Українці хочуть бачити у медіа більше про викриття корупції
Про це свідчать результати соціологічного дослідження “Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропаганди”, презентовані в Укрінформі.
Згідно з опитуванням, на запитання про те, чого має бути більше у ЗМІ, 45,6% респондентів відповіли - викриття корупції, 40,6% - аналізу та пояснення економічної ситуації в Україні та світі, 37,1% - висвітлення позитивних змін у державі та суспільстві, 28,9% - розкриття гострих соціальних проблем, 27,6% - висвітлення реформ. Водночас 24,2% опитаних воліли б бачити більше матеріалів про важливі події у світі, 24,7% - критики влади, 23,5% - матеріалів про охорону здоров’я та роботу медиків.
На думку 19,4% респондентів, медіа мають більше висвітлювати бойові дії на сході України, а 7,1% респондентів хочуть бачити більше матеріалів про життя Криму та ОРДЛО.
Коментуючи результати дослідження, політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський звернув увагу на те, що 37,1% респондентів прагнуть висвітлення позитивних змін у державі та у суспільстві.
“Дуже важливо, що люди хочуть бачити висвітлення позитивних змін у державі та у суспільстві. Але, знову ж таки, попередження до масмедіа: тут не треба вигадувати, не треба займатися пропагандою... На медіа лежить завдання пояснити, чому певні зміни є позитивними або негативними, а не слугувати інструментами пропаганди, щоб щось навмисно принижувати, очорнювати, а щось навмисно підносити, подавати як якісь позитивні зміни. Запит на позитив на телебаченні є, але і тут роль медіа критично важлива, щоб не маніпулювати цим запитом”, - пояснив Бурковський.
Загальнонаціональне дослідження проведене на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 17 по 22 грудня 2021 року. Вибіркова сукупність складає 2018 респондентів та охоплює повнолітнє населення України, за винятком тимчасово окупованих територій АР Крим, частин Донецької та Луганської областей. Максимальна теоретична похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%.
