Коли червоне світло вогню змінюється на зелений колір відновлення: два роки довкіллєвих реформ в Україні або рух до ЄС в умовах війни

У будь-якій справі важливо періодично проводити повний check-up досягнень та встановлювати нові завдання на наступні етапи.

Цими днями минає два роки, як ми з командою працюємо над формуванням політики у сфері захисту довкілля та реалізацією відповідних реформ в Україні. Що вдалося за цей час?

ВІЙНА ТА ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ

У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну люди рятували себе та країну. Ми ж розуміли, що понівечене війною довкілля України вже зовсім скоро стане кейсом, до якого також буде прикута увага всього світу. Тож оперативно розробляли методики обрахунку збитків природі від війни та створювали цифрові інструменти.

Ми пройшли шлях від запуску унікального для світу онлайн сервісу фіксації збитків “ЕкоЗагроза” та розробки універсальних методик обрахунку шкоди природі до об'єднання міжнародної спільноти навколо питань відповідальності агресора. Ми йдемо ще далі –  поряд із вже виробленими механізмами натурального вираження збитків, ми прагнемо створити  чіткі алгоритми оцінки втрат екосистемних послуг.

Наразі вже зафіксовано майже 4,5 тисячі злочинів росії проти української природи. Розмір збитків сягає  майже 2,4 трлн грн.

Завдяки лідерству Президента України Володимира Зеленського наслідки війни для українського довкілля набули геополітичних масштабів. Пункт 8 Формули миру «Екологічна безпека» заклав нові сенси – це не лише обрахунок збитків, розмінування та відновлення природи, але й формування єдиних підходів відродження довкілля та запобігання нанесенню йому шкоди в майбутньому.

“Під парасолькою” пункту 8 Формули Миру Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни під головуванням екс-міністерки закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем та голови Офісу Президента України Андрія Єрмака напрацювала Екологічний договір для України. Це – 50 рекомендацій, які втілюють уніфікований підхід до оцінки впливу війни на довкілля, визначають підходи до компенсації за заподіяну шкоду, а також пропозиції щодо “зеленого” відновлення.

Міндовкілля розробило проєкт Довкіллєвої декларації, яка має запустити анонсовану Президентом Глобальну платформу для оцінки збитків. Цей документ вперше ми презентували світу під час форуму United for Justice. United for Nature, який ми організували спільно з Офісом Генерального прокурора у жовтні минулого року.  Наразі готовність доєднатися до цієї роботи вже висловили такі країни, як Німеччина, Фінляндія, Болгарія, Нова Зеландія,  Італія, Австралія, Естонія, Литва, Молдова, Румунія, Чехія, Швеція.

Крім того, ми продовжили трек, запущений Президентом України, та працювали над підвищенням суб'єктності України на міжнародній арені у питаннях захисту довкілля. За два роки роботи команди  міністерства маємо понад 150 міжнародних зустрічей та домовленостей про підтримку партнерів у розвитку довкіллєвої політики. За два роки війни Україну відвідало більше моїх колег, міністрів з питань охорони довкілля та клімату, ніж за весь час незалежності України.

НЕ МЕНШ ВАЖЛИВИЙ ТРЕК ПОПРИ ВІЙНУ – ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ

Переговорний розділ 27 "Environment/Довкілля" входить в Топ-5 розділів за кількістю актів права ЄС, які Україні потрібно імплементувати. Це майже 200 директив та регламентів. За оцінками Єврокомісії, наш прогрес лише за 2022-2023 роки становить 4 бали з 5-ти можливих. За цей період в Україні було схвалено 13 євроінтеграційних законів у сфері захисту довкілля.

Наприклад, Україна ратифікувала дві поправки до Конвенції Еспо. Україні вдалося закрити 20-річний спір з Румунією з виконання вимог Конвенції Еспо при будівництві каналу «Дунай-Чорне море». Ми продемонстрували світу, що хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого.

Після 10 років зволікань Україна нарешті приєдналася до Мінаматської конвенції про ртуть, що дає змогу за підтримки міжнародних партнерів позбутися отруйного металу на своїй території. Адже як сторона Конвенції, ми матимемо доступ до цільових ресурсів Глобального екологічного фонду, а також зможемо отримати технічну та експертну допомогу.

Верховна Рада України схвалила Закон "Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією", ратифікувала Нагойсько-Куала-Лумпурський додатковий протокол про відповідальність і відшкодування, який допоможе відновити втрачене біорізноманіття через терористичні дії РФ. Кабінетом Міністрів України схвалено Водну стратегію до 2050 року. Ми прийняли необхідні зміни щодо державної системи моніторингу довкілля та низку документів щодо поліпшення якості повітря.

Україна запустила реформу системи управління відходами. По спливу 20 років дискусій та зволікань, ми нарешті почали цей рух, щоб наздогнати Європу, змінити радянські підходи до управління відходами на сучасні та вирішити накопичені проблеми.

Сьогодні вже ні в кого немає сумнівів, що Україна це ЄС і ми точно отримаємо своє місце за круглим столом європейської родини. Свідчення цього – потужна політична підтримка від ЄС. Так, вперше в історії, у ЄС було прийнято рішення про долучення до Програми «LIFE» країни, яка ще не має статусу члена Європейського Союзу. І цією країною стала Україна. Тож ми матимемо можливості і потрібне фінансування для реалізації великих довкіллєвих проєктів.

Друге не менш важливе політичне рішення – отримання Україною офіційного статусу спостерігача у Севільському процесі. Так, у нас поки ще немає права голосу тут, але  ми вже можемо вчитися працювати за новими правилами, щоб відновити свою промисловість за найкращими доступними технологіями та методами управління.

Тож коротко зупинюся на цій та інших євроінтеграційних реформах.

ЗАПОБІГАННЯ ПРОМИСЛОВОМУ ЗАБРУДНЕННЮ АБО ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ

У травні минулого року за нашої адвокації у першому читанні народні депутати схвалили законопроєкт 6004-д, який дозволить імплементувати положення Директиви 2010/75/ЄС та запустить в екомодернізацію промисловості за найкращими доступними технологіями та методами управління (НДТМ). Ми вже спільно з німецькими експертами переклали 10 Довідкових референтних документів з НДТМ, які діють у ЄС та мають бути впроваджені в Україні. Наразі над текстами працюють 6 робочих груп, створених при Міністерстві.

Ми запустили Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів, який створили за аналогією з європейським. Єдина відмінність “українського формату” – це більш зручна онлайн процедура. Вже за два роки плануємо інтегрувати наш реєстр з Європейським. Відтак зможемо обмінюватися актуальними, верифікованими даними з компетентним органам ЄС та синхронізувати власну довкіллєву політику.

КЛІМАТИЧНИЙ ТРЕК УКРАЇНИ

В умовах війни у 2022 році Україна вперше в історії представила свій павільйон на Конференції ООН зі зміни клімату СОР27. Торік ми продовжили цей тренд на полях СОР28, де зібралися понад 100 тисяч представників з усього світу. Робота наших павільйонів – це майже 30 днів прикутої уваги світу до впливу війни на українське довкілля, тисячі відвідувачів, більше 30 різноманітних заходів, сотні публікацій у міжнародних ЗМІ. А ще нові партнери, декларації та угоди, перемовини з запуску СВАМ, приєднання до Кліматичного Клубу, адвокація Формули миру та платформи з підрахунку збитків, протистояння російському лобі.

На COP28 у Дубаї ми презентували нову кліматичну політику України. Маємо дорожню карту для реалізації амбітних цілей. Ми вже підготували проєкти основного кліматичного закону України та Стратегії реалізації державної політики у сфері зміни клімату до 2035 року. Завершуємо впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, цифровізуємо останній її елемент – подання звітності операторами установок. 

Наприкінці минулого року за підтримки Європейського Союзу ми відкрили Кліматичний офіс і цим завершили розбудову кліматичного врядування в Україні. Вже побудували всю необхідну архітектуру. Завдяки фінансуванню в розмірі 3,5 мільйона євро від ЄС та Міжнародної кліматичної ініціативи ця установа сприятиме змінам в кліматичному ландшафті України.

Ми готові бути учасником карбонмаркету. Маємо домовленості із Швейцарією та Японією щодо викупу надлишкових квот в рамках статті 6 Паризької угоди. Так, наразі працюємо над детальним планом реалізації Механізму спільного кредитування між Україною та Японією. Подібний механізм вже працює у 28 країнах. Для нас це можливість залучити додаткові ресурси для впровадження кліматично-дружніх проєктів та відновлення деокупованих регіонів за “зеленими” технологіями.

Ми ухвалили План заходів із скорочення викидів метану «Global Methane Pledge». До 2030 року плануємо скоротити їх на 30%.

Попереду – запуск системи торгівлі квотами на викиди, підготовки України до входження в кордони механізму СВАМ. Поточний рік – це однозначно рік кліматичного діалогу для України для подальшої євроінтеграції та слідування світовому кліматичному порядку денному.

МИ ЗАВЕРШИЛИ РЕФОРМУ НАДРОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Осучаснили правила роботи сектору, наблизили їх до стандартів ЄС. Ця реформа про досягнення стратегічних цілей нашої країни – про євроінтеграцію та долучення України до Сировинної стратегії ЄС до 2030 року як одного з ключових партнерів; про поєднання зусиль та входження в ланцюжки виробництва високотехнологічної продукції та декарбонізацію видобувної промисловості, про запуск сталих проєктів та залучення міжнародних інвестиції. Це реформа про забезпечення необхідними ресурсами нашої відбудови та про українську сировинну та енергетичну безпеку.

Як економічний результат реформи наведу лише один приклад – з 2023 року надходження до Держбюджету від надання спецдозволів на користування надрами сягнули рекордних 2,85 млрд грн.

УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ – “МАХОВИК” РЕФОРМИ ЗАПУЩЕНО

У червні 2022 року Україна нарешті зробила перший крок на шляху до цивілізованого управління відходами – Верховна Рада схвалила рамковий євроінтеграційний закон.

Щоб його положення запрацювали на практиці, ми вже пройшли значний шлях: розроблено та прийнято Урядом понад 20 постанов. Міністерство затвердило з десяток наказів для впровадження європейських вимог до об’єктів оброблення відходів. Ми розпочали процедуру стратегічної екологічної оцінки Національного плану управління відходами. Ми синхронізувалися з ЄС та гармонізували наші процедури класифікації відходів з вимогами ЄС або з так званим List of Waste. Запровадили нову дозвільну систему для операції з оброблення відходів (те, що мало б працювати в Україні ще з 2016 року). Запустили Інформаційну систему обліку та контролю за побутовими відходами.

У Верховній Раді на розгляді вже знаходиться законопроєкт "Про упаковку та відходи упаковки", що вперше вводить в Україні модель розширеної відповідальності виробника. А це шлях до відсутності викинутої упаковки на узбіччях українських доріг, в українських лісах та парках. Розроблено законопроєкти про відходи видобувної промисловості та про електричне та електронне обладнання.

А ще ми дали старт низці пілотних проєктів зі створення сміттєобробних кластерів у регіонах. Всього по Україні необхідно побудувати 207 нових сучасних сміттєпереробних заводів. Вже маємо інвестора, який співфінансуватиме реалізацію проєкту на Київщині. Є інтерес до проектів на Полтавщині, Одещині, Івано-Франківщині. Аналогічні формати співпраці розпочинаємо в Сумській, Житомирській, Закарпатській та Харківській областях.

РЕФОРМА ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА – НА ФІНІШНІЙ ПРЯМІЙ

Її ми проводимо з врахуванням найкращого європейського досвіду. Вже змінили систему управління державними лісогосподарськими підприємствами, розділили господарюючу і контролюючу функції. Так, 164 державні  лісогосподарські підприємства об'єднали в єдине ДП «Ліси України», а замість 24 обласних управлінь лісового та мисливського господарства створили 9 міжрегіональних управлінь Держлісагентства.

Результати реформи можна побачити у декількох конкретних цифрах – ДП “Ліси України” торік збільшило прибуток у понад два рази до 3 млрд грн. У бюджети усіх рівнів надійшло податків на рекордних 10,5 млрд грн.

Серце реформи – цифровізація. Щоб забезпечити людей теплом взимку в умовах війни ми запустили державний інтернет-магазин “ДроваЄ”, де кожен може зробити замовлення з доставкою до оселі у декілька кліків. Жоден лісорубний квиток чи сертифікат більше не видається на папері, а комп'ютер не вміє брати хабарі. І це лише частина кейсів. 

У 2023 році відкрили три нових лісових селекційно-насіннєвих центри – у Волинській, Івано-Франківській та Сумській областях. У 2024 плануємо побудувати 2 таких центри. Програму Президента “Зелена країна” виконано на понад 50% – вже висаджено більше 505 млн сіянців. Ми заклали правове підґрунтя для збереження самосійних лісів та збільшення лісистості України.

НОВИЙ ПІДХІД ДО МЕНЕДЖМЕНТУ У СФЕРІ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТАКОЖ ДАЄ СВОЇ РЕЗУЛЬТАТИ

Навіть в умовах війни 2023 рік став рекордно прибутковим для природно-заповідного фонду. Надання якісних послуг та самостійне виробництво – це ті пріоритети, які сприяли росту власних надходжень Нацпарків.

Так, якщо порівнювати з довоєнним 2021 роком, то сьогодні маємо наступні результати:

● за цей час кількість відвідувачів зросла з 505,5 тисяч до 873,8 тисяч;

● майже у 4 рази збільшились надходження від рекреаційної діяльності парків – з 10,5 млн грн до 41,5 млн грн. І це тільки початок.

Наразі ми зменшуємо навантаження на державний бюджет і при цьому підвищуємо якість послуг у природоохоронних установах. Для цього вже затверджено зміни до переліку платних послуг, які можуть надаватися установами природно-заповідного фонду. Основна суть у тому, що чим більше послуг надаватиметься Нацпарком, то вищою має бути зарплата його працівників. Таким є наш шлях до цивілізованого управління природними багатствами.

Щоб зберегти ці природні багатства, ми продовжуємо створювати електронний Кадастр природно-заповідного фонду. Це той інструмент, який унеможливить зазіхання на цінні території України, не дасть жодного шансу “не помітити” межі таких територій та організувати на них будь-яку іншу діяльність, окрім природоохоронної. 

До речі, по спливу 10 років, урядовою командою, ми нарешті повернули у власність українського народу урядову резиденцію “Межигір'я” та надали їй статус парку-пам’ятки державного значення. Територія «Межигір’я» тепер належать до земель природно-заповідного фонду.

РЕФОРМА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ – РЕАНІМОВАНА

Це та реформа, про яку тривалий час дискутували до повномасштабного вторгнення росії. Однак сьогодні акценти змінилися. Часу зволікати немає. Війна стала лакмусовим папірцем для екоконтролю. Інспектори роблять те, що не робив ніхто в світі. Збір інформації про військові злочини рф проти природи, обрахунок збитків довкіллю від війни – це робота Держекоінспекції. Від того, наскільки якісно та оперативно її зможуть виконувати інспектори та чи матимуть необхідне матеріально-технічне забезпечення, а лабораторії відповідне сучасне обладнання, залежить якість та обсяг доказової бази. А отже притягнення агресора до відповідальності в Міжнародних судах. Інший вектор реформи – наближення України до Європейської родини.

Стратегія реформування системи державного екологічного контролю та операційному плані її виконання у 2024-2026 роках вже пройшли громадське обговорення та незабаром будуть представлені на розгляд Уряду.

ВОДНІ РЕСУРСИ – УКРАЇНА НА ПІВШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ МЕНЕДЖМЕНТУ

Україна як ніхто знає ціну водним ресурсам. Внаслідок підриву росіянами греблі Каховської ГЕС ми втратили 14 млрд куб. м води – це дві доби водоспоживання для всього світу або потреби у воді України на 1,5 року. Однак ми продовжуємо дбати про те, що маємо.

Ми схвалили Водну стратегію до 2050 року. Це надважливий документ на шляху до виконання наших євроінтеграційних зобов’язань, а також вирішення основних водних проблеми країни. Розробили Плани управління всіма річковими басейнами країни.

Ми посилюємо співпрацю з сусідами – наприклад, підписали з Молдовою та Румунією Декларацію про співробітництво у сфері управління міжнародним водним басейном річки Прут.

Йдемо далі та в умовах воєнного бюджету шукаємо шляхи збалансованого використання водних ресурсів та забезпечення доступності води для кожного українця. Для цього плануємо створити Національну акціонерну компанію “Вода України”, яка забезпечить відкритий та ефективний моніторинг вод та контроль за використанням водних ресурсів.

МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ – БУДУЄМО НОВУ НАЦІОНАЛЬНУ СИСТЕМУ

Вибудувати якісну довкіллєву політику можливо лише на основі достовірних даних про кожен компонент природи. Тож сьогодні ми зосереджені на розвитку власної комплексної системи моніторингу. Для цього вже закладено необхідний базис – в Україні прийнято Закон, який запустив реформу.  Наразі регіони займаються розбудовою системи екологічного моніторингу. У подальшому центри моніторингу працюватимуть у кожній області. Ми прагнемо не просто збирати екологічні дані і відкривати їх, як це передбачено Орхуською конвенцією, а й належним чином систематизувати.

І все це про євроінтеграцію та наше майбутнє.

ЯКИМ ДОСВІДОМ УКРАЇНА МОЖЕ ПОДІЛИТИСЯ З ЄВРОПЕЙСЬКОЮ РОДИНОЮ СЬОГОДНІ У ДОВКІЛЛЄВІЙ СФЕРІ

Це однозначно своїм прогресом у цифровізації галузі.

Наприклад, при розробці Інформаційної системи управління відходами ми вивчали досвід Болгарії, Фінляндії, Австрії, Франції. У цих країнах системи працюють у напівавтоматичному режимі: підприємці завантажуються PDF-файли, а посадовці обробляють їх у ручному режимі. Ми ж автоматизуємо всі процеси.

Ми створили унікальний для світу сервіс ЕкоЗагроза, у якому українці отримують актуальну інформацію про стан довкілля. ЕкоЗагроза акумулює дані із 750 постів контролю радіаційного забруднення у Східній Європі та з майже 5 тисяч постів контролю за станом води, повітря. Тут є вся інформація, що рятує життя – сповіщення про повітряні тривоги, хімічну небезпеку; показники забруднення води, повітря, інструкції на випадок екологічних надзвичайних ситуацій.

На ЕкоЗагрозі українці повідомляють державу про факти завдання шкоди природі. Державні екологічні інспектори вже фіксують через ЕкоЗагрозу результати перевірок, проведених за зверненнями українців. У подальшому ми бачимо  ЕкоЗагрозу щоденним невід'ємним інструментом кожного екоінспектора. Це дозволить назавжди закрити дискусії щодо можливості підробки документів та перекручування фактів. Це той антикорупційний запобіжник, який дасть кожному громадянину впевненість у прозорості екоконтролю.

На ЕкоЗагрозі також плануємо впровадити громадський контроль за підприємствами-забруднювачами, створити екопаспорти кожної точки на мапі України, а ще запровадити український індекс якості повітря (AQI).

Наша платформа ЕкоСистема це також про антикорупцію, про прозорість та зручність взаємодії громадян, бізнесу і держави. ЕкоСистема стала тим національним інструментом, який дав можливість бізнесу отримувати послуги у сфері захисту довкілля онлайн 24/7, а громадськість отримала постійний доступ до відкритих довкіллєвих реєстрів.

Сьогодні ЕкоСистема має понад 1,3 млн користувачів. У ній працює майже 92,5 тис. підприємців. Для них онлайн доступна 21 послуга із 29 існуючих у довкіллєвій сфері. Всього за цей час бізнес оформив тут понад 120 тис. дозвільних документів.

Крім того, завдяки переведенню довкіллєвих послуг в онлайн в країні вже зекономлено 7,5 млн аркушів паперу або врятовано близько однієї тисячі дерев.  Через відсутність потреби чекати на друковані листи з відповідями підприємці заощадили 2 млн 850 тис. днів, а ще 300 тис. літрів бензину, які раніше витрачали на доставку до державних органів звітів і проєктів.

Тож український шлях унікальний – адже ми торуємо його в умовах війни, але з ще більшою вірою у європейське майбутнє. Для цього ми інтегруємо довкіллєву складову у всі національні політики країни, робимо екологічний вектор кроссекторальним. Ми працюємо над реформою екологічних фінансів – і це також про синхронізацію з ЄС, про можливість отримати доступ до міжнародних ресурсів та реалізувати проєкти з відновлення довкілля. Ми продовжуємо трансформувати галузь та крок за кроком скорочуємо відстань між Україною та ЄС.

Дякую всім, без кого цей шлях неможливо б було пройти Україні, без кого він би взагалі не розпочався, – Президенту Володимиру Зеленському, Прем'єр-Міністру Денису Шмигалю та всій урядовій команді, співголовам Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків ексміністерці закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем та голові Офісу Президента України Андрію Єрмаку, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування та його керівнику Олегу Бондаренку, комісару Європейського Союзу з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюсу Сінкявічюсу та моїм колегам – міністрам екології Німеччини, Швеції, Фінляндії, Японії, Румунії, Чехії, Молдови, Болгарії, Литви та іншим. Разом ми робимо важливу справу для нашої країни та її майбутнього. Вірю, що усі ці зміни – тільки початок нашого важкого, проте захопливого шляху. Попереду дуже багато викликів та роботи. Наші цілі обов’язково отримають логічне завершення, і ми поставимо нові – ще масштабніші.

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України