Демографічні втрати України внаслідок Голодомору 1932-1933 рр
26 листопада об 11.00 відбулася прес-конференція щодо демографічних втрат України внаслідок Голодомору 1932-1933 рр.. (Зала 2)
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
Організатори: Укрінформ, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Учасники: ОЛЕКСАНДР ГЛАДУН - завідувач відділу, д.е.н., с.н.с.; НАТАЛІЯ КУЛИК - головний економіст; ОМЕЛЯН РУДНИЦЬКИЙ - науковий співробітник; АЛЛА КОВБАСЮК - головний економіст; НАТАЛІЯ ЛЕВЧУК - провідний науковий співробітник, д.е.н., с.н.с.
На прес-конференції були представлені результати багаторічних досліджень фахівців Інституту, отримані співпраці з американськими дослідниками, зокрема: методологічні особливості демографічного підходу при оцінці втрат, регіональні відмінності втрат, довготривалі демографічні наслідки Голодомору та втрати від голоду в Україні у порівнянні з іншими республіками колишнього СРСР.
Підсумкові матеріали:
За 1932-1934 роки голод забрав 3,9 млн життів українців - дослідження
Людські втрати через надсмертність в Україні внаслідок голоду у 1932-1934 роках становлять 3,9 млн осіб, при цьому 1 млн з них - діти віком до 10 років.
Такі дані наукових досліджень демографічних втрат України внаслідок голодомору 1932-1933 років оприлюднила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАНУ Наталія Левчук під час прес-конференції в Укрінформі.
"Згідно з отриманими розрахунками, втрати через надсмертність становлять 3,9 млн осіб. У процесі розрахунку з'ясувалося, що підвищення смертності спостерігалося не лише у 1932-1933 роках, а й у 1934 році. Тому й розрахунок вівся за ці три роки", - сказала вона.
Так, за словами Левчук, основну частину померлих від голоду становлять селяни. Хоча, з 3,9 млн загиблих майже 300 тис. - це міські жителі. Найбільша концентрація смертності спостерігалася у 1933 році, на цей рік припадає 90% людських втрат.
Водночас, дефіцит народжень дітей через голодомор за 1932-1934 роки сягає майже 600 тис. немовлят.
Якщо оцінювати смертність за статтю, то найбільше у роки голоду померло чоловіків (60%), а віковий розподіл показав, що чверть померлих, тобто близько 1 млн, - це діти віком до 10 років.
Що стосується географії голодомору, то найбільших людських втрат зазнала Київська та Харківська області у межах тогочасного поділу. На кожну з них припадає понад 1 млн втрат.
"У підсумку за 1932-1934 роки від голоду померло 13% від загальної чисельності населення України. У містах втрати становлять 4% населення, у сільській місцевості - 16%, тобто серед селян кожен шостий був приречений на смерть від голоду", - підкреслила науковець.
Нагадаємо, у суботу, 28 листопада, в Україні відзначатиметься День пам'яті жертв Голодоморів.
Україна серед усіх радянських республік мала найбільші людські втрати внаслідок голодомору - дослідження
Загальні людські втрати через надсмертність у результаті голодомору 1932-1934 років в СРСР становлять 8,7 млн осіб. Україна серед усіх радянських республік посідає перше місце за обсягами втрат.
Про це заявив завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАН України Олександр Гладун на прес-конференції в Укрінформі.
"Нами проведені оцінки втрат від голоду по всьому Радянському Союзу. Загальні втрати населення СРСР від голоду оцінюються нами у 8,7 млн осіб. При цьому, в абсолютних цифрах найбільше втрат понесла Україна", - сказав він.
Так, за словами Гладуна, відносні втрати через надсмертність у 1933 році найбільшими були у Казахстані та Україні - 123,7 та 119,3 на 1 тис. населення відповідно. Значно меншими були втрати Росії (25,9), ще меншими у республіках Середньої Азії (11,8), Білорусі (8,7) та республіках Закавказзя (3,2).
"Наслідки цієї руйнівної події ми відчуваємо і досі. Наші розрахунки показують, що у випадку, якби не було голодомору, чисельність населення України зараз була б на 4 млн осіб більше", - наголосив Гладун.