Більш ніж половина українців оптимістично дивляться на майбутнє країни

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) упродовж 2-17 грудня 2024 року.

«Є стала тенденція до зниження частки тих, хто оптимістично дивиться в майбутнє України. Якщо наприкінці 2022 року 88% вважали, що Україна через 10 років буде процвітаючою країною в ЄС, то до грудня 2023 року їх частка скоротилася до 73%, а до грудня 2024 року – до 57%. Водночас з 5% до 28% зросла частка тих, хто вважає, що Україна матиме зруйновану економіку. Важливо зазначити, що хоча частка оптимістів знизилася за останній рік на 16 процентних пунктів, але не всі з них перетворилися на песимістів (їх частка зросла на 9 процентних пунктів). Тобто значна частина українців більше говорять про високу невизначеність», – зазначають у КМІС.

За даними соціологів, під час аналізу результатів опитування слід також фокусуватися, крім динаміки, і на фактичних поточних показниках. «Ми бачимо, що наразі попри непростий рік та його складне завершення більшість українців (57%) у цілому схиляються до оптимістичного погляду на майбутнє країни. А частка песимістів хоч і є значною (28%), але все-таки істотно поступається частці песимістів», – йдеться у повідомленні.

Водночас, за даними КМІС, за останній рік стало менше тих, хто вважає, що українці потроху долають суперечності та рухаються до згуртованої політичної нації, – з 69% у грудні 2023 року до 53% у грудні 2024 року. Натомість з 25% до 33% стало більше тих, хто вважає, що суперечності лише поглиблюються, і українці йдуть до розколу (і також з 6% до 14% стало більше тих, хто має невизначені думки з цього питання).

«Проте, як і у випадку майбутнього країни, варто окремо аналізувати поточний стан справ. Знову-таки в умовах складних і серйозних викликів (які психологічно ламають багатьох) ми все одно маємо близько половини українців (53%), які вірять в рух до єдності, а частка тих, хто вірить у рух до розколу, хоч і є тривожно значною, але поступається умовним оптимістам. Також важливо, що нинішні оцінки єднання в суспільстві значно кращі, ніж були у 2020 році (коли ще не було повномасштабного вторгнення)», – зазначають соціологи.

У КМІС також зауважили, що майже чверть тих, хто оптимістично дивиться в майбутнє України, при цьому вважають, що українці йдуть зараз до розколу (13% з 57%). Водночас кожен п’ятий респондент, який вірить у рух до єднання українців, при цьому песимістично змальовує сценарій майбутнього країни (10% з 53%).

«Зараз ми маємо 37% тих, хто мають послідовно оптимістичні погляди, проти 57% у грудні 2023 року. Натомість зростання частки тих, хто має послідовно песимістичні погляди, становить з 10% до 16% за останній рік. Більшість приросту, виходить, було за рахунок зростання частки тих, хто має невизначені або суперечливі погляди. Разом з цим, хоча 37%, звісно, не можуть вважатися високим показником, але все-таки це в понад два рази більше, ніж частка послідовних песимістів (16%)», – констатують у КМІС.

Якщо ж до оптимістів зараховувати тих, хто на одне запитання має позитивну відповідь, а на друге – хоча би «важко сказати» (наприклад, «вірю, що через 10 років Україна буде в ЄС, але важко сказати, чи рухаємося зараз до єдності»), і таку саму процедуру застосувати до песимістів (одна негативна відповідь і одна «важко сказати»), то в такому разі 50% будуть умовним оптимістами проти 23%, які будуть умовними песимістами, підсумовують соціологи.

Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про рівень оптимістичних/песимістичних настроїв щодо майбутнього України і єдності українців. Методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 985 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%; 3,5% – для показників, близьких до 25%; 2,5% – для показників, близьких до 10%; 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.