Шлях до Перемоги: які зміни необхідно внести до виборчого законодавства

05 грудня, 12:00 - четвертий круглий стіл із серії заходів «Шлях до Перемоги» на тему: «Які зміни необхідно внести до виборчого законодавства?».

Організатори: Коаліція громадських організацій "За трансформацію України", Коаліція громадських організацій "Україна переможе", Центр досліджень політичних цінностей.

Учасники: Руслан Рохов - співзасновник «Офісу розвитку публічної політики»; Олексій Толкачов - керівник БФ «Омріяна Україна»; Павло Гай-Нижник - президент Академії геостратегії та геополітики, доктор історичних наук; Ігор Попов - старший спеціаліст Інституту майбутнього; Валерій Карпунцов - професор Київського національного університету будівництва і архітектури, доктор юридичних наук; Олександр Кочетков - політичний аналітик; Дмитро Білоцерковець - депутат Київської міської ради; Павло Себастьянович - голова ГО «Контроль публічних фінансів»; Сергій Гайдай - директор Агенції соціальної інженерії; Олександра Решмеділова -  політолог; Святослав Дубина - військовий ТРО.

Модератор: Олесь Доній - голова Центру досліджень політичних цінностей.

Питання до обговорення: 

• Чи потрібно впроваджувати пропорційну систему голосування із закритими списками?
• Чи необхідно збільшувати термін проведення процедури голосування (на сьогодні-одноденне)?
• Чи потрібно передбачити електронне голосування і голосування поштою?
• Необхідність додаткових пунктів голосування за кордоном.
• Як забезпечити голосування в армії?
• Як забезпечити безпеку громадян під час виборів?

Коротко. Лідери громадської думки презентуватимуть свої ідеї та пропозиції стосовно змін до чинного виборчого законодавства в умовах війни.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

Внесення змін до виборчого законодавства і справедливі умови проведення виборів є шляхом до збереження демократії – експерти

Необхідність внесення змін до виборчого законодавства і забезпечення справедливих умов проведення майбутніх виборів – шлях до збереження демократії в Україні.

Про це йшлося на четвертому круглому столі з серії заходів "Шлях до Перемоги", присвяченому доцільності внесення змін до чинного виборчого законодавства в умовах війни, що проходив у Укрінформі.

Як зазначив модератор заходу, голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, питання виборів є дуже непростим. Росія, за його словами, завдала колосального удару по нашій демократії, оскільки українське суспільство не може отримати своєчасну зміну еліт. Однак, зауважив він, рано чи пізно вибори все одно відбудуться, тому вже зараз на експертному і державному рівнях треба обговорювати, які зміни слід вносити до виборчого законодавства. «Бо за нинішніх умов використання виборчого законодавства, яке було прийняте за мирних часів, буде небезпечним і несправедливим», - сказав Доній.

Голова ГО «Контроль публічних фінансів» Павло Себастьянович звернув увагу на низку недоліків, які існують у нинішньому виборчому законодавстві, і яким чином їх можна змінити. За його словами, у демократичній системі України на сьогодні існують такі основні вади, як виборчий процес, відповідальність політиків та перебування конкретних людей у владі.

«Ми бачимо, що часто люди, які приходять до влади, не виконують свої обіцянки. Тому потрібна законодавчо визначена відповідальність за невиконання обіцянок. Друга вада – це те, що у владі на політичних посадах з’являються люди, які не були заявлені на виборах. Тобто приходить до влади певна політична сила, а прем’єр-міністром і міністрами призначають людей, які не були у виборчих списках. Це потрібно міняти, аби кожна партія, ідучи на вибори, заявляла про свій склад Кабінету Міністрів», - сказав експерт.

Що стосується виборчого процесу, то, на переконання Себастьяновича, в Україні слід спростити процес утворення і утримання партій та зменшити кількість вимог до них. «Кожна партія має мати можливість заходити у виборчий процес, а для цього варто ліквідувати заставу і знизити прохідний бар’єр. Також потрібно дозволити блокування не тільки політичних партій, але й громадських об’єднань, щоб вони могли об’єднуватись у блоки. Нам потрібно змінити еліти, і це важлива мета наступних виборів», - заявив він.

Крім цього, за словами Себастьяновича, у виборчому законодавстві потрібно, так би мовити, скоротити «дистанцію влади», що є одним із запобіжників виконання обіцянок. «Тобто коли людина приходить до влади, і в перший же рік ми бачимо, що вона не збирається виконувати обіцянки, нам не потрібно буде чекати п'ять років, а одразу її міняти. Я вважаю, що для президента достатньо трьох років, а для парламенту - два роки. Крім цього виборче законодавство має передбачати нові суб’єкти виборчого процесу. Йдеться про голів СБУ, НАБУ та Генерального прокурора, які мають обиратися окремо. Це виглядає дуже незвично, але це добрий варіант, щоб уникнути спекуляцій. І обирати їх потрібно кожні 2-3 роки», - вважає експерт.

У необхідності внесення змін до виборчого законодавства переконаний і директор Агенції соціальної інженерії Сергій Гайдай. Він вважає, що за роки незалежності виборче законодавство зазнало чимало змін, але зараз воно виглядає максимально неефективним, і в ньому порушено багато принципів демократії. «Я вважаю, що зміни у законодавстві нам просто необхідні. Без них проводити вибори і в мирний, і у воєнний час немає сенсу, бо ми в результаті нічого не змінимо», - сказав він.

Експерт переконаний, що в Україні слід розвивати представницьку демократію, і поступово вона повинна перетворюватися на пряму демократію.

«У нас довгий час критикували так звану мажоритарку. Але насправді мажоритарка власне і буде дієвою для забезпечення територіальних потреб людей, партійний спосіб представництва людям на місцях не потрібен. Світ це вирішує просто, йдеться про створення так званої нижньої палати парламенту. Тому, на мою думку, у майбутньому парламенті України має бути власне така палата, що представлятиме громади. А світоглядні, партійні інтереси повинні вирішуватися у верхній палаті. Там має бути значно менше людей, і там можуть бути представлені партії. І найкращий спосіб обирати там – це відкриті списки», - пояснив Гайдай.

Політолог Олександра Решмеділова, у свою чергу, зауважила, що питань до виборчого законодавства насправді величезна кількість, починаючи від визначення віку учасників виборчого процесу і закінчуючи роботою медіа. Але окрему увагу, на її думку, треба приділити «цензу осілості», бо зараз під час війни і великих міграційних процесів виникатиме ціла низка питань стосовно місцевих виборів і допуску до участі у виборах тих людей, які виїхали з країни. Крім цього, зазначила вона, не варто виключати можливості одночасного проведення і виборів, і референдуму.

Старший спеціаліст Інституту майбутнього Ігор Попов акцентував увагу на тому, яким чином будуть проводитись в Україні перші післявоєнні вибори, і на тих проблемах, з якими нам доведеться стикнутися.

«Перші післявоєнні вибори будуть зовсім не такі, як ми звикли, і зовсім не ідеальні. До цього треба бути психологічно готовими. Тому треба для себе визначити головні рамки: забезпечити політичну конкуренцію, право суб’єктів комунікувати з виборцями і можливості для виборців проголосувати. Багато чим іншим доведеться поступитися. Зважаючи на це, нам необхідно підготувати усі технічні моменти заздалегідь, щоб суб’єкти виборчого процесу були в рівних умовах і готувалися, а адміністратори змогли підготувати усю нормативну базу. На мою думку, існує вірогідність, що виникне потреба у проведенні швидких виборів, або швидкого референдуму, а ми можемо бути технічно не готові , і тоді проблем виникатиме ще більше. Відповідно потрібно рішення парламенту по кількох ключових проблемах», - сказав він.

За словами Попова, стосовно президентських і місцевих виборів у нас є розуміння, що чинний Виборчий кодекс дозволить їх провести, а от щодо парламентських виборів питань найбільше. Він пояснив, що перше питання парламентських виборів – це власне виборча система. «У Виборчому кодексі закріплена система відкритих виборчих списків, за яку ми довго боролися, і яка дійсно є демократичною. Але зважаючи на усі ризики, які існують, одні поствоєнні вибори нам доведеться провести за закритими списками. Це несе певні ризики і загрози, але це дозволить сформувати повний склад парламенту і більш рівно врахувати представництво виборців, які є внутрішньо переміщеними особами», - зазначив він.

Друга проблема, на думку Попова, це голосування за кордоном, на яку політики все ще бояться дати відповідь. Тут, зауважив він, йдеться про кількість виборчих дільниць і про сам спосіб голосування: онлайн-голосування, поштове голосування чи звичайне голосування. На переконання Попова, виборці скоріш за все не довірятимуть результатам онлайн і поштового голосування. Якщо ж говорити про відкриття додаткових виборчих дільниць за кордоном, то наразі нема визначеності у цьому питанні на рівні держслужбовців і представників органів місцевого самоуправління в країнах, де живуть зараз переміщені українці. «За оптимістичними оцінками, можна буде відкрити до 400 таких дільниць за кордоном. Але навіть за таких умов зможе проголосувати максимум до 400 тисяч виборців з 5 мільйонів. Тобто більшість виборців все одно не проголосує. А стосовно голосування впродовж кількох днів, то ми маємо обмеження в українському законодавстві», - сказав він.

Ще одне питання, яке потребує вирішення – це люстрація громадян, які підозрюються в колабораціонізмі, зазначив експерт. На його переконання, простіше буде в цьому плані вирішити питання стосовно кандидатів на виборах, але якщо говорити про виборців, то це вже складніша проблема. «Думка західних експертів – це дозволити голосувати усім, навіть тим, хто 10 років мав російське громадянство. Українська ж громадськість надає більше переваги груповій люстрації. І це політичне питання, яке треба заздалегідь вирішити також», - підкреслив Попов.

Професор Київського національного університету будівництва і архітектури, доктор юридичних наук Валерій Карпунцов наголосив на тому, що в Україні є усі законодавчо визначені можливості провести вибори під час воєнного стану, не чекаючи завершення війни.

«У нас справді складні реалії, але ми повинні читати Конституцію. А вона не забороняє проводити президентські вибори під час воєнного стану. У даному випадку виникає також питання, наскільки правомірним є продовження дії воєнного стану, оскільки Конституція дозволяє перейти у стан війни. А в час війни Основний закон не забороняє проводити і парламентські вибори. Тому в даному випадку ми повинні чітко почути від влади, як вона хоче діяти. А громадськість має постійно нагадувати владі про необхідність зберегти демократію для того, щоб не втратити зв’язок із суспільством», - зазначив він.

Що стосується участі у виборах людей, які виїхали за кордон, то, за словами Карпунцова, влада має провести переговори з партнерами на предмет готовності надати нам приміщення для голосування. Він переконаний, що усі громадяни, які мають тимчасовий захист за кордоном, прийдуть і проголосують, а також долучаться до формування виборчих комісій. Стосовно ВПО, що живуть в Україні, то вони, за словами експерта, також можуть спокійно проголосувати в місцях, де зараз проживають, головне, аби працював реєстр виборців.

Більш радикальну позицію стосовно виборчого законодавства і в цілому політичної системи України зайняв політичний аналітик Олександр Кочетков. Він вважає, що ситуація, в якій ми опинилися, підштовхує до серйозних і навіть радикальних рішень.

«На моє переконання, нам треба міняти загалом політичну систему. Бо та політична система, яка існує, вона неефективна. Треба змінювати Конституцію України, визначати єдиний центр виконавчої влади, впроваджувати процедури відповідальності влади і вирішувати багато інших питань, які зараз під час війни реалізовувати вкрай важко, але готуватися до цього потрібно», - сказав він.

На його думку, у самому законі про вибори слід повністю заборонити політичну рекламу, аби «люди обирали не серцем, а розумом». «Тому залишити треба лише конкретні виборчі програми і біографії кандидатів, а всі їх публічні обіцянки фіксувати. Якщо такі обіцянки не виконуватимуться, то це буде підставою для ЦВК оголосити відповідний референдум щодо довіри цьому кандидату», - пояснив Кочетков.

Він, як і інші експерти, висловився також за необхідність формування в Україні двопалатного парламенту, де нижня палата – це палата громад, яка вирішує місцеві питання, а верхня палата – вирішує питання державного значення і зовнішньої політики.

Експерт також вважає за доцільне змінити систему фінансування політичних партій, аби кожен виборець мав можливість обрати політичну силу, на фінансування якої будуть спрямовані гроші від його податків. Таким чином, люди, на його думку, будуть зацікавлені у контролі за партіями і за тими обіцянками, які дають їм політики.

Загалом усі учасники круглого столу наголосили на необхідності збереження і розвитку демократії в Україні і підготовки серйозних змін до виборчого законодавства.

Як повідомляв Укрінформ, на першому круглому столі із серії заходів "Шлях до Перемоги" представники громадських організацій, державної влади та волонтери обговорили низку питань, зокрема, що потрібно для перемоги України з боку держави, суспільства та іноземних партнерів у нинішніх умовах, коли війна перейшла з очікування швидкої перемоги у формат затяжного та виснажливого конфлікту.

Другий круглий стіл був присвячений створенню демократичної системи комунікації між владою та суспільством як головної умови розвитку довіри громадян до органів влади.

На третьому круглому столі експерти зосередились на головних чинниках мотивації українського суспільства під час війни.

 Відео: