Голова української делегації в ПАРЄ ініціює Акт свободи Білорусі

Керівник Постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи Єлизавета Ясько (фракція “Слуга народу”) ініціює Акт свободи Білорусі та планує зареєструвати відповідний проєкт постанови в парламенті 19 серпня.

Як передає Укрінформ, про це політик повідомила у Фейсбуці.

“Я ініціюю Акт свободи Білорусі. Проєкт постанови буду реєструвати завтра (19 серпня — ред.) після внесення можливих правок від колег. Я сподіваюся на підтримку всієї Верховної Ради. В такий критичний час ми не можемо стояти осторонь... Я вимагатиму його якнайшвидшого розгляду з початком сесії Ради,” — зазначила Ясько.

Парламентарка переконана, що Верховна Рада має висловити політичну позицію щодо подій у Білорусі і допомогти їй — у рамках міжнародного права та політики добросусідства.

“Цю позицію ми вже обговорюємо з колегами з комітету зовнішньої політики, і закликаю всіх колег по парламенту підтримати проєкт постанови”, - додала вона.

Ключовими тезами потенційного документа, за словами Ясько, є визначення президентських виборів у Білорусі такими, що не відбулися, та сфальсифікованими, а Олександра Лукашенка — нелегітимним главою держави, який утримує владу силоміць.

Читайте також: ПАРЄ пропонує Мінську свій досвід у галузях конституційної та виборчої реформ

Водночас Ясько пропонує передбачити заклик про покарання співробітників білоруських правохоронних органів, які віддали і виконали злочинні накази, внаслідок чого постраждали люди.

В ініційованому Акті будуть висловлені тези про підтримку Україною прагнення білоруського народу до свободи і демократії, а також готовність надати йому гуманітарну допомогу, прийняти біженців і допомогти їм податковими пільгами.

При цьому голова української делегації в ПАРЄ оприлюднила в своєму дописі й повний текст проєкту постанови.

Так, Верховна Рада матиме постановити, що статус біженця або особи, що потребує додаткового або тимчасового захисту, у визначених законом випадках поширюється, зокрема, на громадян Республіки Білорусь, які внаслідок загрози життю, безпеці чи свободі через власні політичні переконання вимушені залишити свою країну, та на громадян третіх країн, які внесені до списку країн, де не функціонують органи представницької демократії та систематично і широкомасштабно порушуються права людини.

Читайте також: Україна у ПАРЄ ініціювала декларацію щодо Білорусі

Водночас у двотижневий термін із дня набуття чинності цією постановою пропонується доручити Кабінету Міністрів розробити порядок надання гуманітарної допомоги Республіці Білорусь на запит державної влади або представників білоруського громадянського суспільства.

Уряду буде доручено розробити й два законопроєкти. Перший документ стосуватиметься спрощення процедури працевлаштування та започаткування або ведення бізнесу в Україні для іноземців, які зазнали переслідувань через політичні, релігійні або інші переконання у країні свого громадянства (або для осіб без громадянства у країні свого перебування) у двотижневий термін з дня набуття чинності цією Постановою. У другому треба буде передбачити зменшення оподаткування або тимчасового звільнення від нарахування податків для іноземних фізичних та юридичних осіб, які зазнали переслідувань через політичні переконання у країні свого громадянства чи реєстрації (а для осіб без громадянства - у країні свого перебування) у двотижневий термін з дня набуття чинності цією постановою.

Також уряд матиме розробити програму щодо соціальної інтеграції іноземців, які зазнали переслідувань через політичні, релігійні або інші переконання у країні свого громадянства (або осіб без громадянства у країні свого перебування), в українське суспільство, та методологію визначення списку держав, де не функціонують органи представницької демократії та систематично і широкомасштабно порушуються права людини.

Офісу генерального прокурора, Міністерству закордонних справ і Службі безпеки України зможуть доручити збір інформації щодо порушень прав людини в Республіці Білорусь і підготувати доповіді із зазначенням можливих винних у порушеннях прав людини в РБ.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня у Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який займає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська — 10,1%.

Відразу після виборів у Білорусі почалися виступи громадян, не згодних з їх офіційними результатами. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано більше 6,7 тис. осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про декілька загиблих.

Зараз Світлана Тихановська знаходиться у Литві.