Зеленський лідирує у президентському рейтингу, серед партій найбільшу підтримку має «ЄС»
У парламентському рейтингу відносно найбільшу підтримку має партія «Європейська солідарність», на другому місці – «Слуга народу». У президентському продовжує лідирувати Володимир Зеленський, на другому місці – Петро Порошенко.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 5-13 лютого 2022 року.
Як зазначається у пресрелізі, станом на 5-13 лютого відносно найбільшу підтримку має партія «Європейська солідарність», яку підтримали б 15,5% серед усіх респондентів і 22,9% серед тих, хто збирається голосувати. На другому місці – «Слуга народу», за яку проголосували б 11,1% серед усіх респондентів і 16,4% серед тих, хто визначився з вибором. Різниця між партіями – понад похибку, тобто формально «ЄС» перебуває на першому місці, «Слуга народу» – на другому місці.
Третє місце ділять партії «Батьківщина» (відповідно, 7,8% і 11,5%) та «ОПЗЖ» (6,8% і 10,1%). Крім цього, понад 5% мають партії «Наші» (4,2% і 6,2%), «Розумна політика» (3,9% і 5,8%) і «Сила і честь» (3,5% і 5,1%). Інші партії мають нижчу підтримку.
«Порівняно з груднем 2021 року у випадку практично всіх партій (в т.ч. партій-лідерів) різниця в рейтингу – у межах похибки, тобто статистично значущих змін не було. Лише у випадку партій «Сила і честь» та «Голос» має місце деяке зниження рейтингу. Водночас, якщо в грудні 2021 року різниця між «ЄС» і «Слугою народу» була в межах статистичної похибки (тобто формально партії ділили перше місце), то зараз «ЄС» має «чисте» перше місце, а «Слуга народу» – друге місце», – зазначають у КМІС.
Щодо президентського рейтингу, то найбільшу підтримку продовжує мати Володимир Зеленський, за якого проголосували б 19,1% серед усіх респондентів і 25,1% серед тих, хто визначився з вибором. На другому місці – експрезидент, лідер «Євросолідарності» Петро Порошенко з показниками 16,6% серед усіх респондентів і 21,8% серед тих, хто визначився з вибором. Різниця в підтримці кандидатів – понад похибку, тобто формально Зеленський – на першому місці, Порошенко – на другому місці. До трійки лідерів також входить очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко (відповідно, 8,9% і 11,8%).
Далі йдуть співголова партії ОПЗЖ Юрій Бойко (6,3% і 8,3%), ексголова ВР Дмитро Разумков (5,5% і 7,2%), лідер партії «Наші» Євгеній Мураєв (4,9% і 6,5%), очільник партії «Сила і честь» Ігор Смешко (4,6% і 6,1%), експрем’єр Володимир Гройсман (3,6% і 4,8%), лідер Радикальної партії Олег Ляшко (3% і 3,9%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.
«Порівняно з груднем 2021 року лише у випадку Бойка простежується статистично значуще (понад похибку) зростання рейтингу. У всіх інших випадках різниця в рейтингу – у межах похибки. Крім цього, доцільно звернути увагу на скорочення розриву між Зеленським і Порошенком – якщо в грудні різниця становилася 7,4% (серед тих, хто визначився з вибором), то зараз різниця – 3,3%», – прокоментували у КМІС.
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, однозначно важко сказати, що саме мало вплив на поточну електоральну ситуацію (а також наскільки тривалим буде цей вплив і наскільки він зафіксується). «Крім цього, не варто забувати, що для багатьох виборців не стільки «політичні» події, скільки внутрішні економічні та соціальні фактори більше визначають підтримку (чи не підтримку) окремих політичних сил. У будь-якому випадку, як і раніше, розрив між топкандидатами і партіями досить невеликий, що робить різницю між підтримкою кандидатів і партій дуже контекстно залежною і «відкритою» до коливань», – додав він.
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%; 2,1% для показників, близьких до 25%; 1,5% – для показників, близьких до 10%; 1,1% – для показників, близьких до 5%.