51% українців виступають проти будь-яких територіальних поступок

51% українців виступають проти будь-яких територіальних поступок

Опитування
Укрінформ
Станом на грудень 2024 року 51% українців виступали проти будь-яких територіальних поступок. Водночас у період між початком жовтня і груднем з 32% до 38% зросла частка тих, хто загалом до них готовий.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) упродовж 2-17 грудня 2024 року.

«Якщо між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація фактично не змінилася, то в період між початком жовтня і груднем простежується зростання з 32% до 38% частки тих, хто загалом готовий до певних територіальних поступок. При цьому частка тих, хто категорично проти жодних поступок, знизилася. Утім, попри всі складні обставини станом на грудень 51% українців виступали проти жодних територіальних поступок (на початку жовтня було 58%)», – йдеться у повідомленні.

За даними соціологів, порівняно з початком жовтня тенденція до деякого зростання готовності до поступок є у всіх регіонах. Водночас у всіх регіонах зберігається тенденція до переважання тих, хто виступає категорично проти поступок.

При цьому серед песимістів 59% вважають, що варто йти на певні територіальні поступки, категорично проти – 27%. Серед оптимістів ситуація дзеркально протилежна – 60% виступають категорично проти жодних поступок, а 31% загалом готові до певних поступок. «Важливо при цьому звернути увагу на категорію тих, хто має суперечливі або невизначені думки – вони за своїми поглядами щодо поступок майже ідентичні до оптимістів», – зауважують соціологи.

У КМІС також повідомили, що в червні Інститут проводив власний експеримент, де досліджував ставлення до можливих «пакетів» мирних домовленостей. Для респондентів сформулювали три можливі пакети, які включають в себе як позитивні, так і негативні аспекти для України. Для кожного респондента випадковим чином відбирали один пакет.

Самі пакети звучали таким чином:

Пакет № 1:

- Росія зберігає контроль над усіма окупованими зараз територіями;

- Україна відмовляється від вступу до НАТО;

- Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови.

Пакет № 2:

- Хоча Україна офіційно цього не визнає, але Росія зберігає контроль над окупованими територіями Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей та Криму;

- Україна стає членом НАТО та має справжні гарантії безпеки;

- Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови.

Пакет № 3:

- Хоча Україна офіційно цього не визнає, але Росія зберігає контроль над окупованими територіями Донецької і Луганської областей та Криму;

- Україна повертає контроль над Запорізькою і Херсонською областями у повних межах;

- Україна стає членом НАТО та має справжні гарантії безпеки;

- Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови.

«Варіант з відкладенням визволення окупованих зараз територій та забороною на вступ до НАТО, проте із вступом до ЄС, підтримують 41%, а для 47% такий варіант є категорично неприйнятним. (Варто зазначити, що одне з опитувань КМІС раніше показувало, що цінність членства в ЄС сприймається не тільки як соціально-економічний прогрес, але і як питання безпеки.) У червні 38% готові були прийняти цей варіант, а 54% були категорично проти. Тобто готовність прийняти такий пакет зросла, але насправді ми бачимо, що зараз меншість його підтримують», – зазначили у КМІС.

Водночас якщо Україна отримає членство в НАТО (на додачу до членства в ЄС), то навіть із відкладенням визволення окупованих зараз територій 64% готові підтримати цей варіант, а категорично проти будуть – 21%. У червні 47% були готові підтримати цей варіант, а 38% були категорично проти. «Тобто за пів року значно зросла готовність до варіанту відкладення визволення всіх зараз окупованих територій в обмін на НАТО», – підкреслюють соціологи.

У випадку третього пакету 60% загалом прийняли би варіант членства в НАТО та ЄС і визволення Херсонщини та Запоріжжя та відкладення визволення Донбасу і Криму. Були би категорично проти – 26%. У червні 57% були готові підтримати цей варіант, а 33% були категорично проти. Тобто також є зростання підтримки за пів року, хоча в меншій мірі, ніж пакету № 2, йдеться у повідомленні.

«Хоча українці лишаються гнучкими і відкритими до дискусій щодо параметрів мирних домовленостей, але водночас однозначно не згодні на "мир на будь-яких умовах". Ставлення до розглянутих пакетів показує, що якби пакети включали нинішні вимоги Росії (які регулярно з’являються в медіапросторі), то абсолютна більшість категорично відкинули би їх», – наголошують у КМІС.

Читайте також: Більш ніж половина українців оптимістично дивляться на майбутнє країни

Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до територіальних поступок, зокрема у рамках можливих пакетів мирних домовленостей. Методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 2000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася її урядом. До вибірки не включали жителів територій, що тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Запитання про загалом готовність до територіальних поступок ставилося 985 респондентам. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. У випадку запитання про пакети мирних домовленостей респондентам ставили один із трьох пакетів, тому для кожного з цих пакетів соціологи отримали відповіді від 630-706 респондентів. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-