Досвід українців щодо звернення по психологічну допомогу та бар’єри на цьому шляху

27 жовтня, 11:00 -  брифінг на тему: «Досвід українців щодо звернення по психологічну допомогу та бар’єри на цьому шляху».

Організатори:  Медіа Центр Україна — Укрінформ.

Спікер: Анна Лущай - керівниця напрямів безбар'єрність та психічне здоров'я Офісу першої леді України; Віктор Ляшко - міністр охорони здоров’я; Анна Ільєнко - представниця Gradus Research.

Актуальні теми:

  • досвід українців щодо звернення по психологічну допомогу та бар’єри на цьому шляху,
  • культура піклування про психічне здоров’я,
  • оцінка українцями свого психічного стану.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові  матеріали:

Понад 70% українців відчувають стрес і знервованість, найголовніша причина — російська агресія — дослідження 

Більше половини українців оцінюють свій психологічний стан як середній, понад 70% відчувають стрес і знервованість, найголовніша причина — російська агресія.

Про це на презентації дослідження «Досвід українців щодо звернення по психологічну допомогу та бар’єри на цьому шляху» в Медіацентрі Україна — Укрінформ розповіла представниця Gradus Research Анна Ільєнко.

“71% опитаних декларують, що вони останнім часом відчували стрес або знервованість. Дві третини населення стресують і навіть можуть про це сказати”, - сказала Ільєнко.

За її словами, 21% опитаних відповіли що останнім часом не відчували стресу та знервованості, 8% опитанних важко було відповісти на це питання.

Як зауважила Ільєнко, серед опитаних дві групи найбільше відчувають стрес: жінки та вікова група 25-34 роки. Серед жінок таких 79% опитаних, серед вікової групи 24-34 — 76%.

Також високий рівень стресу у віковій групі 45-54 роки — 70%, серед чоловіків 63% заявили що відчувають високий рівень стресу, серед молоді віком від 18 до 24 — 67%. Найменше спостерігають у себе підвищення рівня стресу люди вікової групи 55-60 років - 59%.

Найголовнішою причиною стресу та знервованості 72% респондентів назвали повномасштабну війну росії проти України. Крім того, серед причин фінансові складнощі вказали 44% опитаних, соціально-політичну ситуацію в країні — 30%, стан власного здоров’я — 25%, безробіття — 25%, робота, робочі питання — 23%, високий рівнеь інфляції — 23%, сімейні справи та стосунки — 22%, стан здоров’я близьких — 20%, курс гривні — 19%.

Серед аспектів війни, які викликають сильну знервованість та стрес, респонденти назвали безпеку близьких (63%), втрату джерела доходу (42%), ризик втрати майна (37%), ризик померти під час бойових дій (37%), розлуку з рідними сім’єю — 32%, ризик отримати поранення — 24%, страх перед тим, що чекає на новому місці — 16%, проблеми, пов’язані з рідними, близькими, друзям - 16%, відсутність можливості залишити країну — 14%, проблеми з доступом до медикаментів — 10%, отримані під час війни поранення — 9%, проблем з доступом до продуктів — 9%, відсутність можливості покинути своє місто при окупації — 9%.

Водночас, як повідомила Ільєнко, половина опитаних людей (51%) оцінюють стан свого психологічного здоровʼя як середній. За ії словами, це вже зона ризику, ці люди можуть швидко перейти в зону критичних станів. 41% опитаних відповіли, що оцінюють свій рівень як задовільний.

Стосовно емоцій напруженість відчувають 42% українців, втому — 41%, втім на такому ж рівні надія — 41%.

“Це така характерна риса для українців, ми віримо в перемогу і це добре, з цим можна працювати в комунікаціях і практиках”, - сказала експерт.

Вона додала, що страх відчувають 26% опитаних, 24% - гнів, 22% - гордість, 21% - роздратування, 20% - обережність, 19% - безсилля, 17% - розгубленість.

Всього 14% опитаних сказали, що відчувають відчай, також 14% заявили про почуття мотивації, бажання діяти, 13% відчувають розчарування, 11% сказали про самотність.

Згідно з опитуванням, 39% українців для подолання стресу та напруги сидять в інтернеті, 31% - спілкуються друзями та рідними, 29% - дивляться телевізор чи серіали, 24% - проводять час з близькими, 24% - слухають музику, 20% - заглиблюються в роботу, 19% - займаються улюбленими справами, хобі, 16% опитаних відповіли, що вживають алкоголь, або приймають ліки від стресу. Крім того, 15% читають книги, 14% вживають більше солодкого чи смачного, лише 13% вибираються на природу, займаються спортом лише 10% опитаних.

“Тільки 2% людей консультуються з психотерапевтом, психологом чи сімейним лікарем, коли відчувають симптоми стресу, тривоги. Практика звернення до спеціалістів просто відсутня”, - сказала Ільєнко.

За її словами, найчастіше до психологів чи психотерапевтів звертаються жінки (10%), вікова група 18-24 роки (19%) та вікова група 25-34 роки (10%).

За даними дослідження, укранці вважають достатньою проблемою для звернення за психологічною допомогою перебування в полоні (45%) та втрата близької людини через війну (43%). 40% назвали наявність проблем з психологічним/психічним здоров’ям через війну, 39% - участь в бойових діях, 38% - перебування в окупації, 32% - перебування безпосередньо чи поблизу зони бойових дій, 27% - втрату житла через війну, 22% - наявність проблем зі здоров’ям через війну, 20% - втрату майна (не житла) через війну, 18% - переїзд з місця постійного проживання через війну в межах України.

Результати дослідження будуть використані при роботі над Національною програмою психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, створення якої ініціювала перша леді Олена Зеленська.

Дослідження Gradus Research відбулося у вересні 2022 року онлайн, через мобільний застосунок. Опитування проводилося серед мешканців міст від 50 тис. населення віком від 18 до 60 років. Кількісь результативних інтерв’ю - 2100.

З початку війни до психологів та психіатрів звернулися 650 тис. людей - Ляшко

З початку війни до психологів та психіатрів у системі охорони здоров'я звернулися 650 тис. осіб. Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

"З початку війни до психологів та психіатрів у системі охорони здоров'я звернулися 650 тисяч людей, вони отримали допомогу. За межами системи охорони здоров'я також є велика кількість психологів на різних рівнях, як державних, так і недержавних. Це освіта, соціальна політика, ЗСУ, Нацполіція, ДСНС", - сказав Ляшко.

Міністр зауважив, що попри це потрібно ще провести велику роботу, аби люди самі зверталися по психологічну допомогу.

"Ми перекладаємо відповідальність: не я повинен прийти до сімейного лікаря і проконсультуватися, або знайти психолога, а держава повинна (щось зробити - ред.)", - зазначив Ляшко.

З боку держави, за його словами, має бути доступ до медичної чи психологчної допомоги і доступ до лікарських засобів.

Наразі в програмі "Доступні ліки" 13 препаратів повністю безкоштовні для пацієнтів з психічними розладами, їх вартість компенсує держава.

Міністр нагадав, що нині на первинній ланці впроваджують програми з навчання лікарів сімейної практики наданню і психологічної допомоги. Відповідні пакети передбачені в Програмі медичних гарантій. Як додав Ляшко, сімейні лікарі мають пройти відповідні курси, і тоді вони додатково можуть працювати з психологічною травмою, діагностувати ії, виявляти фактори, як і потребуватимуть подільшого лікування.

"Станом на сьогодні, за методикою mhGAP ВООЗ вже пройшли курси 600 сімейних лікарів. Упродовж 2023 року буде 3 000 і до кінця 2024 року - до 10 тисяч сімейних лікарів пройдуть і матимуть відповідні сертифікати і вміння працювати в цій системі", - сказав Ляшко.

За його словами, це не означає, що всі фахівці сімейної медицини мають проходити такі курси, у Центрі первинної медико-санітарної допомоги має бути хоча б один такий фахівець, до якого можуть перенаправити пацієнта у разі потреби.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк