ПАРЄ пропонує Мінську свій досвід у галузях конституційної та виборчої реформ
Про це йдеться у заяві президента Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ріка Дамса, яка є у розпорядженні Укрінформу.
«Події в Білорусі демонструють найважливіше значення цінностей Ради Європи. Активно відстоюючи свої основні свободи, народ Білорусі обрав шлях демократичних змін. Тому для забезпечення мирного та демократичного переходу терміново необхідний всебічний національний політичний процес, що відкриває двері для необхідних реформ», - заявив Дамс.
За його словами, Парламентська асамблеї Ради Європи готова поділитися з Мінськом своїм досвідом, зокрема у галузях конституційної та виборчої реформ, посиленні незалежності та ефективності правосуддя, створенні сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства та підтримці плюралістичного та незалежного медіа-середовища, а також у багатьох інших сферах.
«Я щиро сподіваюся, що політичний процес та демократичні реформи дозволять нам привітати Білорусь та її громадян у нашій родині спільних цінностей», - заявив президент ПАРЄ.
Уперше Білорусь отримала статус "спеціально запрошеного" в ПАРЄ у 1992 році та втратила його у 1997 році після проведення конституційного референдуму та суттєвого розширення повноважень президента.
Раніше заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом і член Постійної делегації у ПАРЄ, народний депутат від «Слуги народу» Марія Мезенцева заявила, що ініційована головою постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи декларація щодо подій у Білорусі була попередньо погоджена з Міністерством закордонних справ України та групою "Балтік+".
Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні підсумки виборів, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, а опозиційний кандидат Світлана Тихановська - 10,1%.
Одразу після виборів у Білорусі почалися виступи громадян, не згодних з офіційними їх результатами. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світло-шумові гранати й водомети.
З початку протестів було затримано понад 6,7 тисячі осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про кількохЯк відомо, загиблих.
