День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни

22.08.2022 12:30

22 серпня, 12:30 - публічна дискусія на тему: «День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни».

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Іван Науменко – директор департаменту стратегічних ініціатив Фонду Повернись Живим; Сергій Притула – засновник Благодійного фонду Сергія Притули; Андрій Биченко –директор соціологічної служби Центру Разумкова; Олексій Гарань – професор політології НАУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Андрій Сухарина - політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Питання до обговорення:

Українська політична нація: які цінності готові захищати українці та якою громадяни бачать перемогу?
Ситуація на полях битви. На яких напрямках окупанти зберігають здатність просуватися, коли та завдяки чому Україна зможе їх зупинити та звільнити свої території?
Ціна незалежності. Що спонукає українців віддавати мільярди на підтримку армії?
Друзі та партнери. Яке місце України у спільноті європейських народів?

Коротко. Учасники заходу презентують результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова впродовж серпня 2022 року в умовно безпечних регіонах України.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням: https://forms.gle/EJEEAc3DSKK6S5yU7

Акредитація триватиме до 12:00 22 серпня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:

https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Абсолютна більшість українців вірить у перемогу у війні - дослідження

Понад 90% українців вірять в перемогу у війні з росією, 55% - вважають перемогою відновлення українського суверенітету всією територію України включно з Кримом.

Про це на презентації опитування “День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни”, яка відбулася в Укрінформі, сказав аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" Андрій Сухарина.

“Абсолютна більшість українців вірить в перемогу у війні — понад 90% опитаних, 77% - вірять, 15% скоріше вірять. Лише 4% не вірять в українську перемогу”, - сказав аналітик.

Також в опитуванні були питання щодо тривалості війни — до кінця року, впродовж 1-2 років, впродовж 3-5 років. Крім того, дослідники запитали, що можна назвати перемогою.

За словами Сухарини, серед тих, хто вірить у перемогу України, 31% вважають, що вона буде до кінця цього року, 34% говорять, що це буде впродовж 1-2 років, і 7% говорять, що це буде в районі 3-5 років, і 23% опитаних не змогли відповісти.

“У принципі, ми бачимо, що суспільство начебто готове до затяжної боротьби, але далеко не все. Все-таки значна частка людей вважає, що перемога могла б настати швидко. Не зрозуміло, наскільки вони праві чи не праві, але ще не все суспільство готове до тривалої боротьби. Мабуть, це змінюється, тому що в тих фокус-групах, які ми проводили із самого початку повномасштабного вторгнення, більшість людей очікували, що все припиниться буквально за декілька тижнів”, - сказав аналітик.

За його словами, у відповідь на питання “Що можна вважати перемогою” трохи більше п’ятої частини опитаних респондентів говорять про перемогу у війні як про щось, що включає певні територіальні втрати. 3% опитаних перемогою вважають припинення війни і, по суті, той статус-кво, який є зараз, коли окупована більша частина Херсонської, Луганської, Донецької і частина Харківської областей. 7,5% опитаних перемогою у війні вважатимуть ситуацію на 23 лютого цього року, тобто окупований Донбас, окупований Крим, але інша територія України вільна. 9% вважають за перемогу відновлення українського суверенітету на всій території України, за винятком Криму.

“Але більшість все-таки говорить про повномасштабне відновлення українського суверенітету по всій українській території, тобто 55% - про відновлення українського суверенітету всієї території України за Конституцією і те, що було до 2014 року. І трохи більше 20% ідуть навіть далі і кажуть, що перемогою у війні вони вважатимуть знищення російської армії і сприяння поваленню ладу в росії або розпаду росії як держави. Це якщо говорити про війну і про те, що люди очікують”, - сказав Сухарина.

Він зауважив, що на питання, хто винен у російському повномасштабному вторгненні, можна було обрати кілька відповідей. Так, згідно з дослідженням, 86% звинувачують в першу чергу російське керівництво, майже 42,5% погоджуються, що в цьому винне в першу чергу російське населення, біля 20% опитаних якусь частку відповідальності покладають на українське керівництво, 18% - на НАТО, 16% - на США.

Водночас, згідно з опитуванням, надію щодо майбутнього країни відчувають понад 65% опитаних, 40% відчувають оптимізм, 31,5% - тривогу, 23,5% - впевненість.

“По-перше, хороші емоції переважають, і такого насправді давно не було. Якщо ми говоримо про час до повномасштабного вторгнення, переважали надія, але водночас в майже такій самій пропорції була тривога. І другий аспект - українці про майбутнє країни часто думають позитивніше, ніж про власне. І це доволі нетипово для українського суспільства, тому що зазвичай ми більше впевнені в своєму майбутньому, ніж у майбутньому країни. А зараз ми країну вважаємо стійкішою, ніж самих себе”, - підсумував аналітик.

Опитування проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 року за грантової підтримки Університету Бремена та Міжнародного фонду "Відродження". Опитування методом face-to-face проводилося у 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських) у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії). Опитано 2024 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Водночас, як зазначили соціологи, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

В Україні однаковий запит і на “сильну руку”, і на демократію - дослідження

В Україні однаковий запит і на “сильну руку”, і на демократію. При цьому понад 90% українців пишаються своїм громадянством.

“Парадоксально, але у нас водночас є запит і на “сильну руку”, так і на демократію. Але що цікаво, це фактично одні й ті самі люди, тому що 67% тих, хто вважає, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж закони і дискусії, водночас переконані, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. Можливо, це ті люди, які вважають, що демократія має себе захищати і ось так мобілізовуватися на певному етапі", - сказав Сухарина.

За його словами, запит на демократію залежить не тільки від матеріального стану.

"Чим багатша людина, тим ймовірніше вона буде прихильником демократії. (Запит залежить - ред.) й від освіти — чим вищий рівень освіти, тим більше прихильників демократії, і від віку — чим молодше, тим ймовірніше, що людина буде прихильником демократії”, - зауважив аналітик.

Так, 64% респондентів вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. 14% - що за певних обставин автократія може бути кращою, аніж демократія, і ще 13% людей кажуть, що для них неважливо, яким є тип режиму.

За даними Фонду "Демократичні ініціативи", такі показники підтримки демократії є найвищими за багато років спостережень: до 2014 року пріоритетність демократії підтримували менше 50%, після Революції Гідності цей показник зріс до 54%, але лише після початку великої війни він перевищив 60%.

Водночас, за даними дослідження, понад 58% опитаних вважають, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії. До повномасштабного вторгнення цей показник не перевищував 55%. Проте таке зростання є істотно меншим, аніж збільшення підтримки демократії. Як зазначають автори дослідження, найвищі показники підтримки «сильної руки» були зафіксовані ще в кінці «нульових» - близько 75%.

Також, за словами Сухарини, суспільство розділилося у думці, що важливіше — свобода чи достаток. За даними дослідження, 31% респондентів в обмiн на власний добробут готові поступитися державi частиною своїх прав та громадянських свобод. Понад 47% – заради особистої свободи та гарантiй дотримання всiх громадянських прав готові терпіти певнi матерiальнi труднощi. Ще 22% опитаних не визначились з відповіддю.

Водночас, як зазначив аналітик, такі питання є маніпулятивними, оскільки свобода і матеріальний добробут не суперечать одне одному і можуть поєднуватися.

“Але, коли ми просимо людей їх протиставити, що для них важливіше, ми бачимо, що традиційно в українській громадській думці це питання ділило нас приблизно на третину... За останній рік ми спостерігаємо крен до свободи, і ймовірно внаслідок того, що у нас триває повномасштабна війна, прихильників свободи, як це не дивно, побільшало, в тому числі це доволі сильно залежить від освіти та інших факторів, і також залежить від регіону. Якщо ми поглянемо, зокрема, на питання поєднання свободи і безпеки, то чим ближче до лінії фронту, то тим частіше люди готові ризикувати але не готові віддати свою свободу”, - сказав Сухарина.

За даними дослідження, також максимально зросла частка тих, хто дуже пишається своїм громадянством і майже до нуля впала частка людей, які кажуть, що не пишаються українським громадянством.

Так, згідно з опитуванням, понад 90% українців пишаються своїм громадянством: 54,5% - дуже пишаються і 36% - скоріше пишаються. Як зазначають дослідники, це найвищий показник за весь час соціологічного моніторингу.

72% опитаних ідентифікують себе як громадяни України, 12% – як мешканці села, району чи міста, де проживають, а 6% – як мешканці регіону, де вони проживають.

Ще одним об'єднувальним фактором дослідники назвали віру українців у перемогу.

“Коли ми запитали респондентів, що нас об'єднує, то фактично три чверті (72,5%) кажуть, що це варіант відповіді “перемога у війні”. Далі йдуть віра в майбутнє (48%), патріотизм (36%), але про це згадали менше половини респондентів. Важливо, що в минулих опитуваннях не було такого фактору, який би набирав абсолютну більшість. Зараз очевидно: поки ми живемо в умовах війни, є лише те єдине, що може нас об’єднувати повністю”, - сказав Сухарина.

Окрім цього, дослідники ставили запитання про те, чого більше було в історії України — хорошого чи поганого. За словами Сухарини, порівняно з минулими роками, зараз респонденти впевнені, що хорошого в історії України було більше, ніж поганого.

“У 2000-их більшість респондентів казали, що поганого було більше. Потім з року 2013-2014 почали говорили, що хорошого і поганого однаково. Зараз ми бачимо що дві найбільш популярні відповіді, що хорошого було більше, або те, що хорошого і поганого було однаково. І ми бачимо що ця річ доволі сильно залежить від віку. Чим молодші респонденти, тим частіше вони кажуть, що хорошого в історії України було більше і більш оптимістично оцінюють минуле”, - сказав Сухарина.

Так, за даними дослідження, у віковій категорії 18-29 років 45,2% вважають, що хорошого було більше, 33,6% - що поганого і хорошого було однаково. У віковій категорії 30-39 років так вважають 42,2% та 41,5% відповідно, серед людей віком 40-49 років - 39,5% та 38,4% відповідно, серед людей віком 50-59 років - 30,6% та 45,6% відповідно, серед старших 60 років — 31,6% та 42,2% відповідно.

Опитування вказує на те, що майже 90% респондентів хочуть будувати своє майбутнє в Україні і лише 4% не бажають цього робити. 68% опитаних вважають Україну справді незалежною державою, 16% - не погоджуються з цією тезою. Якби референдум про незалежність України відбувався зараз, то 87,5% опитаних проголосували би «за» незалежність України. Проти – трохи більше 3%. Ще 5,5% заявили, що не брали би участі в референдумі.

Водночас, як зазначили соціологи, додаткові відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк