поліпшень», – вважає Клочков.
Спочатку треба наповнити цю ідею змістом, а вже потім, каже голова правління Фундації DEJURE, про щось конкретно говорити. «Адже про що узагалі йдеться? Лише про відправлення процесуальних документів? Ну, так це уже реалізовано в сервісі «Електронний суд», точніше – реалізовано ще у 2016 році, але так і не запущено. Вища рада правосуддя разом державною судовою адміністрацією і при Петру Порошенку, і при Володимиру Зеленському усе це просто провалили», – стверджує Жернаков.
Альтернативне правосуддя: воно теж уже є – бездоганно чесних судів немає
Українське арбітражне законодавство і зараз ніяк не обмежує право сторін у виборі арбітрів. Більше того, закон також не обмежує право сторін вибирати арбітражний інститут або арбітраж ad hoc з місцем арбітражу в Україні або за її межами.
«Просто цим ніхто не користується. Тому що набагато дешевше і простіше купити у суді відповідне рішення. На мою думку, альтернативні способи вирішення спорів запрацюють лише у двох випадках: по-перше, коли сторони між собою домовляться, що вони в суд не підуть, а підуть «кудись», а, по-друге, коли розумітимуть, що в державному суді отримати справедливе рішення – набагато довше і набагато дорожче. От тоді вони вибиратимуть собі якогось іншого медіатора», – коментує Жернаков. А допоки одна зі сторін може купити якесь рішення, навіть якщо вона не права, то ніхто її не переконає йти кудись іще, каже він. «Більше того, якщо сторони між собою заключають/укладають договір, і хочуть, щоб їх розглядав не український суд, а, приміром, англійський чи стокгольмський арбітраж, то вони попередньо можуть передбачити все це у договорі. Себто, це вже давно реалізовано», – додав експерт.
Прецедентне право: звучить заманливо, але потребує повного перезавантаження
Що стосується використання англійської права, то це може викликати лише складності в судовій системі України (підготовка суддів, адвокатів і т.д.), вважає Клочков. «Оскільки англійське право – прецедентне право, і в Україні воно не використовується. Тобто це повне перезавантаження законодавчого врегулювання правовідносин в Україні», – наголосив адвокат.
Ліквідація КС і створення Конституційної палати у ВС: не допоможе, поки систему добору «конституційних» суддів не буде змінено
Пропозиція ліквідувати Конституційний суд шляхом референдуму, ну, це… Не знаю, хто Саакашвілі таке запропонував/підказав, але це дуже небезпечно, стверджує Жернаков. За його словами, це точно не те питання, на яке можна дати відповідь на референдумі. «Довіра до Конституційного Суду справді низька. Останні його рішення, зокрема, щодо визнання неконституційними статей про незаконне збагачення та ухвалення завідомо неправосудного рішення, разом із «плівками Вовка» свідчать про те, що Суд не є незалежним. Але причина цієї проблеми – не існування КС як такого, а порядок його формування. А референдум може мати небезпечні довгострокові наслідки для держави із слабкими демократичними інститутами, якою є Україна. КСУ повинен існувати. Повинен, бо це відповідає українській правовій традиції. А тому втілення цієї ідеї… Гадаю, Україні це точно не допоможе. Що натомість? Запровадити нову процедуру добору суддів КС з перевіркою їх на доброчесність єдиною конкурсною комісією для всіх суб'єктів призначення. Вже через два роки після цього в Конституційному Суді працюватиме більшість справді незалежних та професійних суддів», – переконує глава правління Фундації DEJURE.
І – про узагальнення…
Жернаков: «Однозначну оцінку дати неможливо. З одного боку, концепція містить корисні й правильні речі, а з іншого – шкідливі. Говорити про щось усереднене – це, як про температуру в палаті. Але… Ми зараз маємо говорити не про кількість суддів чи електронне судочинство, а про те, як нам позбутися недоброчесних суддів, а в першу чергу тих, хто цих суддів тримає на посадах – це я, зокрема, про Вищу раду правосуддя та Окружний адмінсуд міста Києва. Тому що наразі це виглядає як переставляння меблів, а нам потрібно змінювати суть»
Клочков: «Дуже важливим моментом є питання спрощення доступу до правосуддя. Тобто подальша розробка системи "суд в смартфоні" і максимальний відхід від зайвої паперової роботи з переходом на електронний обмін документами – це позитивно йде в ногу з часом і вже такі процеси запущені. Що стосується ліквідації ВРП, ВККС і ДСА – можливо, в цьому і є раціональне зерно щодо створення єдиного органу, але, знову ж таки, поки невідомі всі нюанси організації такого органу.
Відносно повної зміни судової системи шляхом створення нових судів, ліквідації адміністративних та господарських, використання англійської права – все це дуже складний і тривалий процес. І говорити про його необхідність можна тільки після нормального опрацювання всіх процесів, передбачення дій на «десять кроків вперед», оскільки в Україна вже скільки разів проводили судову реформу… Ефективності судового захисту прав поки не добилися, а тільки бачимо завантаженість судів, тривалість судових процесів і складність у доступі до правосуддя. Тому заявляти нині можна багато, питання в реалізації».
Підготував Мирослав Ліскович. Київ
Перше фото: Наталія Кравчук / "Новое время"