Україна працює над чітким баченням імплементації висновків Венеційської комісії
Для України висновки та рекомендації Венеційської комісії щодо законів про деолігархізацію і нацменшини та законопроєкту про процедуру відбору суддів Конституційного суду не були неочікуваними.
Українська сторона вже працює над вироблення чіткого бачення подальших років для їх імплементації. Про це у коментарі Укрінформу повідомила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
«Ми продовжуємо роботу над виконанням семи рекомендацій Європейської комісії, це необхідно для переходу на наступний рівень процесу вступу до Євросоюзу – відкриття перемовин. Венеційська комісія 10-13 червня опублікувала три висновки по двох законах (про деолігархізацію і нацменшини – ред.) і одному законопроєкту (про процедуру відбору суддів КСУ – ред.) . Тексти висновків та рекомендації не стали для нас неочікуваними, і ми вже працюємо над вироблення чіткого бачення подальших кроків для їх імплементації», - сказала Стефанішина.
Водночас вона звернула увагу на кілька моментів. Зокрема, коментуючи висновок по законопроєкту №9322 про вдосконалення процедури відбору суддів Конституційного суду, Стефанішина відзначила, що Венеційська комісія підтримала запропонований підхід.
«Того ж дня, коли був опублікований висновок, законопроєкт був проголосований у першому читанні, наразі він готується до другого з урахуванням висловлених Венеційською комісією позицій», - поінформувала урядовиця.
Вона також зауважила, що стосовно так званого антиолігархічного закону велися тривалі консультації. «У своєму висновку Венеційська комісія рекомендувала відтермінувати імплементацію закону. Після війни ми здійснимо його комплексну оцінку і повернемося до цього питання. Тим часом Венеційська комісія закликала до впровадження системних кроків, які обговорювалися раніше, і ми підтвердили готовність це робити», - зазначила віцепрем’єрка.
Стефанішина також нагадала, що Венеційська комісія привітала ухвалення Закону України «Про національні меншини (спільноти)» і відзначила співпрацю української сторони у підготовці висновку до нього.
«Ми вдячні за цей діалог. Водночас аргументи української сторони не були повною мірою почуті. Ми наголошували на важливості врахування контексту, тобто факту повномасштабної війни Росії проти України. На жаль, у висновку бракує розуміння чутливості ряду питань та особливостей українського випадку», - констатувала вона.
У цьому контексті віцепрем’єрка зауважила, що хоча предметом розгляду був рамковий закон, ухвалений парламентом у грудні минулого року, Венеційська комісія включила у текст висновку рекомендації щодо інших законів.
«Наразі ми вже опрацьовуємо висновок та готуємо бачення подальших кроків. Водночас хочу зазначити, що триває велика системна робота над Державною цільовою програмою для захисту прав та можливостей національних меншин (спільнот). Частина рекомендацій Венеційки буде врахована у Програмі, концепція якої вже затверджена урядом», - поінформувала Стефанішина.
Вона також нагадала, що при розробці цих документів було проведено десятки консультацій з представниками національних меншин (спільнот) і залучені експерти Ради Європи, Європейської Комісії.
Як повідомляв Укрінформ, Венеційська комісія 13 червня оприлюднила висновки щодо закону "Про національні меншини (спільноти)", у якому рекомендувала Україні переглянути деякі положення цього євроінтеграційного закону, а також щодо Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» з рекомендацією відтермінувати його імплементацію через війну.