Парламент ухвалив за основу законопроєкт про уточнення процедури відбору суддів КСУ
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Телеграмі народний депутат Ярослав Железняк.
За законопроєкт №9322 у першому читанні віддали голоси 248 депутатів, зауважив Железняк.
Зокрема, документ пропонує визначити, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів призначення суддів КСУ у процесі конкурсного відбору кандидатів, рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють кандидатів.
Документ також пропонує збільшити до 30 днів строки для подання документів особами, які претендують на участь у конкурсному відборі на посаду судді КСУ.
Законопроєкт передбачає надати можливість особам, які виявили намір обійняти посаду судді КСУ та відповідають визначеним Конституцією вимогам, але не подали всіх необхідних документів чи подали їх із помилками та неточностями, подати або виправити документи протягом додаткового строку.
Крім того, пропонується визначити, що у період дії воєнного стану щодо осіб, які претендують на посаду судді, судді КСУ, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, проводиться спеціальна перевірка, а також перевірка, передбачена Законом "Про очищення влади".
Передбачається, що за критеріями високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності у сфері права кандидати отримуватимуть лише 2 оцінки – «відповідає» або «не відповідає».
З кандидатів, які отримали оцінку «відповідає», дорадча група експертів формує загальний список, а після того - рейтинговий, де кандидати будуть розміщуватися залежно від кількості голосів на їхню підтримку.
Дорадча група експертів приймає рішення щонайменше чотирма голосами її членів, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними організаціями чи Європейською комісією "За демократію через право". Якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів "за" і "проти" Дорадча група експертів не може ухвалити рішення, проводиться повторне голосування. Якщо кількість голосів за і проти знову однакова, вирішальними є голоси трьох членів дорадчої групи, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними організаціями чи Венеційською комісією.
Згідно з документом, дорадча група оприлюднює рішення стосовно кандидатів, які отримали оцінку «не відповідає» за критеріями високих моральних якостей або визнаного рівня компетентності у сфері права, без наведення мотивів. Рішення із мотивуванням оприлюднюються лише на вимогу кандидата, який отримав таку оцінку.
Пропонується також збільшити строки для призначення осіб до першого складу дорадчої групи експертів.
Водночас передбачається встановити, що з дня набрання чинності законом усі процедури відбору кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсних засадах, розпочаті суб’єктами призначення та не завершені станом на день набрання ним чинності, вважаються припиненими без окремого рішення суб’єктів призначення, та оголошуються заново.
Як повідомляв Укрінформ, наразі у Конституційному Суді чинними залишаються 13 суддів. Для кворуму необхідна присутність 12 суддів, а для ухвалення рішення — 10. Загалом у КС має бути 18 суддів.
