Депутати просять відкрити справу щодо Кузьміна через заяву про «держпереворот» на Майдані

Депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин скерував до ОГП та ДБР заяву, підписану депутатами кількох фракцій, про правопорушення, скоєне Ренатом Кузьміним, який ініціював неправомірну кримінальну справу про визнання Революції Гідності «державним переворотом».

Про це повідомляє пресслужба партії «Голос», передає Укрінформ.

«Сьогодні депутат фракції «Голосу» у Верховній Раді Ярослав Юрчишин скерував до Офісу генерального прокурора та Державного бюро розслідувань заяву про кримінальне правопорушення, скоєне Ренатом Кузьміним, який ініціював неправомірну кримінальну справу про визнання Революції Гідності «державним переворотом». Заяву підписали й інші депутати «Голосу», а також окремі депутати фракцій «Європейської солідарності» та «Слуги народу», - йдеться у повідомленні.

Депутати просять якнайшвидше, але не пізніше 24 годин з моменту отримання заяви, відкрити кримінальне провадження щодо Рената Кузьміна за статтею 383 Кримінального кодексу України, яка передбачає до 5 років ув'язнення за завідомо неправдиве повідомлення про злочин та завідомо неправдиві обвинувачення в участі в такому злочині.

Читайте також: «Держпереворот» на Майдані, або Скандал, якого можна було уникнути

Як повідомлялося, 19 листопада кілька осіб, які як політики і громадські діячі брали активну участь у подіях Революції Гідності, повідомили про отримання повісток на допит у Державне бюро розслідувань (ДБР) в одній зі «справ Майдану».

Серед тих, хто публічно заявив про отримання такої повістки, - колишній секретар РНБО Олександр Турчинов, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, депутат ВР VIII скликання Тетяна Чорновол.

За словами Чорновол, ДБР «викликає на допит лідерів Майдану 2014 року в рамках розслідування кримінального провадження щодо «незаконного захоплення влади» за заявою заступника генерального прокурора часів Януковича, а нині народного депутата від ОПЗЖ одіозного Рената Кузьміна».

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після жорсткого розгону мирного протесту студентів 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, під час Революції Гідності постраждали 2,5 тис. людей, понад 100 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.