Ліси, «зелена» енергетика та Україна: Зеленський написав колонку про зміни клімату
Президент Володимир Зеленський переконаний, що від дій держав і бізнесу упродовж десятиліття у питанні зменшення темпів кліматичних змін залежить подальший розвиток людства.
Про це він написав у колонці для проєкту Green Deal агентства Інтерфакс-Україна, повідомляє Укрінформ.
«Від того, що саме встигнуть зробити держави і бізнес протягом цього десятиліття, залежить подальший розвиток людства. Якщо не вдасться зменшити темп кліматичних змін, то після 2030 року соціальні та економічні втрати будуть настільки значними, що ми це просто навіть ще не уявляємо. Ніхто у світі не здатен закритися від цієї загрози у своїх національних кордонах. І ніхто не зможе обіграти клімат за рахунок політиканства», – зазначив Президент.
Зеленський підкреслив, що потрібно відмовитись від намагань перекласти відповідальність за кліматичні зміни на когось іншого – те, що, за його словами, часто практикують політики і топменеджери.
На його думку, кожна держава і кожна компанія повинні зробити свій справедливий внесок у те, щоб зупинити руйнацію нашого природного середовища.
«Це ж зрозумілі речі. Наприклад, ми вітаємо Декларацію лідерів про користування лісами та землею, яку ініціювала Велика Британія. Відновлення та захист лісів мають бути безумовним пріоритетом. Україна вже почала цю роботу, і за 10 років площа лісів у нашій країні зросте на 10 мільйонів гектарів. Інший важливий крок, який можна погодити саме зараз у Глазго і який ми підтримуємо, – глобальна ініціатива для зменшення викидів метану. Це один з найнебезпечніших парникових газів, і наукових досліджень на підтвердження цього достатньо», – зауважив глава держави.
Президент зазначив, що треба враховувати реальні економічні обставини кожної країни і шукати такий шлях для реалізації спільних цілей, який буде сприйматися і підтримуватися суспільствами, але клімат не може просто зачекати, потрібні дії.
Глава держави наголосив, що розпад традиційного життєвого устрою в багатьох регіонах світу спровокує ще більше міграційних криз, ніж було останнім часом, конфлікти за доступ до родючих земель та питної води можуть стати повсякденністю принаймні на кількох континентах, а різна швидкість зеленої трансформації багатих країн та країн, що розвиваються, може призвести до бурхливого зростання несправедливості в економічних відносинах між країнами, а отже і створити ґрунт для популістичного опору кліматично відповідальній політиці.
«Тому це не просто моральний обов’язок багатих країн – допомогти країнам, що розвиваються, у забезпеченні зеленої модернізації економік. Це частина глобальної технології порятунку», – заявив Зеленський.
Він додав, що країни здатні зупинити катастрофічні кліматичні зміни, якщо усі, від кого це залежить, будуть сумлінними.
Як повідомлялося, 31 жовтня у Глазго під егідою ООН розпочалася кліматична конференція СОР-26, що триватиме до 12 листопада.
Саміт у Глазго проходить із запізненням на рік через пандемію коронавірусу. Шість років тому у Парижі близько 200 країн узгодили індивідуальні плани у боротьбі з глобальним потеплінням. Згідно з Паризьким пактом, країни мають переглядати свої попередні зобов'язання щодо скорочення викидів вуглецю кожні п'ять років, а потім оголошувати про плани зі ще більшого та швидшого скорочення.
Фото: ОП