Європейська та євроатлантична інтеграція України мають проходити паралельно - німецький експерт
Партнери, не чекаючи на завершення війни, мають допомагати Україні у виконанні нею критеріїв членства в ЄС, а також надати надійні гарантії безпеки, щоб уможливити не тільки членство в Євросоюзі, а й в НАТО.
Про це в коментарі Укрінформу заявив експерт по Україні Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Вільфрід Їльґе.
У нинішній ситуації, зазначив Їльґе, дуже важливі гарантії безпеки, адже ЄС не буде готовий прийняти нового члена у стані війни. Але гарантії такі, щоб на початковому етапі, навіть без вступу у НАТО, американські та європейські партнери по НАТО і ЄС могли насправді гарантувати серйозну безпеку.
«Перш за все, завданням партнерів по НАТО є забезпечити реальні гарантії безпеки - не тільки обіцянки безпеки, а й гарантії, які передбачають конкретні механізми безпеки для України та які не повинні протиставлятися членству в НАТО», - підкреслив експерт.
Однак, за його словами, концепції надійних гарантій безпеки мають реальну основу лише за умови стійкого припинення вогню. Проте наразі Кремль не виявляє зацікавленості у перемир’ї, ба більше - Путін повторив свої неприйнятні для України умови та уже відкинув ідеї від оточення Трампа щодо припинення війни.
На думку Їльґе, пріоритетом наразі є розширення військової підтримки України, зокрема з боку європейців, адже це вони мають дати сигнал адміністрації Трампа конкретними пропозиціями про те, що інвестуватимуть у майбутньому значно більше у власну безпеку, а також зроблять більший внесок у військову підтримку України. Це є передумовою для того, щоб США продовжували підтримувати Україну. І лише за наявності більшої військової підтримки та більшого військового потенціалу та за наявності сильного і об’єднаного європейського голосу (у координації та із залученням таких важливих європейських партнерів Києва, як Велика Британія та Норвегія) Україна може мати кращу позицію для переговорів про припинення війни, результати яких належним чином враховують інтереси України та інтереси європейської безпеки.
Їльґе, як і багато хто, переконаний, що членство у НАТО є найкращою гарантією безпеки. Водночас він закликав бути реалістами, адже в НАТО немає консенсусу щодо цього.
«Тому зараз ми маємо розробляти моделі безпеки за участю тих, хто хоче рухатися вперед і хоче дати Україні насправді надійні гарантії. Тоді доведеться обговорити всі моделі - від матеріально-технічного забезпечення та зберігання зброї на випадок надзвичайних ситуацій до присутності на місці військ, які будуть забезпечувати безпеку. Все це треба проговорювати зараз, але це має бути ґрунтовно», - додав експерт.
Він вважає за можливе, що спочатку, коли вступ України в НАТО набуде конкретних рис, під Статтю 5 Статуту Альянсу підпадатимуть лише контрольовані Києвом території. Що стосується тимчасово окупованих територій, то для тих, які, мабуть, не можуть бути звільнені військовим шляхом, має бути створена перспектива за допомогою інших інструментів - дипломатії, санкцій, а також привабливості сильної, добре розвиненої європейської України.
Їльґе чітко дав зрозуміти, що не можна відмовлятися від окупованих російським агресором територій, і точно не робити це до початку переговорів, бо це питання зачіпає корінні інтереси України та Європи. Для українців йдеться не лише про саму територію, а передусім про долю громадян, які є жертвами жорстокої окупаційної політики, спрямованої на знищення самої української суті. І для європейців, і для українців непорушність кордонів є фундаментальною передумовою сталої безпеки та миру на європейському континенті, зазначив співрозмовник агентства.
Водночас експерт не зовсім поділяє думку тих, хто вважає, що членство у НАТО обов’язково має передувати членству в Євросоюзі, хоча для Їльґе інтеграція до НАТО ще перед вступом у ЄС була би «дуже бажаною». На його переконання, не можна чекати із процесом вступу в ЄС, вирішуючи виключно військові проблеми. Європейські партнери Києва мають чітко дати зрозуміти, що дискусія навколо переговорного процесу про те, що треба почекати, не відповідає їх інтересам.
«Я думаю, що треба робити і те, і інше», - сказав Їльґе, маючи на увазі процеси євро- та євроатлантичної інтеграції.
Також, за його словами, треба вже зараз вести переговори про компенсацію збитків від війни та про відновлення справедливості.
«Якщо ми цього не зробимо, ми підірвемо довіру українців до європейської моделі правової держави, тому що українці скажуть нам: ви всі вимагаєте, щоб ми проводили важкі реформи в галузі верховенства права, але самі робите надто мало, щоб після закінчення війни була перспектива для відновлення елементарної справедливості», - зазначив експерт.
Він визнав, що наразі всі трохи песимістичні, тому що Україна перебуває у складній ситуації, але зауважив, що в Росії «теж багато чого не йде» і вона просто намагається переконати всіх у своїй непереможності, що в неї все гаразд.
Вільфрід Їльґе є асоційованим науковим співробітником Центру порядку та управління DGAP у Східній Європі, Росії та Центральній Азії. Історик, який спеціалізується на Східній Європі, є радником у Центрі міжнародних миротворчих операцій. Він також є запрошеним лектором у Лейпцизькому університеті, а з 2015 року - асоційованим науковим співробітником Центру управління та культури в Університеті Санкт-Галлена в Європі.
Їльґе провів значний час у Києві та проводив дослідження в Москві з 2013 по 2014 рік, консультував депутатів німецького Бундестагу та Європарламенту з питань, що стосуються України. У 2014 році він працював в експертній дорадчій групі, щоб розробити рекомендації стосовно політики Німеччини щодо України та Східної Європи. Він є членом правління «Київських діалогів», членом-засновником німецько-українського громадського форуму.