Рада ухвалила закон про олігархів

Верховна Рада ухвалила закон "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" (№5599).

Його підтримали 279 народних депутатів, передає кореспондент Укрінформу.

Документ передбачає внесення змін до низки законів з метою створення Реєстру осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів), визначає порядок включення осіб до Реєстру та наслідки такого включення, запроваджує декларування публічними службовцями контактів з особами, включеними до зазначеного Реєстру.

Так, згідно з ухваленим законом, олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації; є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до Закону "Про захист економічної конкуренції" та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище; підтверджена вартість активів особи та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Читайте також: Раді не вдалося відсторонити Стефанчука від ведення засідання

Розрахунок вартості активів здійснюється сукупно за розмірами активів особи та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких є така особа. При розрахунку вартості таких активів не враховуються активи, що належать особі в засобах масової інформації.

Рішення про визнання особи олігархом приймається Радою національної безпеки і оборони на підставі подання Кабінету Міністрів, члена РНБО, Національного банку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету України.

Апарат РНБО за 10 робочих днів до дня проведення засідання, на якому заплановано розгляд подання про визнання певної особи олігархом, направляє такій особі за місцем її реєстрації повідомлення про таке засідання, в якому викладаються ознаки стосовно такої особи. Повідомлення після його направлення публікується на офіційному вебсайті Ради національної безпеки і оборони України.

Читайте також: У законопроєкті про олігархів уточнили критерії внесення до реєстру – Веніславський

Особа, яка отримала таке повідомлення, або ознайомилась з ним на офіційному вебсайті РНБО, має право подати до Апарату РНБО в письмовій формі особисті пояснення та інші документи з цього приводу не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до дня проведення засідання, на якому заплановано розгляд відповідного подання. За клопотанням особи та на підставі відповідного рішення РНБО її особисті пояснення можуть бути заслухані на засіданні.

Неотримання особою повідомлення, неподання нею в письмовій формі особистих пояснень або інших документів, відмова у заслуховуванні її особистих пояснень на засіданні РНБО чи неявка її на таке засідання, у тому числі з поважних причин, не є підставою для відкладення або нерозгляду Радою нацбезпеки і оборони подання про визнання її олігархом.

Рішення РНБО про визнання особи олігархом є підставою для включення таких осіб до Реєстру осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів).

Передбачається, що офіційному вебсайті Ради національної безпеки і оборони забезпечується вільний та безкоштовний до відомостей Реєстру з можливістю їх перегляду, копіювання та роздруковування у тому числі у вигляді електронного документа, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами з метою повторного використання.

Читайте також: До реєстру олігархів можуть потрапити представники середнього бізнесу - Денісова

Особам, включеним до Реєстру, забороняється: здійснювати внески у вигляді власних грошових коштів, виконання робіт, надання товарів, послуг чи у вигляді грошових коштів, виконання робіт, надання товарів, послуг пов’язаними особами та/або юридичними особами, кінцевим бенефіціарним власником яких є така особа, на підтримку партій, здійснювати внески до виборчих фондів кандидатів (крім власного виборчого фонду), партій під час виборчого процесу відповідно до Виборчого кодексу; бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації; фінансувати будь-яку політичну агітацію, або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Особа, визнана олігархом, з моменту її включення до Реєстру зобов'язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Законом "Про запобігання корупції".

До другого читання законопроєкту народні депутати запровадили визначення поняття представника особи включеної до Реєстру (представник олігарха) – це фізична особа, яка проводить зустрічі (розмови) з публічними службовцями від імені та/або в інтересах особи включеної до Реєстру.

У випадку контакту публічного службовця з особою, включеною в Реєстр, або її представником, такий публічний службовець зобов'язаний подати декларацію про контакти.

Читайте також: Деолігархізація стимулюватиме розвиток конкуренції – радник Президента

Під контактом з особою, включеною до Реєстру, розуміється зустріч та розмова (у тому числі проведені онлайн) будь-якого змісту, крім таких заходів за участю публічних службовців разом з особою із Реєстру: в офіційних заходах, перебіг яких відображається в режимі прямої трансляції по радіо, телебаченню або в інтернеті; судових засіданнях; офіційних заходах, ініційованих органами державної влади, інформація про які розміщена на офіційному вебсайті відповідного органу.

Порушення обов'язку подання декларації про контакти є підставою для притягнення особи до політичної та/або дисциплінарної відповідальності.

Неповідомлення особою, включеною до Реєстру, або її представником про факт включення її або особи, яку він представляє, до Реєстру не звільняє публічного службовця від відповідальності за ненадання декларації про контакти.

Передбачається, що закон буде діяти 10 років.

Депутати розглядали законопроєкт постатейно, застосувавши до нього відповідну процедуру, згідно зі статтею 119 регламенту Верховної Ради.

Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні законопроєкт про деолігархізацію був ухвалений 1 липня.