Сучасна енциклопедистика: тенденції розвитку

11 жовтня, 15:00 - всеукраїнська наукова конференція  на тему: «Сучасна енциклопедистика: тенденції розвитку.

Організатор: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво».

Учасники: Богдан Червак - перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України; Вадим Локтєв - академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, голова редакційної колегії «Великої української енциклопедії»; Микола Жулинський - академік НАН України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, заступник голови Головної редакційної колегії Великої української енциклопедії; Алла Киридон - професор, заслужений діяч науки і техніки України, в.о. директора Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», модератор; Олександр Пономаренко - академік НАН України, професор, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України; Алла Арістова - професор, завідувач відділу соціогуманітарних, природничих, технічних наук Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво»; Наталія Вербич - старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України; Ольга Вечерська - старший науковий співробітник Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»; Геннадій Гайко - професор кафедри геоінженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Сергій Гірік - старший науковий співробітник відділу соціогуманітарних, природничих, технічних наук Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво»; Юлія Доброносова - доцент кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного університету; Лариса Дояр - доцент, завідуюча відділом «Державний архів друку» Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»; Людмила Зав’ялова - кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України; Дмитро Ланде - професор, завідувач кафедри інформаційної безпеки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Олександр Лисенко - професор, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інститут історії України НАН України; Ольга Недавня - старший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України; Тетяна Остапенко - в.о. генерального директора Національної наукової медичної бібліотеки України; Володимир Павлишин - професор, завідувач відділу «Мінералогічний музей академіка В. І. Вернадського» Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України; Ніна Петруха - доцент, учений секретар Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво»; Сергій Присухін - доцент, доцент кафедри соціології Київської православної богословської академії; Галина Сиваченко - завідувачка сектора компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Олександр Удод - професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу української історіографії Інститут історії України НАН України; Наталія Чернієнко - старший науковий співробітник відділу «Мінералогічний музей академіка В. І. Вернадського» Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України; Ірина Шліхта - доцент, науковий співробітник Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору.

Захід присвячений 10-й річниці створення Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».

Питання до обговорення:

  • Енциклопедистика в умовах становлення глобального інформаційного простору та розбудови суспільства знань.
  • Світова енциклопедистика: нові методологічні стратегії.
  • Історія енциклопедистики: постаті, події, поняття.
  • Українська енциклопедистика в реаліях війни.
  • Енциклопедичні портали: досвід створення та проблеми;
  • Інформаційне забезпечення, функціонування та контент сучасних енциклопедій.
  • Мова та стиль енциклопедичних видань.
  • Репрезентація культурної спадщини в енциклопедійному просторі.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Акредитація триватиме до 14:00 11 жовтня. Для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище і назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV. 

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

Національна енциклопедія є інструментом у донесенні українських цінностей світовій спільноті - експертка

До десятої річниці Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» у Києві відбулася всеукраїнська наукова конференція про тенденції розвитку української енциклопедистики.

Захід проходив у пресцентрі Укрінформу.

«Російсько-українська війна відбивається не тільки на житті українського народу та держави, а й на житті науковців, зокрема й тих, хто працює над Великою українською енциклопедією (ВУЕ). Це своєрідний виклик для енциклопедистів, оскільки війна розпочалася до глобальних переосмислень різних аспектів української історії, суспільно-політичного життя і навіть цілих галузей науки, культури та літератури», - сказав перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Богдан Червак.

До конференції долучилися понад 20 науковців, які обговорили питання української енциклопедистики в умовах війни та становлення глобального інформаційного простору. Також висловили думки про репрезентацію культурної спадщини в енциклопедійному просторі, мову та стиль видань й поділилися напрацюваннями світової енциклопедистики.

Виконувачка обов'язків директора ДНУ «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон поінформувала про історію енциклопедичної справи в Україні. Вона підкреслила, що ВУЕ і установа, яка її пише, була створена указом Президента №1 від 2 січня 2013 року. Водночас базою для «Енциклопедичного видавництва» стала колишня редакція Української радянської енциклопедії.

«Велика українська енциклопедія охоплює всі галузі та всі періоди. Це архіважке завдання, бо колектив у нас невеликий. Ми працюємо за 28-ма напрямками - у нас в установі менша кількість співробітників, ніж напрямків», - підкреслила Киридон.

Вона додала, що зараз працює портал, де представлено чотири томи енциклопедії. Водночас наголосила, що не можна відмовлятися від друкованих видань, оскільки вони «закарбовують час та фіксують дослідження певного періоду, в них не можна внести корективи, як на сайті».

Доцентка кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного університету Юлія Доброносова зауважила, що енциклопедії можуть допомогти з визнанням світом української культури, зокрема цінностей.

"Цінності можуть бути знищені. Турбота про цінності реалізується в ціннісних орієнтаціях - у реальних діяннях окремих людей. Отже, ціннісний потенціал енциклопедистики полягає не тільки в тому, що ми актуалізуємо цінності, а й в тому, що ми доносимо інформацію про ті цінності, які характеризують український світ, які його визначають", - сказала вона.

Як повідомлялося, станом на 2022 рік опубліковано три томи Великої української енциклопедії, хоча від початку передбачалося, що у 2020 році буде готовий весь комплект. 2015 року завершення проєкту перенесли на 2026 рік. Очікуваний обсяг видання: 70—100 тис. статей у 30 паперових томах. Онлайн-версія енциклопедії існує з 2018 року.

Відео: 

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк